Спосіб лікування ранніх гестозів

Спосіб лікування ранніх гестозів шляхом впливу на центральну нервову систему, відрізняється тим, що додатково впливають на кислотноосновну рівновагу і гормональний гомеостаз, а регуляцію цих систем здійснюють, застосовуючи поверхневу краніоцеребральну гіпотермію на фоні вживання спленіну, причому процедури проводять на 2 і 6 добу лікування впродовж 40-60 хвилин. (19) (21) 2000053007 (22) 26.05.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Тимченко Юрій Володимирович (73) Харківський державний медичний університет 38085 лікування електросном впливають на одну з ланок у складному ланцюзі порушень, що ведуть до розвитку раннього гестозу (центральну нервову систему). При цьому регулюючого впливу на гормональний гомеостаз, що є основним у забезпеченні нормального плину вагітності, явно недостатньо. Крім того, виникає стан кетозу, що супроводжується біохімічними порушеннями в крові і сечі хворих раннім гестозом. Недостатньо також впливу на кислотно-основний гомеостаз. Все це компенсують комплексним застосуванням великих доз лікарських препаратів, що впливають на корекцію цих порушень: аміназина, гемодеза, прогестерону, вітаміну Е, бромистого натрію, персена, преднізолону, поляризованої суміші, туриналу, мікрофоліну, спленіну, неокомпенсану та інших (Гусейнова Я.А. Вплив сумісної із неокомпенсаном терапії на утримання залишкового азоту в крові жінок з токсикозом 1-ої половини вагітності // Питання гематології і переливання крові. - Баку, 1973. - Вып П. С. 217-219; Бакшеев Н.С. Токсикози вагітних / У кн.: Практичне акушерство / Під ред. Я.П. Сольського. - Київ, 1976. - С. 241-242.; Коломийцева А.Г., Белиц Р.А., Писарєва С.П. Комплексна терапія ранніх токсикозів вагітності / Метод. рекомендації. - Київ - 1978. - С. 2-6; Бенедиктов И.И., Колпаков Л.Ф., Цуцор В.Б. Лікування блювоти вагітних // Акуш. і гин. - 1986. - № 4. - С. 59-61). В основу винаходу покладена задача підвищення ефективності лікування ранніх гестозів вагітності шля хом одночасної дії на центральну нервову систему, гормональний гомеостаз, кислотноосновну рівновагу. Задача, що покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі лікування ранніх гестозов вагітності шля хом впливу на центральну нервову систему, згідно з винаходом, додатково впливають на гормональний гомеостаз і кислотно-основну рівновагу, а регуляцію показників цих систем здійснюють застосовуючи поверхневу краніоцеребральну гіпотермію на фоні вживання спленіну, причому процедуру проводять на 2 і 6 добу лікування впродовж 40-60 хвилин. Запропонований спосіб лікування має ряд переваг перед існуючими, оскільки він нормалізує продукцію гормональних речовин, необхідних для зберігання вагітності, кислотно-основний стан крові матері і плоду, запобігає шкідливій дії лікарських препаратів на внутрішньоутробний плід. Підвищення ефективності лікування досягається за рахунок одночасного і достатнього впливу на три основних ланки, порушення в яких в основному і ведуть до розвитку ранніх гестозів вагітності: центральну нервову систему, гормональний гомеостаз і кислотно-основну рівновагу. Профілактика шкідливого впливу на плід лікарських речовин досягається тим, що застосування медикаментів обмежується вживанням тільки спленіну. Істотними відмінностями є застосування спленіну і холоду (поверхневої краніоцеребральної гіпотермії), регулюючий вплив поверхневої краніоцеребральної гипотермії на цикл Кребса, гормональний гомеостаз, кислотно-основну рівновагу, викид біогенних амінів, окситоцинази, усунення метаболічного ацидозу. Сутність способу полягає в наступному: на фоні лікування спленіном, на 2 і 6 день лікування проводять сеанс поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. На другий день для одержання вираженого терапевтичного ефекту, після клінічного обстеження вагітної, відразу ж після вступ у вагітної для припинення нудоти і блювоти, підвищення викидів гормонів, усунення порушень кислотноосновного стану крові матері і плоду, усунення