Спосіб лікування запалення, що виникає при поєднаних доброякісних процесах матки

Спосіб лікування запалення, що виникає при поєднаних доброякісних процесах матки (ПДПМ) за допомогою нестероїдного протизапального препарату, який відрізняється тим, що хворим з ПДПМ призначають препарат із класу сульфонанілідів - месулід по 100 мг перорально 2 рази на добу протягом 7 днів. (19) (21) 99063240 (22) 11.06.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Сімрок Василь Васильович (73) Сімрок Василь Васильович 34186 сичність; 5) ульцерогенна дія; 6) довга тривалість застосування. Мета цього винахіду - розробити та запропонувати високоефективний, безпечний, зручний та простий патогенетичний спосіб протизапальної терапії при ПДПМ. Названа мета досягається призначенням месуліда по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (ранком і ввечері) після їжі протягом 7 днів. Дана пропозиція заснована на результатах спостережень за 31 хворою з ПДПМ. Ці жінки в комплексному лікуванні одержували месулід і склали 1 (основну) групу, у 2 групу (порівняння) увійшли 31 пацієнтка із ДПМ, що одержували інші НПЗП (індометацин, діклофенак), і 3 групу (контрольну) склали 31 жінка із ДПМ, що НПЗП не одержували. Середній вік хворих склав 37,0±1 років. З моменту першого виявлення ДПМ, у середньому, пройшло 7,0±1,0 років; індивідуальні значення тривалості захворювання варіювалися від 0,5 до 20 років, у 55 випадках перевищивши 3-х річний рубіж. Клінічні прояви характеризувалися різноманіттям симптомів, властивих ДПМ. Найбільше часто відзначені дисфункціональні кровотечі в репродуктивному віці й ациклічні кровотечі в періменопаузальному (68 випадків). Значне число жінок відзначає болючий синдром різної локалізації і виразності (83). Без вираженої клінічної симптоматики захворювання протікало в 10 випадках. Для глобальної оцінки ефективності була побудована шкала: "відмінно", "добре", "недостатньо", "даремно". Критерієм ефективності препарату з'явилась суб'єктивна оцінка дії препарату хворими за вище приведеною шкалою. Зазначені критерії вже використовувалися раніше для оцінки ефективності месуліда [2]. З клінічних симптомів ми враховували: динаміку тазових і реперкусівних болей, ступінь інфільтрації м'яких тканин, стан (укорочення й асиметрія) бічних склепінь піхви, об'єм матки, її рухливість і чіткість контурів. Після закінчення курсу лікування месулідом ми відмічали кількість хворих, в яких проявлення захворювання ще залишались (інфільтрація м'яких тканин), зберігалися укорочення й асиметрія бічних склепінь піхви, рухливість матки залишалася обмеженою. Об'єм матки ми визначали за допомогою ультразвукового трансвагінального дослідження на апараті "Aloka SSD-630". Визначення чіткості контурів матки залежало від зменшення інфільтрації тканин, виразливості тазового болю, можливості повільної пальпації матки, тому ми також враховували кількість хворих з цим показником на фоні лікування месулідом. Результати наших досліджень наведені в таблиці та на малюнках. Безумовно, з отриманих даних ефективність лікування найбільше високо оцінена в 1 групі, де відмінний ефект відзначили 23 пацієнтки й добрий5. Найменш ефективне лікування було відзначено в третій групі, що вказує на необхідність обов'язкового призначення НПЗП у комплексній терапії ДПМ. Позитивний ефект після прийому препарату був відзначений усіма хворими, причому, більш половини хворих указували на зменшення болю вже після першого прийому препарату, позитивний клінічний ефект після другого прийому відзначили 5 пацієнток. Це говорить про те, що клінічний ефект наступає з моменту надходження препарату в організм хворого й залежить від виразності клінічних проявів захворювання. У процесі лікування цілком болючий синдром зник у 22 хворих 1 групи й 18 2 групи, і лише в 9 жінок 3 групи. Після закінчення курсу лікування месулідом болючий синдром відновився в 3 випадках основної групи, у 8 і 14 випадках відповідно 2 і 3 групах. Дуже ефективною виявилася терапія у відношенні реперкусивного болю, вони зникли першими в 23 хворих і більше не відновилися. Таким чином, із наведених даних лікування виявилося неефективним у 3 жінок. Досить об'єктивним при оцінюванні стану геніталіїв є бімануальне дослідження. За його допомогою ми встановили, що зменшення інфільтрації м'яких тканин малого тазу наступає лише наприкінці тижня у хворих 1 групи, і на 10 добу у пацієнток 2 групи. Рухомість матки підвищується лише на 89 добу лікування, значно зростає чіткість її контурів. Для об'єктивізації дослідження ми порівняли об'єм матки до та після лікування месулідом, вказаний параметр вірогідно змінився лише у пацієнток 1 групи (з 231,3±11,01 до 199,3±12,12 см3, р