Спосіб пошуку покладів корисних копалин

1. Спосіб пошуку покладів корисних копалин, що включає обробку космічного фотознімка, який відрізняє ться тим, що як космічний знімок використовують чорно-білий негатив, одержаний в інфрачервоному діапазоні частот, і обробку космічного знімка здійснюють, попередньо сформувавши пакет, що містить негатив космічного знімка, тестову пластину та рентгенівську плівку, сформований пакет обробляють γ-променями, відокремлюють рентгенівську плівку, хімічно обробляють 3 35122 Відомо також одержання фотознімку шля хом дистанційного зондування землі (ДЗЗ) в інфрачервоному діапазоні частот з космосу (UA 6401 (3). Знімки, одержані ДЗЗ, принципово не відрізняються від знімків, одержаних за способом (1). Недоліками способів (1,2,3) є недостатня достовірність визначення покладів корисних копалин, яка обумовлена температурними аномаліями над останніми, тому що температурні аномалії можуть бути викликані іншими геологічними процессами, а ідентифікація теплових аномалій потребує фо тотональних показників та їх складного комплексного формалізованого аналізу. Найбільш близьким аналогом до корисної модедлі за технічною сутністю і результатом, що досягається, є технологія ІнфоСкан , розроблена російским «ООО Научно-производственный Центр комплексных радиотехнических исследований "0РИ30Н"»[ http://www.infoscan.ru/ ] (4). Технологія передбачає за космофотознімком місцевості та світлиною матеріалу копалини здійснювати пошук місця залягання корисних копалин. Спосіб побудовано на тезі, що космофотознімок має заряд й інформацію - якості, властиві сфотографованому об'єкту. Інформація про родовище присутнє на космофотознімку території. Для виявлення, наприклад, нафти на ділянках космофотознімка, необхідна наявність додаткової фотографії із зображенням шуканої нафти. Космофотознімок території й фотознімок зображення нафти розташовують у безпосередній близькості. Апаратурний комплекс забезпечує умови, при яких відбувається активний обмін зарядами в обох фотознімках. У основі такого обміну лежать пізнання в слабких взаємодіях фізичних полів. При введенні в ближню зону космофотознімку фотогра фії із зображенням фактури шуканої сировини відбувається зміна енергії шумового процесу в крапках фотознімка, що відповідають глибинному заляганню шуканої сировини. На ділянках фотознімків, розташованих у ближній зоні, відбувається обмін зарядами. Візуалізація (визначення )[ математичні розрахунки за технологією] місця та глибини залягання нафти потрібують 2-4 місяця роботи залежно від шуканої сировини й досліджуваної місцевості (рівнина, гори, шельф). Точність прив'язки висока й залежить від масштабу космофотознімку. Загальна збіжність результатів складає 74,3% [http://www,infoscan.ru/Old version/rus/description.htm ]. Завданням, на вирішення якого направлена корисна модель, є підвищення ефективності пошуку та розвідки різних видів корисних копалин шляхом підвищення розпізнавання резонансних характеристичних сигналів, які властиві вибраним корисним копалинам, що дозволить підвищити чутливість способу та збільшити загальну збіж ність результатів оконтурювання_перспективних ділянок корисних копалин. Для вирішення поставленого завдання запропонований спосіб пошуку покладів корисних копалин, що включає спеціальну обробку космічного фотознімку, в якому, згідно з корисною моделлю, як космічний знімок використовують чорно-білий негатив, одержаний в інфрачервоному діапазоні 4 частот, і обробку космічного знімку здійснюють, попередньо сформувавши пакет, що містить негатив космічного знімку (1), тестову пластину (2) та рентгенівську плівку (3), сформований пакет обробляють g - променями, відокремлюють рентгенівську плівку (3), хімічно обробляють останню та поміщають її у змінне електричне поле високої напруги ГРВ-камери і візуалізують одержане зображення на моніторі ПК.; при цьому як негатив (1) використовують аналоговий негатив, як тестову пластину (2) використовують пластину із полімерного матеріалу з попередньо нанесеним шаром суміші полісахариду та металоорганічної добавки товщиною 0,05-0,20 мм , причому тестову пластину (2) попередньо розміщують над площиною зразка корисної копалини, яку визначають, та обробляють змінним електричним полем у діапазоні частот 1010 - 1013 Гц., Нами вперше запропоновано для визначення меж оконтурювання перспективної ділянки корисних покладів на карті використання спеціально обробленої тестової пластини, яка під дією g променів при взаємодії з космічним знімком сприяє формуванню енергоінформаційного яскравого образу шуканого об'єкту на рентгенівській плівці, що дозволяє з чутливістю 1-2 грама речовини на тонну рудного тіла виявляти корисні копалини (нафта, газ, метали, водні ресурси) при обстеженні суші і шельфа Землі на глибині до 5 км і практично на необмеженій площі при досягненні загальної збіжності результатів на рівні 97% для водних ресурсів і вуглеводнів, та не менше 90% для інших видів корисних копалин. Заявникові не відомі будь-які технічні рішення, які містять сукупність ознак, ідентичну сукупності ознак заявляемо! корисної моделі, що визначає, як вважає заявник, відповідність корисної моделі критерію «новизна». Технологія способу складається із наступних етапів: 1. Одержання знімка космічною зйомкою. Використовують архівні, чорно-білі знімки, отримані аналоговими камерами ТК-350 у нижній частині інфрачервоного діапазону частот, наприклад, на російських супутниках серії «Космос». Погрішність ±10м, розмір кадру (розмір поверхні обстежуваної ділянки Землі) 100км х 200км. 2. Підготовка тестової пластини. В