Спосіб підвищення продуктивності культур у сівозмінах короткої ротації

1. Спосіб підвищення продуктивності культур у сівозмінах короткої ротації, який включає певне послідовне чергування культур у 3-5-пільних сівозмінах із різною насиченістю в них зерновими 3 42825 ною структурою: 20 % соняшника, до 60 % зернових (в тому числі озимої пшениці 20-40 %), 20 % чорного пару. При цьому культури розміщуються в сівозміні за одним із варіантів: 1 .Чорний пар - Озима пшениця - Соняшник Озимий ячмінь - Сориз; 2.Чорний пар - Озима пшениця - Кукурудза ПС - Озимий ячмінь - Соняшник; 3.Чорний пар - Озима пшениця - Ярий ячмінь Кукурудза ПС - Соняшник; 4.Чорний пар - Озима пшениця - Озима пшениця - Соняшник - Сориз. Спосіб розроблений та експериментальне випробуваний в Миколаївському інституті агропромислового виробництва УААН співробітниками лабораторії агроекології та моніторингу ґрунтів протягом 2004-2008 pp. Досліджували спеціалізовані на вирощуванні зерна та соняшнику п'ятипільні парові зерно-паро-просапні сівозміни в другій ротації. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний пилувато-важкосуглинковий на карбонатному лесі. Агротехніка в дослідних посівах - 4 загальноприйнята для південного Степу України, фон мінерального живлення – N60Р60. Площа посівної ділянки 520 м2, облікової - 200 м2, повторність триразова. За узагальненими даними по всім сівозмінам встановлено, що наявність чорного пару помітно впливає на економічні, енергетичні та натуральні показники сівозмін. З одного боку, поле чорного пару не дає продукцію, що негативно відображується на виході зерна і кормо-протеїнових одиниць основної та побічної продукції. Ці показники зменшуються при зростанні питомої ваги чорного пару і зменшення питомої ваги зернових культур в сівозмінах. З іншого боку, поле чорного пару виконує важливі агротехнічні функції, завдяки чому підвищується урожайність всіх культур сівозмін, а в найбільшій мірі - озимої пшениці. Так, збільшення питомої ваги чорного пару в сівозміні з 0 до 20 % при зменшенні частки зернових культур з 82 до 62 % сприяє підвищенню виходу зерна озимої пшениці та в меншій мірі насіння соняшника (Табл.1). Таблиця 1 Вплив питомої ваги чорного пару на показники ефективності використання ріллі в сівозмінах короткої ротації (середнє по всім сівозмінам за 2004-2008 pp.)* Питома вага в сівозмінній площі змінних компонентів, % Вихід продукції з 1 га сівозмінної площі, т Енергетичний коефіцієнт кормо-протеїнових одиниць основної озимої чорного зернових, зерна, основної Основної +побічно пше- соняшнику гороху всього пару всього Основної + побіч- продукції ї продуниці кції продукції ної продукції 0 82 24 1,93 0,57 0,26 2,64 3,44 1,99 4,87 10 72 14 1,88 0,64 0,26 2,55 3,32 2,26 5,39 20 62 4 1,82 0,73 0,27 2,44 3,18 2,51 5,71 Умовний Рівень чистий ренприбутабеток, льносгрн/га ті, % 263,3 421,9 556,2 15,3 26,9 39,2 *) Усереднені компоненти незмінної сівозмінної структури: озима пшениця - 24 %, озимий ячмінь - 12%, ярий ячмінь - 4%, кукурудза - 8 %, сориз -10 %, соняшник -18 °/о. Ефективність чорного пару проявляється в підвищенні урожайності всіх культур сівозмін, що позитивно відображується на рівні рентабельності їх виробництва. Крім того, показники якості зерна озимої пшениці, вирощеної після чорного пару, відповідали вимогам стандарту другого класу, по попереднику горох - третього, по попереднику озима пшениця - четвертому класу. Класність зерна, в свою чергу, виявилася вагомим фактором ціноутворення продукції і суттєво вплинула на показники її економічної ефективності. Аналіз 35 різних варіантів експериментальних п'ятипільних сівозмін дозволив виділити найкращі чотири варіанти за натуральними, енергетичними та економічними показниками, що розраховані у середньому