Дренажний пристрій

Дренажний пристрій, який включає пружноеластичну трубку з отворами на бічній поверхні, який відрізняється тим, що отвори додатково постачені клапанами, закріпленими на краях отворів з проксимальної її сторони, жорстким провідником, розташованим рухливо в середині трубки, перфорованим диском, сполученим жорстко в центрі з провідником, на якому розміщені упори під клапани бічних отворів. Зоя (13) 41080 (11) UA При постановці дренажу-прототипу довгою кетгутовою ниткою прошивають тканину печінководванадцятипалої зв’язки, кінці складеної вдвічі нитки зондом проводять через бічний отвір трубки і її просвіток назовні. Для фіксації дренажної трубки використовують кетгутову нитку, выведену в зовнішній отвір, фіксують на бічному подовжньому надрізі її на марлевому валику. При необхідності в черевну порожнину через дренаж Спасокукоцького вводять антибіотики. При гладкому післяопераційному перебігу дренажну трубку видаляють на 7-8 добу після операції, а кетгутова нитка, що залишалася, продовжує дренувати раневий канал доти, поки підпечінковий простір не звільниться від умісту, що утворився в результаті лізирування або нагноєння кров'яного згустку. Нитка-провідник, у кращому випадку розсмоктується або самостійно відходить. У ряді випадків необхідно виконувати ряд додаткових маніпуляцій по видаленню ниток із раневого канала, у якому знаходився дренаж. Вади відомого пристрою складаються в такому: - один бічний отвір є недостатнім для санації місця оперативного втручання; - прилягання петлі кишки, пасма сальника або частини іншого органу до отворів дренажу (торцеве і бічне) призводять до скупченню ексудату в місці оперативного втручання, а дренаж перетворюється в стороннє тіло; - фіксування дренажу шляхом зав'язування кінців кетгута-провідника на марлевому валику може викликати прорізання прошитих тканин, що небезпечно розвитком кровотечі, а тривале при (19) Заявляємий пристрій відноситься до медицини, до хірургії і призначений для хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини, зокрема при наявності показань для дренування черевної порожнини при операціях на підшлунковій залозі, жовчновідвідних шляхах, шлунку, кишечнику та органах малого таза, особливо в ургентній хірургії. Заявляємий дренаж у порівнянні з відомими дозволяє істотно поліпшити санацію сальникової сумки при деструктивних панкреатитах, а в цілому при гострих хірургічних захворюваннях його застосування дозволить скоротити терміни стаціонарного лікування хворих у післяопераційному періоді в середньому на 2-3 доби і сприяє більш швидкому видужуванню при амбулаторному лікуванні хворих. Дренажі широко відомі в хірургії. Існують відкриті і закриті дренажі. Існують засоби активного дренування порожнин [1] шляхом створення в системі дренажу дозованого розріджування, зокрема при дренуванні підшкірної клітковини по Редону. Конструктивно трубчасті дренажі розділяють на напівдренажі; одинарні, подвійні, множинні, з множинними й одиночними отворами. По матеріалам, з яких готують дренажі, їх підрозділяють на гумові, хлорвінілові, марлеві та ін. [2]. Найбільш близьким пристроєм по технічній сутності до заявляемого є дренаж Спасокукоцького, який включає пружно-еластичну трубку діаметром 0,5-0,7 см, довжиною 20-30 см, з одним бічним отвором на рівні 2-3 см від нижнього кінця з торцевим отвором. А ____________________ 41080 лягання петлі кишки або іншого органу до отворів дренажу призводить до утворення пролежнів і перфорації прилягаючого органа (особливо при стійких парезах кишечника з високим внутрішньочеревним тиском); - зрошення місця дренування антисептиками або антибіотиками через дренаж сприяє виштовхуванню кров'яного згустка з тканинним детритом із дренажу в черевну