Спосіб лікування синуітів

Спосіб лікування синуітів, шляхом введення промивної рідини в біляносові пазухи і носоглотку почерговим вливанням її через один носовий хід з одночасним видаленням через інший, який відрізняється тим, що в носоглотку попередньо вводять тампон-обтуратор, яким перекривають нижні відділи носоглотки, при цьому залишають вільними верхні відділи і хоани. Винахід відноситься до медицини, а конкретно до оториноларингологи' і може бути використаний при лікуванні синуітів. • Відомий спосіб лікування синуітів, приведений в описі патенту Російської Федерації "Устройство для лечения синуитов", № 2030902, МКИ6 А61В17/12, 1995. Відповідно до даного аналога, після анестезії та анемізації слизової оболонки порожнини носа розчином кокаїну або дікаїну з доданням адреналіну, порожнину носа очищають шляхом висмаркування через 10 хв. Потім по нижній частині загального носового ходу в нього вводять устрій, який має вигляд обтуратора, і за допомогою шприца роздувають балон, що блокує носоглотку, внаслідок чого утворюється замкнута порожнина Потім другим шприцом, який приєднують до переходника, роблять відсмоктування вмісту пазух. Проте цей спосіб дуже складний і потребує спеціального устрою для його здійснення Відомий спосіб лікування синуітів, описаний Я.А. Касумовым і MX. Оруджевым у статті "Модифицированный метод лечения синуитов", журнал "Журнал ушных, носовых и горловых болезней", № 2, видання "Здоров'я", Київ, 1974 р., с. 100-101. Даний спосіб прийнятий нами за прототип. Відповідно до прототипу, після загальноприйнятої методики підготовки хворого і надання йому відповідного положення (лежачи на спині), в одну половину носа вводять промивну рідину, наприклад, антисептичний розчин, яким заповнюють обидві половини носа, біляносові пазухи і одночасно з цим видаляють її через іншу половину (ноздрю) за допомогою електровідсмоктувача.' Разом із промивною рідиною із біляносових пазух ви даляють патологічний вміст (гній, слиз та ін.). Щоб запобігти попадання рідини в ротоглотку, хворий вимовляє звуки "ку-ку" або інші, внаслідок чого м'яке піднебіння прилягає до задньої стінки глотки і, таким чином, відділяє носоглотку від нижніх відділів. Ознаками, що співпадають з суттєвими ознаками .винаходу, який заявляється, є: введення промивної рідини в біляносові пазухи і носоглотку почерговим вливанням її через один носовий хід з одночасним видаленням через інший. Недоліком прототипу є те, що такий спосіб лікування може бути використаний лише при певних умовах. Це пояснюється тим, що хворому в процесі лікування потрібно самому, свідомо, по.команді лікаря здійснювати затворну функцію м'якого піднебіння, що забезпечується при ковтанні або, як у прототипі, проголошенням таких звуків, як "куку" або інших. У противному випадку промивна рідина потрапляє в ротоглотку і нижні дихальні шляхи - трахею і бронхи, що цілком неприпустимо. Зрозуміло, що у хворих, які перебувають у непритомному стані, вищезгаданий спосіб взагалі не може бути застосований у зв'язку з неможливістю виконувати команди лікаря, спрямовані на здійснення затворної функції м'якого піднебіння. В основу винаходу поставлена задача удосконалити спосіб лікування синуітів шляхом того, що в носоглотку попередньо вводять тампонобтуратор, яким перекривають нижні відділи носоглотки, при цьому залишають вільними верхні відділи і хоани. Це дозволяє ізолювати носоглотку та запобігти затікання з неї промивної рідини в ротоглотку і далі в нижні дихальні шляхи, що, у свою чергу, забезпечує лікування всіх груп хворих, включаючи тих, у яких хвороба протікає на фоні CM о> со 34922 тяжкого загального стану, що виключає можливість виконання яких-небудь команд лікаря. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування синуітів, здійснюваним шляхом введення промивної рідини в біляносові пазухи і носоглотку почерговим вливанням її через один носовий хід з одночасним видаленням через інший, відповідно до винаходу, в носоглотку попередньо вводять тампон-обтуратор, яким перекривають нижні відділи носоглотки, при цьому залишають вільними верхні відділи і хоани. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих ознак винаходу, що заявляється, і досягаємим результатом забезпечується слідуючим. Попереднє введення тампона-обтуратора в носоглотку здійснює перекриття (розмежування) нижніх відділів носоглотки, виконуючи, таким чином, функцію затвора, яку в природних умовах здійснює м'яке піднебіння, притискаючись до задньої стінки глотки при ковтанні або проголошенні певних звуків Цим попереджується затікання промивної рідини з носоглотки в нижні відділи глотки і дихальних шляхів. Крім того, введенням тампона-обтуратора досягається герметизація системи порожнини носоглотка, ніс і біляносові пазухи, що дозволяє створити в них негативний тиск, як умову, необхідну для аспірації патологічного вмісту. . Спосіб лікування синуітів здійснюють таким чином. Попередньо, по відомій методиці, проводять оброблення слизової оболонки носових ходів судинозвужуючою речовиною, наприклад 1-3% розчином ефедрину або 0 , 1 % розчином нафтізіну з метою зменшення набряку і розширення сполучень біляносових пазух із носовою порожниною, що сприяє кращій евакуації з них патологічного вмісту, наприклад гною. На цьому відома попередня підготовка до лікування синуітів закінчується. Потім через один із носових ходів у носоглотку вводять гумовий катетер