Спосіб прогнозування ризику виникнення рецидивів у хворих на рак молочної залози

Реферат: Спосіб прогнозування ризику виникнення рецидивів у хворих на рак молочної залози, при якому порівнюють рівні мікроРНК-149, мікроРНК-20b та мікроРНК-133а в нормальній та пухлинній тканині молочної залози. При зниженні рівнів мікроРНК-149 (у 2 і більше раз), мікроРНК-20b (у 1,9 і більше раз), мікроРНК-133а (у 3 і більше раз) роблять висновок, щодо високого ризику розвитку рецидивів у 5-річний термін. UA 112212 U (12) UA 112212 U UA 112212 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до клінічної онкології. Незважаючи на успіхи діагностики та лікування раку молочної залози (РМЗ), у 50 % хворих розвиваються рецидиви, причому у переважній більшості, протягом перших 5 років ремісії. На сьогодні не існує ефективного способу оцінки ризику появи рецидивів злоякісних пухлин, і основним рутинним методом є регулярні медичні обстеження. Часто діагностують рецидиви на 3-4 стадіях, вже після появи клінічних ознак. Тому удосконалення існуючих та розробка нових підходів для прогнозу ризику розвитку рецидивів є актуальним для оптимізації схем лікування і підвищення загальної виживаності пацієнтів [1]. У механізмах розвитку рецидивів важливе місце посідають епігенетичні зміни, тому перспективним є використання епігенетичних маркерів, зокрема мікроРНК. Зміни експресії тканиноспецифічних мікроРНК при розвитку первинної пухлини обумовлені генетичними змінами у пухлинних клітинах, зокрема - появою мутацій. Такі зміни можуть чинити вплив як локально, так і глобально на весь організм, оскільки пухлина секретує мікроРНК у кров. Таким чином, мікроРНК здатні впливати на віддалені органи, викликаючи в них процеси, характерні для пухлинного вогнища. Це дозволяє розглядати профіль експресії мікроРНК у первинній пухлині як предиктивний маркер розвитку рецидиву [2-5]. Із відомих аналогів - способів оцінки виникнення рецидиву найпоширенішими є визначення молекулярного підтипу та ступеня злоякісності за допомогою імуногістохімічного аналізу, на основі яких робиться висновок, щодо можливості розвитку рецидиву. Недоліком зазначеного способу є необхідність використання великої панелі моноклональних антитіл, що збільшує вартість дослідження, а також значна кількість часу, необхідна для його проведення [6]. Визначення онкомаркерів СА 15-3 та HER2/neu в сироватці крові хворих натомість вказує на доконаний факт появи рецидиву і не може використовуватись для виявлення хворих з груп ризику [7]. Найближчим аналогом до корисної моделі є генотипування за генами BRCA1 та BRCA2, яке полягає у визначенні геномних мутацій, які підвищують ризик розвитку як первинних пухлин, так і рецидивів [8]. Позитивним у прототипі є те, що проводиться оцінка ризику розвитку рецидивів, що дозволяє корегувати схеми лікування хворих. Недоліком найближчого аналога є те, що він не дозволяє прогнозувати ризик рецидивів у пацієнтів, у яких відсутні мутації у генах BRCA1 та BRCA2. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб прогнозування ризику розвитку рецидивів у хворих на РМЗ, незалежно від геномних мутацій (в т.ч. BRCA1, BRCA2, Rb та ін.). протягом 5-річного терміну. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування розвитку рецидивів у хворих на РМЗ базується на визначенні рівнів мікроРНК-149, мікроРНК-20b та мікроРНК-133а в первинній пухлині та у нормальній тканині. Зниження рівнів зазначених мікроРНК у пухлинній тканині вказує на ризик розвитку рецидивів у хворих у 5-річний термін. Аналіз рівнів мікроРНК-149, мікроРНК-20b та мікроРНК-133а в пухлинній тканині дозволяє оцінити ймовірність розвитку рецидиву у хворих на РМЗ в 5-річний термін. Знижені рівні мікроРНК-149 (у 2 і більше раз), мікроРНК-20b (у 1,9 і більше раз), мікроРНК-133а (у 3 і більше раз) порівняно з показниками нормальної тканини молочної залози вказують на ризик розвитку рецидиву в 5-річний термін. Корисна модель надає високоточний прогноз ризику рецидиву у хворих на РМЗ, що забезпечує можливість покращення результатів лікування цього контингенту хворих та підвищити їх виживаність. За верифікованого патогістологічного діагнозу у хворих на РМЗ проводиться визначення рівнів мікроРНК-149, мікроРНК-20b та мікроРНК-133а в нормальній та пухлинній тканині молочної залози за допомогою зворотно-транскрипційної полімеразно-ланцюгової реакції в реальному часі. Тривалість виконання способу, що заявляється, - 2 доби, необхідна кількість матеріалу - 500 мг. Якщо у пацієнта спостерігається зниження рівнів цих мікроРНК у пухлинній тканині порівняно з нормальною, то це вказує на високу ймовірність розвитку рецидиву у 5річний термін. Приклади практичного виконання корисної моделі. Приклад 1. Хвора М., 46 років (історія хвороби № 23002/11, патогістологічний висновок (ПГЗ) № 1599-10 від 17.04.2011 р. - інвазивна дольова карцинома молочної залози, T2N1M0, стадія IIа). Рецидив діагностований через 2,5 роки. Це підтверджується результатами визначення рівнів мікроРНК, а саме: порівняно з нормальною тканиною молочної залози у пухлинній тканині рівень мікроРНК-149 у 5 разів нижчий, мікроРНК-20b -у 4 рази нижчий, мікроРНК-133а - у 5 разів нижчий. 