кетоацидозу. На 6 день лікування - для закріплення результатів лікування, нормалізації гормонального гомеостазу і кислотно-основної рівноваги, що можуть порушуватися до 4 доби після першого сеансу поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Порядок процедури такий: після нейролептаналгезії: розчин седуксену (реланіуму) 2,0 + розчин піпольфену 2,0 внутрішньом'язово (за 30 хвилин до процедури), пацієнтці вводять температурні датчики в зовнішній слуховий прохід і пряму кишку. Датчики приєднують до електротермометру. На голову пацієнтці вдягають термошлем і за допомогою апарату "Холод 2-ф" проводиться поверхнева краніоцеребральна гіпотермія. Градієнт швидкості зниження температури 0,06-0,08°С/хв. Температура в підшлемному просторі 1-2°С. Температура теплоносія 2°С підтримується в напівавтоматичному режимі. Поверхнева краніоцеребральна гіпотермія проводиться до таких параметрів: температура в зовнішньому слуховому проході 3636,2°С, температура в прямій кишці 36,6-36,8°С. Цей рівень поверхневої гіпотермії досягається впродовж 30-40 хвилин. Після сеансу температура тіла пацієнта без додаткового зігрівання нормалізується впродовж 10-12 годин, ускладнень після проведення процедури не виявлено. У результаті контролю параметрів застосування поверхневої краніоцеребральної гипотермії при лікуванні ранніх гестозів у вагітних відзначається зникнення кетонових тіл у сечі, збільшення виробітки естрогенних гормонів і прогестерону, зменшення тонусу матки, поліпшилися показники діяльності головного мозку пацієнтів, що реєстр уються за допомогою електроенцефалографії, зменшився середній термін лікування на 3-5 днів, із лікарських речовин застосовувався лише спленін, поліпшилися показники розвитку вн утрішньоутробного плоду, контрольовані за допомогою ЕКГ, ФКГ плоду, поліпшився маточно-плацентарний кровообіг, нормалізувався розвиток внутрішньоутробного плоду, контрольований клінічними методами і за допомогою ультразвукової діагностики на апараті "Алока-256 ССД". Спосіб ілюструють такі приклади. Приклад 1. Хвора Карпова Р.Г., 23 років, історія хвороби № 12875/1342, надійшла в 5 пологовий будинок м. Харкова 16 жовтня 1992 року з діагнозом: вагітність 10-11 тижнів, ранній гестоз. При надходженні пред'являла скарги на нудоту, блюво ту до 8 разів на добу, слабкість, запаморочення. Дані додаткових методів дослідження: клінічні аналізи крові і сечі без змін. Мазки виділень: гонококи, трихомонади не виявлені, лейкоцити 3-5 в полі зору. Група крові Аb (ІІ), резус позитивна. Реакція Васермана негативна. Кров на ВІЧ негативна. ЕКГ - ознак патології міокарда не виявлено. 2 38085 Консультація терапевта - патології з боку вн утрішніх органів не виявлено. Огляд на "Алока 256-ССД": плід 1, Ч.С.С. - 132 удари в хвилин у. Вагітність 10-11 тижнів. Електроенцефалографія: гіперсинхронний високоамплітудний альфа ритм, 11 тип електроенцефалограми. Зміст кетонових тіл і ацетону в сечі +++. Екскреція естрогенів (мкг/добу) і прегнандіолу (мг/добу) у сечі: естрон 42,5, естрадіол 10,9, естріол 306, прегнандіол 8,2. Частота блювоти до 14 разів на добу. Після клінічного обстеження вагітної у відділенні вирішено: відповідно до раніше виробленого плану, провести лікування жінки методом поверхневої краніоцеребральної гіпотермії в комплексі зі спленіном, під контролем тестів функціональної діагностики. 17 жовтня 1992 року проведений перший сеанс екстракраніального охолодження тривалістю 40 хвилин. На другий день після проведення сеансу частота блювоти зменшилася до 1-2 рази на день. Нормалізувався загальний стан жінки, - зникнуло почуття тривоги, зменшилася слабкість, з'явився апетит, відновився сон. На четверту добу після проведення першого сеансу 22 жовтня 1992 року для посилення терапевтичного ефекту проведеної терапії зроблений другий сеанс краніоцеребральної гипотермії тривалістю 40 хвилин. Стан хворої після сеансу задовільний. Нудоти, блювоти немає. Настрій спокійний, рівний, матка в нормонусі, виділення зі статевих шля