Спосіб збагачення сильномагнітних залізних руд

Спосіб збагачення сильномагнітних залізних руд, що включає подрібнення первинної руди, першу класифікацію, першу стадію магнітної сепарації подрібненої руди і другу стадію класифікації одержаного магнітного продукту на злив і піски, які після подрібнення направляють на другу стадію магнітної сепарації з подальшим поверненням її магнітного продукту на другу класифікацію, а злив знешламлюють і подають на третю стадію магнітної сепарації і третю класифікацію одержаного 3 класифікацію одержаного магнітного продукту на злив і піски, які після подрібнення повертають на третю класифікацію, а злив знешламлюють і подають на четверту стадію магнітної сепарації, здійснювану в два прийоми, подальше обезводнення залізорудного концентрату, а також видалення хвостів всіх стадій магнітної сепарації і знешламлювання в шламосховище [див. Справочник по обогащению руд. Обогатительные фабрики. / Под ред. О.С. Богданова, Ю.Ф. Ненарокомова. М.: Недра, 1984. - С. 159, рис. ІІ.2], вибраний як прототип. У даному способі скорочені стадії магнітної сепарації. Вадами цього способу є: - низька якість залізорудного концентрату через невисокий вміст в ньому заліза і досить великої кількості кремнезему; - значні втрати магнітного заліза з хвостами збагачення. Це обумовлено тим, що при мокрій магнітній сепарації тонковкрапленних сильномагнітних залізних руд присутній неселективний процес магнітної флокуляції зерен багатих рудних і нерудних мінералів, тобто утворення флокул, які містять окрім розкритих зерен магнетиту зростки або зерна порожньої породи. Під час магнітної сепарації і знешламлювання частина порожньої породи і бідних зростків механічно затягується і потрапляє в магнітний продукт, внаслідок чого знижується його якість. Тонкі, готові за крупністю рудні частинки, коагулюються і у вигляді флокул потрапляють в піски гідроциклонів, потім на подрібнення, де передрібнюються через що на подальших операціях магнітної сепарації і знешламлювання частково втрачаються. Задачею корисної моделі є підвищення якості залізорудного концентрату за рахунок збільшення в ньому масової частки заліза без збільшення втрат магнітного заліза з хвостами збагачення. Поставлена задача вирішується тим, що в способі збагачення сильномагнітних залізних руд, що включає подрібнення первинної руди, першу класифікацію, першу стадію магнітної сепарації подрібненої руди і другу стадію класифікацію одержаного магнітного продукту на злив і піски, які після подрібнення направляють на другу стадію магнітної сепарації з подальшим поверненням її магнітного продукту на другу класифікацію, а злив знешламлюють і подають на третю стадію магнітної сепарації і третю класифікацію одержаного магнітного продукту на злив і піски, які після подрібнення повертають на третю класифікацію, а злив знешламлюють і подають на четверту стадію магнітної сепарації, здійснювану в два прийоми, подальше обезводнення залізорудного концентрату, а також видалення хвостів всіх стадій магнітної сепарації і знешламлювання в шламосховище, згідно корисної моделі, після першої і другої стадій магнітної сепарації подрібненої руди з магнітного продукту цих стадій виділяють в перелив тонку фракцію розкритих зерен магнетиту за допомогою організації висхідного потоку пульпи в зумпфі піскових насосів, що працюють в парі з гідроциклонами другої стадії класифікації, яку направляють 47145 4 на першу стадію знешламлювання, а розвантаження магнітного дешламатора другої стадії знешламлювання додатково класифікують і виводять піски гідроциклонів на іншу технологічну секцію. Виділення тонкої фракції розкритих зерен магнетиту після першої і другої стадій магнітної сепарації подрібненої руди з подальшим напрямом її на першу стадію знешламлювання дозволяє одержати тонший (розкритий) продукт після другої стадії подрібнення і виключити передрібнювання тонких, готових за крупністю рудних фракцій. Внаслідок того, що напруженість поля намагнічувальних систем на магнітних дешламаторах (Н поля=40-55кА/м) набагато нижче за напруженість магнітного поля мокрих магнітних сепараторів (Н поля=110-120кА/м), магнітна флокуляція магнітних зерен в дешламаторах значно селективніша, ніж в магнітному полі сепараторів. З цих причин піски магнітних дешламаторів містять флокули з меншим вмістом крем'янистих частинок, ніж флокули магнітних продуктів після збагачення на магнітних сепараторах. Таким чином, підвищується вміст заліза в кінцевому концентраті та знижуються втрати магнітного заліза в хвостах. Додаткова класифікація розвантаження магнітного дешламатора другої стадії знешламлювання і виведення пісків гідроциклонів на іншу технологічну секцію для отримання рядового концентрату із вмістом заліза 64,2-64,5 , знижує питоме навантаження за твердою фракцією на четвертій стадії магнітної сепарації, що приводить до різкого зменшення затягнення в магнітні флокули порожньої породи з викидом розкритого тонкого