Спосіб звільнення медових рамок від бджіл в період медозбору

Спосіб звільнення медових рамок від бджіл у період медозбору, який включає запобігання розплоду в медовому корпусі шляхом встановлення ганеманівської решітки між медовим корпусом і розплідною частиною за 24 дні до початку медозбору, використання пристроїв-видалювачів бджіл за 24-30год. до відбирання рамок шляхом розмі 3 22380 ловодства. - М.: Агропромиздат, 1987. - С.146-148; Поліщук В.П. Бджільництво. - Львів.: Редакція журналу "Український пасічник", 2001. - С.65], при яких застосовують відбирання рамок з бджолами з подальшим струшуванням, або змітанням бджіл щіткою. Для цього бджіл з кожної окремо вийнятої рамки струшують назад у корпус вулика. Відібрані рамки ставлять у переносний ящик, а корпус заповнюють відкачаними рамками. Недоліком способу є те, що він викликає збудження робочих бджіл, що призводить до погіршення їх льотно-збиральної діяльності і надмірної кількості травм від ужалень, які отримує пасічник. Поряд з цим, витрачається більше часу і праці на виймання та перенесення рамок. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб [Опенько М. Те хнологія пасічникування у вуликах з напівкорпусів на пасіці Єгошина. - Український пасічник. - 2004. - №10. - С.79] видалення бджіл з медового корпусу за допомогою видалювача "Квебек". Спосіб передбачає, що для успішного пасічникування перед відкачуванням меду бджіл з рамок не струшують, а використовують канадський видалювач "Квебек". Відомий спосіб включає запобігання розплоду в медових корпусах, призначених для відкачування меду встановленням Ганеманівської решітки між медовим корпусом і розплідною частиною за 24 дні до початку медозбору використання пристрою - видалювача бджіл "Квебек" - канадської конструкції, який за 24-30год. до відбирання медових рамок розміщують під медовим корпусом вулика, встановлюючи під видалювачем корпус з порожніми щільниками та вощиною. Через 24-30 годин після встановлення видалювачі бджіл забирають для подальшого використання, а медові корпуси, звільнені від бджіл транспортують до місця відкачування меду. Недоліком способу є недостатня його ефективність, оскільки конструкція лабіринту пристрою видалювача бджіл "Квебек" передбачає лише 3 проходи для пересування бджіл з медового корпусу в розплідну частину вулика, що сповільнює видалення бджіл з медового корпусу. Крім того, для виготовлення пристрою - видалювача бджіл "Квебек" витрачається велика кількість обмежувальної сітки з розміром вічка 3x3мм, яку набивають поверх планок, що формують лабіринт по всьому периметру лабіринту. Це робить конструкцію дорожчою, ніж заявлена. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога і забезпечує ефективне, швидке і надійне видалення бджіл з медових рамок у період медозбору, що сприяє успішному відбиранню медових рамок при мінімальних затратах праці і часу. При цьому не виявлено збудливості та агресивності бджіл під час відкачування меду. В основу корисної моделі поставлено завдання створити новий ефективний спосіб видалення бджіл з медових рамок у період медозбору, економічно вигідний, зручний для використання в бджолярських господарствах з різними формами власності, що використовують на своїх пасіках вулики різних типів. Технічний результат досяга 4 ють тим, що в способі використовують пристрій в якому лабіринт для видалення бджіл конструюють з 4-ох пар паралельно зафіксованих брусків, при цьому кожний з 4-ох проходів лабіринту одним кінцем щільно з'єднують з отвором для виходу бджіл, а ззовні лабіринт разом з отвором для виходу бджіл закривають обмежувальною сіткою і забезпечують вільне просування бджіл по лабіринту до розплідної частини через 4 вільні виходи. Заявлений спосіб базується на інстинкті бджіл рухатися у закритому просторі не до центру а до периферії. Проходячи з медового корпусу до розплідної частини вулика через круглий отвір пристрою, бджоли потрапляють у лабіринт - простір, обмежений брусками і обмежувальною сіткою через 4 виходи в лабіринт. Пройти через обмежувальну сітку бджоли не можуть, а тому прямують по 4 проходах лабіринту до вільних виходів безпосередньо в розплідну частину вулика. Лабіринт побудований з врахуванням екстер'єру бджоли і ширина його проходів становить 10мм. Діаметр круглого отвору для ви ходу бджіл з медового корпусу становить 30мм. А розмір вічка обмежувальної сітки не перевищує 0,3 x0,3см (див Фіг.). На Фіг. подано схему загальної будови пристрою видалювача бджіл та зазначено стрілками напрями пересування бджіл при застосуванні