Фітогель “дерсил” для місцевого лікування гнійних ран щелепно-лицевої ділянки

Фітогель для місцевого лікування гнійних ран щелепно-лицевої ділянки, який містить ліофілізо 3 вітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні і гіркі речовини, вітамін К, алкалоїд ахілеїн, органічні кислоти (оцтова, мурашина, ізовалеріанова), ефірну олію та ін. Наявність у складі фіто гелю аеросилу суттєво збільшує його адсорбційну здатність за рахунок високої дисперсності частинок (4-40мкм), великої їх поверхні, що становить 2 3 50-450м /г і насипної маси (50кг/м ) сорбенту. Він може утримувати до 60% рідини без втрати сипучості, що дуже важливо, оскільки гнійні рани, як правило, супроводжуються виділенням значної кількості гнійного ексудату. Окрім того, аеросил зв'язує білки (300-800мг/л), білкові комплекси білірубіну і жовчних кислот та різного роду бактерії (100-110 мікробних тіл на 1г). Олія м'яти перцевої служить коригентом запаху, створює ефект охолодження та зменшує больову чутливість гнійних ран, проявляє слабкі антисептичні властивості. Необхідну желеподібну консистенцію, однорідність та стабільність при зберіганні лікарському засобу забезпечують оптимальні кількості натрійкарбоксиметилцелюлози, пропіленгліколю і води очищеної. Фітогель «Дерсил» для місцевого лікування гнійних ран щелепно-лицевої ділянки готують таким чином. Розраховану кількість натрійкарбоксиметилцелюлози настоюють з водою очищеною протягом 3-4 годин за кімнатної температури для набрякання та повного її розчинення. До одержанного в'язкого розчину при постійному перемішуванні додають пропіленгліколь, частинам - ліофілізований фіто екстракт трави деревію звичайного і аеросилу та краплями - олію м'яти перцевої. Суміш гомогенізують 5-7 хвилин до утворення однорідного гелю сіро-коричневого кольору. Приклад 1 Фітогель готують, як вказано вище, за мінімального співвідношення інгредієнтів, мас. %: ліофілізований фіто екстракт трави деревію звичайного 1,6 аеросил 7,0 пропіленгліколь 3,0 натрійкарбоксиметилцелюлоза 5,0 олія м'яти перцевої 0,08 вода очищена до 100,0. Приклад 2 Фітогель готують, як вказано вище, за максимального співвідношення інгредієнтів, мас. %: ліофілізований фіто екстракт трави деревію звичайного 2,4 аеросил 9,0 пропіленгліколь 7,0 натрійкарбоксиметилцелюлоза 7,0 олія м'яти перцевої 0,12 вода очищена до 100,0. Приклад 3 Фітогель готують, як вказано вище, за оптимального співвідношення інгредієнтів, мас. %: 46544 4 ліофілізований фіто екстракт трави деревію звичайного 2,0 аеросил 8,0 пропіленгліколь 5,0 натрійкарбоксиметилцелюлоза 6,0 олія м'яти перцевої 0,1. Лікування фіто гелем «Дерсил» проводять наступним чином: після хірургічної операції, гнійну рану промивають у фазі альтерації та ексудації 0,2% стерильним розчином трави деревію звичайного, а у фазі проліферації наносять фіто гель «Дерсил» до повного загоєння рани. У клініці щелепно-лицевої хірургії міської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова було обстежено 175 хворих (90 чоловіків і 85 жінок) з одонтогенними флегмонами різного ступеня важкості у віці від 18 до 60 років. Всім хворим при шпиталізації розкривали гнійник, видаляли причинні зуби, призначали антибіотики, десенсибілізуючу, знеболюючу, загальнозміцнюючу, протизапальну терапію. Залежно від методу місцевого діалізу, гнійних ран хворих розподілили на 3 групи. Для першої групи (53 особи, контрольна) лікування проводили загальноприйнятим методом: після хірургічної обробки рану промивали антисептиками (розчин фурациліну 1:5000, 3% розчин перекису водню та ін.), дренували гумовими випускниками чи поліамідними трубками, накладали пов'язку з салфеткою, змоченою гіпертонічним розчином. У фазі проліферації загоєння рани застосовували левоміколеву мазь. В другій групі (58 осіб, порівняльна) після розкриття гнійника рану промивали у фазі альтерації та ексудації 0,2% стерильним розчином трави деревію звичайного, а у фазі проліферації накладали пов'язку з салфеткою, змоченою тим самим розчином. В третій групі (64 особи, основна) після хірургічної операції, рану промивали 0,2% стерильним розчином трави деревію