Спосіб розведення подізуса- ентомофага колорадського жука

Винахід відноситься до сільського господарства, а точніше до біологічного захисту рослин для боротьби з найнебезпечнішим шкідником картоплі колорадським жуком (КЖ). Відомий спосіб вирощування подізуса на природних живителях (1], Але відомий спосіб через недосконалість методики розведення І дороговизну комахиживителя, розроблений лише для лабораторного використання. Відомий спосіб вирощування подізуса на штучних живильних середовищах [2]. Але відомий спосіб непридатний для довготривалого підтримання культури подiзуса через живильну неповноцінність кормових субстратів. Відомий спосіб для масового розведення подізуса в умовах техноцєнозу, що створюється комплектом спеціального обладнання [3]. Але відомий спосіб розведення подізуса має Істотний недолік, що полягає у тому, що не розроблена система вирощування комахи-живителя. Відомий спосіб розведення подізуса, який грунтується на використанні живителя - гусениць великої вощинної молі (галерії) [4]. Але відомий спосіб дуже працеємний, потребує дорогого та унікального обладнання І великих коштозатрат на підтримання його функціювання, а також дефіцитних харчових продуктів, в тому числі меду, воску, сухого молока, дріждів, цукру, вітамінів майже всіх груп та Інше. Вирощений за відомим способом біоматеріал подізуса, що призначений для використання проти личинок КЖ у польових умовах, не адаптований до агроценозу ні картоплі, ні баклажанів. Тому, що він вирощений в умовах абіоти, котрі створені за рахунок постійних параметрів факторів гідро- та фототермічного режимів. У відомій біотехнології подізуса не застосовують живителя - яєць, личинок, лялечок та Імаго КЖ. В основу винаходу покладено завдання створити такий спосіб розведення хижого клопа подізуса, у якому біотехнологічний процес ведуть в умовах добово-декадного ритму параметрів факторів абіоти, де комах вигодовують яйцями, личинками, лялечками та Імаго КЖ, І за рахунок цього отримують адаптованих клопів, що зумовлює різке підвищення їх агресивності проти КЖ 1 в результаті зменшення обсягів застосування отрутохімікатів і одержання екологічно чистого врожаю. Поставлене завдання досягається тим, що хижих клопів вирощують в умовах змінного добово-декадного ритму параметрів основних факторів абіоти І годують яйцями, личинками, лялечками та імаго КЖ, причому, для годування личинок молодшого віку використовують личинок КЖ, для годування личинок старшого віку - личинок та лялечок КЖ, для годування Імаго подізуса використовують лялечок та імаго КЖ, крім того, дорослих клопів у період підготовки до діапаузи та після її закінчення годують лялечками та Імаго КЖ, біоматеріал подізуса перед колонізацією у польові умови годують на консервованих лялечках КЖ, при цьому отримують комах адаптованих до умов агроценозу картоплі, у яких на 1-2 дні скорочується період адаптації і все це сприяє зменшенню їх смертності. Адаптація біоматеріалу відбувається за рахунок створених умов добово-декадного ритму факторів гідро-та фототермічного режиму вирощування. Де приріст ото-термічної енергії, що сприяє виробництву адаптованого до природних умов біоматеріалу, записують за такою формулою де f(t°, t, I, r ...) - функція світлового та гідротермічного режимів; t° 7 температура, °С: t фотоперіод, год.; І - сила світла, Вт/м ; r’ - відносна вологість повітря, %\ t — час, дні. У технологічних розрахунках добової та декадної фототермічної енергії, що стимулює процеси адаптації подізуса до умов агроценозу, приймають те, що денний приріст фотоперіоду становить 3-6 хв. В Інтервалі фотоперіоду освітленість та енергетична освітленість змінюються синхронно Із зміною денної температури, тобто абсолютна величина їх параметрів вранці та ввечері менша за ту, що є в середині дня. Динаміку добово-декадного ритму фототермічної енергії адаптації можна моделювати за такою формулою де (CE)t - значений фототермічної енергії адаптації на час t, Дж; r - коефіцієнт приросту енергії; t - час, дні; t° - температура, °С; t- фотоперіод, год.; і - сила світла на час t, Вт/м ; e основа натурального логарифму; (CE)t0 - початкова енергія. Хижі клопи, вирощені за названих умов, при колонізаціїу агроценоз картоплі, чи баклажанів не втрачають часу на адаптацію до природних умов, а зразу ж починають свoю хижацьку дію проти яєць чи личинок КЖ. Справа в тому, що умови їх вирощування аналогічні умовам агроценозу. ПРИКЛАД. При здійсненні способу створюють аналогічні природним І оптимальні умови лабораторного життєзабезпечення ланцюга трофічної системи, що включає картоплю, колорадського жука та його ентомофага подізуса, де параметри ключових факторів абіоти (термічного, світлового та водного) змінюють у добово-декадному ритмі І одночасно виконують наступний маршрут біотехнологічних операцій: вирощують культуру картоплі для отримання біомаси бадилля, вирощують культуру комахи-живителя - КЖ, консервують лялечки КЖ, личинок та Імаго хижого клопа подізуса вигодовують на яйцях, личинках та імаго КЖ, а біоматеріал подізуса (личинок молодшого віку)живлять консервованими лялечками КЖ, в умовах змінних параметрів абіоти адаптують комах до сезонної колонізації у агроценози картоплі або баклажанів. При здійсненні способа розведення подізуса створюють такі умови життєзабезпечення, де температура, фотоперіод, освітленість, енергетична освітленість, відносна вологість повітря тощо, змінюються як ! в природних умовах за добово-декадним ритмом [5], При такому вирощуванні досягають найвищої агресивності та адаптивності ентомофагів КЖ -хижих клопів. Комах утримують у сажках об'ємом 125+ 20 дм3 (КЖ) та 0,1-125 дециметрів кубічних (хижі клопи), температура 18 ... 