порожнину; - дренаж функціонує не більш 4-5 діб; - після видалення дренажу в раневому каналі залишається кетгутова нитка-провідник, уздовж якої тривалий час (до 12-14 діб) відокремлюється вміст лізованого або загноєного згустка, що сприяє утворенню нориць і збільшує терміни стаціонарного й амбулаторного лікування хірургічних хворих. У основу винаходу поставлена задача створити дренажний пристрій, який зміг би забезпечити значне поліпшення санації місця оперативного втручання із-за наявності в устрої клапанів і перфорoваного диска, що сприяє скороченню термінів лікування і післяопераційної реабілітації хворих. Заявляємий пристрій показаний на кресленні . Суть заявляємого пристрою полягає в тому, що дренажний пристрій, включаючий пружно-еластичну трубку довжиною 15-20 см, діаметром 1,0 см, Наприкінці трубки є отвір (1) із закругленими краями. Робочий кінець пристрою постачений 4-ма бічними отворами (а,б,в,г), розмірами 0,5х0,7 см. Отвір «а» розташований на 1,0 см проксимальніше кінця устрою. Отвір «б» зсунутий на 1,0 см проксимальніше і на 90о навколо осі стосовно отвору «а». Отвір «в» розташований проксимальніше на 2,7 см і на 180о навколо осі стосовно отвору «а». Отвір «г» проксимальніше на 4,5 см і на 270о навколо осі стосовно отвору «а». Тобто всі отвори розташовані друг від друга на відстані 1 см і по колу на 90о. Кожний бічний дренажний отвір постачений клапаном за формою отвору (2), вільна частина якого звернена до кінцевої частини дренажу з закругленими краями. У неробочому положенні пристрою отвори прикриті клапанами. Краї клапанів виконані з еластично-м'ягкого матеріалу (для профілактики пролежнів прилягаючих органів і перешкоди для пролабірування клапана). Пристрій постачений провідником (3) рівним довжині трубки. На провіднику вмонтовані фіксатори клапанів (4), по відстані в довжину і навколо осі відповідній розташуванню отворів на трубці. Наприкінці провідник закінчується перфорованим обтуратором (5), необхідним для санації пристрою. Заявляємим пристроєм працюють в такому порядку : виконують оперативний доступ, наприклад, до сальникової сумки при операції на підшлунковій залозі. При завершенні операції необхідне адекватне дренування сальникової сумки. Щоб уникнути інфікування лапаротомної рани, дренаж виводять через контрапертуру в мезогастрії зліва. Для цього перекладають затискачі Мікуліча, звільнюють край простирадла зліва і оголюють шкіру. Останню обробляють розчинами антисептиків і в наміченому місці проколюють усі прошарки черевної стінки скальпелем. Через зовнішній отвір у че ревну порожнину вводять бранші затискача Кохера, яким фіксують зовнішній кінець дренажу і виводять назовні. Зовнішній кінець дренажної трубки фіксують шовком до шкіри. Внутрішній кінець дренажу розташовують вільно увздовж підшлункової залози. Через зовнішній отвір устрою (на шкірі) у його просвіток уводять провідник, попередньо змащений тонким прошарком гепарінової мазі. Фіксатори встановляються в отворах дренажу, а перфоративний обтуратор не досягає кінця трубки на 2-3 мм. В цей час клапани відчиняють дренажні отвори під кутом 45о, що виключає можливості прикриття отворів стінкою шлунка, брижею або стінкою товстої кишки. М'які торочкуваті краї клапанів перешкоджають утворенню пролежнів на прилеглих поверхнях органів. Такі дренажі при необхідності можна класти справа і зліва уздовж латеральних каналів черевної порожнини і дренують порожнину малого таза. Черевну порожнину пошарово зашивають. На рану накладають асептичну пов'язку. При зростанні внутрішньочеревного тиску ексудат виводиться назовні (під пов'язку). Ураховуючи складність патологічного процесу (при деструктивному панкреатиті) у просвіток дренажу проникає тканинний детрит і утворюється