Антисептичний перев`язний матеріал

Винахід відноситься до галузі медицини і може бути використаний для виготовлення протимікробних перев'язних матеріалів. Відомо одержання перев'язних матеріалів із бактерицидними властивостями, що застосовуються для попередження нагноювання або лікування інфікованих ран, шляхом їх просочування бактерицидними засобами [1]. Недоліком відомих просочень [1] є високий поріг токсичності в сук упності з низьким порогом бактерицидної активності і обмеженим спектром дії на різні хвороботворні мікроорганізми. Застосування гексахлорофену, як діючого начала для виготовлення просочувальної суміші для перев'язних матеріалів, дозволяє надати останнім бактерицидні властивості по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів [2], що зумовлює його широке використання, Недоліком просочування перев'язного матеріалу гексахлорофеном (ГХФ) є відносно низький рівень бактерицидної активності по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів, неспроможність пригнічувати грамнегативні мікроорганізми та гриби. Метою винаходу є підвищення ефективності дії перев'язного матеріалу по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів, надання йому фунгіцидної властивості, та бактерицидної дії проти грамнегативних мікроорганізмів. Поставлена мета досягається шляхом застосування (1,1-діоксотіолан-3-іл)дитіокарбамату калію [3] (теобон), причому обробку перев'язних матеріалів проводять водним розчином теобону в концентрації 2-5 мас.%. Для одержання антисептичного перев'язного матеріалу основу (тканину) занурюють в водний розчин теобону та виймають. Надлишок розчину усувають віджиманням матеріалу і наступною сушкою. Суттєвою відзнакою пропонованого винаходу є застосування теобону. Зміст винаходу пояснюємо прикладами. Приклад 1. Одержані зразки матеріалу було розділено на дві частини, одну з яких застосовували в досліді безпосередньо, а другу - піддавали стерилізації (термообробка в сухоповітряній шафі, або в автоклаві). Стерильні та нестерильні зразки перев'язних матеріалів в кілька шарів (2-6) накладали на тверде живильне середовище (після засіву одного з досліджуваних мікроорганізмів). Інтенсивність протимікробної дії оцінювали по відстані від зразка до краю плями, вільної від мікроорганізмів (зона пригнічення). Тривалість досліду 24 години, температура 37°С. Клітини золотистого стафілококу (грампозитивний мікроорганізм), псевдомонас аеругинози (грамнегативний мікроорганізм) вирощували на середовищах Ендо, Плоскирева або 1% м'ясо-пептонному агарі, гриби кандіда альбіканс - на середовищі Сабуро. На фіг.1 наведені бактерицидний і фунгіцидний эфект перев'язного матеріалу, просоченого розчинами гексахлорофену і теобону: По горизонталі - процентний вміст препарату в розчині; по вертикалі - зона (у мм) пригнічення росту газону мікроорганізмів. Цифри біля кривих - кількість шарів досліджуваного матеріалу; - золотистий стафілокок; - псевдомонас аеругиноза; - кандіда альбіканс. На фіг.2 - бактерицидний і фунгіцидний ефект просочення перед і після різних видів стерилізації перев'язних матеріалів: По горизонталі - кількість шарів досліджуваних зразків; по вертикалі - зона пригнічення росту газону мікроорганізмів (мм), І - золотистий стафілокок; II - кандіда альбіканс; - до стерилізації; - після стерилізації в шафі; після стерилізації в автоклаві. З даних фіг.1 виникає, що просочення перев'язного матеріалу розчинами теобону в концентраціях 1-10% надає тканині бактерицидні та фунгіцидні властивості. При збільшенні кількості шарів зразків бактерицидний і фунгіцидний ефекти матеріалів підвищуються, що пов'язано із зростанням вмісту діючої речовини. З фіг.1 випливає доцільність використання 2-5% розчину теобону для обробки перев'язного матеріала за ГОСТ 16427-70. На фіг.2 наведені результати бактерицидної та фунгіцидної активності зразків перев'язних матеріалів, які після просочування 5%-ним розчином теобону піддавали або термічній стерилізації в шафі при 150°С