Спосіб оцінки ефективності фармакологічної корекції енергетичного обміну в міокарді щурів за умов натрію нітропрусидної інтоксикації

Спосіб оцінки ефективності фармакологічної корекції енергетичного обміну в міокарді щурів за 3 52939 Як і інші похідні триазолу, кардіотрил та його метаболіт можуть відновлювати профункцію АТФ [19]. Найбільш близьким за технічною суттю до способу,що заявляється, є спосіб фармакологічної детоксикації, який дозволяє безпосередньо діяти на токсичну речовину або її рецептори і ліквідувати ряд токсичних ефектів [12]. Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється, полягає у вивченні впливу кардіотрилу, його метаболіту і АТФ-лонгу на показники енергопродукуючої функції міокарду щурів при дії натрію нітропрусиду. Технічний результат при вирішенні задачі полягає в захисті міокарда від шкідливої дії натрі. нітропрусиду, точності оцінки корекції енергетичного обміну в міокарді за умов токсичної дії натрію нітропрусиду. Поставлена задача досягвється тим, що у відомому способі, що включає дослідження крові, згідно корисної моделі, за 30 хвилин до введення натрію нітропрусиду внутрішньоочеревинно вводять кардіотрил - 5мг/мл, метаболіт - 5мг/мл, АТФ АЕЗ 4 лонг - 10мг/мл, через 60 хвилин визначають вміст аденінових нуклеотидів (АТФ, АДФ, АМФ), розраховують енергетичний заряд (АЕЗ), отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників оцінюють ефективність фармакологічної корекції енергетичного обміну в міокарді щурів. Спосіб здійснюється наступним чином: Досліди проведені на 30 білих безпородних щурах обох статей лінії Wistar масою 210,0 - 250,0. Тварини знаходились у віварії НМУ ім. 0.0. Богомольця. Всі експерименти проведені згідно "Методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України" [6]. Нітропрусид натрію вводили внутрішньоочеревинно в дозі 20мг/кг Досліджувані препарати вводили внутрішньоочеревинно за 30 хвилин до введення натрію нітропрусиду в дозах - кардіотрил - 5мг/кг, МТ - 5мг/кг, АТФ-лонг - 10мг/кг. Експозиція 60 хвилин. Вміст аденінових нуклеотидів визначали за зальноприйнятими методами [6]. Гомеостаз системи аденіннуклеотидів (макроергів) є одним з найстійкіших і надійних в організмі, а його енергетичний заряд (АЕЗ) Аткінсона, розраховується за формулою: АТФ (мкмоль / л) 0,5АДФ (мкмоль / л) АТФ (мкмоль / л) АДФ (мкмоль / л) АМФ (мкмоль / л) Величина енергетичного заряду рівна 0,8. АЕЗ може коливатися від 1 (в клітині всі аденилові нуклеотиди тільки у вигляді АТФ) до 0 (в клітині міститься тільки АМФ). Коли величина стає нижчою 0,5 клітина функціонувати не може. Статистичну обробку результатів проводили методами математичної статистики за допомогою t-критерія Ст'юдента [15]. Відомо, що реалізація енергозалежних функцій організму відбувається за рахунок підтримки енергетичного обміну на певному рівні. Енергетичний стан клітин визначається стаціонарними концентраціями АТФ, АМФ, АМФ, сумою аденілових нуклеотидів, контролюється енергетичним зарядом (АЕЗ). При гіпоксії в умовах дефіциту енергії пригнічується вміст внутрішньоклітинного АТФ, відбувається порушення спряження дихального і окислювального фосфорилювання в дихальному ланцюгу мітохондрій, що визначає перевищення енергосинтезуючих процесів в клітині. Корекція гіпоксичних станів різних тканин, крім відновлення кровообігу, включає корекцію функції енергетичного метаболізму. Натрію нітропрусид призводить до стійких порушень в системі аденілових нуклеотидів міокарду. Відмічено зниження АТФ з 8,7 0,5мкмоль/л до 4,4 0,65мкмоль/л, АДФ з 3,2 0,84мкмоль/л до 1,4 0,77мкмоль/л при різкому збільшення АМФ з 0,8 0,3мкмоль/л до 2,1 0,48мкмоль/л, а це в свою чергу призводить до зниження АЕЗ до 0,65, що свідчить про перевагу АМФ в клітині та погіршення енергозабезпечення міокарду. Як видно з таблиці, при застосуванні похідних 1,2,4-триазолу та координаційної сполуки відмічено покращення стану аденілової системи міокарду. Кардіотрил викликає збільшення АТФ з 4,4 0,65мкмоль/л до 6,9мкмоль/л та АДФ - з 1,4 0,77мкмоль/л до 2,8мкмоль/л і зменшення АМФ з 2,1 0,48мкмоль/л до 1,2мкмоль/л, а це в свою чергу призводить до збільшення АЕЗ до 0,8. При впливі МТ суттєво виражене покращення стану аденілової