Спосіб прогнозування раннього клімаксу у жінок

Спосіб прогнозування раннього клімаксу у жінок вирішується шляхом визначення гінекологічного анамнезу, відрізняється тим, що додатково досліджуються: екологічні умови проживання, концентрація естрадіола в сироватці крові, наявність шкідливих чинників виробництва, штучних та мимовільних абортів, екстрагенітальних захворювань в анамнезі, стресових ситуацій, вихідний артеріальний тиск, наявність хронічних запальних захво 29211 мових навантажень, хірургічних втручань на матці та додатках в анамнезі, проводимо обчислення дискримінантних функцій (f1) та (f2) з введенням цифрових значень визначених факторів в формули (І) та (II): (I) f1=-35,8+1,8×Х1+11,5×Х2+2,4-Х3+7,6×Х4+ +6,5×Х5+1,4×Х6+3,5×X7-2,9×X8+8,4×Х9+3,4×Х10-6,4×Х11+2,1×Х!2; (II) f2=-19,0+0,3×Х1+7,9×Х2+1,2×Х3+4,9×Х4+4,3×Х5+ +0,3×Х6+0,8×Х7-1,1×Х8+7,1×Х9+2,2×Х10+ +4,3×Х11+0,5×Х12, де f1 - дискримінантна функція, яка визначає вірогідність виникнення цієї патології, f2 - заперечує подібну можливість. Тому при f1>f2, прогнозується можливість виникнення раннього клімаксу; а при f2>f1 ця можливість вважається малоймовірною, -35,8 для f1 та -19,0 для f2 мають постійні значення. Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології розроблена модель визначення ступеня імовірності виникнення раннього клімаксу шляхом вирахування величини F1 з метою виділення групи ризику жінок та своєчасного проведення їм профілактичних заходів. Як модель використано метод покрокового дискримінантного аналізу, який дозволяє виявити вірогідність різниці між групами порівняння за величиною F статистики Фішера. Обробку отриманих даних проводили за допомогою ЕОМ-1060 в Інституті Проблем інформатики при Міністерстві економіки України та ПЕОМ IBM PC/AT. Саме метод багатофакторного математичного аналізу з урахуванням усіх найбільш інформативних чинників та варіантів їх вираження дає можливість створення системи прогнозування такої поліетіологічної патології, як ранній клімакс, який розвивається в результаті сумісного впливу в різні вікові періоди ряду соціально-економічних та медико-біологічних факторів. Застосування цього методу дає можливість прогнозувати не лише факт виникнення патології, а й ступінь імовірності її виникнення, а це дуже важливо для наступного створення індивідуалізованих схем профілактики. За спеціально розробленою анкетою обстежено 243 жінки віком від 38 до 45 років (дослідна ретроспективна група), з них 129 з раннім клімаксом та 114 здорових пацієнток. Методом покрокового дискримінантного аналізу з 102 проаналізованих чинників визначено 12 факторів ризику, які найбільше впливали на виникнення раннього клімаксу. Спосіб прогнозування раннього клімаксу у жінок здійснюється таким чином. У жінки, яка поступила на обстеження, виясняють: Х1 - Екологічні умови проживання: відсутність шкідливих факторів в оточуючому середовищі 0 зона магістральних автотрас, ЛЕП, радіостанцій 1 зона інтенсивного використання пестицидів 2 зона розташування промислових підприємств 3 зона підвищеної радіаційної забрудненості 4 зона дії декількох факторів 5 Х2 - Концентрація естрадіола в крові: більше 0,8 нмоль/л 0 0,5-0,8 нмоль/л 1 менше 0,5 нмоль/л 2 Х3 - Шкідливі чинники виробництва: немає 0 хімічні 1 термічні 2 шум, вібрація 3 робота в нічний час 4 декілька чинників 5 Х4 - Штучні аборти: не було 0 1-3 1 4-6 2 більше 6 3 X5 - Мимовільні аборти: не було 0 один 1 2-4 2 більше 4-х 3 Х6 - Екстрагенітальні захворювання: немає 0 патологія дихальної системи 1 патологія нирок та сечовидільної системи 2 серцево-судинні захворювання 3 захворювання нервової системи 4 аутоімунні захворювання 5 остеохондроз шийно-грудного відділу хребта 6 декілька захворювань 7 X7 - Наявність стресових ситуацій: немає 0 на роботі 1 в сім'ї 2 в побуті 3 на роботі і в сім'ї 4 на роботі і в побуті 5 в сім'ї і в побуті 6 на роботі, в сім'ї та в побуті 7 X8 - Артеріальний тиск: норма 0 знижений 130/90 2 Х9 - Хронічні запальні захворювання геніталій та загальна тривалість періодів їх загострення: не було 0 до 1 року 1 1-3 роки 2 3-5 років 3 більше 