Спосіб модуляції гоєння ран

Спосіб модуляції гоєння ран, що включає нанесення на поверхню рани ланолінових розчинів адрено- та холінотропних препаратів, який відріз 30556 гічні нервові волокна [8, 16]. Таким чином, в цьому випадку ефекти, що спостерігалися, були обумовлені загальними змінами стану організму, а не безпосереднім впливом на регенеруючі тканини. Найбільш близким за технічною суттю є спосіб модуляції гоєння ран за допомогою адрено- та холінотропних препаратів, описаний Грабовим О.М. та Прошою М.В. [9]. Основною відзнакою цього способу є забезпечення локальної безперервної дії одного з нейротропних препаратів на рану протягом всього часу гоєння, за рахунок нанесення на раньову поверхню ланолінових розчинів діючих речовин. За умов дії норадреналіну спостерігалось деяке прискорення закриття раньового дефекту, але регенерат, що утворювався, мав ознаки будови гіпотрофічного рубця. За умов дії карбахоліну спостерігалось посилення запальної реакції та уповільнення ремоделювання регенерату, що вело до деякого збільшення терміну закриття раньового дефекту. Технічна задача, що вирішується, полягає в цільоспрямованій зміні процесу гоєння ран. Конкретний результат, що досягається, полягає в інтенсифікації або пригніченні репаративних процесів при гоєнні ран за допомогою адрено- та холінотропних препаратів. Поставлена мета досягається за рахунок того, що у відомому способі модуляції гоєння ран за допомогою нейротропних препаратів, що включає нанесення на поверхню рани ланолінових розчинів адрено- та холінотропних препаратів, у відповідності з винаходом нанесення адрено-, холіноміметиків та блокаторів в дозах, що забезпечують фізіологічні реакції, комбінують з врахуванням фазності раньового процесу: для інтенсифікації раньового процесу в фазах запалення та проліферації – холіноміметики та/або адреноблокатори, в фазі ремоделювання - холіноблокатори та/або адреноміметики, а для пригнічення раньового процесу в фазах запалення та проліферації – холіноблокатори та/або адреномімегики, в фазі ремоделювання - холіноміметики та/або адреноблокатори. Відмінною особливістю способу, що використовується, є локальна комбінована дія на рани адрено-, холіноміметіками та блокаторами з врахуванням фазності репаративного процесу, що забезпечує: при інтенсифікації гоєння ран – посилення виразності кожної з фаз та збереження їх співвідношення; при пригніченні процесу - подавления регенерації тканин. Запропонований спосіб модуляції гоєння ран здійснюють слідуючим чином. 1. З метою інтенсифікації гоєння ран один раз на день на їх поверхню наносять розчини нейротропних сполук на ланоліні, що містить 20% води, таким чином: в фази запалення та проліферації – ацетилхоліну хлорид (0,1 г/л) та/або пропранололу гідрохлорид (0,01 г/л), в фазу ремоделювання – норадреналіну гідротартрат (0,02 г/л) та/або атропіну сульфат (0,01 г/л). 2. 3 метою пригнічення гоєння ран один раз на день на їх поверхню наносять розчини нейротропних сполук на ланоліні, що містить 20% води, таким чином: в фази запалення та проліферації – норадреналину гідротартрат (0,02 г/л) та/або атропіну сульфат (0,01 г/л), в фазу ремоделювання – ацетилхоліну хлорид (0,1 г/л) та/або пропранололу гідрохлорид (0,01 г/л). Результат: В умовах інтенсифікації гоєння ран шкіри посилюються всі фази ранкового процесу і зберігається їх співвідношення, що, в результаті, забезпечує скорочення термінів закриття раньового дефекту. В умовах пригнічення гоєння ран уповільнюється новоутворення тканин, змінюється