1 UA 112212 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Приклад 2. Хвора Α., 59 років (історія хвороби № 2613/11, ПГЗ № 24588-99 від 23.03.2011 р. - інвазивна протокова карцинома молочної залози, Τ2Ν1Μ1, стадія IIb). Рецидив діагностовано через 1 рік. Це підтверджується результатами визначення рівнів мікроРНК, а саме: порівняно з нормальною тканиною молочної залози у пухлинній тканині рівень мікроРНК-149 у 5,6 рази нижчий, мікроРНК-20b - у 4 рази нижчий, експресія мікроРНК-133а відсутня. Приклад 3. Хвора В., 62 роки (історія хвороби № 4113/11, ПГЗ № 23409-24 від 11.07.2011 р. інвазивна протокова карцинома молочної залози, T2N1M0, стадія IIb). Рецидив діагностовано через 2 роки. Це підтверджується результатами визначення рівнів мікроРНК, а саме: порівняно з нормальною тканиною молочної залози у пухлинній тканині рівень мікроРНК-149 у 7 разів нижче, мікроРНК-20b - у 4,5 рази нижче, мікроРНК-133а - у 3,2 рази нижче. Приклад 4. Хвора Л., 65 років (історія хвороби № 2587/11, ПГЗ № 23005-22 від 03.08.2011 р. - інвазивна дольова карцинома молочної залози, T1N0M0, стадія І). Ремісія 5 років. Це підтверджується результатами визначення рівнів мікроРНК в пухлинній тканині, а саме: порівняно з нормальною тканиною молочної залози у пухлинній тканині рівень мікроРНК-149 у 1,5 рази нижчий, мікроРНК-20b - у 1,2 рази нижчий, мікроРНК-133а - у 2,1 рази нижчий. Приклад 5. Хвора К., 56 років (історія хвороби № 4404/11, ПГЗ № 25131-43 від 13.07.2011 р. - інвазивна протокова карцинома молочної залози, Τ1N1M0, стадія І). Спостерігається ремісія протягом 5 років. Це підтверджується результатами визначення рівнів мікроРНК, а саме: порівняно з нормальною тканиною молочної залози у пухлинній тканині рівень мікроРНК-149 у 1,3 рази нижчий, мікроРНК-20b - у 1,3 рази нижчий, а мікроРНК-133а - у 1,9 рази нижчий. Клінічну апробацію способу, що заявляється, проведено у 134 хворих на РМЗ (стадії ІІ-IIІ) на базі Київського міського клінічного онкологічного центру. Запропонований спосіб є точним, високоінформативним, швидким, пов'язаний з невеликими матеріальними витратами для його виконання, що свідчить про можливість широкого використання його в клінічній практиці. Джерело інформації: 1. Makubate В., Donnan P.Т., Dewar J.A. et al. Cohort study of adherence to adjuvant endocrine therapy, breast cancer recurrence and mortality //Br.J. Cancer. - 2013. - Vol. 108, № 7. - P. 15151524. 2. Volinia S., Galasso M., Sana M.E. et al. Breast cancer signatures for invasiveness and prognosis defined by deep sequencing of microRNA //Proc. Natl Acad. Sci. USA. - 2012. - Vol. 109, № 8. - P. 3024-3029. 3. Kosaka N., Iguchi, H., Ochiya, T. Circulating microRNA in body fluid: a new potential biomarker for cancer diagnosis and prognosis //Cancer Sci. - 2010. - Vol. 108, № 7. - P. 2087-2092. 4. Sahlberg K.K., Bottai G., Naume В., et al. A serum microRNA signature predicts tumor relapse and survival in triple-negative breast cancer patients //Clin. Cancer Res. - 2015. - Vol. 21, № 5. - P. 1207-1214. 5. Wang P.Y., Gong H.T., Li B.F., et al. Higher expression of circulating miR-182 as a novel biomarker for breast cancer //Oncology Letters. - 2013. - Vol. 6, № 6. - P. 1681-1686. 6. Voduc K.D., Cheang M.C., Tyldesley S. et al. Breast cancer subtypes and the risk of local and regional relapse //J.Clin. Oncol. - 2010. - Vol. 28, № 10. - P. 1684-1691. 7. Gao J., Zhang Q., Xu J. et al. Clinical significance of serum miR-21 in breast cancer compared with CA153 and CEA //Chinese J. Cancer Res. – 2013. - Vol. 25, № 6. - P. 743-748. 8. Kirova Y.M., Stoppa-Lyonnet D., Savignoni A. et al. Risk of breast cancer recurrence and contralateral breast cancer in relation to BRCA1 and BRCA2 mutation status following breastconserving surgery and radiotherapy //Eur. J. Cancer. - 2005. - Vol. 41, № 15. - P. 2304-2311. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб прогнозування ризику виникнення рецидивів у хворих на рак молочної залози, який відрізняється тим, що порівнюють рівні мікроРНК-149, мікроРНК-20b та мікроРНК-133а в нормальній та пухлинній тканині молочної залози, і при зниженні рівнів мікроРНК-149 (у 2 і більше раз), мікроРНК-20b (у 1,9 і більше раз), мікроРНК-133а (у 3 і більше раз) роблять висновок, щодо високого ризику розвитку рецидивів у 5-річний термін. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2