Машина для внесення мінеральних добрив з відцентровим розсіювальним органом

Машина для внесення мінеральних добрив, яка включає раму з пристроєм для її з'єднання з начіпною системою трактора і на якій закріплений бункер, який виконаний у вигляді комбінації чотирикутної призми і одної або двох зрізаних пірамід, встановлених меншою основою донизу, які є його днищами, обладнаними регулюючими заслінками для дозованого подавання добрив, і під якими розташовані розсіювальні диски з лопатками, котрі кінематично сполучені з механізмом їх приводу в обертальний рух, наприклад, гідромотором або шестеренчастою передачею, зв'язаною з заднім валом відбору U 1 3 26664 можливістю незалежного переміщення відносно друг др уга та відносно днища бункера у вертикальній площині. Кожний диск має один чи два сегментні отвори, розмір яких регулюється шляхом кутового звороту дисків відносно осі їх звороту. Таким чином регулювання потоку добрив здійснюється шляхом зміни положення дисків у двох напрямках: вертикальному й кутовому [див. патент США №4609153 з класу А01С17/00, 19/00 опублікований 02.09.86p.]. Основним недоліком цієї машини є складність конструкції дозуючого пристрою, що знижує надійність роботи такого пристрою, викликає складність регулювання потоку добрів, підвищує вартість дозуючого пристрою. Відома також відцентрова машина для внесення мінеральних добрив, яка містить бункер, виконаний у вигляді комбінації чотирикутних призми і зрізаної піраміди, встановленої меншою основою донизу, яка є його днищем, та розсіювальний диск, обладнаний механізмом його привода в обертальний рух, наприклад, гідромотором. Бункер обладнаний дозатором, виконаним у вигляді диска з двома сегментними отворами, які можуть перекриватися дисковою заслінкою, яка має таки ж самі відповідні отвори. Щоб зменшити імовірність просочення добрив між дозуючим диском та заслінкою, вона наділена прижимною пружиною. Отвори в дозуючому диску чотирикутну форму з прямолінійними секторними крайками та дуговими за діаметром отвору [див. патент Великої Британії №2114414 з класу А01С17/00 опублікований 24.08.83p.]. Основним недоліком цієї машини є те, що з-за невдосконаленості форми отворів у дозуючому диску, формується нерівномірний, у межах сектора розсіювання, потік добрив, особливо, при малих дозах їх внесення. Найбільш близькою за своєю суттю та ефекту, що досягається, і яка приймається за прототип, є машина для внесення мінеральних добрив з відцентровим розсіювальним органом, яка включає раму з пристроєм для її з'єднання з начіпною системою трактора і на якої закріплений бункер, який виконаний у вигляді комбінації чотирикутної призми і одної або двох зрізаних пірамід, встановлених меншою основою донизу, які є його днищами, обладнаними регулюючими заслінками для дозованого подання добрив, і під якими розташовані розсіювальні диски з лопатками, котрі кінематично сполучені з механізмом їх привода в обертальний рух, наприклад, гідромотором або шестеренчастою передачею зв'язаною з заднім валом відбору потужності трактора, причому вказані заслінки з дозуючими отворами, утворюючими регульовані вікна, з метою підвищення рівномірності розподілу добрив по поверхні ґрунту, мають бокові крайки дозуючих вікон у формі логарифмічної спіралі з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювальних дисків, при цьому крайки кожного дозуючого вікна виконані різної кривини [див. патент України №2733 з класу А01С17/00 опублікований 26.12.94р. в Бюл.№5-1]. 