згусток у дренажі. При заміні пов'язки беруть затискачем провідник і витягають із дренажної трубки. При цьому отвори в дренажі прикриваються клапанами, а обтуратором провідника витягується цілком кров'яний згусток із тканинним детритом. Провідник обробляють антисептиками, через дренаж місце оперативного втручання зрошують антисептиками чи антибіотиками з інгібіторами протеаз і в дренажну трубку знову вводять провідник. Ці маніпуляції дозволяють змінювати місце розташування кінцевої частини дренажу, що забезпечує високу сануючу спроможність устрою. Щоденні перев'язки із санацією дренажу проводять протягом 1,5-2 тижнів (при необхідності). У випадку відсутності потреби в дренажі в останньому витягають провідник, зрізають лігатуру фіксуючу його до шкіри і вільно витягають трубку (при цьому клапани знаходяться в зімкнутому стані). Дренаж у розібраному стані миють, стерилізують і готують для повторного використання. Заявляємий пристрій в порівнянні з відомими має такі переваги: - забезпечує вільне розташування, функціональну рухливість кінцевої частини дренажу, що перешкоджає утворенню пролежнів в прилеглих органах; - може використовуватися при будь-якому оперативному втручанні при наявності показань для дренування черевної порожнини і навіть ефективно можна використати для дренування підшкірно-жирової клітковини; - бічні дренажні отвори, розташовані навколо дренажу, а напівприкриті клапани з м'якоеластичними краями дозволяють ефективно санувати ексудат і при цьому виключається можливість прикриття отворів навколишніми стінками органів і тканин; - наявність фіксаторів і перфоративного обтуратора на провіднику дозволяють забезпечити функціональну рухливість клапанів, фіксувати їх у робочому положенні дренажу під кутом 45о і ефективно видаляти згустки крові з тканинним детри 2 41080 том із просвітка дренажу, що дозволяє збільшувати функціональну активність клапанного дренажу до 2 тижнів. Заявляємий пристрій «Дренажний пристрій» було виготовлено авторами в кількості 5 штук і апробовано в клініці хірургічних хвороб № 2 ФПО Донецького державного медичного університету в 14 хворих (4 хворих із деструктивним панкреатитом, 3-х - із гострим холециститом, 2-х з гострим апендицитом, 2-х – із дифузійним і розлитим перитонітом, 3 випадки - дренування підшкірної клітковини). У ході клінічних випробувань заявляємого пристрою були підтверджені переваги: - у збільшення кількості серозно-геморагічного ексудату, виділеного по дренажу протягом першої доби в порівнянні зі звичайним дренуванням; - щоденна санація просвітку дренажу дозволяє з його допомогою санувати виконане втручання до повного припинення процесів ексудації (звичайні дренажі функціонують до 4-5 діб); - при видаленні дренажу раневий канал закривався на протязі однієї доби; - інфільтративних процесів, гнійників у черевній порожнині і нориць у групі клінічних досліджень дренажу не відзначались. Ускладнень, пов'язаних із постановкою і вилученням клапанного дренажу, не виявлено. Термін лікування хворих після операції скоротилися в середньому на 2-5 діб в порівнянні з групою хворих, дренування черевної порожнини, в яких здійснювалося дренажем Спасокукоцького. При виготовленні дренажів не потрібні дорогі матеріали або устаткування. Застосування і використання пристрою не потребує спеціальних знань і умінь. Пристрій може використовувати лікар-хірург у будь-якому хірургічному стаціонарі. Джерела інформації. 1. Н.Г.Поляков. Дренирование в хирургии. Киев: Здоров'я, 1978. - Стр. 8-9. 2. Джавадян A.M., Крылов Л.Ю., Рудченко Н.В. О дренировании брюшной полости при операциях на внепеченочных желчных путях //Хирургия, 1968. - № 3. -С. 88-92. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 3 41080 4