на протязі години, або автоклавуванням при 1,2 атм на протязі 0,5 години. З фіг. 2 випливає, що термообробка матеріалів, просочених водними розчинами теобону, суттєво не знижує бактерицидної та фунгіцидної активності перев'язних матеріалів. Приклад 2. Перев'язні матеріали, просочені розчинами теобону в різних концентраціях, застосовували для лікування гнійних ран. Для створення моделі такої рани у білих щурів-самців вагою 150-200 г у верхній третині стегна виголювали ділянки 2x2 см. По добі дозовано робили поверхневі різані рани за допомогою шести закріплених на основі ножів з кромкою, виступаючою на 2 мм. Довжина розтину рани складала 1 см. Дослідних тварин розділили на три групи. В першій групі тварин рани не інфікували і жодного лікування не застосовували. Тваринам другої та третьої груп за 0,5-1,0 годину по пораненню втирали добову культур у клітин золотистого стафілококу, після чого лікували, накладаючи 6-шаровІ салфетки з перев'язних матеріалів, просочених відповідними препаратами, або просочених фізрозчином. Одержані результати наведені в табл. 1. З даних табл.1 випливає, що запліднення різаної рани золотистим стафілококом суттєво подовжує строки її загоювання. Лікування таких ран перев'язками із застосуванням просочень виявило позитивний ефект. Просочення перев'язних матеріалів ГХФ супроводжувалося зменшенням строків загоювання ран у 1,2-1,4 рази. Просочення перев'язних матеріалів теобоном приводило до скорочення строків загоювання у 2,4-3,2 рази, причому частота зміни пов'язок суттєво на строк загоювання не впливає. Загоювання ран, інфікованих золотистим стафілококом і підданих лікуванню перев'язними матеріалами, які містять теобон, відбувалося в строки, близькі до строків загоювання ран в тварин з раневою поверхнею, незаплідненою золотистим стафілококом. Приклад 3. Перев'язний матеріал, просочений розчином теобону використовували при лікуванні раневих кандидозів, ускладнених анаеробною інфекцією. Інфекційний процес моделювали на морських свинках через введення під шкіру 0,5 мл 10%-ного розчину хлористого кальцію в середину кожної з двох ділянок, виголених на спині тварини. За дві доби в зону некрозу, що утворився, вводили асоціативну суспензію, яка містила кандіда альбіканс та анаеробні пептококи – по 0,5мл, 109 мкт/мл. Рани вкривали шаром вазеліну і накладали асептичну пов'язку. Облік проводили за методом висіву, використовуючи стандартний тест - салфетку з фільтрувального паперу (0,5x0,5), яку стерильно вкладали до рани. Після просочення раневим субстратом салфетку вміщували до флакону із 1 мл фіз. розчину. Аліквоту одержаного розчину (0,1 мл) висівали на середовищі Сабуро. Впевнившись в стабільному інфікуванні ран (через 2-3 доби по введенні суспензії, рівень запліднення - 450-580 КОЕ на стандартний тест), проводили лікування рани з однієї сторони кожної тварини, використовуючи рану з другого боку для контролю. Теобон застосовували щоденно на протязі 7 діб, вкладаючи до рани стерильний перев'язний матеріал, просочений розчином препарату з таким розрахунком, щоб його концентрація в об'ємі рани складала 0,30 мг/мл. Матеріал закріплювали на рані за допомогою лейкопластиру, зверху змащували стерильним вазеліновим мастилом для запобігання висиханню препарату. Раневий субстрат висівали на 1, 2, 3, 6, 7 день досліду. Результати наведені у табл.2; помітно, що рівень запліднення рани грибами після застосування теобону знижувався з 580 КОЕ/тест до 84 КОЕ/тест, причому на протязі другої - сьомої діб лікування кандиди не виявлялися. Таким чином, порівняно з прототипом застосування 2-5% водного розчину (1,1-діоксотіолан-3-іл) дитіокарбамату калію (теобону) для просочення перев'язних матеріалів дозволяє: 1) вдвічі скоротити строк загоювання ран, запліднених золотистим стафілококом; 2) надати матеріалу фунгіцидні властивості і активність проти грампозитивних мікроорганізмів. Іншими словами - підвищити ефективність дії матеріалу по відношенню до грибів та мікроорганізмів.