Сітчастий полімерний ендопротез

Реферат: Сітчастий полімерний ендопротез виготовлений у вигляді поліпропіленої сітки з сформованим на останній плівковим покриттям, яке містить наступні компоненти: натрієву сіль карбоксиметилцелюлози та гіалуронову кислоту. натрієва сіль 5-6 карбоксиметилцелюлози 0,001гіалуронова кислота 0,0015. UA 114611 U (12) UA 114611 U UA 114611 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме сітчастих ендопротезів для абдомінальної хірургії. Найближчим аналогом є сітчастий полімерний ендопротез, який включає наявність плівкового покриття на основі співполімерів хітозану, полівінілового спирту та метилцелюлози, яке наноситься на полімерну сітку з формуванням на останній плівкового покриття за рахунок вакуумної полімеризації. До складу співполімерної суміші входять високомолекулярний хітозан, полівініловий спирт, метилцелюлоза в пропорціях 5:1,5:0,5, в результаті кополімеризації яких на поверхні ендопротезу формується двостороннє герметичне плівкове покриття з періодом біодеструкції в організмі людини, який перевищує 45 діб [Патент № 56589 U, UA МПК A61F2/02, Бюл. № 2, 2011]. Недоліком цього ендопротезу є недостатня біосумістність, що може викликати ускладнення у вигляді спайок та алергічної реакції на хітозан, як на білкову речовину природного походження, що виготовляється з панцирів ракоподібних. Крім того, сітчастий ендопротез має обмежене застосування через те, що хітозан не можна застосовували у вагітних жінок та жінок, що вигодовують немовлят. Задачею корисної моделі є розробка такого сітчастого полімерного ендопротезу, який за рахунок виготовлення плівкового покриття з карбоксилметилцелюлози та гіалуронової кислоти мав би підвищену біосумістність, що призводило при його використанні до зниження операційних ускладнень у вигляді спайок, алергічних реакцій, а сам сітчастий протез мав би більш широкий спектр застосування. Поставлена задача вирішується тим, що сітчастий полімерний ендопротез, виготовлений у вигляді поліпропіленової сітки з формуванням на останній плівкового покриття, згідно з корисною моделлю, плівкове покриття містить наступні компоненти, мас. %: натрієва сіль 5-6 карбоксиметилцелюлози гіалуронова кислота 0,001-0,0115. Використання як основи для створення плівкового покриття натрієвої солі карбоксиметилцелюлози та гіалуронової кислоти забезпечує підвищення біосумісності ендопротезів та зниження операційних ускладнень у вигляді спайок та алергічних реакцій через те, що компоненти суміші мають більшу біосумістність з тканинами організму. Опромінення поліпропіленової сітки перед покриттям сприяє підвищенню біосумісності через надання полярності поверхні сітки, тому що підвищується зчеплення плівкового покриття з волокнами поліпропіленової сітки. Всі представлені у формулі корисної моделі числові значення вибрані на підставі експериментальних досліджень, проведених на 25 кроликах. Сітчастий ендопротез виготовляють наступним чином. Готують полімерну композицію, для чого змішують і ретельно перемішують натрієву сіль карбоксиметилцелюлози, гіалуронову кислоту в дистильованій воді. Набухання і розчинення натрієвої солі карбоксиметилцелюлози в воді відбувається протягом 3-5 діб. Гелеподібну суміш готують з наступних компонентів, мас. %: натрієва сіль 5-6 карбоксиметилцелюлози гіалуронова кислота 0,001-0,0015. Перед нанесенням гелеподібної суміші на сітку її опромінюють не менше 20 хвилин 2 ультрафіолетовою лампою інтенсивністю 4-4,5 мВт/см та довжиною хвилі 285-425 нм для надання полярності поверхні сітки. Отриману композицію наносять на опромінену поліпропіленову сітку. Нанесення композиції включає: - на оброблену етиловим спиртом поверхню лавсанової плівки наносять шар гелю товщиною 5 мм; - потім накладають полімерну сітку, - сітку покривають шаром гелю товщиною 2-3 мм; - даний триплекс покривають лавсановою плівкою і вирівнюють поверхню; - знімають лавсанову плівку і висушують композит при температурі 20-25 °C до повного висихання гелю. Отриманий сітчастий ендопротез використовують як і аналог при хірургічному лікуванні травмованих поверхонь, а також для зміцнення тканин при лікуванні гриж різної локалізації. Приклад Сітчастий ендопротез може бути виготовлений з поліпропіленової великочарункової сітки розміром 30×30 см з наявністю наскрізних пор, величина яких знаходилась в межах 80-100 мкм. Для цього поліпропіленову сітку розміру 30×30 см перед нанесенням на неї суміші 1 UA 114611 U 5 10 опромінювали ультрафіолетовою лампою інтенсивністю 4,5 мВт/см", та довжиною хвилі 285-425 нм протягом 20 хвилин. Гелеподібну суміш, до складу якої входили: натрієва сіль карбоксиметилцелюлози 5 %; гіалуронова кислота 0,001 %; нанесли на опромінену поліпропіленову сітку. Нанесення суміші включало: на оброблену етиловим спиртом поверхню лавсанової плівки нанесли шар гелю товщиною 5 мм, потім накладали полімерну сітку. Сітку покрили шаром гелю товщиною 3 мм, даний триплекс покрили лавсановою плівкою і вирівняли поверхню, зняли лавсанову плівку і висушили композит при температурі 25 °C до повного висихання. Плівкове покриття містило натрієву сіль карбоксилметилцелюлози та гіалуронову кислоту. Сітчастий протез з плівковим покриттям герметично запакували та простерилізували. За запропонованим способом було створено 10 сітчастих ендопротезів розміром 30×30 см. Заявлений сітчастий полімерний ендопротез має підвищену біосумісність, що забезпечує зниження операційних ускладнень у вигляді спайок та алергічних реакцій, має більш широкий спектр застосування. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Сітчастий полімерний ендопротез, виготовлений у вигляді поліпропіленої сітки з сформованим на останній плівковим покриттям, яке містить наступні компоненти, мас. %: натрієва сіль 5-6 карбоксиметилцелюлози 0,001гіалуронова кислота 0,0015. 20 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2