Олівець

Олівець, виконаний у вигляді монолітного нерозбірного стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, 3 Основним недоліком відомих олівців є те, що вони не оснащені гумкою (ластиком) для стирання написаного цім олівцем, що робить їх незручними та вимагає мати гумку як окремий засіб. Але гумка, з-за невеликих розмірів може бути легко втрачена. Найбільш близьким за своєю суттю і ефекту, що досягається, який приймаються за прототип, е олівець, виконаний у вигляді монолітного нерозбірного шестигранного або круглого стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, що пише, а також на одному кінці корпусу закріплена гумка (ластик) у металевій оправки циліндрової форми, яка призначена для стирання написаного. Перед використанням, вільний від оправки кінець корпусу олівця разом з графітовим стрижнем заточують «на конус», що оголяє кінець стрижня і дозволяє олівець використовувати по прямому призначенню; малювання, креслення, писання [див. олівець: Germany Style STAND ART №181222]. Основним недоліком цього олівця є нераціональна витрата деревини - цінної природної сировини. Цей недолік обумовлений тим, що при виготовленні корпусу утворюється багато відходів у вигляді стружки з-за необхідності стругання поверхні заготівки до утворення шестигранника в перетині. Другим істотним недоліком відомого олівця є складність його виготовлення, яка обумовлена тим, що корпус виконується у вигляді двох половинок, які потім склеюються між собою, о також виготовленням металевої оправки як окремої деталі, необхідністю її кріплення з одного боку до корпусу, а з другого - до гумки. Третім недоліком відомого олівця є незручність їм користування при сильному натиску олівцем на папір. Наявність подовжніх граней на поверхні корпусу виключають поворот олівця навколо його подовжньої осі в руці, проте грані не можуть запобігти ковзанню руки уздовж корпусу олівця при сильному натисненні олівцем на папір. Четвертим, недоліком відомого олівця є нераціональне використання гумки. Її використовують тільки у випадках, коли зроблять помилковий напис або нарис. Якщо таких помилок не має, то гумка залишається невикористаною повністю або частково коли вже олівець витрачений повністю. Гумку можна зняти з оправки та використовувати окремо. Але вона незручна через невеликий розмір, тобто її важно утримувати у р уці і маніпулювати нею. Отже такі гумки на олівцях частіш за все залишаються невикористаними незалежно від того чи залишається у оправці чи знята з неї. І останнім, п'ятим, недоліком відомого олівця є те, що на його загострений кінець стрижня не має засобів запобігання поламання під час зберігання або перенесення олівця у кишенях чи сумках, портфелях то що. що додає певних незручностей користувачу. У основу корисної моделі поставлене завдання спрощення конструкції олівця, раціонального використання сировини для виготовлення як 25735 4 дерев'яного корпусу та і інших його елементів, запобігання поламання стрижня і підвищення надійності утримання олівця в руці шляхом виконання поверхні корпусу повністю шорсткої за рахунок використання для виготовлення природного матеріалу без механічної обробки, а також за рахунок зміни схеми кріплення гумки до олівця та її конструкції і використання її як засобу захисту загостреної частини стрижня. Рішення поставленої задачі досягається тим, що олівець, виконаний у вигляді монолітного нерозбірного стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, що пише, а також на одному кінці корпусу закріплена гумка (ластик), яка призначена для стирання написаного, згідно з пропозицією, для корпусу використовуються заздалегідь висушені гілки дерев або чагарників з корою на поверхні приблизно циліндрової форми і приблизно прямолінійної форми, відрізані необхідної довжини і без будьякої механічної обробки поверхні, а гумка виконана з центральним поперечним отвором діаметром декілька меншим за діаметр корпусу олівця для закріплення її при надяганні на корпус за рахунок сил стискування і може переставлятися на будь-який кінець корпусу у залежності від необхідності: використання олівця за призначенням чи його зберігання у часі. При використанні природного матеріалу - гілок - відпадає необхідність у виго товленні корпусу як такого: він вже є, причому індивідуальний і неповторний. При цьому утилізують відходи, що утворюються при очищенні стовбурів дерев при виготовленні колод. Гумка легко знімається з корпусу і, навпаки, легко одягається на нього та може використовува тися за двома призначеннями: як засіб стирання написаного чи намальованого і як засіб запобігання поламання стрижня - у залежності від того, на який кінець корпусу буде гумка надягнута. Крім того, якщо користувачу зручно, він може під час роботи взагалі зняти гумку і використовувати її окремо від олівця. Коли гумка надягнута на олівець, останній має вигляд стародавнього кам'яної сокири, що є символічним нагадуванням, що саме розум, зокрема, письменність, перетворила людину з стародавньої до розумної. Отже такий олівець наближає людину до природи, має природний запах деревини, а шорстка поверхня корпусу дозволяє його надійно утримувати в руці в процесі писання, малювання або виконання креслярських робіт. Сутність корисної моделі пояснюється ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: Фіг.1. - зовнішній вигляд запропонованого олівця у робочому стані (разом з гумкою); Фіг.2 - гумка як окремий засіб стирання; Фіг.3 - олівець