співвідношення фаз раньового процесу, що призводить до затримки репарації. Прикладами конкретного виконання способу, що пропонується, є модуляція інтенсифікації та пригнічення гоєння ран у щурів за допомогою локального комбінованої дії адрено- та холінотропних препаратів. Дослідження проведені на 75 білих щурах в віці 5 місяців, вагою 150-170 г. Тварини були поділені на три групи по 25 особин. Їм, під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг), в міжлопатковій дільниці видаляли шматок шкіри діаметром 20 мм. У тварин першої групи (контроль) рани протягом всього експерименту щодня обробляли ланоліном, що містив 20% води. В другій групі, з метою інтенсифікації гоєння ран, на рану наносили 0,5 мл розчинів нейротропних речовин на ланоліні (з 20% води) таким чином: з 1-3 день після початку досліду (фаза запалення) - пропранололу гідрохлорид (0,01 г/л), 4-13 день (фаза проліферації) – ацетилхоліну хлорид (0,1 г/л); 14-27 доба (фаза ремоделювання) - норадреналіну гідротартрат (0,02 г/л). В третій групі, з метою модуляції пригнічення репаративного процесу, на рану наносили в такій ж кількості ланолінові розчини нейротропних сполук таким чином: з 1-3 день після початку досліду – норадреналіну гідротартрат (0,02 г/л), 4-13 день норадреналіну гідротартрат (0,02 г/л) і атропіну сульфат (0,01 г/л); 14-27 добу - ацетилхоліну хлорид (0,1 г/л). Через 3, 7, 14, 21 і 28 після початку досліду у всі х тварин вимірювали площу раньової поверхні за допомогою міліметрової сітки і отримані дані обробляли стандартними статистичними методами. Матеріал для гістологічного дослідження забирали у ці ж терміни після евтаназії тварин внутрішньоочеревинним введенням тіопенталнатрію (200 мг/кг). Шматочки шкіри, включаючі рану, фіксували в 10% нейтральному формаліні і ущільнювали в парафіні. Зрізи товщиною 7 мкм забарвлювали гематоксилином та еозином, азурІІеозином, фосфорно-вольфрамовим гематоксилином за Малорі, за ван Гізон, за Новеллі; ставили реакції ШІК та Хейла. Проведені дослідження показали можливість спрямованої модуляції процесу гоєння ран у щурів за допомогою локальної комбінованої дії адрено- і холінотропних препаратів. Дані про кількісну оцінку площі ран на різних сроках гоєння в умовах їх обробки ланоліном (контроль) та модуляції інтенсифікації і пригнічення раньового процесу наведені в таблиці. Використані схеми впливу на рану забезпечили: при інтенсифікації гоєння ран - посилення клітинної реакції, новоутворення тканин та ремоделювання регенерату і, в результаті, скорочення термінів закриття дефекту шкіри та формування рубця, що не дуже відрізнявся від приранової дерми; при пригніченні гоєння ран - зменшення клітинної реакції, уповільнення регенерації тканин та ремоделювання регенерату, що, в результаті, збі 2 30556 льшило термін закриття дефекту шкіри, аж до формування трофічних виразок. При цьому, стереотипна кінетика післятравматичної регенерації шкіри [15], характерна для даної конкретної моделі рани в першому випадку не була порушена і співвідношення окремих фаз раньового процесу було збережено, а в другому - була радикально порушена, як і співвідношення фаз раневого процесу. На відміну від цього, тривала безперервна дія на рану адрено- або холіноміметиків [9] в деякій мірі змінює фазність раньового процесу і приводить до незначного порушення гоєння без радикальної зміни кінцевого результату. Джерела інформації 1. Ажипа Я.И. Трофическая функция нервной системы. М., На ука, 1990. - 615 с. 2. Буров Г.