Спосіб захисту будинків від проникнення в них метану

Реферат: Спосіб захисту будинків від проникнення в них метану включає буріння свердловин поблизу будинків з поверхні в зону, що насичена метаном. В кожну свердловину додатково закачують повітря до сталого тиску, після чого виконують імпульсний скид тиску з інтенсивністю загасання тиску не менше 0,5 МПа/с. UA 117526 U (54) СПОСІБ ЗАХИСТУ БУДИНКІВ ВІД ПРОНИКНЕННЯ В НИХ МЕТАНУ UA 117526 U UA 117526 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до технологій захисту будинків, що знаходяться над шахтним полем відпрацьованих чи діючих вугільних шахт, від проникнення в них метану. В існуючому в теперішній час рівні техніки є відомим аналог, згідно з [1]. Цей спосіб включає буріння свердловин в зону, що насичена метаном. Ці ознаки аналога збігаються з суттєвими ознаками корисної моделі. Цей спосіб використовується в шахтах при дегазації вугленосної товщі і також включає гідророзрив, фіксацію тріщин твердими матеріалами, буріння свердловин виконують з різних боків відносно зони робіт в лаві. Такий спосіб, а також різні аналогічні способи, що реалізуються на принципі використання рідини під тиском, не можуть використовуватись при захисті будинків від проникнення в них метану із-за можливого зволоження фундаментів будинків. Прототипом корисної моделі є спосіб, що відомий з [2]. Цей спосіб включає буріння свердловин поблизу будинків з поверхні в зону, що насичена метаном. Ці ознаки прототипу є загальними з суттєвими ознаками корисної моделі. Недолік прототипу полягає у тому, що цей спосіб іноді не забезпечує достатнього захисту будинків від проникнення в них метану. Особливо часто це відбувається над відпрацьованими шахтами, на яких вже немає вентиляційного провітрювання. В основу корисної моделі поставлено задачу - підвищити надійність захисту будинків від проникнення в них метану за рахунок інтенсифікації відведення метану крізь свердловини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі захисту будинків від проникнення в них метану, що включає буріння свердловин поблизу будинків з поверхні в зону, що насичена метаном, на відміну від прототипу - в кожну свердловину додатково закачують повітря до сталого тиску, після чого виконують імпульсний скид тиску з інтенсивністю загасання тиску не менше 0,5 МПа/с. В залежності від властивостей порід в зоні свердловин - закачування повітря в свердловину і скид тиску можуть виконувати кілька разів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом, якого можна досягти, полягає у наступному. Внаслідок того, що в кожну свердловину додатково закачують повітря до сталого тиску, після чого виконують імпульсний скид тиску з інтенсивністю загасання тиску не менше 0,5 МПа/с - реалізується ефект додаткового деякого розриву порід з боку масиву всередину свердловин. Це здійснюється внаслідок того, що при такому імпульсному скиду тиску в свердловині з самої свердловини повітря виходить швидше, а з пор і тріщин масиву - повільніше. В цей момент тиск повітря в порах і тріщинах масиву біля свердловини перевищує тиск повітря в свердловині. Це і забезпечує додатковий розрив порід з боку масиву в середину свердловини. Це забезпечує після цього інтенсифікацію відведення метану крізь кожну свердловину, що підвищує надійність захисту будинків від проникнення в них метану. Спосіб реалізується наступним чином. Поблизу будинків бурять свердловини з поверхні в зону, що насичена метаном. Далі з кожною свердловиною виконують наступне. В свердловину вводять герметизатор і виконують герметизацію свердловини. Герметизатор можуть використовувати різних відомих конструкцій. Герметизатор з'єднують трубопроводом з компресором. В свердловину крізь трубопровод і герметизатор закачують повітря до сталого тиску і компресор відключають. Далі на трубопроводі біля герметизатора виконують миттєве розкриття трубопровода в атмосферу, наприклад, за допомогою електромагнітного запорного клапана. Тим самим виконують імпульсний скид тиску в свердловині. При цьому забезпечують інтенсивність загасання тиску не менше 0,5 МПа/с. Закачування повітря в свердловину і скид тиску можуть виконувати кілька разів в залежності від властивостей порід в зоні свердловин. В момент сбросу тиску повітря в свердловині з інтенсивністю загасання тиску не менше 0,5 МПа/с, тиск повітря в порах і тріщинах масиву біля свердловини перевищує тиск повітря в свердловині і тим самим забезпечується додатковий розрив порід з боку масиву в середину свердловини. Це забезпечує після цього більш інтенсивне відведення метану крізь кожну свердловину. Якщо інтенсивність загасання тиску менше 0,5 МПа/с - цей ефект може слабшати або бути відсутнім. Все це підвищує надійність захисту будинків від проникнення в них метану. Джерела інформації: 1. Деклараційний патент України на корисну модель № 58127, E21F 7/00 від 08.10.2002 р. 2. Защита зданий от проникновения метана. Инструкция КД 12.01.03.07-2001. Руководящий нормативный документ Министерства топлива и энергетики Украины. - Макеевка, 2001. - С. 3739. 60 1 UA 117526 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 1. Спосіб захисту будинків від проникнення в них метану, що включає буріння свердловин поблизу будинків з поверхні в зону, що насичена метаном, який відрізняється тим, що в кожну свердловину додатково закачують повітря до сталого тиску, після чого виконують імпульсний скид тиску з інтенсивністю загасання тиску не менше 0,5 МПа/с. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що закачування повітря в свердловину і скид тиску виконують кілька разів. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2