Спосіб підвищення антиаритмічної активності та безпеки застосування аміодарону
Номер патенту: 13618
Опубліковано: 17.04.2006
Автори: Липницький Тарас Миколайович, Мороз Василь Максимович
Формула / Реферат
Спосіб підвищення антиаритмічної активності та безпеки застосування аміодарону, що включає комбіноване застосування фармакологічних препаратів, який відрізняється тим, що одночасно з аміодароном призначають 5 % розчин магнієвої солі 2-оксибензойної кислоти, який вводять крапельно внутрішньовенно в дозі 1500-2000 мг/доб.
Текст
Спосіб підвищення антиаритмічної активності та безпеки застосування аміодарону, що включає комбіноване застосування фармакологічних препаратів, який відрізняється тим, що одночасно з аміодароном призначають 5% розчин магнієвої солі 2-оксибензойної кислоти, який вводять крапельно внутрішньовенно в дозі 1500-2000мг/доб. (19) (21) u200508969 (22) 22.09.2005 (24) 17.04.2006 (46) 17.04.2006, Бюл. № 4, 2006 р. (72) Мороз Василь Максимович, Липницький Тарас Миколайович (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І.ПИРОГОВА 3 13618 4 тичної конференції з міжнародною участю «Поконцентрацій іонів є результатом патологічної рушення ритму серця: вікові аспекти» -Київ.активації іонних каналів плазматичних мембран 2000р. -С.102–126]. Недоліком комбінованого та дисфункції іонних насосів, які неспроможні застосування амідарону та хінідину є те, що внавикачувати із цитоплазми кардіоміоцитів надмірслідок блокади калієвих каналів сарколеми значну кількість іонів Na+ та Са2+ внаслідок недостатно збільшується тривалість потенціалу дії кардінього енергетичного забезпечення їх функцій. оміоцитів (інтервалу Q-T на ЕКГ) та підвищується Крім того, патогенетичним механізмом, який при можливість появи ранніх постдеполяризацій. Якішемії та наступній реперфузії міокарду може що тривалість інтервалу Q-Tc перевищує 0,46с, мати першорядне значення, є пошкодження білічасто виникає шлуночкова «пірует»-тахикардія з підного шару мембран та порушення їх бар'єрних високою вірогідністю трансформуватись в фібривластивостей, що є наслідком таких патологічних ляцію шлуночків серця, що призводить до раптопроцесів: вої аритмічної смерті. Отже, хінідин підвищує а) осмотичного розтягнення мембрани надміефективність аміодарону, але одночасно підвирною кількістю води внаслідок високої цитозольщує ризик появи фатальних аритмій серця. ної концентрації іонів Na+; В основу корисної моделі «Спосіб підвищенб) руйнівної дії ендогенних фосфоліпаз, осоня антиаритмічної активності та безпеки застосубливо фосфоліпази А2, які активуються гіпоксією вання аміодарону» поставлено завдання шляхом при високій концентрації іонів Са2+; комбінованого призначення амілдарону з іншими в) активації перекисного окислення ліпідів; фармакологічними засобами підвищити його анг) вільно-радикального пошкодження клітинтиаритмічну активність, а також зменшити вірогіних мембран. дність появи побічних ефектів та потенційно неСтупінь пошкодження мембран може бути рібезпечних ускладнень. Це досягається тим, що зним: від підвищення проникливості мембран для одночасно з аміодароном хворим призначають одновалентних катіонів до появи «гідрофільних мембранопротекторний препарат "Сальмагин" кластерів», через які іони Са2+ проникають в ци(магнієву сіль 2-оксибензойної кислоти) в дозі тозоль кардіоміоцита за механізмом простої ди1500-2000мг/доб, який вводять внутрішньовенне фузії. Рушійними силами для іонів Са2+ є конценкапельним методом. траційний градієнт, оскільки в міжклітинній рідині Спосіб здійснюється таким чином: експерикальцію в 20 разів більше, а ніж в цитозолі кардіментальну тварину наркотизують нембуталом оміоцитів, а також від'ємний заряд цитоплазми. У (40мг/кг в черевну порожнину), фіксують і реєстважких випадках ішемії можливий «електричний рують ЕКГ в II відведенні від кінцівок, після