якості тестових пластин використовуються пластини з поліестера розміром 210x150 мм і товщиною 0,5 мм. На чисту знежирену поверхню пластини рівномірно наноситься розчин лактози (товщиною 0,1 мм), що містить металоорганічні добавки, який потім висушується й покривається захисним шаром. Металоорганічні добавки підвищують чутливість способу і його вибірковість по ідентифікації різних корисних копалин. При запису на підготовлені тестові пластини електромагнітних спектрів зразків речовин (зразків руд і мінералів з відомими концентраціями металів, вуглеводнів, мінералів, тощо), зразок речовини й тестову пластину поміщають у постійне магнітне поле. У нашому випадку ми використовуємо природне магнітне поле Землі. Тестову пластину розміщаємо над зразком речовини, паралельно 5 35122 земної поверхні. Одночасно, протягом 5 хв. накладають змінне обертове електромагнітне поле з перпендикулярним вектором щодо вектора постійного магнітного поля, викликаючи тим явище ядерного магнітного резонансу у пробному зразку. Енергія випромінюваних зразком резонансних Ларморових частот впливає на тестову пластину і залишає на ній «копію» характеристичного випромінювання тестового зразка. 3. Формування пакета. Пакет складається з послідовно розташованих космічного фотознімка (1) - тестової пластини (2) рентгенівські плівки (3). В якості рентгенівської плівки використовують «Рентгенпленку КОДАК MIN-RL 13x18». 4. Обробка пакета g - випромінюванням. 5. Хімічна обробка [прояв] рентгенівської плівки. 6. Поміщення проявленої рентгенівської плівки в камеру Кірліана В якості камери Кірліана використовується ГРВ Камера (камера газорозрядної візуалізації Кірліан-Камера), яка виконує візуалізацію контурів покладів корисних копалин, які розшукуються. 7. Реєстрація світіння газового розряду (ГРВ) на моніторі ПК. Контури шуканої корисної копалини фіксуються цифровою відеокамерою й відображаються на моніторі комп'ютера (фіг.) Приклад виконувався на території західного узбережжя Кримського півострова , була обрана ділянка розміром 20x20 км. космічний знімок якої (1), а саме чорно-білий негатив, одержаний в інфрачервоному діапазоні частот (1012- 1014Гц), піддавали обробці за заявляємим способом. Для цього попередньо виготовили пластину із поліестеру, розміром 130x180 мм, на поверхню котрої нанесено шар товщиною 0,1 мм суміші лактози та металоорганічної добавки. Нанесений шар висушували і покривали захисним шаром. На оброблену пластину записуємо електромагнітні спектри зразка корисної копалини - питної води. Для цього тестову пластину помістили над поверхнею ємності з питною водою, розмір якої становить (120x160мм). Отриману систему пластина - вода поміщують, наприклад, у алюмінієву ємність де обробляють змінним обертовим електромагнітним полем з частотою в діапазоні 1010 -1013 Гц протягом 5 хвилин. Формують пакет, послідовно розміщуючи космічний знімок (1) [ чорно-білий негатив], отриману тестову пластину (2) та рентгенівську плівку (3) (Рентгенпленка КОДАК MIN-RL 13x18). Сформований пакет обробляють g -променями потужністю 50 мілірентген /годину протягом 20 сек. Для цього 6 пакет поміщують у відкатний короб активної зони дослідного реактора «ИР-1000». Після опромінення із пакета виймають рентгенівську плівку (3), проявляють та поміщують в камеру для газорозрядної візуалізації - «ГРВ Камеру ПРО» [виробник «ООО «Биотехпрогресс», г. Санкт-Петербург, РФ ], яка з'єднана з цифровою відеокамерою та монітором ПК. Плівку (3) в оброблюють у ГРВ-камері змінним електричним полем високої частоти (10100 кГц), при цьому здійснюється візуалізація зображення підземного водного резервуара на поверхні землі ( фіг.). Площа копалини визначається межами контурів зображення плями на фіг., що визначають підземний водний резервуар. В комп'ютері суміщають космічний знімок (1) і зображення (фіг.) та відомим методом, наприклад, за допомогою фотограмметрического продукту ERDAS «IMAGINE OrthoBASE» для персонального комп’ютера з ОС Windows визначають конкретні географічні координати підземного резервуару. Проведене Замовником у 2003 - 2005 роках розвідувально-експлуатаційне буріння 98 свердловин відомим способом на місцевості за визначеними координатами підтвердило збіг визначених координат для усіх свердловин (результативність > 97%). Запропонований спосіб пошуку корисних копалин у порівнянні з відомим (4) суттєво прискорює терміни пошуку покладів (2-4 тижнів) корисних копалин і збільшує його результативність, дозволяє проводити пошук на малих і великих ділянках суші або шельфу у будь-якому куточку Землі при достатньо великій глибині зондування, що забезпечує підвищення інформативності та достовірності отриманих даних, а саме: успішність виявлення покладів складає 97% для водних ресурсів і вуглеводнів, та не менше 90% для інших видів корисних копалин. Реалізація розробленого способу забезпечує високу результативність робіт при малих фінансових ви тратах та дозволяє скоротити витрати часу на проведення всіх етапів виявлення покладів корисних копалин Слід також відмітити, що запропонований спосіб є екологічно безпечним та повністю безпечним для людей та пройшов випробовування по пошуку води у районі Севастополя у 2003 - 2005 роках, дорозвідки родовищ урану за замовленням Міністерства надзвичайних ситуацій України в 2006 році, при додатковому обстеженні родовища газового конденсату «Татянівське», Україна, та при створенні «карти родовищ корисних копалин» в Еміраті Фуджейра, ОАЕ в 2007 році. 7 Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 35122 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601