Спосіб переводу популяцій плодожерок (lepidoptera, tortricidae) у депресивний стан

Спосіб переводу популяцій плодожерок у депресивний стан, що включає прийоми використання біологічних препаратів, який відрізняється тим, що в кінці літа - на початку осені, в період міграції гусениць плодожерок на діапаузування та зимівлю, штамби дерев та приштамбові кола - рослинні рештки та поверхню ґрунту, обробляють 3,5-4,0%-ним водним 3 продукт вітчизняних технологій не занесені до державного реєстру України і не виготовляються. Відомий також спосіб захисту садових насаджень від шкідливих видів комах та кліщів, у тому числі і плодожерок, який є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний в якості найближчого аналога (Смольякова В.М., Сторчевая Е.М. Способ защиты плодовых насаждений от вредителей. Авторское свидетельство СССР №1745166, МПК А01K67/00. Опубл. 07.07.1999. Бюл. №25). Спосіб викладений у найближчому аналозі полягає у тому, що захист і частковий перевід популяцій шкідників у депресивний стан здійснюється шляхом закладання у центрі кварталу ділянки не менше 1% від загальної площі масиву саду, де не використовують хімічні інсектициди. По периметру саду - зона біологічного контролю, площею 2%, де використовують біологічні препарати. Далі - зони з сортами різних строків дозрівання плодів. Обробки біологічними та хімічними препаратами здійснюють у периферійних зонах. Таким чином, запропонований спосіб, де чергуються обробки садів хімічними та біологічними препаратами, що очевидно дає певний позитивний результат. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: невстановлена позитивна дія способу на популяції плодожерок, зокрема та, що переводить їх у депресивний стан; значна кількість обприскувань саду хімічними інсектицидами з негативними наслідками для ентомофагів та довкілля; реалізація способу передбачає закладення саду з набором певних сортів, що ускладнює реалізацію способу. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обгрунтувати спосіб переводу популяцій плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae) у депресивний стан. Ставилось завдання обгрунтувати безпечний для урожаю, ентомофагів та довкілля спосіб підтримування допорогової чисельності плодожерок переважно в господарствах приватного сектору. Поставлене завдання вирішується тим, що послідовно реалізуються суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав обробку 3,5-4,0%-ним водним розчином препарату Пециломін місць діапаузування гусениць плодожерок. Цей прийом у складі способу проводять в кінці літа - на початку осені, в період міграції гусениць плодожерок на діапаузування та зимівлю. Наступна суттєва відміна способу передбачає дворазове розселення на дерева ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.) з розрахунку 750-800 особин на 1 га. Розселення проводять на початку масової міграції гусениць плодожерок на зимівлю. Інша суттєва відміна у складі способу передбачає прийом одноразового розселення на дерева хижака - щипавки (Forficula auricularia Ζ.) з розрахунку 5-7 імаго на одне дерево. Розселення проводять на початку весняної реактивації гусениць плодожерок. Наступна суттєва відміна способу передбачає прийоми дворазового позакореневого підживлення рослин водним 52986 4 розчином органічного добрива Ріверм з розрахунку 8 та 10 л добрива на 1 га. Підживлення проводять в період формування квіткових бутонів, наступне - на початку яйцекладки самиць плодожерок. Суть запропонованого способу полягає у тому, що складові частини його передбачають використання тільки біологічних, інших нехімічних прийомів. Створюються тим самим стресові ситуації для популяцій плодожерок в критичні періоди їх розвитку. Використання біологічного препарату на основі ентомопатогенного гриба Paecilomyces farinosus, моделюють в природних умовах ситуацію, коли гусениці плодожерок, після завершення живлення, готуються до зимівлі в стані глибокої діапаузи. У такому стані вони перебувають в природних умовах 8-9 місяців. Тривалий їх контакт з діючою речовиною препарату стає причиною їх інфікування грибом, з наступним патологічним процесом, що завжди супроводжується летальними наслідками. До початку зими гине, як правило, фізіологічно ослаблена частина популяцій плодожерок. Високожиттєздатна перезимовує і її частина гине в період весняної реактивації гусениць та залялькування. Габробракон - як складова частина способу, заражає гусениць плодожерок, що як правило супроводжується їх загибеллю. Хижак щипавка характеризується високим рівнем рухової активності та пошукової здатності, відшукує діапаузуючі гусениці плодожерок і живиться ними. Використання органічного добрива Ріверм спрямовано на індукцію захисних реакцій дерев. Таким чином, на кожній стадії розвитку плодожерок експериментально моделюються стресові ситуації, що у підсумку переводять їх популяції у тривалий депресивний стан. Приклади здійснення способу Приклад 1. Насадження яблуні у приватному секторі. Сорти переважно пізнього строку достигання. Зона Українського Лісостепу. Яблунева плодожерка розвивається в одному поколінні. Спостерігався літ 25-30% метеликів другого покоління. Початкова чисельність яблуневої плодожерки стабільно висока і становила 86,5-90,2 гусениць на 10 облікових дерев. Для обґрунтування способу формували дослідні варіанти, яких було два та контроль. У першому варіанті, де обґрунтовували