Спосіб корекції інсулінорезистентності на тлі ішемічної хвороби серця

Спосіб корекції інсулінорезистентності на тлі ішемічної хвороби серця, що включає вплив b - адреноблокатором у комплексі з засобами базової терапії, який відрізняється тим, що додатково перед комплексним впливом засобами базової терапії виявляють симптоми 3 27634 техніки не встановлені. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб корекції інсулінорезистентності на тлі ішемічної хвороби серця, застосування якого дозволило б шляхом застосування рівноцінного b-адреноблокатора за новим призначенням, з урахуванням показників дисфункції серцево-судинної системи та інсулінорезистентності, посилити ефективність. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у способі корекції інсулінорезистентності на тлі ішемічної хвороби серця, що включає вплив b-адреноблокатором у комплексі з засобами базової терапії, відповідно до корисної моделі, додатково перед комплексним впливом засобами базової терапії виявляють симптоми артеріальної гіпертензії, порушення кардіогемодинаміки та діастолічної функції, досліджують концентрації глюкози та інсуліну у периферичній крові, розраховують індекс Саго, як співвідношення між ними, та впливають bадреноблокатором, якщо значення індексу Саго сягає менше 0,33 одиниць і є наявним один з симптомів артеріальної гіпертензії, порушень кардіогемодинаміки або діастолічної функції, причому як b-адреноблокатор залучають карведілол, котрим впливають у кількості по 12,550,0 мг на добу, по ABCDE-схемі на протязі 3 місяців. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності істотних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Новизна запропонованого рішення задачі полягає у застосуванні карведілолу, як bадреноблокатора, за новим призначенням, низки визначальних критеріїв, що корелюють з дисфункцією серцево-судинної системи й IP, і дозового режиму. Карведілол є неселективним (bадреноблокатором з a-адреноблокуючою, антипроліферативною та антиоксидантною активностями. Його застосування за результатами рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень GEMINI показане для пацієнтів з різноманітною патологією серцево-судинної системи [9]. Як свідчить апробація карведілолу, його фармакологічна основа зумовлює істотні переваги над властивостями решти препаратів з групи bадреноблокаторів і навіть стимулює патогенетичну продуктивність прямих засобів базової терапії ІХС, при цьому випадків летальності, наприклад, у порівнянні з коригуючим впливом метопрололу на IP, серед хворих на ІХС ще не спостерігалося. Вірогідніше за все, це зумовлене тим, що карведілол блокує не лише (b1-рецептори так, як метопролол, але й b2, a1- та a2-рецептори, а його a-блокуюча активність зумовлює розширення просвіту периферичних кровоносних судин, аналогічно з дією вазодилятаторів, та істотні переваги, з можливістю забезпечення гемодинамічної рівноваги артеріальної гіпертензії при ІХС. Окрім цього, на відміну від метопрололу, 4 його відомі антиоксидантні та антипроліферативні властивості стають затребуваними при коригуванні онтогенії оксидантного стресу при IP, а відтак суттєво збільшують відсоток виживаності хворих, відносно селективної b-адреноблокації метопрололом. Фармакологічна активність карведілолу позитивно впливає як на IP, так і на різноманітні ланцюги патогенезу ІХС, артеріальної гіпертензії, кардіогемодинаміки, діастолічної і ендотеліальної дисфункцій. Це зумовлене тим, що кінетика карведілолу, з однієї сторони, зв'язана з пригніченням артеріальної гіпертензії, нормалізацією кардіогемодинаміки та покращенням діастолічної функції, що за основним призначенням вирішує проблеми лікування ІХС, а з іншої сторони, як це визначене вперше, зі спроможністю регулювати адипоцити вісцеральних жирових тканин, пригнічувати процеси виділення вільних жирних кислот, поглинання інсуліну печінкою, реакції інсулінчутливи х тканин та гіперінсулінемію, що зумовлює нормалізацію IP в умовах критичної ішемії. У зв'язку із цим, його застосування вигідно корелює з виникненням симптоматики артеріальної гіпертензії, порушеннями кардіогемодинаміки й діастолічної дисфункції, що цілком достатнє для підвищення ефективності корекції IP у хворих на ІХС і свідчить про прийнятність селекції засобу в гр упі bадреноблокаторів. На підставі викладених тверджень слід також зазначити, що застосування карведілолу зумовлює отримання понадсумарного, раніш не відомого результату, зв'язаного не лише з терапією ішемічної хвороби, але й з корекцією IP. Передумова застосування