Спосіб патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією

Спосіб патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією шляхом застосування базисної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають джозаміцин, 5-циклоферон та препарати клотримазолу в середньотерапевтичних дозах, піхвові та уретральні інстіляції з 1% розчином етонію або 0,02% хлоргексидину, потім 1% ектеріцидом, 2% маслом етонію, а також клотримазолові піхвовi кульки та ректальні свічки з метилурацилом. В.Ш. (13) 41125 (11) UA Е.К. Айламазян (1995) вказує, що хронічні генітальні інфекції - мікоплазмози, хламідії, стрептококи групи В, вірус простого герпесу типу І та типу II мають латентний перебіг при трубно-перітонеальному безплідді в 52 %, також несприятливо діють на перебіг вагітності: загроза абортів в 2432%, внутрішньоутробне інфікування, затримка розвитку плоду та його загибель в 5,5-23%. Інфікування з ранніх строків вагітності приводить до гемостазу та виникнення феторлацентарної недостатності у 24-30%. У чоловіків запальні процеси сечостатевої системи виникають в 80-95% з астенотератоспермією з морфологічним порушенням акросоми, блоку сперматогенезу на стадіях профази І мейозу до пахітени, зміненню pH еякуляту, аглютинації сперматозоїдів з порушенням їх рухомості аж до тотальної некроспермії, виникнення інфікованості заплідненої яйцеклітини і в 40% безпліддя, зумовленого запальними процесами нижніх відділів сечостатевого тракту. Боротьба з ІПСШ представляє значні труднощі в зв'язку з розвитком резистентних форм до антибіотиків, порушення з боку універсальних систем регуляції організму, розвитку імуносупресії та дисбактеріозу, формуванню персистентних штамів. Розповсюдження сечостатевої інфекції у молодих та активних до статевого життя людей в останні роки визначається в якості кофактора передачі ВІЛ інфекції та розвитку СНІДу, а неадекватність лікування в найближчий час приведе до переваги цих інфекцій над класичними венеричними захворюваннями. (Потекаев Н.С. и соавт. 2000). Мікоплазменно-хламідійно-вірусна контамінація та дісбіотичні явища піхви як бактеріальний вагіноз та кандідоз виявлені при поширеній кольпоскопії та молекулярно-біологічної ПЛР та дот-гібрідізації діагностиці і чутливості патогенів до антибіотиків та противірусних ХПП, які визначаємо двічі - при ідентифікації інфекційних чинників та визначення ступеня вилікування і часто вказують на неадекватність впровадженого лікування (И.И. Мавров 1991 г. В.В. Долекторський, 1991). Відомий спосіб лікування сечостатевої мікстінфекції з застосуванням антибіотиків групи тетрацикліну та фторхінолонів, ріфампіцину. Але вони приводять до порушення з боку універсальних систем організму та формуванню персистенції інфекції. Антибіотики тетрациклінового рядку мають бактеріостатичну дію і мають негативний вплив на сперматогенез, знижують на 20% секрецію тестостерону. Тому згаданий вище спосіб не передбачає патофізіологічних та політропічних механізмів дії як антибіотиків нового покоління, а тільки бактеріостатичне. (Edv.V. Insler and Blunenfeld В.В. 1993). (19) Винахід відноситься до медицини, зокрема до гінекології та репродуктології. В останні роки має місце неблагонадійна епідеміологічна обставина по захворюванню населення інфекціями, які поширюються статевим шляхом (ІПСШ). Серед них особливе місце займають хламідії, мікоплазми, віруси, кандідомікози, токсоплазми, гонококи та їх асоціації, які в 45-50% у чоловіків і 60-70% у жінок мають латентний перебіг безсимптомної сечостатевої інфекції і в 40% стають чинником безпліддя, а серед запальних процесів статевих органів бактеріально-вірусної природи у жінок складають 60-55%. (И.Е. Калуганов, Н.А. Чайка, 1994 г). А ____________________ 41125 Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією макролідами. Особливо вони є медикаментами вибору для чоловіків з безпліддям, зумовленим інфекцією, передаваємою статевим шляхом. (Потекаев Н.С. і соавт. № 1, 2000). Макроміди з 12, 14, 15 членним кільцем (літрон, клацид, рулід) діють тільки як бактеріостатичні на асоційовану мікрофлору, яка в останній час в 52% випадків складається з трьох і більш чинників при клініко-біологічних дослідженнях. (Скрипкін Ю.