4 Основним недоліком цієї машини для внесення мінеральних добрив є нестабільність параметрів розподілу добрив по поверхні ґрунту. Цей недолік обумовлений тим, що при регулюванні дози внесення мінеральних добрив, що визначається розміром дозуючих вікон, змінюється величина кута сектора розсіву, оскільки змінюється положення початку і кінця сектора розсіву, тобто, основного параметра, що визначає якість розподілу добрив за робочою шириною захвату та величину ширини захвату. Другим недоліком цієї машини для внесення мінеральних добрив є складність вибору режиму удобрювання ґрунту, який залежить від розмірів дозувальних вікон, тобто положення регулюючої заслінки. Зміну режиму здійснює тракторист. Тому йому треба чітко вказати кут звороту заслінки. Але ж цей кут важко вимірювати й встановити. Відсутність елементів для чіткого (вимірюваного) звороту і фіксування заслінки у обраному стані є недоліком відомого дозуючого органу відомої машини. В основу корисної моделі поставлена задача стабілізації параметрів розподілу добрив незалежно від дози внесення за рахунок стабілізації параметрів сектора розсіву , зокрема, його початку і кінця, шляхом зміни орієнтації крайок дозувальних вікон у заслінки. Рішення поставленої задачі досягається тим, що в машині для внесення мінеральних добрив, яка включає раму з пристроєм для її з'єднання з начіпною системою трактора і на якої закріплений бункер, який виконаний у вигляді комбінації чотирикутної призми і одної або двох зрізаних пірамід, встановлених меншою основою донизу, які є його днищами, обладнаними регулюючими заслінками для дозованого подання добрив, і під якими розташовані розсіювальні диски з лопатками, котрі кінематично сполучені з механізмом їх привода в обертальний рух, наприклад, гідромотором або шестеренчастою передачею зв'язаною з заднім валом відбору потужності трактора, причому вказані заслінки з дозуючими отворами, утворюючими регульовані вікна, мають бокові крайки дозуючих вікон у формі логарифмічної спіралі з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювальних дисків, при цьому крайки кожного дозуючого вікна виконані різної кривини, згідно з винаходом, дозуючи вікна у верхній заслінки обмежені з торцевих крайок та мають форму логарифмічної спіралі з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювального диска, забезпечує початок і кінець формування сектора розсіву добрив з кутом радіуса розсіву 180°, в напрямку, що співпадає з траєкторією абсолютного руху добрив по поверхні розсіювального диску, при цьому всі інші крайки дозуючих вікон співпадають з дозуючими отворами у нижній заслінці, а також, на кожній з двох заслінок виконані отвори для фіксування їх кута звороту. Сутність корисної моделі пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: Фіг.1 - схема машини для внесення 5 26664 мінеральних добрив, що пропонується, вигляд з боку; те ж саме, вигляд зверху Фіг.3 - конструкція верхньої заслінки, вигляд в плані; Фіг.4 конструкція нижньої заслінки, вигляд в плані. Машина для внесення мінеральних добрив містить бункер 1 з подавальним пристроєм 2, зворотні заслінки 3 і 4, які розташовані під днищем бункера 1. Заслінки 3 і 4 мають дозувальні отвори, що утворюють регульовані вікна 5, під якими встановлений розсіювальний диск 6 з лопатками 7, який кінематично сполучений з механізмом 8 його привода в обертальний рух. Бокові крайки 8, 9, 10 і 11 дозуючих вікон 5 виконані у формі логарифмічної спіралі з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювального диска 6, при цьому крайки 8, 9, 10 і 11 кожного дозуючого вікна 5 виконані різної кривини. Дозуючи вікна 5 у верхній заслінки 3 обмежені з торцевих крайок 12 і 13 та мають форму логарифмічної спіралі з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювального диска 6. Якщо уявну лінію логарифмічної спіралі продовжити, то вона завершиться у центрі верхній заслінки 3. Ці торцеві крайки 12 і 13 дозуючих вікон 5, завдяки зазначеному їх обмеженню, забезпечують початок і кінець формування сектора розсіву добрив з