К. Соматическая и вегетативная иннервация регенератов кожи после термического воздействия // "Морфология", 1980.- Вып. 7. С. 30-34. 3. Буров Г.К., Коломийцев А.К. Нейротканевые отношения в процессе регенерации соматических и вегетативных проводников кожи // Докл. АН УССР. - 1979. - Сер Б. - N 11. - С. 1015-1018. 4. Грабовой А.Н. Морфология и гисто химия нервного аппарата кожи при заживлении ран в старости // Морфология, Вып. 12, 1990. – С. 126129. 5. Грабовой А.Н. Влияние норадреналина, ацетилхолина, пропранолола и атропина на клеточный состав грануляционной ткани // Вісник морфології. - 1996. -Т. 2, N 1. - С. 65-68. 6. Грабовой А.Н. Влияние карбахолина и норадреналина на межтканевые взаимоотношения в ходе репаративного процесса // Врачебное дело. 1996. - N 10-12. С. 104-107. 7. Грабовой А.Н. Васкуляризация соединительнотканных регенератов кожи при заживлении ран в условиях воздействия нейротрансмиттеров и их антагонистов // Мор фология. - 1997 - Т. 111. N 2.- С. 73-76. 8. Грабовой А.Н., Костинский Г.Б. Иннервация раневых регенератов кожи в различные периоды онтогенеза // Врачебное дело, 1987. - N 12. С. 62-64. 9. Грабовий О.М., Проша М.В. Тканинні реакції при загоєнні ран шкіри в умовах дії карбахоліну, норадреналіну та їх антагоністів // Український науково-медичний молодіжний журнал, 1994. - N. 1. С. 15-17. 10. Карлсон Б.М. Регенерация. М: Наука, 1986. 296 с. 11. Каплин В.Н. Влияние гуанетидина и некоторых адреномиметиков на заживление ран в эксперименте и клинике // Здравоохранение Белоруссии. - 1983. -N. 5.- С. 36-39. 12. Крыжановский Г.Н. Нарушение нервной трофики клетки // Вестник АМН СССР, 1990. – N 2. - С. 4-7. 13. Орбели Л.А. Избранные труды.- М.-Л., 1968. - Т. 2. - С. 227-234. 14. Полежаев Л.В. Природа нейротрофических явлений при регенерации и эксплантации // Успехи физиологических наук, 1982. - Т. 13. - N 3 С. 31-55. 15. Шетхер А.Б., Берченко Г.Н., Николаев А.В. Грануляционная ткань: воспаление и регенерация // Ар х. патол. - 1984.- Т. 46.- N 2. - С. 20-29. 16. Kishimoto S., Kimura H., Maeda Т. The role of sympathetic catecholaminergic nerves in wound healing // Burns, 1982. - Vol. 9. - P. 135-141. 17. Kishirnoto S., Maruo M., Yasuno H. et al. The regeneration of cholinesterase positive structures in the process of hurn wound healing in the skin of the guinea pig // Burns, 1982. - V. 9. - N 1. - P. 121-127. 18. Le Camp M. Sur la role de I'acetylcholine dans le regeneration // Compt. rend. Acad sci, 1954. Т. 238. - N 9. - P. 955. 19. Singer M. The acetylcholine content of the normal forelimb regenerate of the adult newt, Triturus // Develop. Biol., 1959. - V. 1. - N 5. – P. 603-620. 20. Singer M. Nervous mechanisms in the regeneration of body parts in vertebrates // Developing systems and their control (18th Grows Sympos). Ed. D. Rudnick. New York: Ronald Press, 1960. P. 115-133. 21. Taban C. Quelques problemes de regeneration chez le urudeles // Rev. suisse zool., 1955. V. 63. - N 4. – P. 387-468. Таблиця Площа поверхні ран (мм 2) на різних термінах гоєння в умовах їх обробки ланоліном (контроль) і модуляції інтенсифікації та пригнічення раневого процесу за допомогою адрено- та холінотропних препаратів 3 7 14 21 28 К 428,1±9,8 398,7±9,4 207,6±9,6 73,3±3,4 6,4±3,1 МІ 423,7±10,8 403,2±11,5 242,4±9,0 19,1±4,2 0,4±0,2 MП 453,1±8,9 438,3±10,9 316,2±13,8 236,2±13,8 172,0±49,23 3-28 - доба після нанесення рани; К - контроль; МІ - модуляція інтенсифікації гоєння ран; МП модуляція пригнічення гоєння ран. 3 30556 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4