Спосіб комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу

Спосіб комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу, що містить комплексну лікарську терапію та й оцінку за КЛІНІЧНИМИ критеріями, який відрізняється тим, що перед проведенням лікарської терапії лабораторно підтверджують можли вість призначення комбінації противірусноімуномодулюючих препаратів, визначають гетерофільні антитіла шляхом аглютинації сироватки крові хворого на інфекційний мононуклеоз формалінізованими еритроцитами коня, проводять полімеразну ланцюгову реакцію і виявляють наявність ДНК вірусу Епштейна-Барра в крові, знаходять специфічні противірусні антитіла імуноферментним аналізом і за наявністю щонайменше, двох серологічних ознак і ДНК вірусу розпочинають лікарську противірусно-імуномодулюючу терапію, а надалі спостерігають за станом хворого протягом Винахід відноситься до медицини, а саме до вживання ЛІКІВ та медикаментів із терапевтичною метою, до елімінації вірусних патогенів, і може бути використаним у педіатри при лікуванні інфекційних хвороб Відомий спосіб лікування інфекційного мононуклеозу, що містить медикаментозну терапію бонафтоном, як протигерпетичним препаратом, у КІЛЬКОСТІ ЮОмг по 3 - 5 разів на добу, протягом 5 10 днів [1] До причин, що перешкоджають отриманню важливого технічного результату належать призначення лише протигерпетичного препарату, якому властиві недостатність пригнічення вірусу Епштейна-Барра, відсутність катамнестичного (тривалого) спостереження за ходом лікування та вщстеження елемінаци вірусу з крові На думку заявника, відсутність визначення елімінації вірусу та катамнестичного спостереження виключає можливість отримання відомостей про позитивність очікуваного ефекту лікування Виявлене рішення задачі забезпечує покращення лікувального ефекту, здебільшого, за рахунок призначення багатофункціонального засобу який у деякій мірі сприяє скороченню тривалості запальних виявів у ротоглотці, «умовній» нормалізації патобюхімічних показників крові та зменшенню відсоткового показника подальших ускладнень Але запропонований спосіб лікування є доцільним лише у гострий період захворювання на локалізовану форму дифтерії, бактерійної ангіни, що виникає на тлі інфекційного мононуклеозу, та залишається нейтральним до впливу саме на вірус Епштейна-Барра Це пояснюється тим, що «центр ваги» лікувальних заходів спрямовується, переважно на поліпшення КЛІНІКИ запальних процесів ротоглотки, та локально концентрується лише на мигдаликах, чим стримує відтворення «системного ефекту» на організм та усунення причини захворювання Поміж тим, за припущенням заявника, відсутність уявлень про КЛІНІЧНІ (аденопатія, лихоманка, зсуви у загальному аналізі крові) та лабораторні ознаки (динаміка гетерофільних і противірусних антитіл, вирусеми тощо) запобігає у відомому рішенні задачі визначенню конкретного патологічного стану, а від того, ці уявлення вважаються не менш хиб Відомий спосіб лікування інфекційного мононуклеозу, що містить лікарську терапію, шляхом обробки горлових мигдаликів 0,15 - 0,25% розчином бюантиоксидантного комплексу як багатоферментним препаратом, до вмісту якого включені супероксиддисмутаза, каталаза і пероксидаза [2] 6 МІСЯЦІВ CD CD СП 41766 ними чинниками зниження технічного результату, що заявляється Найбільш близьким об'єктом того ж призначення до заявленого винаходу, що збігається з ним за максимальною КІЛЬКІСТЮ ІСТОТНИХ прикмет і технічною суттєвістю, є спосіб комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу, що містить комплексну лікарську терапію та її оцінку за КЛІНІЧНИМИ критеріями, ВІДПОВІДНО до якого, комбіновану лікарську терапію здійснюють