Спосіб імунізації глікопептидною протипухлинною автовакциною

Спосіб імунізації протипухлинною глікопептидною автовакциною, при якому триразово вводять автовакцину, який відрізняється тим, що автовакцину вводять внутрішньопухлинно чи перипухлинно. (19) (21) u200601520 (22) 14.02.2006 (24) 15.08.2006 (46) 15.08.2006, Бюл. № 8, 2006 р. (72) Олішевський Сергій Валерійович, Мазур Ольга Вікторівна, Шляховенко Володимир Олексійович, Главацький Олександр Якович (73) ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛО 3 16552 дення. Саме такі способи введення вакцини дозволяють проявити її максимальну протипухлинну дію. Сукупність експериментальних досліджень та клінічних випробувань дала основу для використання саме внутрішньо- та перипухлинного способів імунізації глікопептидною автовакциною з метою підвищення її ефективності. Ефективність імунізації досліджували in vivo на моделях солідної форми карциноми Ерліха та гліоми 101.8. Ефективність лікування визначали за показниками гальмування росту пухлини, яке оцінювали за об'ємом первинного пухлинного вузла та вираховували індекс гальмування росту пухлини за наступною формулою: Г,% = (Ак-Ад): Ак 100%, де Ак - середній об'єм первинного пухлинного вузла в контрольній групі (мм3). Ад - середній об'єм первинного пухлинного вузла в дослідній групі (мм3). Середню тривалість життя (СТЖ) розраховували на основі даних про виживання всіх тварин в групі. Збільшення тривалості життя тваринпухлиноносіїв (у %) вираховували за формулою: ЗТЖ = (СТЖд-СТЖк): СТЖк 100%, де СТЖд - середня тривалість життя тварин в дослідній групі (діб), СТЖк - середня тривалість життя тварин в контрольній групі (діб). Суть способу підвищення ефективності імуні 4 зації глікопептидною протипухлинною автовакциною, що заявляється, пояснюють приклади конкретного виконання. Приклад 1 Імунізацію глікопептидною протипухлинною автовакциною проводили на моделі солідної форми КЕ. Ця модель характеризується практично стовідсотковою перещеплюваністю, високою швидкістю росту, чутливістю до широкого спектру протипухлинних препаратів та високою відтворюваністю отриманих результатів [10, 11]. На 2-у добу після прищеплення пухлини тваринам триразове вводили глікопептидну автовакцину в дозі 25.000 екв.клітин внутрішньо- і перипухлинним способами. У кожній експериментальній групі було по 10 мишей-самців лінії BALB/c, віком 8-9 тижнів, масою 18-20г. Тваринам підшкірне прищеплювали по 2,53 105 живих клітин КЕ/тварину. Тваринам контрольної групи вводили ізотонічний розчин. Слід зазначити, що у тварин, яким вводили внутрішньопухлинно глікопептидну автовакцину, спостерігалася регресія чи ремісія пухлинного процесу. Пухлина характеризувалася чіткими контурами та появою вогнищ некрозу, зростала середня тривалість та якість життя тваринпухлиноносіїв. Результати застосування глікопептидної протипухлинної автовакцини, введеної різними способами, представлені в табл. 1 та на Фіг.1, 2. Таблиця 1 Ефективність імунізації в залежності від способу введення глікопептидної протипухлинної автовакцини мишам з перещепленою солідною формою КЕ № досліду І II Спосіб введення глікопептидної автовакцини підшкірно контроль внутрішньопухлинно перипухлинно контроль Г, % Н.в. – 37,3 81,0 – Показники ефективності вакцинотерапії СТЖ, діб ЗТЖ, % 81,7±3,2 12,7 72,5±2,5 – 52,6±8,0 89,9 57,4±4,0 107,2 27,7±6,0 – Примітка: Н.в. - не визначали Дані табл. 2 демонструють, що порівняно з підшкірним способом імунізації при внутрішньо- та перипухлинному способах імунізації глікопептидною автовакциною спостерігається збільшення тривалості життя тварин-пухлиноносіїв в 8,4 та 7 разів відповідно. Приклад 2 Імунізацію глікопептидною протипухлинною автовакциною проводили на моделі гліоми 101.8 у щурів лінії Вістар. Перещеплення пухлини проводили інтрацеребрально, в ліву скроневотім'яну ділянку, під загальним знеболенням, з розрахунку 2,5-3 105 живих пухлинних клітин/тварину. Глікопептидну автовакцину вводили в дозі 50.000 екв.