кутом радіуса розсіву 180°, в напрямку, який співпадає з траєкторією абсолютного руху добрив по поверхні розсіювального диску 6. Зазначений кут розсіву являється оптимальним. Якщо він буде не досягати 180°, то ширина смуги внесення добрив зменшиться. А якщо цей кут буде більший за 180°, то буде наглядаться нерівномірність внесення добрив на крайках смуги, оскільки саме ці крайки зазнають подвійне внесення добрив. Всі інші крайки 14 і 15 дозуючих вікон 5 співпадають з дозуючими вікнами 5 у нижній заслінці 4, а також, на кожній з двох заслінок 3 і 4 виконані отвори 16 і 17 для фіксування їх кута звороту. Отже, отвори 16 на верхній заслінки 3 дозволяють фіксувати кут зміни початку і кінця сектору розсіву добрив, що дорівнюється 180о, а отвори 17, спільно з отвором 18 на нижній заслінки 4, дозволяють фіксувати розмір вікон 5. Подальша сутність корисної моделі пояснюється спільно з принципом роботи запропонованої машини для внесення мінеральних добрив. Добрива з бункера 1 за допомогою подавального пристрою 2, через дозувальні вікна 5 у верхній заслінки 3 зі спіральними боковими крайками 8, 9 ,10 і 11 двома струмами подаються на розсіювальний диск 6, який обертається і розсіває мінеральні добрива по поверхні ґрунту. Якщо треба змінити початок і кінець сектору розсіву добрив, кутове положення заслінки 3 змінюють шляхом її відповідного звороту та фіксуванням у новому стані через отвори 16. Якщо треба змінити дозу внесення добрив, змінюють кутове положення нижньої заслінки 4 шляхом її відповідного звороту та фіксуванням у новому стані через отвори 17 і 18. 6 Завдяки тому, що бокові крайки 8, 9 ,10 і 11 дозувальних вікон 5 виконані у формі логарифмічної спіралі різної кривини, з напрямком навивання, протилежним напрямку обертання розсіювальних диска 6, два рівномірних за товщиною струмка добрив, рухаючись по робочий поверхні останнього, поєднуються та утворюють один суцільний рівномірний за товщиною сектор розсіву добрив з кутом радіусу розсіву 180°. Завдяки тому, що крайки 12 і 13 дозувальних вікон 5 у верхній заслінки 3 обмежені, в напрямку, що співпадає з траєкторією абсолютного руху добрив по поверхні розсіювального диску 6, величина кута сектора розсіву не змінюється і дорівнюється 180°. У підсумку рівномірність розподілу добрив по поверхні ґрунту зростає. Суттєва відмінність об'єкту, що заявляється, від раніш відомих, полягає в тому, що в машині для внесення мінеральних добрив в верхній заслінки 3, крайки 12 і 13 дозувальних вікон 5 обмежені, в напрямку, що співпадає з траєкторією абсолютного руху добрив по поверхні розсіювального диску 6, а заслінки 3 і 4 наділені отворами 16, 17 і 18 для фіксування їх у заданому стані. Вказані відмінності, у сукупності, дозволяють отримати незмінну величину кута сектора розсіву та додержуватися його розміру 180°, та саме так стабілізувати параметри розподілу добрив незалежно від дози їх внесення. Жодна з відомих машин для внесення мінеральних добрив не може володіти зазначеними властивостями, оскільки конструктивно дозувальні вікна їх заслінок не можуть стабілізувати початок і кінець сектору розсіву. До технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипом, можна віднести наступне: - стабілізація параметрів розподілу добрив по поверхні ґрунту за рахунок відповідного обмеження крайок дозувальних вікон на верхній заслінки; - зручність регулювання зони подання добрив на диск, а також регулювання розмірів дозувальних вікон за рахунок наявності у заслінках отворів для фіксування їх кута звороту. Соціальний ефект від впровадження корисної моделі, у порівнянні з використання прототипу, отримують за рахунок рівномірності удобрювання ґрунту, що, у свою чергу, дозволяє підвищити врожайність сільськогосподарських культур. 7 26664 8