заявленого способу: 1 - круглий отвір для виходу бджіл з медового корпусу; 2 - проходи лабіринту; 3 - виходи з лабіринту у розплідну частину вулика. Видалювач ефективно звільняє щільники від бджіл лише в тому разі, коли в медовому корпусі відсутній розплід, тобто цей корпус відділений від розплідної частини роздільною решіткою. Таким чином, при застосуванні видалювачів будь-якого типу за 24 дні (період розвитку трутня) до відбирання рамок між медовими і розплідним корпусом встановлюють Ганеманівську решітку, яка забезпечує вільний прохід у медовий корпус тільки бджіл з медом, запобігаючи таким чином проходу плідної матки. Послідовність відбирання медових корпусів така. За 24-30год. до відкачування меду у кожному вулику під медовий корпус ставлять видалювач. Дуже зручно робити це вдвох. Якщо гнізда треба розширити, то під видалювач ставлять корпус з порожніми щільниками та вощиною. Вранці наступного дня знімають корпуси з медом і забирають видалювачі. Замість відібраних на першу партію вуликів ставлять корпуси зі сушником, а далі - з відкачаними рамками. Медові корпуси складають у причіп до автомобіля, накривають брезентом (щоб запах меду не приваблював бджіл) і перевозять для відкачування меду у спеціально призначеній для цього кімнаті. Внаслідок вібрації під час руху автомобіля бджоли, які іноді залишаються у корпусах (не пройшли через видалювач або залетіли під час навантажування), вилітають через льотки і повертаються до своїх вуликів. Переваги заявленого способу полягає в тому, що відбирання медових щільників особливо відчутні під час несприятливих погодних умов, які часто спостерігаються в період закінчення медозбору з гречки. Поряд з цим при останньому відбиранні 5 22380 медових щільників наприкінці сезону, коли за традиційного струшування чи змітання бджіл доводиться працювати то в одному, то в другому кінці пасіки, щоб запобігти масовим нападам спостерігається підвищена агресивність бджіл. Отже заявлений спосіб забезпечує ефективне і швидке видалення бджіл з медового корпусу в період медозбору, що сприяє успішному відбиранню медових рамок при мінімальних витратах праці і часу при відсутності збудженості і агресивності бджіл. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником виявлено технічне рішення [Опенько М. Те хнологія пасічникування у вуликах з напівкорпусів на пасіці Єгошина. - Український пасічник. - 2004. - №10. - С.7-9] яке містить найбільшу кількість суттєви х ознак, спільних із заявленим способом: запобігання розплоду в медовому корпусі вулика встановленням Ганеманівської решітки між медовим і корпусом і розплідною частиною вулика - за 24 дні до початку медозбору, використання пристроїв - видалювачів бджіл за 2430год. розміщенням їх під медовими корпусами поверх корпусів з порожніми щільниками та вощиною, збирання пристроїв - видалювачів бджіл через 24-30 годин після їх встановлення, знімання звільнених від бджіл медових корпусів і транспортування їх до місця відкачування меду. Однак наявність зазначених, спільних з найближчим аналогом ознак, недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, які б містили ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналога і забезпечують досягнення технічного результату: в заявленому способі використовують пристрій для видалення бджіл з медових рамок, лабіринт якого конструюють з 4 пар паралельно зафіксованих брусків, при цьому кожен з 4-ох проходів лабіринту одним кінцем щільно з'єднуються з круглим отвором для виходу бджіл з медового корпусу, а ззовні лабіринт разом з отвором для виходу бджіл закривають обмежувальною сіткою і забезпечують вільне просування бджіл по лабіринту до розплідної частини через 4 вільні виходи. Заявлений спосіб відноситься до сільського господарства, зокрема до бджільництва, а саме до способів підвищення ефективності використання медозбору шляхом видалення бджіл з медового корпусу і може бути застосований в бджільницьких господарствах з різними формами власності для підвищення якості та ефективності медозбору утримання бджіл в літній період. Заявлений спосіб включає такі етапи здійснення: 1. За 24 дні до відкачування меду (період розвитку тр утня) встановлюють Ганеманівську решітку, між медовим корпусом і розплідною частиною для запобігання розплоду в медовому корпусі. 2. Встановлення пристроїв - видалювачів бджіл за 24-30 години до відбирання медових рамок шляхом розміщення їх під медовими корпусами вуликів поверх корпусів з порожніми щільниками та вощиною. 