кварцу в хвости збагачення цієї стадії. Співвідношення діаметрів зливних і піскових насадок гідроциклонів встановлюють таким чином, щоб концентрат, який одержують на четвертій стадії магнітної сепарації, мав вміст заліза понад 67,5 . На кресленні представлена схема, що пояснює спосіб, що заявляється. Спосіб збагачення сильномагнітних залізних руд здійснюють наступним чином. Первинну залізовмісну руду подрібнюють, проводять першу класифікацію, після чого подрібнену руду збагачують на першій стадії мокрої магнітної сепарації (ММС) з отриманням на виході магнітного продукту і хвостів. Магнітний продукт першої стадії ММС пропускають через зумпф піскових насосів, що працюють в парі з гідроциклонами другої класифікації, і за допомогою висхідного потоку пульпи, в перелив зумпфа, виділяють тонку фракцію розкритих зерен магнетиту, яку направляють на першу стадію знешламлювання. Крупну фракцію направляють на другу стадію класифікації, після якої піски подрібнюють і направляють в другу стадію ММС з подальшим поверненням її магнітного продукту в зумпф піскових насосів другої стадії класифікації, також виділяючи в перелив зумпфа знов утворену тонку фракцію. Злив другої стадії класифікації направляють на першу стадію знешламлювання і потім подають на третю стадію ММС і третю класифікацію одержаного магнітного продукту на злив і піски, які після подрібнення повертають на третю класифікацію, а злив направляють на другу стадію знешламлю 5 вання, після якої розвантаження дешламатора додатково класифікують і піски гідроциклонів виводять на іншу технологічну секцію, де їх доводять до кінцевої необхідної якості, а злив подають на четверту стадію ММС, здійснювану в два прийоми, потім одержаний залізорудний концентрат зневоднюють на фільтрації. Хвости всіх стадій ММС і знешламлювання видаляють в шламосховище. Приклад. Промислові випробування способу збагачення сильномагнітних залізних руд, що заявляється, проведені при переробці магнетитових кварцитів на групі секцій № 11-14 РОФ-2 Південного гірничозбагачувального комбінату, розташованого в м. Кривий Ріг. Первинну підготовлену руду крупністю 25-0мм із вмістом заліза загального 34,8 подрібнювали в двох кульових млинах МШЦ 36x55, кожен з яких працює в замкнутому циклі з класифікатором КСН 2,4×12,5. Зливи класифікаторів крупністю 59,9 класу мінус 0,074мм направляли на сепаратори ПБМ П 120×300 першої стадії ММС для скидання хвостів, магнітний продукт з сепараторів першої стадії ММС направляли в зумпф піскових насосів, кожний з яких працює в парі з гідроциклоном ГЦ 71 другої стадії класифікації. У зумпф також поступають піски з ГЦ 71, які пройшли другу стадію подрібнення в млині МШЦ 36×55 і додрібненні до крупності 56,8 класу мінус 0,074мм, а також другу стадію ММС на сепараторах ПБМ П 120×300. Висхідним потоком пульпи в зумпфі відбувається винесення тонкої фракції магнітних продуктів першої і другої стадій ММС крупністю 80-90 класу мінус 0,074мм в перелив зумпфа. Виділені тонкі фракції направляють на дешламатор МД 9 (перша стадія знешламлювання), де і відбувається інтенсивне скидання розкритої тонкої порожньої породи. Таким чином, вміст заліза в пісках магнітного дешламатора підвищується на 3,5-5,0 в порів 47145 6 нянні з відомим способом і склало 59-61 заліза, при понижених втратах магнітного заліза в хвостах до 2,0-2,1 . Піски магнітного дешламатора МД 9 збагачували на сепараторах ПБМ П11 120×300 третьої стадії ММС з скиданням порожньої породи в хвости. Магнітний продукт направляли на третю стадію класифікації, піски ГЦ 71 доздрібнювали в млині МШЦ 36×55 третьої стадії подрібнення, яка працювала в замкнутому циклі з класифікацією в ГЦ 71. Злив ГЦ 71 знешламлювали на магнітному дешламаторі МД 9 другої стадії знешламлювання, після чого піски магнітного дешламатора МД 9 піддавали додатковій класифікації в гідроциклонах ГЦ 35. Піски ГЦ 35 крупністю 92-96 класу мінус 0,074мм направляли в технологічну схему іншої секції на дозбагачення до 64,2-64,5 вмісту заліза, а зливи ГЦ 35 крупністю 100 класу мінус 0,074мм направляли на четверту стадію ММС, здійснювану в два прийоми в сепараторах ПБМ ПП 120×300, з отриманням концентрату і хвостів. За приведеним способом збагачення був одержаний концентрат із вмістом заліза понад 67,5 і виходом 31,6 , піски ГЦ 35 із вмістом заліза 62,063,7 і виходом 8-10 , які піддали доводці на іншій секції з отриманням концентрату із вмістом заліза 64,7 , і хвости, що містять 12,80 заліза. Для порівняння були зафіксовані результати роботи секцій за відомим способом збагачення одержаний концентрат із вмістом заліза 64,23 при добуванні 78,1 і хвости із вмістом заліза 13,2 . Таким чином, спосіб збагачення сильномагнітних залізних руд, що заявляється, дозволив підвищити якість залізорудного концентрату за рахунок збільшення в ньому масової частки заліза понад 67,5 . 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 47145 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601