хів слизуваті. Хвора набрала у вазі 3 кілограми. Після проведення другого сеансу гіпотермії проведене клінічне обстеження вагітної: огляд на "Алока 256-ССД" - 24 жовтня 1992 року: плід 1, плацента в області дна матки, частота серцевих скорочень 142 ударів в хвилину. Вагітність 12 тижнів. Електроенцефалографія: правильний альфа ритм, 1 тип електроенцефалограми. Електрокардіографія: ознак патології міокарда не виявлено. Вмісту кетонових тіл і ацетону в сечі не виявлено. Екскреція естрогенів (мкг/добу) і прегнандіолу (мг/добу) у добовій сечі: естрон 81,6, естрадіол 18,5, естріол 603,2, прегнандіол 9,8. Стан хворої задовільний. 24 жовтня 1992 року виписана з відділення зі збереженою вагітністю. 17 березня 1993 року в 5 пологовому будинку родила живу доношену дівчинку масою 3200 грамів, ріст 51 сантиметр, у терміні вагітності 39-40 тижнів, стан дитини за шкалою Апгар 8 балів. Роди нормальні. 23 березня виписана з пологового відділення в задовільному стані з живою дитиною. Приклад 2. Хвора Іванова H. П., 24 років надійшла до 2 гінекологічного відділення 5 пологового будинку м. Харкова 12 листопада 1992 року в 1000 з діагнозом: вагітність 11 тижнів, ранній гестоз. Історія хвороби № 4356/1021. З моменту надходження в стаціонар під контролем клініко-лабораторних показників почате комплексне лікування раннього гестоза. Дані додаткових методів дослідження: клінічний аналіз крові і сечі без патологічних змін. Мазки виділень - тріхомонад, гонококи не виявлені, лей коцити 2-3 у полі зору, флора - коки. Група крові IV (АВ), резус позитивна. ЕКГ - ознак патології міокарда не виявлено. Огляд терапевта - патології з боку внутрішні х органів не виявлено. Реакція Васермана - негативна, кров на СНІД - негативна. Ультразвукове складне сканування на апараті "Алока 256-ССД": плід 1, частота серцевих скорочень плоду 130 ударів у хвилину. Діагноз: вагітність 11 тижнів. При електроенцефалографічному дослідженні виявлені нестійкість і деформованість альфа хвиль, IV тип електроенцефалограм за Е.А.Жирмунським і ін. (1990). Вміст кетонових тіл в сечі +++. Екскреція естрогенів (мкг/добу) і прегнандіолу (мг/добу) у добовій сечі: естрон 41,8; естрадіол 10,6; естріол 326; прегнандіол 8,4. Після клінічного обстеження вагітної у відділенні вирішено провести лікування жінки спленіном у сполученні з поверхневою краніоцеребральною гіпотермією, під контролем тестів функціональної діагностики. 13 листопада 1992 зроблено перший сеанс поверхневої краніоцеребральної гіпотермії тривалістю 40 хвилин. Після проведення сеансу стан хворої значно поліпшився, блювота припинилася, з'явився апетит, нормалізувався сон. 18 листопада 1992 року, для посилення ефекту лікування проведений другий сеанс поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Тривалість сеансу 40 хвилин. Обидва сеанси хвора перенесла добре. Клінічних ознак раннього гестозу немає. В результаті клінічного обстеження вагітної після проведення другого сеансу гіпотермії: огляд на "Алока 256-ССД" 20 листопада 1992 року: плід 1, плацента в області дна матки, частота серцевих скорочень 142 удару в хвилину. Вагітність 12 тижнів. Електроенцефалографія: правильний альфа ритм, 1 тип електроенцефалограми. Електрокардіографія: ознак патології міокарда не виявлено. Вміст кетонових тіл і ацетону в сечі - не виявлено. Вміст естрогенів (мкг/добу) і прегнандіолу (мг/добу) у добовій сечі: естрон 82,4; естрадіол 19,3; естріол 626,4; прегнандіол 10,3. 29 листопада 1992 роки виписана з відділення зі збереженою вагітністю, ознак гестозу немає. 21 травня 1993 року в 5-ому пологовому будинку м. Харкова родила живого доношеного хлопчика в стані по шкалі Апгар 8 балів. Вага дитини 3200 грамів, ріст 51 сантиметр. Роди нормальні в терміні вагітності 39-40 тижнів. 27 травня 1993 року з живою дитиною виписана з пологового відділення. Історія родів № 1876. Порівняльна оцінка ефективності різноманітних методів лікування ранніх гестозов подана нами в таблиці (таблиця). Достовірність розходжень по групах Р