С., Папитян М. Г. 1999). Але вони викликають прискорену перистальтику органів травлення, та діють на печінковий фермент НАД цитохром С редуктазу. В основу винаходу поставлена задача створення способу патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією з використанням комплексу медикаментозних засобів, які забезпечують стійкий та тривалий ефект, ліквідацію чинників запалення, нормалізацію біоценозу піхви та показників спермограми, сприяють покращенню показників клініко-біологічних, ультразвукових досліджень, перешкоджають прогресуванню патологічного процесу, мають високу якість в вилікуванні партнерів. Поставлена задача способу патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією вирішується шляхом використання базисної медикаментозної терапії, згідно винаходу додатково призначається, джозаміцин, 5-циклоферон, та препарати клотримазолу в середньо терапевтичній дозі, піхвові інстіляції з 0,02% розчином хлоргексидіну, потім з 1% розчином ектеріциду та тампони з 2% маслом етонію, або клотримазоловими піхвовими кульками та ректальними свічками з метилурацилом. Найбільш активно в етіопатогенетичному лікуванні використовували Джозаміцин (Вільпрафен) - антибіотик - макролід з подвійною бактерицидною дією, який має в своїй будові макроциклічне 16 членне лактонове кільце, збоку з'єднане ланцюгом з аміноглікозідом, та вугільною кислотою, який зв'язується з рибосомами і інгібує синтез білків в бактеріальних клітинах та білки зовнішньої мембрани. Він має широкий спектр дії, активний в відношенні грам-позитивних аеробів - staphylococcus, streptococcus, грамнегативних аеробів - Neisseria gonorrae, бактерій, Chlamidia, mycoplasma, Ureaplasma urealitium, herpes, легіонел. Препарат джозаміцин активніший в порівнянні з 14, 15 лактоновим кільцем, діє на резистентні штами уреаплазми, стафілококів до пеніциліну, тетрацикліну, еритроміцину та аміноглікозідів, посилює дію останніх, бо має збоку аміноглікозідну групу, не зв'язується з ферментами печінки та шлунку, не діє на метаболізм других препаратів. Треба зауважити, що при хламідіозі чутливими до антибактеріальних ліків уявляються тільки ретикулярні тільця в період активного життя (але в цей час вони недоступні, бо знаходяться за мембраною включення). Аліментарні тільця, як метаболічна неактивна форма позаклітинного майбуття до дії антибактеріальних агентів не чутливі. Ось чому монотерапія антибіотиками малоефективна. На елементарні тільця діють цитокіни 5-інтерферон, циклоферон, а імун ну відповідь індукують багаті цистеїном білки зовнішньої мембрани в кінці росткового циклу і виявляємого тільки в позаклітинному елементарному тільці. Сама хламідійна інфекція подібно вірусним інфекціям виробляє 5-інтерферон, але недостатньо для ліквідації мікроорганізму. Для збільшення резістентності мікроорганізму, активізації процесів фагоцитозу та ендогенних інтерферонів та вірус нейтралізуючих інгібіторів сироватки крові посилювали за допомогою використання циклоферону. Інактивація нагріванням до 38оС тіла хворого сприяє хламідійному та вірусному блокуванню лізосом з ендосомою та є посібником загибелі частини популяції бактерій, вірусів герпеса та ЦМВ, активації процесів фагоцітозу. Тому патогенетично виправдане використання піротерапії при торпіднопротікаючих, свіжих і хронічних інфекціях нижніх відділів сечостатевого тракту, (пірогенал, продігіозан, гоновакцин по схемі в перші три дні, внутрішньовенне введення 10% 10 мл глюконата кальцію на протязі 5 днів). Спосіб патогенетичного лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією здійснювали наступним чином: - Джозаміцин використовували в дозі 50мг 2 рази на добу 14 днів, а при хламідіозі, мікоплазмозі в піхвових виділеннях та лейкоспермії 50мл х 3 рази на добу 14 днів. Дію аміноглюкозидного ланцюжка в джозаміцині при мікстінфекції streptococcus В, suterobakterii та Escherichii coli посилювали гентаміцином 80 мг х 2 р на добу парауретрально 5 днів, та препарати клотримазолової групи. Циклоферон призначали по 1 ампулі (12,5% - 2мл в/м'язово 1 раз на добу в 1 і 2 день лікування, а потім через 48 годин при призначенні джозаміцину (по схемі 1,2, 4, 6, 8 дні лікування через день - 5 разів). Мікоплазмова інфекція або хламідіоз, як моноінфекція зустрічається рідко, найбільше в сполученні з тріхомоніазом, гарднельозом, кандідомікозом або вірусною інфекцією. Тому в схемі лікування обов'язково призначали метронідазол по 0,5 х 3 р в день 5 днів (на курс 6 г), або клотрімазолові піхвові кульки та протимікотичні препарати ністатин 500 тис. х 4 рази на добу з 5 дня прийому антибіотиків 10 днів, або нутрелін В по 2 капсули на добу (або леворин, міконазол). При хронічному перебігу запалення сечостатевого тракту, коли в крові з'являються транзіторні білки, які блокують функцію інтерферонової системи для активації реакції організму і допомоги внутрішньоклітинного проникнення антибіотиків та посилення противірусного ефекту лікування призначалися ін'єкції альфахімотріпсину (5мл в/м ч/день або вобензим по 5 капсул 5 разів на добу до їжі) та адаптогени-екстракт елеутерокку або аралії по 20 кап. за 30 хвилин до їжі 2 рази на добу, або пантокрин 30 к х 2 р в день, або екстракт левзеї 30 к х х 3 р. в день. На місці первинного враження мікстінфекції в шийці матки виникає набряк, гіперемія слизової оболонки, десквамація епітелію, що приводить до виникнення ектопії, справжньої виразки. Інфекція поширюється в канал шийки матки, де зберігається в циліндричному епітелію, викликає хронічний ендоцервіцит та поля дісплазії, які виявлялися при кольпоцервікоскопії. 