звичайного, а у фазі проліферації загоєння рани використовували фіто гель «Дерсил». Для усіх груп хворих проводили ідентичне загальне лікування. Результати лікування оцінювали на основі клінічних, біохімічних, бактеріологічних, цитологічних досліджень. Як видно з результатів таблиці 1, застосування фітозасобів 0,2% розчину трави деревію звичайного та фіто гелю «Дерсил» у порівнянні з левоміколевою маззю, забезпечувало швидше зникнення запальних явищ, появу грануляції на 34 дні, а очистку рани від гною - на 2-3 дні раніше, що дозволило скоротити термін накладання вторинних швів. У хворих другої і третьої груп на 2-3 дні швидше прийшли в норму показники крові (біохімічні, лейкоцити, ШОЕ). Термін епітелізації раневої поверхні скоротився на 2-3 дні, а лікування пацієнтів в стаціонарі закінчувалося на 3 - 4 дні раніше. 5 46544 6 Таблиця 1 Порівняльна клінічно-лабораторна ефективність фіто гелю «Дерсил», 0.2 % розчину трави деревію звичайного та левоміколевої мазі при місцевому лікуванні хворих з гнійними ранами ЩЛД, (в днях) Критерії оцінки Клінічні показники перебігу раневого процесу, доби І група II група IIІ група Загальні Покращення загального стану (сон, апетит, само3,6±0,3 2,6±0,2 2,4±0,3 почуття) Нормалізація температури тіла 3,4±0,2 2,7±0,2 2,5±0,2 Нормалізація показників лейко грам 7,6±0,3 6,3±0,3 5,8±0,4 Місцеві Ліквідація місцевого больового синдрому 4,5±0,2 2,9±0,3 2,8±0,2 Ліквідація пери фокального запалення (гіперемія, 5,5±0,4 4,6±0,4 4,5±0,3 інфільтрація) Очистка рани від некрозу 8,1±0,3 5,6±0,3 5,3±0,5 Поява грануляцій 7,9±0,2 5,5±0,3 5,4±0,2 Початок епітелізації 7,4±0,4 5,4±0,3 5,2±0,4 Ліжко-день 14,2±0,5 11,7±0,5 10,8±0,3 З метою оцінки ефективності прогнозування перебігу процесів у гнійних ранах ЩЛД використовували інтегральний гематологічний прогностичний показник (І Г П П): І Г П П = (Б + Е + Н): (Мо +Лф) / (Мі + Ю + П):С, де Б - кількість базофілів, згідно з даними гематограми, (%); Е - кількість еозинофілів, (%); Н - кількість нейтрофілів, (%); Мо - кількість моноцитів, (%); Лф - кількість лімфоцитів, (%); Мі - кількість мієлоцитів, (%); Ю - кількість юних, (%); П - кількість паличко ядерних, (%); С - кількість сегментоядерних, (%). Гній збирали з рани під час розкриття флегмони в стерильні пробірки і матеріал засівали на кро в'яний агар. Після інкубації при 37°С в термостаті протягом 1-ї доби мікрофлору ідентифікували по комплексу морфологічних і культурних властивостей та виділяли чисті культури різних мікроорганізмів. Чутливість виділених культур до антибіотиків і антисептиків у порівнянні з 0,2% розчином трави деревію звичайного та фіто гелем «Дерсил» вивчали методом паперових дисків (табл. 2). Результати наведені в таблиці, свідчать, що фіто гель «Дерсил» виявляє таку ж бактерицидну дію, як і гентаміцин, еритроміцин, оксацилін, офлоксацин та цефтріаксон. Встановлено також, що найбільш чутливою до даних засобів була грам позитивна мікрофлора (St. Aureus, St. Albicans, St. Epidermidis, Str. Haemolyticus, Str. Pyogenes). Таблиця 2 Чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків порівняно з 0,2% розчином трави деревію звичайного, фіто гелем «Дерсил» у хворих з гнійними ранами ЩЛД, (%) № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Назви засобів Чутлива Слабо чутлива Нечутлива Пеніцилін Ампіцилін Оксацилін Стрептоміцин Гентаміцин Еритроміцин Тетрациклін Офлоксацин Цефтріаксон 0,2% розчин деревію Фіто-гель «Дерсил» 46,6±6,4 63,4±6,2 93,3±3,2 45,0±6,4 83,3±4,8 93,3±3,2 63,3±6,2 92,8±3,4 95,2±4,3 92,6±2,9 93,2±4,1 28,3±5,8 18,3±4,9 5,0±2,8 38,3±6,2 16,4±4,7 5,0±2,8 23,3±5,4 3,2±1,4 2,3±1,0 4,6±2,2 4,3±3,5 25,1±5,6 18,3±4,9 1,7±1,6 16,7±4,8 1,7±1,6 13,4±4,4 4,0±2,1 2,5±1,8 2,8±1,3 2,5±2,4 Дослідження методом паперових дисків антибактеріальних засобів, 0,2% розчину трави деревію звичайного та фіто гелю «Дерсил» показали найбільшу зону затримки росту мікроорганізмів для запропонованого фіто гелю (табл. 3). 7 46544 8 Таблиця 3 Зони затримки росту мікроорганізмів довкола дисків з антибактеріальними засобами, 0,2% розчином трави деревію звичайного та фіто гелем «Дерсил», (р