до появи його кінця з-під м'якого піднебіння у ротоглотці. після чого його захоплюють пінцетом і виводять через рот назовні. Зіставившу обидва кінці катетера, натягують їх до упору, що сприяє відтягуванню занавіски м'якого піднебіння і полегшенню наступного введення в носоглотку тампона-обтуратора. Тампон-обтуратор готується завчасно з марлі шляхом пошарового скочування. Він формується індивідуально, відповідно до гаданого об'єму і форми носоглотки. При цьому довжина тампона повинна відповідати ширині носоглотки, його ширина - передньо-задній відстані від задньої стінки глотки до м'якого піднебіння, а товщина повинна бути достатньою для утримання промивної рідини в носоглотці. Досвід показує, що оптимальними розмірами по довжині, ширині і товщині тапмона-обтуратора повинні бути співвідношення 4:2 1. Для підвищення вологовідштовхуючих" властивостей марлі, з якої виготовляють тампон-обтуратор, її просочують рослинним маслом. Після ущільнення тампона і надання необхідної . форми, його туго перев'язують міцною ниткою з довгими вільними кінцями, достатніми для виведення з ротової порожнини Перед початком процедури промивання готовий тампон-обтуратор захоплюють у місці ув'язування затискувачем, і під візуальним контролем вводять у носоглотку. При цьому помічник лікаря утримує в натягнутому положенні вільні кінці гумового катетера, що виступають із носової і ротової порожнини. Критерієм, що визначає необхідний рівень введення тампонаобтуратора у носоглотку, є глибина занурення, при якій нижній його край знаходиться на рівні краю м'якого піднебіння або дещо виступає з-під нього. При цьому тампон-обтуратор заповнює собою тільки нижні відділи носоглотки, залишаючи вільними верхні відділи і хоани. Таким чином, перекриваючи нижні відділи носоглотки, тампон роз'єднує її із ротоглоткою, попереджуючи цим затікання промивної рідини в нижні дихальні шляхи. Після введення тампона-обтуратора у носоглотку гумовий катетер, що утримує м'яке піднебіння, видаляють. Потім в одну половину носа хворого, що лежить на спині, за допомогою шприца без голки вливають антисептичний розчин, наприклад суміш фурациліна з димексидом, до появи його в пригінку носа з протилежного боку, у який вводять оливу, з'єднану системою трубок із працюючим електровідсмоктувачем. Таким чином роблять почергове вливання рідини через один носовий хід і одночасне п видалення через інший. Процедуру повторюють кілька разів, чергуючи половини носа, через які проводять вливання і відсмоктування промивної рідини. На завершення процедури в біляносові пазухи вводять ліки, наприклад антибіотико-гідрокортизонову суміш. Для цього після відсмоктування промивної рідини з носових ходів в них вливають розчин ліків, одночасно притискають обидві ноздрі (в одній з них залишається олива) і включають електровідсмоктувач. При цьому ліки, що потрапили у пазухи, залишаються в них. Після закінчення Процедури тампон-обтуратор із носоглотки видаляють, використовуючи нитку, що звисає з ротової' порожнини і роблять туалет ротота гортаноглотки за допомогою марлевої кульки. Тампон-обтуратор носоглотки може бути застосований і при пункційному способі лікування синуітів у хворих, що знаходяться в несвідомому стані. У цьому випадку промивну рідину, яку вводять у біляносові пазухи через пункційну голку і яка витікає через природні співвустя в порожнину носа, видаляється за наведеною вище методикою за допомогою електровідсмоктувача з попереднім введенням у носоглотку тампона-обтуратора. Приклади здійснення способу. Приклад 1. Хворий С , 35 років, історія хвороби № 5337, госпіталізований у приймальнодіагностичне відділення обласної клінічної лікарні ім. І. Мечникова з приводу важкої черепно-мозкової травми. Перебував у несвідомому стані, продуктивному контакту недоступний. При огляді ЛОР органів і комп'ютерній томографії виявлені ознаки двостороннього гаймороетмоідиту. До комплексу лікувальних заходів включені промивання біляносових пазух. Використовувався спосіб переміщення рідин із введенням у носоглотку тампонаобтуратора. Всього зроблено 5 промивань через день. У жодному випадку затікання промивної рідини в дихальні шляхи не спостерігалося. Після завершення курсу промивань набряк слизової оболонки носа зменшився. Накопичення слизу в носових ходах не було. При контрольній комп'ютерній томографії відзначене відновлення повітряності бі I 34922 ляносових пазух, що свідчило про стихання в них запального процесу. Приклад 2. Хвора Ш., 24 років, історія хвороби № 5993, госпіталізована в реанімаційне відділення обласної клінічної лікарні ім. І. Мечникова в коматозному стані з діагнозом риногенний менінгіт. Заінтубована, знаходиться на керованому диханні. При огляді ЛОР органів і комп'ютерній томографії виявлені ознаки правобічного гнійного гаймориту. З діагностичною і лікувальною метою зроблено пункцію правої верхньощелепної пазухи з наступним введенням у неї ліків - суміші антибіотика з гідрокортизоном. Попередньо в носоглотку ввели тампон-обтуратор. Промивну рідину, що скопичувалась у носових ходах і носоглотці, видаляли за допомогою електровідсмоктувача. Затікання її у дихальні шляхи не спостерігалося. Новий спосіб розширює можливості лікування синуітів. роблячи його більш безпечним і доступним для використання у всіх хворих, в тому числі тих, які знаходяться у несвідомому стані. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 5 7 - 0 3