за 2004-2008 pp. та наведені в таблицях 2, 3. Спільними параметрами для всіх сівозмін є висока ступінь ідентичності за структурою посіву основних груп культур. Так, всі сівозміни в структурі посівної площі мають 20 % чорного пару, 20 % соняшнику і 60 % зернових культур. Отже, основна різниця представлених до аналізу кращих сівозмін полягає в різному наборі зернових культур та порядку їх чергування. Найвищий вихід зерна озимої пшениці одержано в сівозміні № 4. Тут вона займає найбільшу частку - 40 % від сівозмінної площі. Включення в склад сівозмін соризу значно підвищує їх зернову продуктивність. За таких умов у сівозміні № 4 має місце не тільки найвищий вихід зерна озимої пшениці, а й взагалі зернових культур, а також найбільший вихід кормо-протеїнових одиниць. В сівозмінах, де озима пшениця займає 20 % площі (№№ 1-3) також доцільно висівати 60 % зернових культур та 20 % чорного пару. Це забезпечує високий вихід продовольчого зерна, зернофуражу, насіння соняшнику та кормо-протеїнових одиниць. Найвищу величину чистого прибутку одержано в тих сівозмінах, де в структурі зернових культур збільшена частка рентабельної культури - озимої пшениці та найбільш високоврожайної культури соризу (сівозміни № 1 і 4). З вищезазначених чотирьох сівозмін найкращі результати за енергетичними та економічними параметрами одержано по сівозміні № 4. Завдяки 5 42825 кращий реакції озимої пшениці на добрива та доведення її частки в структурі посіву до 40 % в сівозміні № 4 одержано найвищу величину чистого 6 прибутку, яка становить 629,8 грн. з 1 га сівозмінної площі з рівнем рентабельності 48,4 %. Таблиця 2. Вихід продукції з 1 га сівозмінної площі кращих схем сівозмін п'ятипільної ротації (середнє за 2004-2008 pp.) № сівозіни 1 2 3 4 Чергування культур в сівозміні 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Соняшник; 4. Озимий ячмінь; 5. Сориз 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Кукурудза ПС; 4. Озимий ячмінь; 5. Соняшник 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Ярий ячмінь; 4. Кукурудза ПС; 5. Соняшник 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Озима пшениця; 4. Соняшник; 5. Сориз всього зерна Вихід продукції з 1 га сівозмінної площі, т кормо-протеїнові одиниці озима Зерно основна пшени- соняшник основна фуражні +побічна ця продукція продукція 1,79 1,19 0,596 0,338 2,43 3,18 1,74 1.13 0,611 0,308 2,38 3,18 1,44 0,805 0,633 0,339 2,24 2,80 1,80 0,737 1,06 0,335 2,49 3,20 В сівозміні № 1 наявність соризу зумовила одержання високого чистого прибутку - 553,3 грн./га та рівня рентабельності 43,6 %. В сівозмінах № 2 і 3, де насиченість озимою пшеницею менша, або відсутній сориз, чистого прибутку одержано менше - відповідно 460,1 та 457,7 грн./га. Таким чином, вдосконалення структури використання ріллі є найбільш доступним засобом підвищення продуктивності сівозмін короткої ротації, оскільки не потребує великих капітальних вкладень. 7 42825 8 Таблиця 3. Показники ефективності кращих схем сівозмін 5-пільної ротації (середнє за 2004-2008 pp.) № сівозміни 1 2 3 4 Чергування культур в сівозміні 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Соняшник; 4. Озимий ячмінь; 5. Сориз 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Кукурудза ПС; 4. Озимий ячмінь; 5. Соняшник 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Ярий ячмінь; 4. Кукурудза ПС; 5. Соняшник 1. Чорний пар; 2. Озима пшениця; 3. Озима пшениця; 4. Соняшник; 5. Сориз Комп’ютерна верстка І.Скворцова Коефіцієнт енергетичної ефективності основна + основна пропобічна продукція дукція Чистий прибуток, грн./га Рівеньрентабельності, % 2,87 6,79 553,3 43,6 2,62 6,04 460,1 36,0 2,22 4,88 457,7 35,9 2,64 6,59 629,8 48,4 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601