карведілолу ґрунтується на визначенні критичної межі IP, насамперед, по відхиленню індексу Саго від нормалі, та одного з контрольованих симптомів, відповідальних за артеріальну гіпертензію, кардіогемодинаміку та діастолічну функцію, що зумовлює надання превентивної медичної допомоги і виключає виникнення негативних наслідків. Іншим напрямком перевершення вищезазначеного технічного результату є опрацювання найбільш впливового режиму дозування. Оптимальна концентрація карведілолу за результатами апробації відповідає 12,5-50,0мг на добу, на протязі 3-х місяців, адже зменшення дози останнього стримуватиме витяг з нього фармакологічної корисності, необхідної для терапії ІХС і корекції IP, і знижуватиме активність решти засобів базової терапії, а її збільшення недоцільне теж, з причини посилення вазодилятації, погіршення реологічних показників крові та розладу гемодинамічної рівноваги артеріальної гіпертензії при ІХС. Використання ABCDE-cxeми при лікуванні ІХС передбачає призначення: аспірину, b-адреноблокаторів, статинів, що посилює ефективність корекції, у вигляді покращення вихідних клінічних показників. Отже, відмітні ознаки дійсної корисної моделі є суттєвими, адже кожна із них має причинно 5 27634 наслідковий зв'язок з реалізацією вищезазначеного технічного результату, а їхня сукупність відповідає критерію «новизна», оскільки не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином і була неочевидною. Відомості, які підтверджують можливість відтворення дійсної корисної моделі, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу залучають карведілол («Таллітон», Угорщина), а також медикаментозні засоби базової терапії ІХС і лабораторне обладнання для взятім проби та аналізу периферійної крові. Сутність способу корекції IP на тлі ІХС зводиться до виявлення симптомів артеріальної гіпертензії, порушень кардіогемодинаміки і діастолічної дисфункції, досліджень концентрацій глюкози та інсуліну у периферичній крові та розрахунку індексу Саго, як співвідношення між ними. Якщо значення індексу Саго сягає менше 0,33 одиниць і є наявним один з симптомів артеріальної гіпертензії, порушень кардіогемодинаміки чи діастолічної функції, то впливають карведілолом. Для підвищення ефективності корекції IP карведілол вводять по 12,5-50мг на добу, по ABCDE-схемі на протязі 3 місяців. Патогенетичне обґрунтування дійсного способу, що засноване на застосуванні рівноцінного b-адреноблокатора за новим призначенням, сприяє покращенню клінічних показників на закінчення курсу без негативних наслідків, що дозволяє констатува ти підвищення ефективності коригування IP. Апробування способу здійснювали в умовах у кардіохірургічному відділенні Дніпропетровського обласного клінічного діагностичного центру лікарні. До нагляду було відібрано 37 хворих на ІХС зі стабільною стенокардією напруги II й III функціональних класів. У всіх хворих визначали концентрацію глюкози та інсуліну в крові, контролювали стани артеріального тиску, кардіогемодинамики, діастолічної функції та визначали індекс IP Саго, як співвідношення концентрацій глюкози й інсуліну. Концентрація глюкози у всіх хворих не перевищувала 5,6ммоль/л (відповідала нормі). У 32 хворих індекс Саго сягав менше 0,33, що свідчило про наявність IP. Всім хворим призначали карведілол, починаючи з 12,5мг і доводячи кількість до 50,0мг на добу, у комплексі зі статинами, інгібіторами ангіотензинового ферменту та аспірином, як засобами базисної терапії ІХС. За даними попереднього та наступного контролю глюкози та інсуліну в крові контролювали IP за індексом Саго і коригували дозове навантаження цим bадреноблокатором, по АВСDE-схемі на протязі 3 місяців. По 3 місяця коригувального курсу у 28 осіб (78,5 %) з IP спостерігали зменшення IP за даними індексу Саго, зникнення активності симптомів артеріальної гіпертензії, порушення кардіогемодинаміки, діастолічної дисфункції, 6 зниження епізодів стенокардії напруги, а у 4 осіб (12,5 %) з IP виявилася позитивна динаміка з боку клініки, але індекс Саго не досягав норми, що дозволило констатували позитивну динаміку впливу як на IP, так і на перебіг ІХС. Приклад 1. Хворий А., 1949 р.н. перебував у кардіохірургічному відділенні Дніпропетровського обласного клінічного діагностичного центру лікарні з приводу ІХС: стабільної стенокардії напруги ІІ-ІП функціональних класів, кардіосклероз атеросклеротичний. Гіпертонічна хвороба II стадії. Серцева недостатність І стадії (іст.