Спосіб профілактики ускладнень пневмоперитонеуму при лапароскопічних операціях

Реферат: UA 122847 U UA 122847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використана при лапароскопічних операціях, які проводяться під субарахноїдальною анестезією. Так, як субарахноїдальна анестезія при лапароскопічних операціях не є поширеною, на даний час, ми не зустріли в літературі адекватного пояснення виникнення плечо-лопаткового синдрому і його розмежування з френікус синдромом, який має місце у даної категорії пацієнтів. При лапароскопічних оперативних втручаннях створюється штучний пневмоперитонеум за рахунок роздування черевної порожнини СО2. Створення тиску в черевній порожнині зміщає діафрагму доверху і "вклинює" верхівку легень у верхньому грудному отворі. Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежений яремною вирізкою груднини (incisura jugularis sterni), першими ребрами (costae primae) і тілом І грудного хребця (corpus vertebra thoracica prima). Внаслідок зміщення першого ребра доверху також зменшується простір між ним і ключицею, де проходить нервово-судинний пучок (плечове сплетення). Так, як дихання не є протезованим за рахунок ШВЛ, немає вирівнювання тиску з обох сторін діафрагми, що приводить (через 2030 хв) до розвитку синдрому верхнього грудного отвору. Цей синдром в даному випадку зумовлений двома компонентами: вісцеральний біль, від вклинення верхівки легені і ішемічний біль, від здавлення плечового сплетення, яка виникає не дивлячись на профілактичне правостороннє блокування діафрагмального нерва та контактну анестезію діафрагми. Відомим є спосіб медикаментозного лікування наслідків синдрому грудного виходу (Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М. Нейрохирургия. К. Вища школа, 1990; 35 с.). Введення місцевоанестезуючих засобів (80 мл 0,5 % лідокаїну або 0,125 % бупівакаїну з епінефрином) у праву піддіафрагмальну область зменшує інтенсивність післяопераційного болю й потребу в системних анальгетиках. Зменшення болю й потреби в опіатах відзначається також при передопераційному призначенні нестероїних протизапальних засобів, хоча деякі дослідники не спостерігали істотного ефекту при цьому Цей метод дозволяє дещо покращити функціональний стан компресованого плечового сплетення, але він забезпечує досить слабкий терапевтичний ефект, що не дозволяє ефективно вирішити дану проблему. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб лікування синдрому грудного виходу шляхом тривалої електростимуляції за допомогою імплантованої електростимулюючої системи "Нейсі 3М", що є методом комбінованого лікування, при якому виконують надключичний хірургічний доступ до плечового сплетіння з видаленням 1 ребра, далі проводять скаленотомію та виділяють корінці С5, С6, С7 та підшивають електроди електростимулюючої системи "Нейсі 3М" спочатку до корінця С7, потім до верхнього пучка плечового сплетіння, антену даної електростимулюючої системи підшивають підшкірно на передній поверхні грудної стінки підключично, далі пошарово ушивають м'які тканини та накладають асептичну пов'язку, у післяопераційному періоді за допомогою зовнішньої антени проводять електростимуляцію через індуктивний зв'язок. (Пат. № 82507). Недоліки способу пов'язані з різним характером виникнення синдрому грудного виходу. Спосіб є травматичним і не можливим для його профілактичного використання при виникненні ускладнень штучного пневмоперитонеуму під час лапороскопічних втручань. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики ускладнень пневмоперитонеуму при лапароскопічних операціях, в якому за рахунок додаткового впливу, який починають здійснювати ще до операційного втручання, досягається попередження виникнення ускладнень в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується в способі профілактики ускладнень пневмоперитонеуму при лапароскопічних операціях, при якому здійснюють електростимуляцію, згідно з корисною моделлю, починаючи з передопераційного періоду, здійснюють нейростимуляцію в режимі гальмування точок виходу меридіану легень 1чжун-фу, 2юнь-мень, при цьому електроди накладають з захопленням зони обох точок рефлексотерапії і в проекції надлопаткових нервів. Зазначені точки знаходяться максимально близько до проходження плечового сплетення в підключичній ямці і до надлопаткових нервів, які інервують до 70 % плечового суглобу. Гальмування функції меридіану легень усуває: біль в ділянці грудей, в підребер'ї, в області спини і плечового суглоба (Гаваа Лувсан, "Очерки методов восточной рефлексотерапии", 1991). Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. До початку оперативного втручання електроди-липучки (кардіологічні) багатофункціонального фізіотерапевтичного нейростимулятора Mini Massager накладають на точки виходу меридіану легень 1чжун-фу, 2юнь-мень з захопленням зони обох точок рефлексотерапії і ззаду в проекції надлопаткових нервів. Проводять поверхневу черезшкірну 1 UA 122847 U 5 нейростимуляцію в режимі гальмування. Після ліквідації пневмоперитонеуму, стимуляцію відключають. Запропонований спосіб застосовується в КЗОЗ "ОКЛ ЦЕМД і МК" м. Харкова з березня 2016р. по даний момент і пройшов випробування більше ніж на 1000 хірургічних та гінекологічних хворих, де показав свою безумовну ефективність. Таким чином, запропонований спосіб може успішно застосовувати для профілактики синдрому грудного вихідного отвору, який проявляється ниючими болями в плечо-лопатковій ділянці і розвивається у пацієнтів при лапароскопічних втручаннях з накладанням штучного пневмоперитонеуму та оперованих під субарахноїдальною анестезією. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб профілактики ускладнень пневмоперитонеуму при лапароскопічних операціях, який здійснюють шляхом електростимуляції, який відрізняється тим, що, починаючи з передопераційного періоду, здійснюють нейростимуляцію в режимі гальмування точок виходу меридіану легень 1 чжун-фу, 2 юнь-мень, при цьому електроди накладають з захопленням зони обох точок рефлексотерапії і в проекції надлопаткових нервів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2