системи міокарду - збільшення АТФ з 4,4 0,65мкмоль/л до 7,4мкмоль/л, АДФ - з 1,4 0,77мкмоль/л до 3,0мкмоль/л і зменшення АМФ з 2,1 0,48мкмоль/л до 0,94мкмоль/л, а це призводить до підвищення АЕЗ до фізіологічних величин. Позитивні зміни в енергетичній системі міокарду під впливом АТФ-лонг характеризуються збільшенням АТФ з 4,4 0,65мкмоль/л до 7,3 0,4мкмоль/л, АДФ - з 1,4 0,77мкмоль/л до 2,7 0,22мкмоль/л та зменшенням АМФ з 2,1 0,48мкмоль/л до 1,7 0,33мкмоль/л, що призводить до збільшення АЕЗ до 0,7. Порушення біоенергетики клітин змінює баланс всіх взаємозалежних з ним біохімічних структур - електролітів, ліпідів, вуглеводів і білків, а також впливає на розвиток фармакологічних ефектів лікарських засобів. Аденілатна система відіграє роль основного акумулятора й постачальника енергії в клітинах. Аденозинтрифосфат (АТФ), аденозиндифосфат (АДФ), аденозинмонофосфат (АМФ), неорганічний фосфор і Mg++ являють собою енергетичні компоненти аденілової системи. АТФ - органічна речовина, сполука аденілової та пірофосфорної кислот, яка має 2 фосфорні групи, які легко відщеплюються. Відщеплення супроводжується виділенням енергії (10-12ккал), яка використовується організмом для різних функцій. Маючи високий енергетичний потенціал, АТФ виконує функцію переносника хімічної енергії, використається в численних процесах При різних патологічних процесах порушується обмін макроергічних фосфатів, знижується зміст АТФ у клітинах [5]. Тому в клінічній практиці використовуються адені 5 лові нуклеотиди (АТФ, фосфаден, МАП - м'язовоаденіловий препарат), а також ряд лікарських засобів, що впливають на процеси синтезу, депонування й перетворення аденілових нуклеотидів. Комплексна сполука АТФ-лонг підвищує енергетичні ресурси в серцево-судинній, нервовій систем активність іонтранспортних систем нормалізує показники ліпідного метаболізму, пригнічує інтенсивність ліпідної пероксидації та активність тромбопластину, попереджає структурно-функціональні пошкодження мембран [1, 3, 4, 8 ]. Отримані дані стверджують, що при гістотоксичній гіпоксії у щурів АТФ-лонг як і при ішемії здібний інтенсифікувати процеси окислювального фосфорилювання, зберігати внутрішньоклітинний фонд АТФ і його цитопротекторний вплив реалізується завдяки тропності до пуринових рецепторів і типу [10]. Як відомо, рівень, а головне, співвідношення аденілнуклеотидів є істотною регуляторною ланкою між системами аеробного окислювання й гліколізу, причому регуляторна дія обумовлена не 52939 6 тільки акцепторним ефектом при фосфорилюванні, як гліколітичному, так і окисному, але й безпосереднім регуляторним впливом аденілнуклеотидів на окремі стадії циклів енергоутворення [11]. Після первинної думки про ефективність АТФ щодо відновлення енергетичного метаболізму і функції серцево-судинної системи завдяки її надходження в клітину встановили, що АТФ малоефективна. Це пов'язано з неможливістю трансмембранного переносу внаслідок великого розміру молекули, відсутністю ектоферментів, що забезпечують активний транспорт АТФ та АДФ через мембрани, значну активність ферменту АТФ-ази в кров, що руйнує АТФ. Посилення біологічної активності пов'язано зі збільшенням стабільності АТФ до дезаміназ і посиленням тропності до пуринорецепторів Кардіотрил та його метаболіт як і інші похідні триазолу підвищують внутрішньоклітинний фонд АТФ за рахунок збереження окислювальної продукції і енергії, усуваючи дисфунцію ендотелію [16]. Таблиця Вплив натрію нітропрусид, кардіотрилу, метаболіту кардіотрилу та АТФ-лонг на показники енергетичного обміну в міокарді щурів Інтактні тва- Натрій нітропруНН+кардіотрил рини сид (НН) АТФ, мкмоль/л 8,7 0,5 4,4 0,65* 6,9 0,81** АДФ, мкмоль/л 3,2 0,84 1,4 0,77* 2,8 0,66** АМФ, мкмоль/л 0,8 0,3 2,1 0,48* 1,2 0,23** АЕЗ 0,8 0,05 0,65 0,05* 0,8 0,05** АМФ+АДФ+АТФмкмоль/л 12,7 0,5 7,9 0,63* 10,9 0,6** АТФ/АДФ,мкмоль/л 2,71 0,6 3,14 0,8* 2,5 1,22** АТФ/АМФ,мкмоль/л 10,8 0,4 2,1 0,5* 5,75 0,6** АМФ+АДФ+АТФ /АТФ, 1,46 0,5 1,8 0,6* 1,6 0,7** мкмоль/л АМФ+АДФ+АТФ /АМФ, 15,9 0,4 3,8 0,5* 9,0 0,4** мкмоль/л Показники НН+МТ НН+АТФ-лонг 7,4 0,42** 3,0 0,21** 0,94 0,17** 0,8 0,05** 11,34 0,8** 2,5 0,2** 7,8 0,3** 7,3 0,4** 2,7 0,22** 1,7 0,33** 0,74 0,04** 11,7 0,31** 2,7 0,3** 4,3 0,3** 1,5 0,4** 1,6 0,3** 12,06 0,5** 6,8 0,3** *- р 0,05 відносно інтактних тварин ** р 0,05 відносно натрію нітропрусид При інтоксикації натрію нітропрусидом в міокарді щурів знижується рівень АТФ на 50%, АДФ на 47%, АМФ зростає на 65% при зниженні енергетичного заряду та суми аденілових нуклеотидів. Кардіотрил, метаболіт даного препарату та АТФ-лонг проявляють нормалізуючу дію на рівень АТФ, АДФ, АМФ, суму аденілових нуклеотидів, а також енергетичний заряд Аткінсона в міокарді щурів при інтоксикації натрію нітропрусидом. Джерела інформації: 1. Амосова К.