хв. № 00139 від 13.01.06). Анамнез: вважає себе хворим на протязі 6 місяців, коли з'явилася біль за грудиною при знаному фізичному навантаженні. Дослідження: симптоми артеріальної гіпертензії, порушення кардіогемодинаміки та діастолічної функції). Концентрація глюкози 5,6 ммоль; інсуліну у периферичній крові 28,31мОД/мл. Індекс Саго відповідав 0,19. Оскільки, був наявним симптом інсулінорезистентності, а значення індексу Саго було аномальним, до засобів базової терапії (статини, інгібітори ангіотензинового ферменту, аспірин) додали карведілол, у кількості 25,0 мг на добу, по ABCDE-схемі на протязі 3 місяців. За ABCDE-схемою впливали статинами, інгібіторами ангіо-тензинперетворюючого ферменту, аспірином. Дослідження по 3 місяцю коригувального курсу: (Симптоми артеріальної гіпертензії, порушення кардіогемодинаміки та діастолічної функції). Концентрація глюкози 5,9ммоль/л; інсуліну у периферичній крові 17,23 мОД/Мл. Індекс Саго відповідав 0,34. Таким чином, карведілол позитивно впливає на симптоми інсуліно-резистентності у досліджуваного пацієнта на тлі базисної терапії. Приклад 2. Хворий Ш., 1938 р.н. перебував у кардіохірургічному відділенні Дніпропетровського обласного клінічного діагностичного центру лікарні з приводу ІХС: стабільна стенокардія напруги II функціональний клас, кардіосклероз післяінфарктний (09.06.05) (іст.хв. № 02985 від 22.01.06). Анамнез: вважає себе хворим біля 20 років. Останнє погіршення 10 місяців потому, з'явився пекучий біль за грудиною, підвищився артеріальний тиск. Переніс інфаркт міокарду (09.06.05). Дослідження: симптоми артеріальної гіпертензії, порушення кардіогемодинаміки та діастолічної функції. Концентрація глюкози 5,7ммоль/л; інсуліну у периферичній крові 22,1мОД/мл. Індекс Саго відповідав 0,25. Оскільки, хворий відмічав напади стенокардії при незначному фізичному навантаженні, а значення індексу Саго було аномальним, до загального медикаментозного комплексу (статини, інгібітори ангіотензинового ферменту, аспірин) додали карведілол, у кількості 25,0 мг на добу, по ABCDEсхемі на протязі 3 місяців. Дослідження по 3 місяцю коригувального курсу: (симптоми артеріальної гіпертензії, 7 27634 порушення кардіогемодинаміки та діастолічної функції). Напади стенокардії стали більш рідкими та довготривалими, знизилось вживання таблеток нітрогліцерину на добу. Концентрація глюкози 5,8ммоль/л; інсуліну у периферичній крові 18,7мОД/мл. індекс Саго відповідав 0,31І. Не дивлячись на те, що індекс Саго не досяг норми, відмічається позитивна динаміка з боку клінічної картини захворювання. Отже, надані приклади клінічного використання заявленого об'єкта підтверджують можливість його здійснення з отриманням вищезазначеного технічного результату, що відповідає умові «промислова придатність». Характеристика заявленого об'єкта, що зазначена у незалежному пункті формули, зазначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення, а з урахуванням п. 2 Ст. 7 Закону і вищенаведених тверджень є визначальною для його кваліфікації корисною моделлю процесу. Джерела інформації: 1. Кравчун НА., Левченко Т.П. Применение амарила в комплексной терапии сахарного диабета типа II с метаболическим синдромом // Методические рекомендации. -Киев-Харьков. 2004. -20 с. 2. Dormandy J.A., Charbonnel В., Eckland D.J. et al. Secondary prevention of macrovascular events in patients with type 2 diabetes in the PROactive Study (PROspective pioglit Azone Clinical Trial In macro Vascular Events): A randomised controlled trial. Lancet. -2005. -№366. -1279-1289. 3. Маньковский Б.М. Принципи цукрознижуючої терапії хворих на цукровий діабет II типу з метаболічним синдромом // Нова мед. 2004. -№3. -С.34-36. 4. Mullen M.J., Wright D., Donald A.E. e t al. Аторвастатин, но не L-аргинин, улучшает эндотелиальную функцию при сахарном диабете I типа: двойное слепое исследование // J. Am. Coll. Cardiol. -2000. -№36. -P.410-416. 5. Целуйко В.И., Чернышев В.А. Метаболический синдром X // Харьков: Гриф, 2002.—C132, 135, 183. 6. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов // Минск: Вышэйшая школа, 1997. -Кн.1. -Т.3. -С. 185. 7. Методические рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии // Практическая ангиология. -2006. -№2. -С.36. 8. Gokoe N., Keoney J.F. Jr., Frei B. Coposition for thetreatment and prevention of endothelial dysfunction // Circulation. -1999. -Vol.99. -№25. P.3234-3240. 9. American Heart Association Scientific Sessions. GEMINI (Glycemic Effects in Mellitus: Carvedilol - Metoprolol Comparison in Hypertensives) // Journal of the American Medical Association (JAMA). -2004. -№292. -P. 1433-1439. 8