26°С. фотоперіод 14... 16 год., освітленість 1000... 2000 лк, енергетична освітленість 50... 300 Вт/м , аероіонізація не менше 2000 Іон/см3. Контрольних комах (відомий спосіб) тримають в умовах прототипа [4]. Досліди по визначенню агресивності клопів проводять з використанням спеціального пристрою [6] І виражають в екземплярах виссаних яєць КЖ. У варіанті 4 повторення по 30 клопів у кожному. Для збільшення виходу контрольних хижих клопів (відомий спосіб) їх вирощують за методикою масового розведення при живленні на гусеницях галлерїї по [7]. Культуру живителя - КЖ підтримують в умовах та за біотехнологією описаною в [8,9]. У дослідах використовують вітчизняне стандартне лабораторне обладнання для створення оптимальних умов життєзабезпечення комах - подізуса І КЖ [9]. Для визначення впливу на агресивність хижих клопів Інтегральної дії умов змінного добоводекадного ритму параметрів ключових факторів абіоти, дані зводять у табл. 1. ІЗ даних табл. 1 випливає, що вирощування подізуса в умовах життєзабезпечення, де температура, фотоперіод, освітленість, енергетична освітленість, відн. вологість тощо - змінні, спостерігають підвищення агресивності комах більше як у 2,5 рази. Із даних табл. 1 також чітко випливає. що заміна комахи-живителя (галлерії) на яйця, личинки, лялечки та імаго КЖ сприятливо впливає на вирощування подізуса в умовах змінних параметрів факторів абіоти та підвищує їх агресивність в межах 720-1130 екз. виссаних яєць КЖ. Для виявлення впливу якості живителя на агресивність подізуса на різних вікових стадіях його розвитку дані зводять у таблицю 2. Із даних табл. 2 витікає, що для вигодовування личинок молодшого віку подізуса найбільш ефективним кормом є личинки КЖ (варіант 2). Для годування личинок Старшого віку найбільш ефективним кормом є суміш личинок та лялечок КЖ (табл 2 варіант 8). Також Із даних табл. 2 витікає, що для годування імаго подізуса у період підготооки до діапаузи та після її закінчення, найбільш ефективним кормом є суміш лялечок І Імаго КЖ (табл. 2 варіант 13). Для визначення якості харчу І впливу його та сезонної колонізації на адаптивну здатність біоматеріалу подізуса до умов агроценозів картоплі чи баклажанів, дані зводять у табл. 3. Із даних табл. З випливає, якщо подізуса вирощують в умовах абіоти Із змінними параметрами її основних (ключових) факторів, то незалежно від їх живлення - чи свіжими, чи консервованими лялечками КЖ, клопи без затрат часу на адаптацію (варіанти 2 та 3) приступають до знищення яєць КЖ з першого ж дня їх колонізації, причому агресивність клопів зростає від першого до четвертого дня кблонізації. Також Із даних табл. З витікає, якщо при використанні для сезонної колонізації біоматеріалу подізуса вирощеного за відомим способом, термін адаптації його до агроценозу становить 1-2 дні, тобто, лише через такий Інтервал часу клопи начинають ссати яйця КЖ. Так, на перший день личинки клопів сидять нерухомо І лише на другий день починають повільно збиратись в колонії І харчуються дуже в'яло. На третій день колонізації їх агресивність зростає. Більш того, за відомим методом спостерігають значну загибель колонізованих клопів. Так на 4-й день колонізації за в'домим способом залишається не більше 30% клопів. Слід відмітити, якщо у прототипі на 4-й день виживання складає 30%,тоце означає, що це еквівалентно 70 % смертності личинок. Із даних табл. З також видно, що біоматеріал подізуса, вирощений в умовах добово-декадного ритму при змінних параметрах факторів абіоти (табл. 3, варіанти 2 та 3) у агроценозі картоплі проявляє агресивність зразу ж після колонізації - без періоду адаптації. Крім того, він проявляє високу агресивність, що зростає на протязі чотирьох днів від 320 до 1000 екз. Таким чином, ефективність запропонованого способу зростає за рахунок скорочення (порівняно з прототипом) на 1-2 доби терміну адаптації біоматеріалу та зменшення його смертності. Використання запропонованого способу розведення подізуса дозволяє знижувати собівартість вирощування хижих клопів у 5-10 разів, підвищує якість та агресивність біооматеріалу, що дозволяє мати біологічний спосіб боротьби з КЖ за рахунок сезонної колонізації, який здатний конкурувати з традиційно прийнятими способами боротьби з колорадським жуком.