клітин підшкірно та внутрішньопухлинно (інтрацеребрально) триразово з інтервалом в 1 тиждень. Результати ефективності застосування глікопептидної протипухлинної автовакцини у щурів з гліомою 101.8 представлені у табл. 2. 5 16552 6 Таблиця 2 Ефективність імунізації глікопептидною протипухлинною автовакциною у щурів з перещепленою гліомою 101.8. Група І II III IV Спосіб введення підшкірно внутрішньопухлинно контроль підшкірно контроль внутрішньопухлинно Дані табл. 2 демонструють підвищення ефективності імунізації глікопептидною протипухлинною автовакциною в 1,7 рази при внутрішньопухлинному способі її введення. Слід зазначити, що злоякісні пухлини головного мозку мають надзвичайно злоякісний перебіг, тривалість життя пухлиноносіїв значно коротша, ніж у тварин з іншою локалізацією пухлинного процесу. Виходячи з цього, продовження життя піддослідних тварин навіть на декілька днів має досить суттєве значення. Таким чином, доведена можливість підвищувати протипухлинну дію вакцини за допомогою внутрішньопухлинного та перипухлинного способів її введення, що дозволяє вважати ці способи імунізації перспективними для подальшого застосування при вакцинотерапії хворих із злоякісними новоутвореннями. Що стосується злоякісних пухлин головного мозку, даний спосіб застосування можливий в клінічній практиці за допомогою резервуару Ommaya, який встановлюється під час операції. Отже, дані способи введення препарату у випадку оригінальної глікопептидної протипухлинної аутовакцини використані вперше і дозволили значно підвищити ефективність імунізації порівняно з традиційним підшкірним способом введення. Спосіб імунізації глікопептидною протипухлинною автовакциною високоефективний, простий у виконанні, не дає побічних впливів і його можна буде широко застосовувати в клінічній практиці для підвищення ефективності лікування прооперованих хворих з метою профілактики рецидивів та метастазів, подовження тривалості та покращення якості життя пацієнтів. Використані літературні джерела: 1. Барышников А.Ю. Противоопухолевые вакцины // Тезисы Всерос. научн.-практ. конф. - Москва, - 2002. - С. 12. 2. Потебня Г.П., Лисовенко Г.С., З.Д. Савцова, Г, % 8,5 14,6 СТЖ, діб 38±2,3 41±3,1 35±2,5 35±2,7 Черный Β.Α. и соавт. Противоопухолевые вакцины: перспективы применения в клинической онкологии. // Онкология, - 2004. - Т.6, №3. - С. 167-74. 3. Моисеенко В.Μ. Возможности вакцинотерапии меланомы кожи // Практическая онкол. - 2001. - Т. 4, №8. - С. 58-64. 4. Шляховенко Β.Α. Современные подходы к созданию противоопухолевых вакцин // Эксперим. онкол. - 2000. - Т. 22, №3. - С. 99-109. 5. Шляховенко Β.Ο., Потебня Г.П., Мосієнко B.C. та ін. Нова технологія розробки полівалентних протипухлинних автовакцин. – В кн.: Шляхи та перспективи розвитку експериментальної онкології в Україні. - Київ, ДІА, 2001. - С. 115 - 22. 6. Shiyakhovenko V.A., Olishevsky S.V., Kozak V.V., Yanish Y.V, Rybaiko S.L. Anticancer and immunostimulatory effects of nucleoprotein fraction of Bacillus subtilis 7025 culture medium filtrate // Exp. Oncol. - 2003. - 25. - P. 119-23. 7. Патент А61К38/01, №57608 Україна «Спосіб одержання протипухлинної автовакцини» Шляховенко В.О., Потебня Г.П., Мосієнко B.C., Козак В.В., Загоруйко Л.І., Яніш Ю.В., Миліневська Β.Ο., Чехун В.Ф. №2000020797; заявл. 14.02.2000; опубл. 16.06.2003, бюл. №6. 8. Затула Д.Г. Микроорганизмы, рак и противоопухолевый иммунитет. - Київ: Наукова думка, 1985. - 245 с. 9. Лисяный Н.И., Гнедкова И.А., Главацкий А.Я. и др. Иммунология глиом головного мозга и проблемы иммунотерапии // Эксперим. онкол. 2000. - Т. 22. - С. 321. 10. Софьина З.П., Сыркин А.Б., Голдин А., Кляйн А. Экспериментальная оценка противоопухолевых препаратов в СССР и США. - Москва: Медицина, - 1980 - 294 с. 11. Трещалина Е.М. Противоопухолевая активность веществ природного происхождения. - Москва: Практическая медицина, - 2005. - 270 с. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 16552 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601