Система для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод

1. Система для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод, що містить водопідйомну й нафтопродуктопідйомну секції, розміщені в загальній свердловині й оснащені водопідйомною і нафтопідйомною заглибною електропомпами відповідно, яка відрізняється тим, що свердловина заповнена уламковим фільтруючим матеріалом, а водопідйомна й нафтопродуктопідйомна секції виконані у вигляді фільтрових колон, у нижній частині яких змонтовані фільтри, кожний з яких містить голову й башмак, причому фільтр водопідйомної секції розташований на глибині, що відповідає рівню розділу фаз: нафтопродукти-вода, а фільтр нафтопродуктопідйомної секції розміщений вище рівня розділу фаз. 2. Система за п. 1, яка відрізняється тим, що величину заглиблення голови фільтра водопідйомної U 2 (19) 1 3 37664 торового компонування системи інженерного захисту. При недотриманні обґрунтованої розрахунком точності підвіски забірний пристрій або заповнюватиметься водою, що призводить до вторинного забруднення ґрунтових вод, або, при розташуванні забірного пристрою з певним допуском вище рівня розділу фаз, технічне рішення принципово непрацездатне для тонкошарових скупчень, товщина яких знаходиться в межах границь зазначеного допуску. Разом із тим, у відомій системі відсутня можливість автоматичного контролю динаміки зміни гідродинамічних умов накопичення води й рідких нафтопродуктів у свердловині й адаптивній реакції на зміни, що відбуваються, що приводить до зниження продуктивності відомого технічного рішення й зниженню ступеня очищення Ґрунтових вод, що вилучають, від на фтопродуктів. Відома система для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод [див. патент України №29967, М.кл. C02F1/00, опубл. 16.04.2001], що характеризується вилученням нафтопродуктів і води з окремих свердловин. Відповідно до відомої системи в межах плями забруднення бурять, щонайменше, дві свердловини, у кожній з яких розміщають або водопідйомний, або нафтопідйомний заглибний електронасос, після чого відкачують водопідйомним електронасосом воду до утворення депресійної вирви й накопичення нафтопродуктів у вирві, а потім нафтопідйомним електронасосом вилучають їх. Система характеризується просторовим роз'єднанням точок відбору води й нафтопродуктів, що призводить до зниження вмісту розчинених нафтопродуктів у зворотних водах. Однак зазначена система потребує буріння, як мінімум, двох свердловин, що пов'язано з додатковими капітальними витратами. Розміщення свердловин здійснюється за індивідуальними схемами, що потребує додаткових геодезичних вишукувань, тому використання відомої системи інженерного захисту доцільно на великих об'єктах при широкомасштабних забрудненнях. Відома система для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод, прийнята як прототип до корисної моделі, що заявляється [див. патент України №30715. М.кл. C02F1/00. опубл. 15.05.2001]. Відповідно до відомої системи за зазначеним патентом, у межах плями забруднення бурять, щонайменше, одну свердловину, встановлюють у ній тимчасову обсадну колону із труб великого діаметра, у порожнині якої розміщають водопідйомну секцію з водопідйомним заглибним електронасосом і нафтопродуктопідйомну секцію із установленим з меншим заглибленням нафтопідйомним заглибним електронасосом, після чого відкачують водопідйомним електронасосом воду до утворення на поверхні розділу фаз: нафтопродукти-вода депресійної вирви й накопичення нафтопродуктів у ній, а потім нафтопідйомним електронасосом селективне вилучають їх. Відома система, наведена [в описі до зазначеного патенту України №30715], містить водопідйомну й нафтопродуктопідйомну секції, розміщені в загальній свердловині й обладнані водопідйомним і нафтопідйомним заглибними електронасосами 4 відповідно. Розміщення водопідйомної й нафтопродуктопідйомної секцій у загальній свердловині забезпечує економію капітальних витрат на буріння й облаштованість свердловини. Заглибні електронасоси встановлені один над одним і обладнані відповідними системами автономного спостереження й керування. При цьому обидва електронасоса знаходяться у межах загального для них простору усередині обсадної колони, заповненої флюїдом (водою й нафтопродуктом). Селективне вилучення рідин забезпечується за рахунок автоматичного включення обох електронасосів у той період, коли водопідйомний електронасос знаходиться нижче поверхні рівня розділу фаз: нафтопродукти-вода, створюючи депресійну воронку, у якій накопичуються нафтопродукти, а нафтопідйомний електронасос знаходиться вище рівня розділу фаз. Недоліком відомої системи є виникнення зони емульгування поблизу межі розділу фаз при включенні кожного з насосів. Диференціація рідин і зникнення зони емульгування відбуваються швидко, але при цьому за рахунок збовтування частина нафтопродуктів переходить у форму дійсного водяного розчину, що спричиняє необхідність додаткового очищення зворотних вод і, відповідно, знижує економічні показники процесу санації, підвищуючи енергоємність відомого способу. Задачею корисної моделі є створення системи для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтови х вод. що забезпечує високий ступінь очищення ґрунтових вод. які вилучають, від нафтопродуктів, за рахунок мінімізації вторинного забруднення ґрунтових вод рідкими нафтопродуктами. Рішення поставленої задачі забезпечується тим, що у відомій системі для вилучення рідких нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод, яка містить водопідйомну й нафтопродуктопідйомну секції, розміщені в загальній свердловині й обладнані водопідйомною і нафтопідйомною заглибною електропомпами, відповідно, згідно до корисної моделі, свердловина заповнена уламковим фільтруючим матеріалом, а водопідйомна й нафтопродуктопідйомна секції виконані у вигляді фільтрових колон, у нижній частині яких змонтовані фільтри, кожний з яких містить голову й башмак, при цьому фільтр водопідйомної секції розташований на глибині, що відповідає рівню розділу фаз: нафтопродукти-вода, а фільтр нафтопродуктопідйомної секції розміщений вище рівня розділу фаз. В оптимальному варіанті виконання системи величину заглиблення голови фільтра водопідйомної секції щодо поверхні землі визначають за наступною залежністю: hв>Нв+m емв (1) де hв - величина заглиблення голови фільтра водопідйомної секції, м; Нв - розрахункове положення рівня розділу фаз, м; m емв - потужність зони емульгування у водопідйомній секції при одночасній роботі водопідйомного й нафтопідйомного електронасосів у свердловині, м, 5 37664 а величину заглиблення башмака фільтра нафтопродуктопідйомної секції щодо поверхні землі розраховують у такий спосіб: Ннп+m нпyнп/yв