шляхом ректального введення реальдирону, переважно у КІЛЬКОСТІ 500000МЕ дітям від 3 до 7 років по 2 рази на добу, з інтервалом у 12 годин протягом 7 днів, і по 1000000МЕ - дітям, які старше за 7 років, з одночасним призначенням а-токоферолу (вітаміну «Е») та аскорбінової кислоти (вітаміну «С»), за віковим дозуванням [3] На підставі вище наведених тверджень можливо припустити, що проведення комплексної терапії у сукупності з поширенням уявлень про клініку захворювання декілька підвищує ефективність лікування шляхом корегування впливу на течію мононуклеозу за рахунок стимуляції фармакологічної функції реальдирону проліферативними, антиоксидантними та клітинно-захисними властивостями його комбинантів [4] Це пояснюється тим, що комплексні приймання досить часто дозволяють підвищити вплив на етіологію, патогенез, КЛІНІЧНІ прояви мононуклеозу, обмежитипоширюванють інфекційного процесу, на підставі яких можливо впроваджувати адекватні лікувальні заходи Але, лікарська терапія у заявленій комбінації медикаментозних засобів характеризується ще низьким імуномодулюючим результатом і віковим обмеженням при використанні, а оцінка стану хворого лише по КЛІНІЧНИХ ознаках із відсутністю лабораторно-катамнестичних спостережень, з ігноруванням показників реплікації вірусу ЕпштейнаБарра, динаміки гетерофільних і противірусних антитіл у крові хворого — суб'єктивністю, що перешкоджає посиленню очікуваного технічного результату, а від так, знижується можливість усунення розвитку побічних проявів та хронізацм хвороби Отже, технічні властивості прототипу, що обумовлені його ознаками, недостатні для досягнення потрібного технічного результату В основу способу лікування інфекційного мононуклеозу поставлена задача шляхом комбінованої медикаментозної противірусно-імуномодулюючоі терапії підвищити ефективність при використанні Означений технічний результат при використанні винаходу досягається тим, що у відомому способі комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу, що містить комплексну лікарську терапію та її оцінку за КЛІНІЧНИМИ критеріями, особливість складається з того, що перед проведенням лікарської терапії лабораторне підтверджують можливість призначення комбінації противірусноімуномодулюючіх препаратів, визначають гетерофільні антитіла шляхом агглютінаци сироватки крові хворого на інфекційний мононуклеоз формалінізованими еритроцитами коня, проводять полімеразну ланцюгову реакцію і виявляють наявність ДНК вірусу Епштейна-Барра в крові, знаходять 4 специфічні противірусні антитіла імуноферментним аналізом і по наявності, щонайменше, двох серологічних ознак і ДНК вірусу розпочинають лікарську противірусно-імуномодулюючу терапію, а надалі спостерігають за станом хворого протягом б МІСЯЦІВ На підставі аналізу, діагностичних ознак можливо ствердити, що наявність катамнестичних спостережень дозволяє оцінити та обмежити розвиток побічних проявів, отримати впевненість про повноту одужання Виконання клінічної та лабораторної діагностики, ще перед проведенням лікарської терапії, переслідує мету отримати уявлення щодо причини захворювання, підтвердити можливість застосування комбінації двох ХІМІЧНИХ препаратів з різними фармакологічними механізмами впливу на збудник інфекції, їх, кількісну дозу, у залежності від віку та ваги Оцінка ди препаратів ураховує загальноклінічні симптоми (самопочуття, наявність лихоманки, тонзилофаринпта, аденопати) та лабораторні показники (загальний аналіз крові, гетерофільний тест та вірусемм) Продовження спостережень після виписки зі стаціонару протягом 6 МІСЯЦІВ ДОЗВОЛЯЄ отримати більш об'єктивну оцінку наслідків комбінованої терапії та наявності можливих ускладнень