Спосіб прогнозування легеневої гіпертензії у хворих на рак легені

Реферат: Спосіб прогнозування легеневої гіпертензії у хворих на рак легені включає опромінювання. Вранці хворі дихають у прилад для отримання експірату через танучу кригу для дослідження конденсату вологи повітря, що видихується. Виконують аналіз форми вісесиметричних крапель, реалізований в комп'ютерному тензіометрі, за допомогою якого визначають поверхневий натяг ПН експіратів. Після проведення стресової деформації розширення поверхні краплі автоматично вимірюють в'язкоеластичність BE. В той самий день проводять сеанс опромінювання первинної пухлини. За добу дослідження експіратів повторюють, знову визначаючи параметр BE/ПН, і у разі зменшення його в 1,5 разу у порівнянні з попереднім прогнозують на тлі лікування можливий розвиток легеневої гіпертензії. UA 112211 U (12) UA 112211 U UA 112211 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до онкології, пульмонології, радіотерапії, і може бути використана при прогнозуванні розвитку ускладнення променевої терапії у вигляді легеневої гіпертензії. У медицині відомі способи визначення тиску в легеневій артерії, які поділяються на 2 групи інвазивні та неінвазивні. Серед перших досліджують тиск за допомогою "плаваючого катетера" Свана-Ганса, коли катетер уводять під місцевою анестезією в центральну вену, після чого балон, що знаходиться на кінці катетера, роздувають газом і просувають вперед, доки його кінець не досягне правого передсердя, правого шлуночка і легеневої артерії. Після цього газ евакуюють і просувають кінець катетера в розгалуження легеневої артерії, а надалі балон знову роздувають, щоб він "заклинив" судину і створив умови задля виміру легенево-капілярного тиску. Незважаючи на те, що цей метод найбільш точний, він є інвазивним, часто ускладнюється тяжкими кровотечами, порушеннями ритму серця, сегментарним інфарктом легені, перфорацією легеневої артерії тощо. Визначають тиск в правих відділах серця і легеневій артерії шляхом їх пункції та вимірювання прямим методом під час операцій на серце. До другої групи визначення тиску в легеневій артерії належать неінвазивні методи, що ґрунтовані на зміні функціонального стану міокарда правого шлуночка. Найточнішим є визначення легеневої гіпертензії за допомогою доплерехокардіографії. Проте цей метод не має прогностичної значущості. [К.М. Амосова, Ю.В. Руденко, Л.С. Ткачук, Д.В. Демидюк, Г.В. Мостбауер. Поздовжня кінетика міокарда лівого шлуночка за даними імпульсної тканинної доплерехокардіографії після первинних коронарних втручань у хворих на гострий інфаркт міокарда, http://www.eurolab.ua/encyclopedia/565/44441/]. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб ранньої неінвазивної діагностики легеневої гіпертензії, який реалізується за рахунок того, що реєструють електрокардіографію (ЕКГ) і її першу похідну, обчислюють швидкість активації правого шлуночка як середнє значення частки від ділення амплітуди зубців S або R в шести відведеннях, що відбивають електричну активність правого шлуночка першої похідної ЕКГ до їх амплітуди звичайної ЕКГ, і при зниженні цього показника менше 1,7 діагностують легеневу гіпертензію [RU № 2116747 СІ, А61В5/026 1998]. Спосіб дає можливість побічно діагностувати підвищення тиску в малому колі кровообігу лише у 82,5 % випадків і зовсім не дозволяє прогнозувати розвиток легеневої гіпертензії. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу, який би дозволив в інтегральному вигляді точно і швидко прогнозувати розвиток легеневої гіпертензії у хворих на рак легені як ускладнення променевої терапії. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування легеневої гіпертензії у хворих на рак легені, який включає опромінювання, згідно з корисною моделлю, вранці хворі дихають у прилад для отримання експірату через танучу кригу для дослідження конденсату вологи повітря, що видихується, при цьому використовують метод аналізу форми вісесиметричних крапель, реалізований в комп'ютерному тензіометрі, за допомогою якого визначають поверхневий натяг ПН експіратів, а після проведення стресової деформації розширення поверхні краплі автоматично вимірюють в'язкоеластичність BE, потім в той самий день проводять сеанс опромінювання первинної пухлини, а за добу дослідження експіратів повторюють, знову визначаючи параметр BE/ПН, і у разі зменшення його в 1,5 разу у порівнянні з попереднім прогнозують на тлі лікування можливий розвиток легеневої гіпертензії. Як комп'ютерний тензіометр використовують "ADSA-Toronto", Німеччина-Канада. Експериментальна похибка вимірювання тензіометра становить 0,1 %. Стресова деформація розширення поверхні краплі дорівнює 20 хвилинам. Доза опромінювання первинної пухлини становить 60 Гр. За рахунок фізико-хімічного дослідження реологічних властивостей конденсату вологи повітря, що видихується, прогнозування розвитку легеневої гіпертензії у хворих на рак легені як ускладнення променевої терапії первинної пухлини, становить 91 %. Спосіб здійснюють наступним чином. Уранці обстежувані дихають у прилад для отримання експірату через танучу кригу. Для визначення BE і ПН конденсату вологи, що видихується, використовують метод аналізу форми вісесиметричних крапель, реалізований в комп'ютерному тензіометрі "ADSA-Toronto" (Німеччина-Канада). Експериментальна похибка вимірювання в ньому становить 0,1 %. Апарат визначає ПН експіратів, а після проведення стресової деформації розширення поверхні краплі (протягом 20 хвилин) тензіометр автоматично вимірює BE. В нормі у здорових людей співвідношення BE/ПН експіратів >1, а у разі порушень системи легеневого сурфактанту -