6 3. Пристрої - видалювачі бджіл через 24-30 годин після їх встановлення знімають, збирають і складають для подальшого використання. 4. Звільнені від бджіл медові корпуси знімають складають і транспортують до місця відкачування меду. Медові корпуси складають у причіп до автомобіля, накривають брезентом (щоб запах меду не приваблював бджіл) і перевозять для відкачування меду у спеціально призначеній для цього кімнаті. Внаслідок вібрації під час руху автомобіля бджоли, які іноді залишаються у корпусах (не пройшли через видалювач або залетіли під час навантажування), вилітають через льотки і повертаються до своїх вуликів. Переваги описаного методу відбирання медових щільників особливо відчутні під час несприятливих погодних умов, які часто спостерігаються в період закінчення медозбору з гречки. Поряд з цим при останньому відбиранні медових щільників наприкінці сезону, коли за традиційного струшування чи змітання бджіл доводиться працювати то в одному, то в другому кінці пасіки, щоб запобігти масовим нападам спостерігається підвищена агресивність бджіл. Таким чином, запропонований нами спосіб усуває вказані вище недоліки і сприяє швидшому звільненню медових рамок від бджіл. Промислова технологія відкачування меду на кочовій пасіці полягає у тому, що мед не відкачують безпосередньо на пасіці. Після звільнення медових щільників від бджіл медові корпуси перевозять у спеціалізовані приміщення для зберігання, з подальшим їх відкачуванням. При цьому з метою запобігання бродіння меду в даних кімнатах повинні зберігатися певні параметри мікроклімату. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 75%, а температура повітря коливається в межах 20-25°С. За добу до початку відкачування меду у приміщенні піднімають температуру до 3033°С. Після виймання рамок з медогонки їх складають назад в корпуси. Дослідження показали, що в кожній рамці залишається щонайменше 70г невідкачаного меду. Якщо такі рамки підлягають вибраковуванню без попереднього їх осушення, то пасічник втрачає значну кількість продукції. Власне процес осушення відкачаних щільників полягає у тому, що бджоли переносять залишки меду у гніздо, але самі при цьому вільно розміщуються на рамках. При підготовці гнізд до зимівлі важливим етапом є своєчасне скорочення кількості рамок, які повинні залишитись для зимівлі. І тому відбирання порожніх рамок супроводжується затратами праці і часу. Поряд з цим, температура вночі в цей період досягає позначки всього 5°С, що є загрозою для заціпеніння поодиноких особин, які не зібралися в гніздо. Тому для швидкого звільнення бджіл з рамок які поставили для осушення доцільно скористатися запропонованим методом видалення бджіл. Ефективність заявленого способу, його переваги перед відомим підтверджено прикладом конкретного виконання. Приклад 1 7 22380 В бджільницькому господарстві с.Стрілків Стрийського р-ну, Львівської області було сформовано 2 групи, що складались з 10 бджолосімей в кожній. Всі сім'ї підібрані за методом аналогів. У них були однаковими кількість розплоду і маса бджіл. Бджолині сім'ї утримувались у 8-ми рамкових вуликах, з розміром рамки 435x300мм. Всі матки вирощені в один період весною 2006 року, від однієї материнської сім'ї, карпатської породи. І група (прототип). II - новий спосіб. Кількість бджіл у вулику визначають в кілограмах, виходячи з наступних даних. Якщо одна 8 бджола має масу близько 100мг, то в 1кг бджіл налічується орієнтовно 10 тисяч особин. Тому ефективність заявленого способу визначали за різницею між загальною масою бджіл в медовому корпусі до і після встановлення пристроїв - видалювачів бджіл. У таблиці 1 показана загальна вага бджіл, що залишились в медовому корпусі до видалення бджіл і через 12 і 24год. встановлення пристроїв видалячів. Таблиця 1 Порівняльна ефективність способів видалення бджіл з медових рамок, кг (М±m, n=5) Час до відбирання медових корпусів За 24год. до встановлення пристроїв - видалювачів Через 12год. після встановлення пристроїв - видалювачів Через 24год. після встановлення пристроїв - видалювачів Прототип Новий спосіб Різниця, % 1,1±0,1 1,2±1,5 9,0 0,5±3,1 0,8±1,1 60,0 0,05±0,1 0,2±0,1 300,0 Динаміка до зменшення загальної ваги бджіл в медовому корпусі при використанні нового способу видна вже через 12год. від початку досліджень. Використання відомого способу (прототип) для Комп’ютерна в ерстка А. Рябко сходження бджіл потребує у 4 рази більше часу в порівнянні з новим способом. Таким чином збільшення продуктивності праці є очевидним внаслідок використання заявленого способу. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601