Корегування перебігу інфекційного мононуклеозу засобами противірусно-імуномодулюючої терапії, у залежності від обставин, що визначаються додатковим клінічно-лабораторними дослідженнями стану хворого підіймає терапевтичний результат на новий технічний рівень, якому притаманне зменшення чисельності постінфекційних ускладнень Ефективність лікування характеризується швидкістю нормалізації КЛІНІЧНОГО стану, що складається з поліпшення самопочуття, нормалізації температури, купирування ангіни та усунення аденопатм При цьому прискорюється нормалізація крові за даними вмісту лейкоформули, в котрій нормалізуються лейкоцити та зникають віроцити, знижується реплікативна активність вірусу Епштейна-Барра, КІЛЬКІСТЬ гетерофільних антитіл у сироватці, а також-рівень й частота проявів таких ускладнень, як затяжний субфебрилітет, синдром хронічної втоми, анемія, тромбоцитопенія тощо Використання способу можливо без обмеження за віком і статтю, що інформує про додаткове поширення його функціональних можливостей Терапія комбінацією двома препаратами з противірусними та імуностимулюючими фармакологічними властивостями знижує КІЛЬКІСТЬ ЛІЖКОДНІВ у середньому на 2 доби, прискорює нормалізацію клінічної картини хвороби, яка відбивається самопочуттям температурою тіла, станом слизової оболонки ротоглотки тощо, підсилює елімінацію вірусу з організму, зменшує ускладнення, при незначній КІЛЬКОСТІ побічних ефектів Наявність реплікації вірусу Епштейна-Барра, що визначається тільки методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та отриманням клінічної картини (слабкість, аденопатія, періодична лихоманка та інше) потребує обов'язкового медикаментозного лікування Головна мета будь-якої противірусної терапії — елімінація вірусу з організму, що 41766 досягається порушенням синтезу вірусної нуклеїнової кислоти або активацією імунної системи організму Дуже часто подібні препарати, а особливо їх комбінації, призводять до виникнення ускладнень Тож, відсутність ДНК вірусу Епштейна-Барра після проведеної противірусної терапії свідчить про елімінацію або інпбщію розмноження вірусу в організмі Полімеразна ланцюгова реакція-сучасний метод лабораторної діагностики, що ґрунтується на досягненнях молекулярної біологи Особливість цього діагностичного приймання забезпечує надійність отримання кінцевого результату Визначення специфічних противірусних антитіл проти вірусу Епштейна-Барра за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) є обов'язковим попереднім серологічним дослідженням перед проведенням ПЛР Динаміка специфічних противірусних антитіл ніяк не відбиває ефективність противірусної терапії, але свідчить про фазу інфекційного процесу (гостра чи хронічна), що є дуже важливим у виборі стратегії лікування (необхідності в лікуванні, виборі ЛІКІВ, їх дозуванні, тривалості терапії тощо) Гетерофільний тест із формалізованими еритроцитами коня (проба Гоффа-Бауера) дозволяє отримати ВІДОМОСТІ про наявність гострої фази інфекційного мононуклеозу, яка потребує медикаментозного лікування Зниження концентрації гетерофільних антитіл інформує про швидкість реконвалесценції (темпи одужання) хворого Крім того, використання формалізованих еритроцитів коня, наприклад замість еритроцитів барана (реакція Пауля-Буннелля), відомих у діагностиці інфекційного мононуклеозу, підвищує специфічність та чутливість реакції до 97% і є більш ефективним, бо на еритроцитах коня відсутній антиген Форссмана, що зумовлює розвиток псевдопозитивних реакцій, і додатково знижує собівартість аналізу Для здійснення противірусно-імуномодулюючоі терапії визначення саме двох специфічних антитіл до вірусу Епштейна-Барра та ДНК є достатнім