Застосування ізопропілового естеру 3-(2-метил-4-оксо-1,4-дигідрохінолін-3-іл)пропанової кислоти як засобу гемостатичної дії

Реферат: Застосування ізопропілового естеру кислоти як засобу гемостатичної дії. 3-(2-метил-4-оксо-1,4-дигідрохінолін-3-іл)пропанової UA 122041 U (12) UA 122041 U UA 122041 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до хіміко-фармацевтичної галузі, а саме до нових біологічно активних похідних хінолін-3-пропанових кислот, які можуть бути використані при створенні лікарських засобів з гемостатичною активністю і використані для лікування та профілактики кровотеч різного генезу. Сучасний світ характеризується підвищеним рівнем загроз життю і безпеці людини, такі як стихійні лиха, техногенні катастрофи, терористичні акти, локальні війни, внаслідок чого зростає ризик поранень. Супутниками багатьох поранень і хвороб, які загрожують життю людини, є кровотечі та викликані ними крововтрати. До розвитку кровотеч або тромбозів також призводить порушення гомеостазу організму людини, зокрема балансу рівноваги між системою згортання та антизгортання крові, який викликаний різними причинами [1]. Практична медицина постійно вирішує завдання вибору фармакологічних засобів, які були б найбільш ефективними при регулюванні процесів фібринолізу та коагуляції. Незважаючи на велику кількість препаратів-гемостатиків, найбільш ефективними залишаються лікарські засоби синтетичного та тваринного походження [2]: амінокапронова кислота, амбен, тромбін, фібриноген, фібриногенова плівка, колагенова плівка, желпластан, губка гемостатична та ін. Однак вони мають низку недоліків, таких як: складність та трудомісткість технології виготовлення, значна собівартість сировини, що ускладнюють та обмежують їх використання. Таким чином, актуальним є пошук та розробка вітчизняних ефективних препаратів з гемостатичною дією. Аналогом заявленого засобу за фармакологічною дією є амінокапронова кислота [3], яка пригнічує фібриноліз і має гемостатичну дію. Застосовується при кровотечах при хірургічних втручаннях на паренхіматозних органах, серці, судинах, в області вуха, горла, носа, захворюваннях внутрішніх органів з геморагічним синдромом тощо. Недоліками цього засобу є побічні ефекти, які можуть виникати у хворих, а саме: порушення з боку нервової системи, шлунково-кишкового тракту, алергійні реакції. Крім того, амінокапронова кислота має здатність швидко виводитися з організму, внаслідок чого необхідне часте використання препарату та неможливість його застосування при хронічних кровотечах. Аналогом заявленого засобу за структурою та дією є препарат "Сукцифенат" [4| і призначений для зупинки капілярних і паренхіматозних кровотеч різного ґенезу. До недоліків засобу можна віднести складність та трудомісткість технології виготовлення, значна собівартість сировини, що ускладнюють та обмежують їх використання. Задачею корисної моделі є розширення арсеналу засобів гемостатичної дії для покращення якості лікування кровотеч різного генезу, а також одержання можливості індивідуалізації фармакотерапії. Поставлена задача вирішується шляхом застосування ізопропілового естеру 3-(2-метил-4оксо-1,4-дигідрохінолін-3-іл)пропанової кислоти як засобу гемостатичної дії. Гемостатична дія похідних хінолін-3-пропанових кислот не відома з джерел інформації. Авторами вперше було вивчено гемостатичну дію ізопропілового естеру 3-(2-метил-4-оксо1,4-дигідрохінолін-3-іл)пропанової кислоти в дослідах in vitro. Корисна модель пояснюється прикладом. Приклад 1. Гемостатичну активність ізопропілового естеру 3-(2-метил-4-оксо-1,4дигідрохінолін-3-іл)пропанової кислоти вивчали in vitro. Висновок про наявність гемостатичного ефекту робили за часом зсідання крові у порівнянні з контролем - фізіологічним розчином та препаратом порівняння - амінокапроновою кислотою. Досліди проводили за методом Альтгаузена [5], який базується на визначенні часу появи перших ниток фібрину. Для цього на підігріте до температури 37 °C предметне скло наносили краплю крові, яку брали з хвоста щура, та краплю досліджуваної речовини у вигляді 5 % розчину у вазеліновому маслі. Через кожні 30 сек. скарифікатором проводили по краплі крові, фіксуючи появу першої нитки фібрину. Результати експерименту, оброблені методом варіаційної статистики, представлені в таблиці. 1 UA 122041 U Таблиця Дані експерименту Інтактний контроль Амінокапронова кислота Час згортання, с Середнє значення, помилка середнього 5 10 15 20 25 81,63±9,23 40,51±7,45 Групи Позитивний контроль 120 70 95 95,00±14,43 Заявлена сполука 24 52 38 38,00±8,08 Аналіз даних таблиці свідчить про те, що ізопропіловий естер 3-(2-метил-4-оксо-1,4дигідрохінолін-3-іл)пропанової кислоти викликає активізацію процесу зсідання крові, зменшуючи тромбіновий час. Засіб перевищує дію препарату порівняння - амінокапронову кислоту на 6,12 %. Таким чином, заявлений ізопропіловий естер 3-(2-метил-4-оксо-1,4-дигідрохінолін-3іл)пропанової кислоти з вираженою гемостатичною дією може бути використано для створення препаратів з метою покращення лікування кровотеч різного генезу. Синтез заявленої сполуки здійснюється за простою технологією і може бути відтворений в умовах стандартного хімікофармацевтичного виробництва. Джерела інформації: 1. Баркаган З.С, Момот A.M. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. М.: "Ньюдиамед-АО", 2008.-292 с. 2. Машковский М.Д. Лекарственные средства.-16-е изд., перераб., испр. и доп. - М.: Новая волна, 2012.-1216 с. 3. Амінокапронова кислота. Інструкція для медичного застосування. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=7447. 4. Сукцифенат. Научные разработки Национального фармацевтического университета. Лекарственные средства: справочник. 1991-2010 / сост.: С.II. Коваленко и др. - Харьков: Золотые страницы, 2010. - С. 67-68. 5. Косицкий Г.И. Руководство к практическим занятиям по физиологии / Под ред. чл.- кор. АМН СССР проф. Г.И. Косицкого и проф. В.А. Полянцева. - М., Медицина, 1988.-288 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Застосування ізопропілового естеру кислоти як засобу гемостатичної дії. 3-(2-метил-4-оксо-1,4-дигідрохінолін-3-іл)пропанової Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2