М., Конопльова А.Ф., Мхітарян Л.С. та інш. Клінічна ефективність нового препарату метаболічного типу дії АТФ-лонг та його вплив на фізичний стан хворих з початковими формами ІХС // Ліки України. - 1999. -№ 6. -С. 57-58. 2. Беловол А.Н., Князькова И.И. Перспективы фармакологической коррекции гипоксии в кардиологии и неврологи // Ліки України. - 2009. - № 2. С.65-71. 3. Георгиевский Г.В., Куликов А.Ю. Определение примесей в отечественных субстанциях - производных 1,2,4-триазола -методом обращѐннофазовой ВЭЖХ // Фармаком. -2009. - № 2. - С. 8797 4. Георгиевский Г.В., Куликов А.Ю., Мазур И.А. Определение примесей в отечественных субстанциях - производных 1,2,4-триазола методом ВФ ВЭЖХ // Річна сесія наукової ради з проблеми «Аналітична хімія» НАН України, 25-30 травня 2009, Новий світ, АР Крим, Україна: Тези доп. Київ: видавець B.C. Мартинюк, 2009. - С.71. 5. Губський Ю.І. Біологічна хімія : підручник / Ю.І. Губський. - Вінниця; Київ : Нова Книга, 2007. 656 с. 6. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) // Під ред. член.-кор. АМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіацена, 2002. - 527с. 7 52939 7. Зотова И.В., Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. Синтез оксида азота и развитие атеросклероза // Кардиология. - 2002. - №4. - С. 58-67. 8. Кава Т.В., Клименко О.В., Чекман І.С. Клініко - фармакологічні властивості АТФ і АТФ-лонг // Фітотерапія. - 2007. - № 1. - С.3-14. 9. Коваленко В. М., Дорогой А. П., Корнацький В. М. та інш. Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань - проблема сучасності // Укр. кард. журнал. - 2004. - №1. - С.2. 10. Козловский В.А., Шамалий В.И. АТФ как мессенджер и мессенджемер как мишень терапевтического воздействия // Ліки України. - № 3. - С. 48-51 11. Комаревцева И.А., Шапилова И.В. Уровень адениловых нуклеотидов в мышечной ткани ишемизированной конечности при введении мезентериальных стволових клеток в експериментах // Укр. мед. альманах. -2007.-Т. 10, №4.-С. 77-81 12. Кутняк В.П. Структурно-функциональное состояние сарколеммы кардиомиоцитов под воздействием координационного соединения магния с гистидином и фосфокреатином при экспериментальной ишемии миокарда// Український кардіологічний журнал. - 1997. - № 6. - С. 38-42. 13. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. -Киев.: Изд-во «Морион». - 2002. - 639 с. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 8 14. Липкан Г.Н., Мхитарян Л.С., Кутняк В.П. «АТФ-ЛОНГ» - представитель нового класса кардиотропных препаратов // Журнал практичного лікаря. -1999.-№4. - С. 56-59. 15. Лукьянова Л.Д. Роль биоэнергетических нарушений в патогенезе гипоксии // Пат. физиология. - 2004. - С. 2-11. 16. Мазур И.А., Чекман И.С., Беленичев и др. Метаболитотропные препараты. - Запорожье, 2007. - 309 с. 17. Сіренко Ю.М., Горбась І.М., Смирнова І.П. Оцінка втілення Програми профілактики і лікуваня артеріальної гіпертензії в практику охорони здоров'я // Укр. кард. журнал. - 2004. - №1. - С. 14-19. 18. Чекман И.С. Биохимическая фармакология. К.: 1991. - 199 с. 19. Чекман І.С., Бєлєнічев І.Ф., Горчакова Н.О. та співав. Магнієвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування. - Запоріжжя, Київ: Видво ЗДМУ, 2007. - 124 с. 20. Чекман И.С., Горчакова НА., Французова С.Б., Нагорная Е.А. Метаболитные и метаболитотропные препараты в системе кардио- и органопротекции. -К.: Полиграф плюс, 2009. - 2155 с. 21. Чекман И.С., Кава Т.В., Потѐмкина Н.Н., Туманов В.А. Клиническая фармакология адениловых нуклеотидов // Врач. дело. - 1985. - № 4. - С. 12-16. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601