для проведення противірусно-імуномодулюючоі терапії Таким чином, попереднє серологічне обстеження (проба Гоффа-Бауєра, виявлення специфічних противірусних антитіл проти віруса Епштейна-Барра в ІФА) та виявлення ДНК вірусу за ПЛР об'єктивно підтверджує у хворого наявність інфекції герпес-вірусу IV типу (Епштейна-Барра) у гострій чи хронічній формі з визначенням необхідності обов'язкового лікування Спостереження протягом 6 МІСЯЦІВ за станом хворого є найбільш ефективними у визначенні видів і характеру можливих ускладнень Зменшення тривалості контролю є недоцільним, з-поза недостатньої інформативності Особливість способу, що пропонується полягає в тому, що кожен із препаратів має пряму противірусну дію за рахунок порушення синтезу вірусної РНК, а також за рахунок активації імунної системи організму При цьому кожен із препаратів має різні фармакологічні механізми впливу Один препарат забезпечує зв'язування вірусної інформаційної РНК, що приводить до порушення трансля ції і збірки її у рибосомах клітини, стимулює утворення інтерферону, динаміка якого характеризується 2 піками, крім того, прискорює дифференцирівку молодих Т-лімфоцитів у зрілі Т-клітини, посилює антитілогенез В-клітинами Другийстимулює не тільки синтез інтерферону, але й інших біологічно активних речовин (фактор некрозу пухлини, інтерлейкінів та ін ), підвішує експресію вірусних антигенів на мембрані лімфоцитів, а від так-активує розпізнавання та елімінацію збудника Додатково, другий препарат посилює цитотоксичність Т-кілерів, антитілозалежних лімфоцитів і макрофагів [5] Препарати, що пропонуються, не мають шкідливого впливу на організм, рівно як і їх комбінація Тож, сукупність істотних відокремлюючих ознак способу, що заявляється, є суттєвою, бо має причинно-слідчій зв'язок з означеним вище технічним результатом ВІДОМОСТІ, ЩО підтверджують можливість здійснення способу комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу полягають у наступному Спосіб комбінованого лікування інфекційного мононуклеозу полягає в тому, що перед проведенням лікарської терапії лабораторне підтверджують можливість призначення комбінації противірусно-імуномодулюючих препаратів Для цього проводять полімеразну ланцюгову реакцію з метою виявлення наявності ДНК вірусу ЕпштейнаБарра в крові, та визначають специфічні противірусні антитіла, виконують тест із формалізованими еритроцитами коня для визначення концентрації гетерофільних антитіл у сироватці крові При наявності КЛІНІЧНИХ симптомів, а також виявлення ДНК вірусу та, щонайменше, однієї з двох специфічних серологічних ознак (специфічних антитіл до вірусу Епштейна-Барра або гетерофільних антитіл) розпочинають лікарську противірусноімуномодулюючу терапію Надалі за станом хворого спостерігають протягом 6 МІСЯЦІВ Приклад Аня 3 , 9 років потрапила до КЛІНІКИ 18 01 2001 із діагнозом інфекційний мононуклеоз Скарги на біль у горлі, лихоманку, слабість, збільшення шийних лімфатичних вузлів, важке дихання З анамнезу хвороби відомо, що дитина боліє з грудня місяця, коли виникли помірні катаральні явища на фоні задовільного самопочуття і нормальної температури тіла 3 12 01 2001 збільшилися шийні лімфатичні вузли, виникла слабість, з 16 01 2001 підвищилася температура тіла і розвинулася ангіна За даними епіданамнезу дитина контактувала з хворими на ангіну по школі При надходженні, стан мав середню міру тяжкості за рахунок інтоксикації і МЇСЦЄВИХ виявів Дівчинка млява, лице одутле, бліде Апетит знижений, сон поганий за рахунок скрутного дихання При огляді шиї визначались збільшені, чутливі передньо- та задньошийні лімфовузли, розміром 1,5 - 2 0см При огляді ротоглотки-скарги на помірний біль