без гумки; Фіг.4 - зовнішній вигляд олівця при зберіганні чи транспортуванні (разом з гумкою). Запропонований олівець містить монолітний нерозбірний стрижньовий корпус 1, виготовлений з гілки чагарнику або дерева, що обрізаний по довжині в зручний або бажаний розмір без якої 5 або механічної обробки бічної поверхні. По осі корпусу 1 виконане крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого грифельного стрижня 2, що пише. Зрозуміло, отвір в корпусі 1 може бути і не крізним, якщо олівець має значну довжину корпусу 1. На одному кінці корпусу закріплена гумка 3 (ластик), яка призначена для стирання написаного. Гумка 3 виконана з центральним поперечним отвором 4 діаметром декілька меншим за діаметр корпусу 1 олівця для закріплення її при надяганні на корпус 1 за рахунок сил стискування. Гумка 3 переставлятися на будь-який кінець корпусу 1 у залежності від необхідності: використання олівця за призначенням чи його зберігання у часі. Для виготовлення запропонованого олівця підбирають або зрізають гілки чагарників або дерев приблизно циліндрової форми і приблизно прямолінійної форми, оскільки в природі рідко зустрічаються рослини строго осесиметричної форми. Бажано рослинна сировина повинна бути не хвойних порід, щоб на поверхні і на зрізах не виступала клейка речовина. Потім гілки висушують, щоб запобігти їх подальшу мимовільну деформацію. Далі гілки розрізають по довжині на мірні відрізки, приблизно 150-250мм, тобто завдовжки, зручної для використання як олівець. Проте довжина заготовок може бути будь-який, наприклад, для виготовлення сувенірних олівців. Кору на поверхні гілок зберігають. Після цього вісь гілки засвердлюют, а в отвір, що утворився, встановлюють графітовий стрижень 2, що пише, грифель. На кінець корпусу 1 надягають гумку 3, встановлюючи олівець у отвір 4. У залежності від того, на якому кінці корпусу 1 знаходиться гумка 3, олівець опиняється в робочому чи у « транспортному» стані. Перед початком використання олівця один кінець корпусу 1 разом з графітовим стрижнем 2 заточують «на конус». При цьому оголяється кінець стрижня 2, що дозволяє олівець використовувати за прямим призначенням: малювання, креслення, писання. Запропонований олівець має природне забарвлення, наближає до природи, зручний в експлуатації. Гумку 3 для стирання написаного можна знімати з корпусу 1 або не знімати, що робить олівець ще більш зручнішим. Істотна відмінність об'єкту корисної моделі, що заявляється, від раніше відомих полягає в тому, що корпус 1 олівця виконаний з природного матеріалу рослинного походження без будь-якої його поверхневої обробки - гілок дерев і чагарників, а також в тому, на одному кінці корпусу 1 розташована гумка 3, яка може переставлятися на інший кінець олівця за бажанням споживача.. Вказані відмінності, у сукупності, дозволяють одержати практично вже готовий корпус олівця, тобто корпус не потребує обробки, а також одержати олівець з шорсткою поверхнею корпусу, що 25735 6 виключає його прослизання в руці під час використання за призначенням, в також завжди мати засіб для стирання та засіб захисту стрижня 2 від поламання одночасно. Жоден з відомих олівців не може володіти відміченими властивостями, оскільки їх корпус має або гладку поверхню, або з штучно нанесеною шорсткістю, що збільшує тр удовитрати на його виготовлення, а також їх корпуси необхідно виготовляти окремо з використанням спеціального технологічного устаткування, а якщо мають гумку, то її не можна переставляти чи знімати з корпусу, що не дає змоги її використати повністю. До технічних переваг запропонованого технічного рішення, в порівнянні з прототипом, можна віднести наступне: - простота виготовлення корпусу олівця за рахунок використання природного матеріалу у тому вигляді у якому він зріс, що не потребує механічної обробки; - відсутність відходів при виготовленні корпусу олівця з тієї ж причини; - відсутність спеціального технологічного устаткування для виготовлення корпусу олівця з тієї ж причини; - хороше зчеплення олівця з рукою користування за рахунок природної шорсткості поверхні корпусу; - наявність засобу - гумки - для стирання написаного, який одночасно може бути використаний і як засіб захисту стрижня від поламання за рахунок, можливості переставлення гумки на будь-який кінець корпусу олівця; - простота кріплення гумки до корпусу олівця за рахунок наявності в неї отвору діаметром меншим за діаметр корпусу олівця; - можливість використання гумки самостійно (без олівця) за рахунок того, що вона з'єднана з корпусом роз'ємним з'єднанням; - повне використання матеріалу гумки за рахунок можливості її переставлення на інший олівець чи використання окремо. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, в порівнянні з використанням прототипу, одержують за рахунок раціонального використання природних ресурсів, естетичного зовнішнього вигляду виробу, який наближає користувача до природи, виховання дбайливого відношення до природи, нагадування, що тільки розум дозволяє розвиватися людині. Економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, в порівнянні з використанням прототипу, одержують за рахунок зниження вартості виробу внаслідок зниження собівартості його виготовлення, а також за рахунок безвідходності виробництва та майже повного використання розхідних матеріалів, зокрема гумки. 7 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 25735 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601