5 років 4 Х10 - Ускладнення вагітностей і пологів: не було 0 були 1 Х11 - Неадекватні фізичні та розумові навантаження: не було 0 були 1 Х12 - Хірургічні втручання на матці та додатках: не було 0 були 1 Характеристики вищезгаданих факторів ризику записують в цифровому значенні, де числові 2 29211 коефіцієнти незалежних перемінних Х1, Х2, Х3, Х4, Х5, Х6, X7, X8, X9, Х10, Х11, Х12 – відповідно, для f1= =1,8, 11,5, 2,4, 7,6, 6,5, 1,4, 3,5, -2,9, 8,4, 3,4, -6,4, 2,1; для f2= -0,3, 7,9, 1,2, 4,9, 4,3, 0,3, 0,8, -1,1, 7,1, 2,2, 4,3, 0,5. На основі кривої залежності частоти виникнення раннього клімаксу від величини F1 визначено 3 ступеня імовірності прогнозу. При F1>0,8 імовірність розвитку раннього клімаксу вважається високою, при F1=0,5-0,8 - середньою, а при F1f2, a F1=0,99, то виникнення раннього клімаксу прогнозувалось з високим ступенем імовірності. Через 3 роки спостереження жінку почали турбувати приливи жару, головний біль, роздратованість, підвищена пітливість, нестерпність до високої температури, гіпертонічні кризи. Ще через 5 місяців почалися порушення менструального циклу: затримки менструації на 2-3 місяці з наступними матковими кровотечами, а ще через 6 місяців відмічена стійка аменорея. Поставлено діагноз раннього клімаксу. Призначена відповідна терапія, яка включала симптоматичне лікування на фоні ЗГТ із застосуванням клімонорму. Стан жінки істотно покращився, що дало змогу їй продовжувати роботу на підприємстві. Приклад 2. Хвора С., 40 років, при обстеженні встановлено її проживання в районі розташування ЛЕП (Х1=1); концентрація естрадіола в крові 0,9 нмоль/л (Х2=0); серед шкідливих чинників виробництва відмічає шум (Х3=3); в анамнезі 2 штучних аборти (Х4=2); мимовільних абортів не було (Х5=0); хворіє на сечокам'яну хворобу (Х6=2); вказує на досить часті конфліктні ситуації в сім'ї (X7=2); артеріальний тиск 120/90 (Х8=0); хронічних запальних процесів геніталів не було (Х9=0); ускладнень вагітності та пологів не було (Х10=0); фізичних та інтелектуальних перевантажень не відмічає (Х11=0); гінекологічних операцій не було (Х12=0). За вищезгаданими формулами маємо: (І) f1= -35,8+1,8×1+11,5×0+2,4×3+7,6×2+6,5×0+ +1,4×2+3,5×2-2,9×2+8,4×0+3,4×0-6,4×0+2,1×0= -7,6; (II) f2= -19,0+0,3×1+7,9×0+1,2×3+4,9×2+4,3×0+ +0,3×2+0,8×2-1,1×2+7,1×0+2,2×0+4,3×0+0,5×0= -5,3. Оскільки f1f2, a F1=0,549, то виникнення раннього клімаксу прогнозувалось з середнім ступенем імовірності. І дійсно, через 8 місяців жінка звернулася до лікаря зі скаргами на порушення сну, приливи жару, зниження лібідо, плаксивість, підвищену втомлюваність, вегето-судинні кризи, погіршення пам'яті, внаслідок яких працездатність пацієнтки істотно знизилась, жінка часто знаходилась на лікарняному під наглядом невропатолога, отримувала симптоматичне лікування, яке давало тимчасовий незначний ефект. Ще через рік у жінки настала менопауза, посилились вищезгадані скарги. Стійкий позитивний ефект був досягнутий лише в результаті комплексної терапії з застосуванням ЗГТ (клімонорм протягом 6 місяців). Таким чином, розроблена прогностична система дає можливість завчасно визначати імовірність виникнення раннього клімаксу у кожної конкретної жінки, вчасно призначати комплекс профілактичних заходів з метою запобігання розвитку цієї патології. З метою перевірки надійності розробленого алгоритму прогнозування раннього клімаксу було обстежено 174 жінки віком від 38 до 45 років (контрольна ретроспективна група), з них 72 - з проявами раннього клімаксу та 102 здорові жінки. Доведено, що із 72 жінок, у яких діагностовано ранній клімакс, у 67 (93,1%) за даними анамнезу прогнозувалось його виникнення з високим або середнім ступенем імовірності. Це підтверджує високу чутливість прогностичної системи. Доведена також висока точність математичної моделі: з 84 жінок, у яких очікувалось виникнення раннього клімаксу з високим або середнім ступенем імовірності, у 67 (79,8%) він був діагностований. Збіжність реально спостережених даних з теоретично очікуваними складало в групі високого ризику - 90,6%, середнього - 73,1%, а в групі пацієнток з F1