чого в самопробій» мембрани з неминучим некрозом стегнову вену вводять розчин аконітину в дозі вражених кардіоміоцитів. Отже, інтрацелюлярний 30мкг/кг. Через 3-4хв. після реєстрації виниклої іонний дисбаланс та порушення електричних екстрасис-толісної бігемінії внутрішньовенне посвластивостей міокардіальних клітин виникають тупово вводять 0,5% розчин амодарону в дозі внаслідок дисфункції іонних каналів та насосів, а 10мг/кг, безперервно реєструючи ЕКГ. Синусовий також деструкції плазматичних мембран з прониритм відновлюється в 70±9% випадків, але пракненням в цитоплазму іонів Са2+ поза канальними вильний ритм продовжується лише 1-3хв. Якщо шляхами. появляється аритмія серця, розчин аміодарону Аміодарон не впливає на підвищену прониквводять повторно в такій же дозі. На фоні відновність клітинних мембран при їх вільнолених порушень ритму внутрішньовенне вводять радикальному пошкодженні та на інтервенцію 5% розчин хлориду кальцію в дозі 50мг/кг. Норіонів Са2+ в цитозоль кардіоміоцитів через «гідромальний синусовий ритм виникає через 3-5с в ксильні кластери» Відтак підвищити анти100% випадків і продовжується 4-6хв., після чого аритмічну активність аміодарону та зменшити у 50±8% тварин знову появляються порушення його дози до безпечних можна шляхом комбіноритму. Повторні інфузії хлориду кальцію провованого застосування його з мембранопротектордять до появи стабільного синусового ритму. В ними засобами. переважній більшості випадків (80±9%) після Нами проведені експериментальні дослівведення розчину хлориду кальцію тимчасово дження комбінованого застосування аміодарону реєструється збільшення тривалості комплексу та "Сальмагіну" на різних моделях аритмій серця QRS внаслідок уповільнення внутрішлуночкової у тварин з метою встановлення їх антиаритмічної провідності, яка продовжується 3-5с і яка не ефективності, а також можливості появи побічвпливає на позитивні результати дослідів. них, особливо аритмогенних, ефектів і ускладВ чисельних експериментальних дослідженнень. нях встановлено, що електрична нестабільність Аналіз результатів досліджень (Таблиця 1) міокарду та порушення ритму серця виникають засвідчив, що „Сальмагин” по антиаритмічній внаслідок інтрацелюлярного іонного дисбалансу активності дещо перевищує ефективність аміоз підвищенням цитозольної концентрації іонів Na+ дарону, особливо на аконітиновій та мембрано2+ + та Са , а також зменшенням вмісту іонів K та деструктивній моделях АС. Mg2+. Грубі зміни в співвідношеннях цитозольних 5 13618 6 Таблиця 1 Антиаритмічна ефективність „Сальмагіну та аміодарону на експериментальних моделях АС у щурів СтрофантинМембрано-деструктивна кофеїнова модель AC модель AC С/р>1’ Вижило n С/р1’ n AC ФШ Вижило 0 1 10 0 0 10 10 9 1 7** 8** 11 10** 8** 12 З* 3* 9** 3 3 5 3* 3* 6 5 4 3* Аконітинова модель АС Групи тварин n 10 12 10 Контроль „Сальмагин" 100 мг/кг Аміодарон 5 мг/кг С/р
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for increasing antiarrhythmic efficacy and safety of applying amiodaron
Автори англійськоюMoroz Vasyl Maksymovych, Lypnytskyi Taras Mykolaiovych
Назва патенту російськоюСпособ повышения противоаритмической активности и безопасности применения амиодарона
Автори російськоюМороз Василий Максимович, Липницкий Тарас Николаевич
МПК / Мітки
МПК: A61K 31/00
Мітки: спосіб, активності, підвищення, антиаритмічної, аміодарону, застосування, безпеки
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-13618-sposib-pidvishhennya-antiaritmichno-aktivnosti-ta-bezpeki-zastosuvannya-amiodaronu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підвищення антиаритмічної активності та безпеки застосування аміодарону</a>
Попередній патент: Захисна конструкція для антен
Наступний патент: Пристрій для відстрілу набоїв, споряджених метальним снарядом несмертельної дії
Випадковий патент: Пістолет-кулемет