запропонований спосіб обліки проводили не менше ніж на 20-ти деревах, що плодоносили. Послідовно, впродовж вегетаційного періоду, реалізовували суттєві елементи способу: в кінці вегетації, в період міграції гусениць плодожерки в місця діапаузування, проводили внесення 4%-ного водного розчину біопрепарату Пециломін. На початку масової міграції гусениць плодожерок на зимівлю проводили дворазове розселення на дерева ектопаразита габробракона. В період початку весняної реактивації гусениць яблуневої плодожерки проводили одноразове розселення на дерева хижака - щипавки. В період формування квіткових бутонів - на початку яйцекладки самиць плодожерок, проводили прийоми дворазового 5 52986 позакореневого підживлення рослин водним розчином органічного добрива Ріверм з розрахунку 8 та 10 л добрива на 1 га. Наступний варіант - яблуневий сад, де реалізовували спосіб - найближчий аналог. Контрольний варіант - насадження яблуні, де не проводили будь-які заходи спрямованої дії по відношенню до яблуневої плодожерки. Для оцінки ефективності способів, величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати експериментального обґрунтування способу наведено у таблиці 1. Встановлено, що дослідження проводилось на фоні високого рівня початкової чисельності яблуневої плодожерки. В перерахунку на 10 дерев, чисельність шкідника коливалась в межах 86,5-90,2 екз. Такий показник чисельності був на початку весняної реактивації. В результаті реалізації запропонованого способу, на кінець вегетаційного періоду їх чисельність знизилась до 27,8 екз. на 10 дерев. Крім того, популяції плодожерки були заражені на 21,6% ентомофагами та на 18,4 збудниками хвороб. В останньому випадку переважна більшість гусениць плодожерки була уражена ентомопатогенними грибами, зокрема білою та рожевою мускардиною. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 88,6%. Аналогічні показники способу-найближчого аналога становили відповідно: 76,5%; 12,3 та 7,1%. Ефективність відомого способу становила 70,1%. 6 Приклад 2. Хмельницька обл., Городецький рн, село Пільний Олексинець, приватні господарства. Насадження плодоносної сливи. Стабільно висока чисельність сливової плодожерки. З розрахунку на 10 дерев середня чисельність діапаузуючих гусениць шкідника становила 62,8-71,4 екз. Обґрунтовували експериментально запропонований спосіб. Методи досліджень та умови були аналогічні тим, що наведені у прикладі 1. Результати ефективності способу за визначальними тестовими характеристиками наведено у таблиці 2. Встановлено, що поставлене корисною моделлю завдання виконано. Отримано позитивний результат. Як і попередній вид, сливова плодожерка, в результаті реалізації способу перебувала у депресивному стані. Про це свідчать цифрові тестові характеристики наведені у таблиці. Значна частина діапаузуючих гусениць шкідника заражена. Ті гусениці, що продовжували розвиток характеризувались як такі, що були фізіологічно ослаблені. Як результат, вони уражувались збудниками хвороб, переважно ентомопатогенними грибами та ентомофагами на рівні 18,9-20,3%. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 89,2%, у найближчому аналозі 66,3%. Таким чином, запропонований спосіб дозволив переводити популяції садових плодожерок у тривалий депресивний стан. Крім господарського значення, спосіб досить вигідно характеризується тим, що складові його елементи не передбачають використання хімічних інсектицидів. Таблиця 1 Результати обґрунтування способу переводу популяцій яблуневої плодожерки у депресивний стан. Хмельницька обл., 2003-3008 pp. Способи, що порівнюються Чисельністьдіапаузуючих Екологічний стан гусениць, екз/10 дерев діапаузуючих популяцій Норми Ефективзаражено витрати ність на початку кінець гусениць та заражено біоматеріалу весняної вегетаційного лялечок збудниками способів препаратів, реактивації періоду паразитами, хвороб, % % Внесення препарату Пециломін, 4,0 водний розчин, %; Розселення: габробракон - 2 прийоми, екз/га; щипавка - 1 прийом, екз/дерево; 750+800 Позакореневе підживлення - 1 прийоми, Ріверм, л/га (спосіб, що пропонується) 7+10 Спеціальна конструкція саду; Використання хімічних препаратів; 6 прийомів Використання біологічних препаратів 5 прийомів (спосіб - найближчий аналог) Контроль НІР05 88,4 27,8 21,6 18,4 88,6 90,2 76,5 12,3 7,1 70,1 86,5 112,4 4,6 16,5 3,7 8,2 2,8 5,1 7 52986 8 Таблиця 2 Результати обґрунтування способу переводу популяцій сливової плодожерки у депресивний стан. Хмельницька обл., 2003-3008 pp. Способи, що порівнюються Чисельність Екологічний стан діапаузуючих гусениць, діапаузуючих популяцій екз/10 дерев Норми витрати Ефективзаражено біоматеріалу ність на початку кінець гусениць та заражено препаратів, способів весняної вегетаційного лялечок збудниками реактивації періоду паразитами, хвороб, % % Внесення препарату Пециломін, водний розчин, %; Розселення: габробракон - 2 прийоми, екз/га; щипавка - 1 прийом, екз/дерево; позакореневе підживлення - 1 прийом Ріверм, л/га (спосіб, що пропонується) Спеціальна конструкція саду; Використання хімічних препаратів; Використання біологічних препаратів (спосіб - найближчий аналог) Контроль НІР05 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 4,0 62,8 19,5 18,9 20,3 89,2 71,4 62,2 13,4 9,2 66,3 65,3 91,7 3,8 13,1 3,2 10,7 3,1 750+800 7+10 6 прийомів 5 прийомів Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601