2 41125 Тому обов'язкове місцеве лікування піхви, уретри, цервіксу проводили інстиляціями 1% етонію або 0,02 % розчину хлоргексидину, а потім 1% - 20 мл ектерициду, потім вводили в піхву клотримазолові кульки, а 2% масло етонію і клотримазолу чоловікам протягом 10 діб. Мікроклізми з ектеріцидом та ректальні свічки з метилурацилом при хламідійних проктитах 1 раз на добу - 10 днів. В І фазі циклу призначали вітаміни групи В і С, II фазу вітаміни А і Е та гепатопротектор, ессенціале форте 1 капсулу тричі на день після курсу антибіотикотерапії. Бактеріологічна ефективність комплексної терапії сечостатевої інфекції визначена в таблиці: Кількість хворих Результати лікування (всього хворих 85 пар) Абс 100% Етіологічне виліковування 78 92,4% Персістенція 3 3,1 % Відсутність позитивного ефекту 4 4,5 % При змішаній трихомонадно-уреаплазньохламідійно-вірусній інфекції починали з курсу протицистидної протозойної, бактеріальної інфекції, етіотропних медикаментів, активних в відношенні хламідій, мікоплазм, що в 92 % приводило до ремісії генітального герпесу, а призначення ацикловіру по 0,2 1т х 5 разів на день - 5 днів та ацикловірової мазі місцеве до стійкого вилучення клінічних проявів в 89 % і у 97 % - лабораторним підтвердженням вилучення. Тому вплив розробленого комплексу лікування партнерів з сечостатевою мікстінфекцією оцінювали за даними зворотнього розвитку основних клініко-параклінічних показників сечостатевої інфекції, результатами спермограми метросальпінографії УЗД, індукції вагітності бактеріологічними дослідженнями. Суть даного способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1 . Хвора Максименко Т.М., 29 років (інд. карта подружньої пари № 1224) Мешкають в м. Києві. Клінічний діагноз: Хронічний двобічний аднексит ендоцервіцит, первинне безпліддя. У чоловіка алігоастенотератоспермія II ст. При обстеженні у подружньої пари виявили Chlamidii, ureaplasma urealiticum, (при визначенні чутливості флори до антибіотиків джозаміцин, гентаміцин, тінідазол - позитивна +++) Гормональна патологія вилучена. Призначено удосконалений комплекс протизапальної терапії обох партнерів по схемі: Продигіозан 15 мкг, збільшуючи дозу на 1015 мкг (до t реакції за схемою) Джозаміцину 50 мг х 3 рази на добу 14 діб; Циклоферон 12,5 % - 2 мл в/м на 1,2,4,6,8,10 день; Ацикловір 0,2 х 5 р - 5 днів; Метронідазол 0,5 х 2 р - 6 днів; Глюконат кальцію 10% - 10 мл ч/день № 5; Вітаміни В1, В6, С, Е; Адаптогени: настойка аралії (елеутерокок) 20 крап. 2 раза на добу піхвові та уретральні інстиляції з 1 % розчином етонію, або 0,02% хлоргексідіну, а потім 1% ектеріцидом та клотримазоловими піхвовими таблетками 1х1 - 10 днів (чоловікам масло); Ректально іхтіолові свічки 1х1 - 10 днів; Тривалість курсу 14 діб. Після лікування при дослідженні еякуляту відмічалася нормалізація показників спермограми, біоценозу піхви, показників бактеріологічних досліджень, ПЛР та ЯЛР. Функціональні тести проведені позитивні. Через З місяці після лікування хвора завагітніла. Обстежувалася під час вагітності. Народила хлопчика 3200 г по Apgar 8 балів. Приклад 2. Хвора Сироїд О.П., 31 рік (інд карта подружньої пари № 1728) Мешканка м. Черкаси. Клінічний діагноз: хронічний двобічний аднексит з гіпофункцією яєчників, ендоцервіцит. У чоловіка олігоастеноспермія ІІ-ІІІ ступеня. Вилучена ендокринна патологія у чоловіка і жінки. Проведено лікування подружжя за вказаною вище методикою в пульсовому режимі двічі через місяць. Після лікування - реабілітаційна терапія з включенням фізпроцедур, масажу, індукція овуляції, ч/з 3 місяці жінка завагітніла. Використання вказаного лікувального комплексу суттєво подовжує терапевтичну дію етіопатогенетичного лікування сечостатевої мікстінфекції, сприяє нормалізації загального стану хворих та сечостатевої системи обох партнерів, за рахунок чого нормалізується репродуктивна функція, показники сперматогенезу та гормональної функції жінки, прискорюється перебіг клінічного оздоровлення. В 92,4% - бактеріологічну ефективність комплексної терапії з стійким вилученням клінічних проявів в 89%. Доступність цього методу комплексного лікування дає можливість використання вказаної схеми лікування в амбулаторних умовах та умовах денного стаціонару для обох партнерів. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 3 41125 4