Віброзбуджувач

Віброзбуджувач, що має індукторну систему, 3 36757 реміщення уподовж прорізу і з'єднує між собою частини плити, розташовані по обидві сторони прорізу, при цьому центри протилежних торцевих плит з'єднані між собою рухомим елементом. В порівнянні з прототипом, запропонований віброзбуджувач відрізняється наявністю таких ознак: - кожна торцева плита має проріз; - проріз виконаний наскрізним по товщині плити; - проріз має вигляд спіралі; - спіраль виконана концентричною; - вісь спіралі співпадає з подовжньою віссю корпуса індукторної системи; - торцева плита обладнана притискачем; - притискач має можливість переміщення; - переміщення притискача виконується уподовж прорізу; - притискач з'єднує між собою частини плити; - частини плити, які з'єднує між собою притискач, розташовані по обидві сторони прорізу; - торцеві плити з'єднані між собою рухомим елементом; - з'єднання торцевих плит з рухомим елементом виконано в центрі торцевих плит. Всі вищезгадані ознаки є суттєвими, кожна окремо і в сукупності забезпечують досягнення поставленої мети. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями. На Фіг.1. показано загальний вид віброзбуджувача з розрізом, на Фіг.2 - торцевої плити, на Фіг.3 - притискача. Віброзбуджувач має індукторну систему 1, виконану в вигляді ряду котушок 2 з магнітопроводом 3. Котушки 2 з магнітопроводом 3 змонтовані в корпусі 4. Корпус 4 з торцевих частин обладнаний торцевими плитами 5. Котушки 2 індукторної системи 1 виконані з обмотувального проводу і з'єднані таким чином, що кожна суміжна котушка має протилежний напрям струму (на Фіг.1 показано знаками Ä i Q ). Магнітопровід 3 виконаний в вигляді навитого поверх котушок 2 шару із дроту або стрічки. Матеріал магнітопровода 3 (феромагнітні дріт або стрічка) доцільно виконувати з оксидованим або іншим покриттям. Корпус 4 виконаний в вигляді циліндра і має фланці 6 для кріплення торцевих плит 5 і захисних кожухів 7, для монтажу віброзбуджувача на місці експлуатації служать кронштейни 8. В середині індукторної системи 1 розташований рухомий елемент 9. Рухомий елемент 9 має магнітом'які полюси 10, кількість яких дорівнює числу котушок 2 індукторної системи 1. Між полюсами 10 розташовано постійні магніти 11, які мають однакову полярність відносно полюсів 10. Полюси 10 і постійні магніти 11 змонтовані на стрижні 12 рухомого елементу 9 і фіксуються на ньому за допомогою упорів 13. Для віброзбуджувачів невеликої потужності з малими внутрішніми діаметрами магнітів 11 стрижень 12 виконується з немагнітного матеріалу (бронза, латунь, неіржавіюча сталь). Для віброзбуджувачів великої потужності стрижень 12 виконується з феромагнітного матеріалу, при цьому на його поверхні монтується не 4 магнітна втулка (на Фіг. не показано). Кількість магнітів 11 менша на одиницю від кількості полюсів 10. Торцева плита 5 виконана з пружного матеріалу і має наскрізний по її товщині проріз 14. Проріз 14 виконаний в вигляді концентричної спіралі 15. Ширина прорізу 14 і кількість завиток спіралі 15 визначається в залежності необхідних параметрів віброзбуджувача (амплітуди і частоти коливань, потужності і т.п.). Вісь спіралі 15 співпадає з подовжньою віссю корпуса 5 індукторної системи 1. Крім прорізу 14 торцева плита 5 має отвори 16 для кріплення її до фланців 6 корпусу 4 індукторної системи 1 і центральний отвір 17 для монтажу рухомого елементу 9. Торцева плита 5 обладнана притискачем 17. Притискач 17 має можливість переміщення уподовж прорізу 14 і з'єднує між собою частини 18 і 19 плити 5, які розташовані по обидві сторони прорізу 14. Варіант виконання притискача 17 показано на Фіг.3. У цьому випадку притискач 17 виконаний у вигляді стрижня 20 з упором 21 і нарізною частиною 22 на торцях. На нарізну частину 22 змонтовано шайбу 23 і гайку 24. Стрижень 20 має лиски 25, які в робочому стані мають контакт з частинами 18 і 19 плити 5 і унеможливлюють проворот притискача 17 при виконанні монтажу. Можливі і інші варіанти виконання конструкції притискача 17. Протилежні торцеві плити 5 з'єднані між собою через центральні отвори 17 рухомим елементом 9 за допомогою елементів кріплення 26. Робота віброзбуджувача відбувається таким чином. На котушки 2 індукторної системи 1 подається змінний струм. Взаємодія струму котушок 2 з магнітним полем полюсів 10 приводить до появи сили, направленої по подовжній вісі вібратора. Так як суміжні котушки 2 мають протилежний напрям струму, а суміжні полюси 10 - різнойменну полярність, то виникаючі сили між котушками 2 і полюсами 10 діють в одному напрямі. Оскільки до котушок 2 підведений змінний струм, то виникаючісили будуть змінювати напрям з частотою підведеного струму. Частота вимушених коливань і їхня амплітуда залежить від частоти і величини струму, підведеного до котушок. Так як рухомий елемент 9 з'єднаний з торцевими плитами 5, які за рахунок прорізу 14 виконують роль пружних елементів і через отвори 16 жорстко зв'язані з фланцями 6 корпусу 4, коливання рухомого елементу 9 передаються на корпус 4, що з'єднаний через кронштейни 8 з об'єктом коливання. За рахунок того, що вісь концентричної спіралі прорізу співпадає з подовжньою віссю корпуса, при коливаннях рухомий елемент автоматично центрується в середині індукторної системи. Оптимальним є режим роботи, коли частота вимушених коливань за рахунок електричного живлення збігається з частотою власних коливань, яка залежить від маси коливальної системи і жорсткості пружних елементів, тобто резонансний режим. Жорсткість пружних елементів у запропонованому віброзбуджувачі можливо змінювати за рахунок переміщення притискача 17 уподовж прорізу 14 і фіксації його в необхідному положенні. В 5 36757 такому положенні частини 18 і 19 плити 5 через притискач 17 з'єднуються між собою. Таким чином, за рахунок виконання торцевої плити в пропонованому вигляді значно спрощується конструкція віброзбуджувача, а відсутність підшипників ковзання і герметизація захисними кожухами призводить до підвищення надійності. Згідно запропонованої авторами конструкції віброзбуджувача в Київському національному уні 6 верситеті будівництва і архітектури розробляється документація на виготовлення дослідного зразку віброзбуджувача для ущільнення бетону. Бібліографічні дані джерел інформації: 1. Патент на винахід. Україна, №79418 МПК Н02К 33/00, 2007 р., Бюл. №7 2. Патент на корисну модель. Україна, №24757 МПК E02D 7/10, 2007 p., Бюл. №10 7 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 36757 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601