Триядерна координаційна сполука міді – m3-[n,n’,n”-трис (саліциліден)тримезиноїлтригідразинато (-6)]тетракис(піридин)тримідь(+2)

Триядерна координаційна сполука міді - m 3 [N,N',N"-трис(саліциліден)тримезиноїлтригідразинато(6)]тетракис(піридин)тримідь(+2) формули побудований як "димер димерів". [В.Ф. Шульгін, Ю.В. Тр уш. Біядерна комплексна сполука міді m-[N,N’-бic(2-гідрокси-5-метил 3 36758 4 метилбензиліден)ізофталоілдигідразинато(Структура. За даним рентгеноструктурного 4)]димідь(+2)трис (піридин). Патент України на аналізу сполука має молекулярну будову і містить корисну модель №27988] моноядерні фрагменти, зв'язані ароматичним Недоліком найближчого аналога є наявність спейсером у триядерний комплекс. Молекула метільки двох катіонів міді, пов'язаних слабкою обтанолу, яка входить до складу комплексу, є некоомінною взаємодією. рдинованою та пов'язана водневим зв'язком з В основу корисної моделі поставлено завданатом азоту одного з хелатних циклів (відстань ня вдосконалити біядерні комплексні сполуки з o ароматичним спейсером шляхом введення до їх O...N складає 2,89 A ). Відстані між атомами міді складу додаткових катіонів міді. o Поставлене завдання вирішується тим, що складають 9,414, 9,371 і 9,667 A . Атоми міді є пропонується триядерна координаційна сполука структурно нееквівалентними. Один з атомів міді (Сu3) має перекручене квадратне оточення, друміді - m3-[N,N’,N''-трис(саліциліден)тримезиноїлтри гий (Сu2) координований за типом [4+1]. Коордигідразинато(-6)]тетракис(піридин)тримідь(+2) форнаційний поліедр цього центрального атому утвомули: рено двома атомами кисню і атомом азоту двічі депротонованого ацилгідразонного фрагменту. Четверте місце у координаційній сфері зайнято O атомом азоту міцно координованої молекули піриN Cu O N N дину, довжина зв'язку Cu2-N6 становить 2,014 A . Атом азоту другої молекули піридину займає вершину те трагональної піраміди і є слабко коордиo N O O Cu Cu O o H N N N H N N O N H Ця сполука характеризується, як потужними обмінними взаємодіями між двома катіонами міді, так і слабкими обмінними взаємодіями між трьома катіонами міді, що розширює коло магнітних матеріалів. Триядерну комплексну сполуку міді одержано таким чином. До 1,5г (6 ммоль) тригідразиду тримезинової кислоти у 30мл піридину додали 2,9г (24 ммоль) саліцилового альдегіду та нагрівали реакційну суміш при перемішуванні на магнітній мішалці протягом 3 годин. Потім охолодили реакційну суміш та додали 100мл етанолу. Осад, який утворився, відфільтрували, промили спиртом і висушили на повітрі. Одержано 2,82г білої дрібнокристалічної речовини, яку розчинили у 30мл пирідину, додали 3,0г (15 ммоль) моногідрату ацетату міді(ІІ) і нагрівали при перемішуванні 3 години, а потім залишили на добу. Реакційну суміш відфільтрували та висадили водою. Утворений осад відфільтрували, промили на фільтрі водою та спиртом і висушили на повітрі до постійної маси. Одержану речовину розчинили у 15мл піридину при незначному нагріванні, профільтрували та упарили у ексикаторі над сульфатною кислотою. Одержано 3,35г дрібнокристалічної речовини жовто-зеленого кольору. Монокристали отримано методом повільної дифузії пари метанолу у насичений піридиновий розчин комплексу. Брутто-формула C51H42Cu3N10O7 нованим, відстань Cu2-N7 становить 2,446 A . Геометрія третього атома міді (Cu1) у першому наближенні може бути описана як пірамідальна. Координаційний поліедр цього центрального атома утворено двома атомами кисню й атомом азоту двічі депротонованого ацилгідразонного фрагмента. Четверте місце у координаційній сфері зайнято атомом азоту міцно координованої молекули піридину, довжина зв'язку Cu-N становить o 2,009 A . Крім цього атом Cu1 додаткового координує фенольній атом кисню сусіднього комплексу o (довжина зв'язку Сu-О становить 2,555 A ). Ця взаємодія приводить до об'єднання мономерних триядерних комплексів з утворенням "димера тримерів". У центросиметричному димерному фрагменті o Сu2О2 атоми міді розташовано на відстані 3,348 A , кути CuOCu і ОСuО дорівнюють 96,09 і 83,91° відповідно. У порівнянні з дослідженими раніше біядерними комплексами міді(ІІ) з ацилдигідразонами дикарбонових кислот описаний комплекс має такі особливості: - містить три структурно нееквівалентні катіони міді, пов'язані слабкою обмінною взаємодією (величина - 2J становить декілька см-1); - триядерні комплекси пов'язані у димер за рахунок додаткової координації одним з атомів міді атому кисню сусіднього комплексу з утворенням біядерних фрагментів, у котрих катіони міді пов'язані потужною обмінною взаємодією (величина 2J досягає декількох сотень см -1); Таким чином введення до спейсерованного біядерного комплексу міді третього катіону міді приводить до зміни магнітних властивостей речовини. 5 Комп’ютерна в ерстка В. Мацело 36758 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601