Спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна за допомогою черезкісткового компресійно-дистракційного остеосинтезу апаратом зовнішньої фіксації, який відрізняється тим, що виконують черезкісткове введення трьох компресійних стрижнів у трьох площинах, які перехрещуються, у проксимальний відділ стегна та фіксують їх у сегменті до апарата зовнішньої фіксації, останній працює як цілісна постійно керована компресійна система.

Текст

Спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна за допомогою черезкісткового компресійно-дистракційного остеосинтезу апаратом зовнішньої фіксації, який відрізняється тим, що виконують черезкісткове введення трьох компресійних стрижнів у трьох площинах, які перехрещуються, у проксимальний відділ стегна та фіксують їх у сегменті до апарата зовнішньої фіксації, останній працює як цілісна постійно керована компресійна система. (19) (21) 2001010214 (22) 11.01.2001 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Бойко Ігор Васильович, Макаров Василь Борисович, Дорогань Сергій Дмитрович, Ліфаренко Євген Леонідович (73) УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ, U A 43054 ускладнень. Однак суттєвим недоліком цього методу є неможливість раціонального та адекватного проведення спиць при медіальних переломах шийки стегна, особливо субкапітальних. Великий та масивний апарат Ілізарова не дозволяє хворому вільно рухатися, спричиняє труднощі при фізіологічних оправленнях. До основи винаходу покладене завдання удосконалення способу оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна, особливо медіальних та латеральних переломів шийки стегна, що пропонується, за рахунок використання стрижнів для черезкісткової фіксації фрагментів проксимального відділу стегна, що проводяться у трьох площинах, які перехрещуються, та фіксацією їх у сегменті до апарата зовнішньої фіксації, через який від двох кілець апарата проводиться додаткова компресія фрагментів стегна, тим самим забезпечується зменшення травми м'яких тканин, надкісниці, стабільний компресійний остеосинтез фрагментів проксимального відділу стегна протягом всього терміну лікування, можливість вільних рухів у к ульшовому та колінному суглобах, а це дозволяє зменшити тривалість операції, скоротити строки лікування та тимчасової непрацездатності постраждалих, поліпшити функціональні післяопераційні результати. Дана технічна задача вирішується тим, що спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна вміщує до себе черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез апаратом зовнішньої фіксації, черезкісткове введення трьох компресійних стрижнів запропонованої конструкції у трьох площинах, які перехрещуються, у проксимальний відділ стегна та фіксують у сегменті до апарата зовнішньої фіксації, останній працює як цілісна постійно керована компресійна система, таким чином, що при можливій міграції стрижнів дозволяє посилити та координувати фіксацію фрагментів проксимального відділу стегна за рахунок маніпуляції стрижнями. Все це дозволяє зменшити травматизацію м'я ких тканин, надкісниці, досягти стабільної фіксації, скоротити час проведення оперативного втручання та, в цілому, строки тимчасової непрацездатності хворих. Таким чином, сукупність технічних суттєви х ознак, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з досягненням технічного результату, дозволяє зменшити інтраопераційну травму, досягти більш стабільного керованого остеосинтезу та скоротити строки лікування. Спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна полягає у такому (див. фігур у). Після перідуральної анестезії та стандартної обробки операційного поля проводять закриту репозицію ушкодженого стегна на ортопедичному столі. Потім проводять спицю-орієнтир 1 від основи великого вертлюга під кутом 15°-20° до фронтальної площини та під кутом 50° до вертикальної площини через м'які тканини до субхондрального шару голівки стегна. Довжина цієї спиці вимірюється за рентгенограмою. Після проведення спиці виконують контрольну рентгенографію. Якщо співвідношення у проксимальному відділі стегна правильні, і спиця пройшла через середину шийки стегна та її голівки, то поздовж осі спиці-орієнтира вводять компресійний стрижень 2 таким чином, щоб кінець останнього дійшов до субхондрального шару голівки стегнової кістки. Стрижень зроблений таким чином, що тіло його складається з наконечника, робочої частини з різьбою і гладкою поверхнею, неробочої частини з різьбою для закріплення в апараті зовнішньої фіксації; наконечник створений у вигляді пірамідального долота з мітчиком, а розташована поруч з ним робоча частина з різьбою - у вигляді гребінкового черв'яка. Шаг гребінкового черв'яка - 1,5-3 мм. Цей стрижень фіксують у се гменті до апарату зовнішньої фіксації. Далі відступив від місця введення першого стрижня 23 см доверху та 2-3 см до заду вводять другий компресійний стрижень 3 під кутом 10°-15° до фронтальної площини та 10°-20° до вертикальної площини також до субхондрального шару голівки стегна. Третій компресійний стрижень 4 вводять з точки, яка розташована на 2-3 см до переду та 23 см доверху під кутом 10°-15° до фронтальної площини та 10°-20° до вертикальної площини так, щоб його кінець був розташований у центрі голівки стегна. Довжину усі х трьох стрижнів вимірюють до їх введення за контрольною рентгенограмою. Другий та третій стрижні фіксують у сегменті до апарата зовнішньої фіксації. Виконують контрольну рентгенографію, якщо стрижні введені правильно і досягнута репозиція перелому, то через діафіз стегна проводять пару спиць з упорними площадками 5, що перехрещуються та фіксуються у кільцевій опорі апарата Ілізарова. Ще дві спиці 6, що перехрещуються, проводять через дистальний метаепіфіз ушкодженого стегна. Компонують спицестрижневий апарат зовнішньої фіксації, що складається з трьох стрижнів, чотирьох спиць, дві з яких з упорними площадками для створення стабільної фіксації та компресії, одного сегменту до апарату зовнішньої фіксації та двох кільцевих опор. З другого дня після операції хворі приступають до лікувальної фізкультури по II-ІІІ періоду з поступовим збільшенням навантаження. Приклад. Хворий П., 26 років, поступив у ортопедо-травматологічне відділення УкрДержНДІМ СПІ з діагнозом: черезвертлюговий перелом лівого стегна зі зміщенням відламків. При огляді в приймальному відділенні: скарги на тупий біль у проксимальному відділі лівого стегна, рухи у лівому кульшовому суглобі неможливі із-за болю, ушкоджене стегно ротироване до зовні, функціональне скорочення лівої нижньої кінцівки 2 см. З боку вн утрішніх органів - без особливостей. Локальний статус. В ділянці лівого кульшового суглоба визначається набряк, шкірний покрив не пошкоджений, болісність при пальпації великого вертлюга та голівки лівого стегна. Обсяг пасивних та активних рухів в лівому кульшовому суглобі різко обмежений за рахунок болю. Кровообіг та іннервація лівої нижньої кінцівки не порушені. Рентгенограма лівого стегна у фронтальній проекції: черезвертлюговий перелом лівого стегна зі зміщенням відламків. Хворому була проведена операція: черезкістковий остеосинтез черезвертлюгового перелому лівого стегна спице-стрижневим апаратом за запропонованим способом. На другий день після операції хворий почав ходити за допомогою ми 2 43054 лиць без опори на ушкоджену нижню кінцівку. Через 1 тиждень почалося поступове навантаження на ліву нижню кінцівку. На 21 день після операції хворий був виписаний на амбулаторне лікування. Через 3 місяці після операції апарат зовнішньої фіксації був демонтований. При огляді через 6 місяців після операції: ходить без додаткової опори, деформації або скорочення лівої нижньої кінцівки немає, обсяг рухів у лівому кульшовому суглобі повний. Таким чином, спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна, що пропонується, у сукупності ознак, які викладені у формулі винаходу, дозволяє досягти технічну задачу зменшити травму м'яких тканин, надкісниці, досяг ти стабільної фіксації фрагментів будь-якого перелому у проксимальному відділі стегна, забезпечити можливість вільних рухів у кульшовому та колінному суглобах, а це дозволяє скоротити строки лікування та тимчасової непрацездатності постраждалих, поліпшити функціональні післяопераційні результати. Джерела інформації: 1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практика остеосинтеза и эндопротезирования. – Киев, 1994. - 304 с. (аналог). 2. Авторське свідоцтво СРСР № 538710, М. кл. А61В17/18, 1976 (прототип). Фіг. 3 43054 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for surgical treatment of proximal femoral fracture

Автори англійською

Boiko Ihor Vasylovych, Makarov Vasyl Borysovych, Dorogan Sergii Dmytrovych, Lyfarenko Yevgen Leonidovych

Назва патенту російською

Способ оперативного лечения переломов проксимального отдела бедра

Автори російською

Бойко Игорь Василиевич, Макаров Василий Борисович, Дорогань Сергей Дмитриевич, Лифаренко Евгений Леонидович

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/60

Мітки: відділу, лікування, проксимального, переломів, стегна, спосіб, оперативного

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-43054-sposib-operativnogo-likuvannya-perelomiv-proksimalnogo-viddilu-stegna.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оперативного лікування переломів проксимального відділу стегна</a>

Подібні патенти