у горлі, мало місце яскравої розлитої гіперемії, мигдалики - ппертрофовані, в лакунах - гній При обстеженні органів черевної порожнини - збільшена печінка до 2см, край гострий, еластичний Селезінка не збільшена 41766 8 При лабораторному обстеженні по загальному вість підвищити ефективність лікування зі зменаналізу крові визначені: лейкоцитоз 10,917л, лімшенням чисельності ускладнень у віддаленому фоцитоз 21%, віроцитоз 48%, гетерофильний тест періоді. Заходи заявника зведені до визначення (++++), в сироватці крові виявлені антитіла класу наявності вірусного фактору й адекватного впливу G до раннього антигену вірусу Епштейна-Барра на нього відомими фармакологічними засобами. ІФА та ДНК вірусу за допомогою ПЛР. Заявлене рішення задачі може знайти широке виБули призначені противірусний хімічний прекористання у педіатрії та загальній терапії, а можпарат у дозі бмг/кг маси тіла 1 раз на день внутріливість його здійснення підтверджена конкретним шньо-м'язово та хімічний імуномодулючій засіб клінічним прикладом. всередину, із розрахунку 50мг/кг на добу, розділені Отже, запропонований «Спосіб комбінованого на 4 приймання. Курс комбінованої терапії станолікування інфекційного мононуклеозу» відповідає вив 7 днів. Комбінована хіміотерапія від прийому умовам винаходу «промислова придатність», «нопрепаратів призвела до скорочення терміну перевизна» і «винахідницький рівень», що дозволяє бування в стаціонарі на 4 ліжко-дні, поліпшення кваліфікувати заявлене рішення задачі винаходом самопочуття, нормалізації температури тіла й зниУкраїни. кнення болів у горлі на 3 добу. Значне поліпшення Література показників крові було відстежено на 10-й день 1. Заяв. 92004781 России, МПК6: А61К39/12. хвороби, що констатувалося зменшенням лейкоСпособ лечения инфекционного мононуклеоза / цитозу, нормалізацією лейкоформули та зменВ.А. Крапивин, Г.М. Давидович, А.П. Кудин, Р.Х. шенням віроцитозу. Побічних ефектів із боку комЧилингиров, P.P. Давыдов, В.В. Исаев, Н.Н. бінованої терапії не виникло. Тривалість нахоЮровский (Россия); — № 92004781/14; заявл. дження в лікарні зменшена на 2 ліжко-дні. 29.04.98; опубл. 10.02.00. Отже, заявлений спосіб комбінованої терапії 2. Пат. 2139727 России, МПК6: А61К38/54. інфекційного мононуклеозу, що збігається до кореСпособ лечения инфекционных заболеваний, прогування впливу на течію мононуклеозу шляхом текающих с синдромом ангины / В.В. Иванова, противірусно-імуномодулюючої терапії дозволяє О.В. Тихомирова, Л.В. Говорова, М.С. Борц, Е.Г. отримати специфічний терапевтичний алгоритм Николаева, А.И. Орлов (Россия); — № при мінімізації побічних ефектів, націлений на 96114674/14; заяв. 10.07.96; опубл. 20.10.99. отримання важливого синегетичного результату 3. Заяв. 98108179 России, МПК7: А61К38/21. при використанні, як серед дітей, так і дорослих, Способ лечения инфекционного мононуклеоза у що ніколи не досягався від роз'ємного використандетей / Л.В. Феклисова, Л.А. Галкина, М.В. Филані наведених ознак. това, В.И. Марченко (Россия); — № 98108179/14; заявл. 29.04.98; опубл. 10.02.00. Як інформують вищенаведені твердження, заходи заявника, що запропоновані у винаході, знач4. Машковский М. Д. Лекарственные средства. но перевершують досягнення найкращих об'єктів В 2-х частях. — 4.2 — 10-е изд., перераб. и доп. — аналогічного призначення, завдяки корегуванню М.: Медицина, 1986, ч.2 .— С. 37 - 38. впливу на течію мононуклеозу противірусно5. Ершов Ф. И. Антивирусные препараты. — імуномодулюючою терапією, яке надало можлиМ.: Медицина, 1998. — 192 с. ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул. Сім'ї Хохлових, 15, м. Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90