Спосіб озеленення відвалів фосфогіпсу

Реферат: Спосіб озеленення відвалів фосфогіпсу полягає в тому, що на поверхню відвалу наноситься суміші піску та осаду стічних вод у співвідношенні 5:1 за масою шаром 30 см, яка закріплюється на схилах за допомогою бетонних або дерев'яних конструкцій, що утворюють сітку з коміркою зі стороною 1,5-2 м та глибиною 30 см, та висіву багаторічних трав переважно родини Тонконогові (Роасеае L.). UA 121791 U (54) СПОСІБ ОЗЕЛЕНЕННЯ ВІДВАЛІВ ФОСФОГІПСУ UA 121791 U UA 121791 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до екології та біологічної рекультивації промислових відвалів, зокрема до способу створення стійких насаджень на відвалах фосфогіпсу. Відомий спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами, що включає послідовну укладку на сплановану поверхню порушених гірських порід, глин, піску, потенційно родючих порід і чорнозему, який відрізняється тим, що укладають глину, пісок, потенційно родючий шар, потім висаджують рослини, після формування кореневої системи яких засипають ще шар потенційно родючих порід, на який знову висаджують рослини, а після того, як кореневі системи двох шарів перекриються, укладають шар чорнозему [1]. Недоліком способу є низька стійкість техноекосистем і тривалий час формування складних фітоценозів. Відомий спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами, що включає укладання на порушену поверхню гірських порід, вирівнювання та формування родючого шару ґрунту, укладку в основу глин, потім піску, потенційно родючих порід та чорнозему, який передбачає на початковому етапі відсипку шару, що складається з непридатних або фітотоксичних порід, другий шар служить екраном і являє собою розкривні породи товщиною 50-60 см, третій шар - родючий шар ґрунту товщиною не менше 50-60 см [2]. Недоліком цього способу є потреба використання родючого ґрунту (чорнозему). Відомий спосіб рекультивації териконів, який включає формування на їх схилах східчастих мікротерас із зворотним поперечним нахилом полотна й поздовжнім нахилом траси, які виконують на 1/3-1/4 частині їх висоти від верхівки та висаджування на мікротерасах саджанців деревних культур [3]. Недоліком способу є необхідність створення терас, що потребує відповідної техніки та кваліфікації робітників. Відомий спосіб використання видів рослин з САМ-метаболізмом (Sedum pallidum M. Bieb.; Sedum spurium M. Bieb.; Sedum rupestre L.) для локального озеленення породних відвалів вугільних шахт. Посадковий матеріал висаджують у борозенки шириною 10 см, глибиною 15 см, а потім рядки зверху присипають тонким шаром породи [4]. Недоліком є використання обмеженого видового складу рослин. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб озеленення крейдяних відвалів та кар'єрів содового виробництва Донецької області за допомогою вишні антипки і скумпії звичайної включає посадку в лунки 1-2 річних саджанців цих видів, як майбутнього джерела насіння для природного заліснення територій цього техногенного ландшафту. Висадку саджанців вишні антипки і скумпії звичайної проводять лінійно-кільцевим способом на схилах відвалів [5]. Недоліками цього методу є: використання лише двох видів чагарникових рослин; посадка рослин у лунки, оточені породою відвалу; використання родючого ґрунту. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу покриття поверхні відвалів фосфогіпсу трав'янистими рослинами, які ростуть за умов високої токсичності порід, що утворюють відвали. Поставлена задача вирішується за рахунок нанесення на поверхню відвалу суміші піску та осаду стічних вод (ОСВ) у співвідношенні 5:1 за масою шаром 30 см та висіву багаторічних трав переважно родини Тонконогові (Poaceae L.). Для закріплення суміші на схилах можуть використовуватися бетонні або дерев'яні конструкції, що утворюють сітку з коміркою зі стороною 1,5-2 м та глибиною 30 см Відвали фосфогіпсу є основним твердим відходом підприємств з виробництва фосфорної кислоти, фосфатів та фосфорних добрив і є продуктами переробки фосфоритів та апатитів. Породу відвалів вирізняє значна токсичність, оскільки вони містять залишок сірчаної кислоти, фториди, солі барію, стронцію тощо. Переробка та використання цих порід обмежена, тому єдиним способом зменшення їхнього навантаження є утворення зелених насаджень на поверхні, що дає змогу зменшити повітряний винос токсичного пилу з поверхні, змивання та промивання породи. Приклади конкретного виконання. Приклад 1. За умов відвалу фосфогіпсу Рівненського виробничого об'єднання "Азот" створено дослідну ділянку. Для цього на похилий схил відвалу нанесли суміш піску та осаду стічних вод у співвідношенні 5:1 за масою шаром 30 см. На утворену ґрунтову суміш посіяли насіння райграсу високого, костриці червоної та їхньої суміші. Наприкінці вегетаційного періоду у рослин вимірювали довжину та масу надземної частини та кореневих систем, накопичення іонів фтору та сірки (таблиця). Для порівняння наведені ростові параметри рослин посіяні на чорноземі одночасно є дослідними. 1 UA 121791 U Технічний результат. Запропонований спосіб озеленення відвалів фосфогіпсу дає змогу зменшити забруднення довкілля за рахунок утворення стійкого покриття поверхні відвалу та знизити навантаження відвалів на природне середовище. Спосіб також сприяє утилізації осаду стічних вод. 5 Таблиця Характеристика росту трав'янистих рослин на дослідній ділянці відвалу фосфогіпсу Ровенського в/о "Азот" Вид рослини Показники росту рослин Райграс високий Чорнозем Відвал Довжина надземної частини, см 12,8±0,5 11,6±0,3 Сира маса надземної частини, мг 512,7±56,2 400,0±30,0 Суха маса надземної частини, мг 120,4±33,1 110,0±20,0 Довжина коренів, см 6,7±0,9 3,5±0,3 Сира маса коренів, мг 110,3±21,6 90,0±7,0 Суха маса коренів, мг 35,9±8,7 40,0±9,0 Вміст сірки, % абс. сух. речовини 0,11±0,03 0,22±0,01 Вміст фтору, мг/кг сух. речовини 0,16±0,02 10 15 20 Суміш газонних Чорнозем Відвал трав 13,9±0,8 13,5±0,3 1000,5±35,8 940,0±60,0 824,0±60,0 231,3±65,2 200,0±20,0 240,0±40,0 7,1±0,8 5,3±0,2 178,5±12,7 160,0±9,0 180,0±4,0 87,1±10,8 60,0±9,0 60,0±8,0 0,22±0,04 0,95±0,03 0,22±0,01 0,21±0,01 0,41±0,01 Костриця червона Джерела інформації: 1. Патент u200713716, МПК Е21С 41/00, E21F 15/00 Четверик М.С., Ворон О.А., Семенов А.П., Стеценко Н.М. Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами 2. Патент u201015037, МПК Е21С 41/32 (2006.01) Кобець А.С., Узбек I.X, Дирда В.І., Демідов О.А., Волох П.В., Воловик І.А., Пугач A.M. Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами 3. Патент u200703425, МПК А01В 79/02 (2007.01) Зубов О.Р., Зубова Л.Г. Спосіб рекультивації териконів 4. Патент u201402981, МПК A01G 7/00 Глухов О.З., Агурова І.В., Прохорова С.І., Штірц Ю.О., Крохмаль I.I., Хархота ГЛ., Жуков С.П. Спосіб використання видів рослин з сам-метаболізмом для локального озеленення породних відвалів вугільних шахт 5. Патент u201407002, МПК А01С 14/00 Коршиков І.І., Пастернак Т.О. Спосіб озеленення крейдяних відвалів та кар'єрів содового виробництва донецької області за допомогою вишні антипки і скумпії звичайної. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб озеленення відвалів фосфогіпсу, який відрізняється тим, що на поверхню відвалу наноситься суміші піску та осаду стічних вод у співвідношенні 5:1 за масою шаром 30 см, яка закріплюється на схилах за допомогою бетонних або дерев'яних конструкцій, що утворюють сітку з коміркою зі стороною 1,5-2 м та глибиною 30 см, та висіву багаторічних трав переважно родини Тонконогові (Роасеае L.). 30 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2