Спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби

Спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби, що включає вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску (AT) в стані спокою і під час виконання пресорної проби та визна чення середнього AT в стані спокою та під час виконання пресорної проби за формулою Хікема і приросту середнього AT, який відрізняється тим, що як пресорну пробу використовують пробу з затримкою дихання на вдиху, яку виконують ДВІЧІ спочатку визначають індивідуальну тривалість затримки дихання, а потім, орієнтуючись на визначену тривалість затримки дихання, визначають AT під час затримки дихання ближче до кінця виконання проби, і при значенні приросту середнього AT, більшому за 21 мм рт ст , але меншому за 55 мм рт ст , діагностують ранню стадію гіпертонічної хвороби Винахід належить до медицини, а саме до кардіологи, і призначений для діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби Гіпертонічна хвороба є одним із основних чинників розвитку ішемічної хвороби серця і мозкових інсультів, які призводять до інвалідизацм та смертності хворих Однак, вона частіше всього виявляється на ПІЗНІХ стадіях свого розвитку, коли вже існує стабільне підвищення артеріального тиску (AT) та з'являються вторинні зміни у внутрішніх органах За даними вимірювання AT у стані спокою часто неможливо виявити латентну стадію захворювання, при якій первинна і вторинна профілактика є найбільш ефективною У зв'язку з цим виявлення ранньої (латентної) стадії перебігу гіпертонічної хвороби є досить актуальною проблемою, яку вирішують, зокрема, шляхом використання функціональних пресорних проб Однак, проблемою залишається недостатня чутливість такої діагностики на кожній хвилині вподовж виконання проби (5 хвилин) та через 2 хвилини після закінчення проби Оцінюють абсолютний приріст систолічного, діастолічного AT і пульсу на 5 хвилині проби у порівнянні зі станом спокою, а також приріст цих показників у відсотках Висновок щодо наявності ранньої стадії гіпертонічної хвороби роблять утих випадках, коли приріст систолічного і діастолічного AT складає 15% і більше, а приріст частоти серцевих скорочень - 30% і більше Описаний спосіб дозволяє виявити ранню стадію гіпертонічної хвороби чи ризик и розвитку головним чином у осіб, в яких переважає тонус симпатичної ланки вегетативної нервової системи, що досить часто зустрічається при синдромі гіподинамії В той же час відомо, що гіпертонічною хворобою страждають так само часто і особи з врівноваженим станом ланок вегетативної нервової системи і парасимпатикотоніки, які не дають такого суттєвого приросту частоти серцевих скорочень на функціональну пробу з психоемоційним напруженням Таким чином, описаний спосіб є недостатньо чутливим Відомий також спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби на основі визначення особливостей порушень нейро-гуморальних механізмів регуляції кровообігу при виконанні тестів з фізичними навантаженнями на велоергометрі [2] Цей спосіб включає вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску та визначення Так, відомий спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби, який передбачає вимірювання систолічного і діастолічного AT і частоти серцевих скорочень під час виконання функціональної проби у вигляді психоемоційного напруження [1] 3 метою моделювання психо-емоційного напруження використовується методика "відшукування чисел" з переключенням уваги за червоночорними таблицями в умовах дефіциту часу Гемодинамічні показники досліджуються до проби, ю ^о ю 54045 рівня норадреналіну в плазмі крові до і після виконання дозованого фізичного навантаження на велоергометрі субмаксимальної інтенсивності Індекс приросту норадреналіну (IN) визначається за формулою IN = А-А A' - базальний рівень норадреналіну, в мкг/л, А - рівень норадреналіну в плазмі при граничному навантаженні, в мкг/л, F - виконана робота, в Кдж Коли індекс приросту норадреналіну складає 0,023-0,009мкг/л/Кдж та реєструється гіпертонічний тип реакції AT у ВІДПОВІДЬ на фізичне навантаження, діагностують ранню стадію гіпертонічної хвороби чи прогнозують високий ризик її розвитку Фізичне навантаження на велоергометрі, динамічне за режимом роботи м'язів, за фізіологічними механізмами являє собою навантаження "об'ємом" Характерною реакцією на такий тип навантаження є зростання частоти серцевих скорочень і систолічного AT Одночасно відомо, що переважну більшість хворих з гіпертонічною хворобою складають хворі, в яких порушення гемодинаміки пов'язані зі збільшенням загального периферичного опору судин або зі змішаними механізмами, відповідальними за підвищення AT Загальний периферичний опір судин, який відображає величина діастолічного AT, у хворих на латентну артеріальну гіпертензію при динамічних фізичних навантаженнях зростає несуттєво Ми провели велоергометричні проби у 134 практично здорових осіб, і в 12% випадків критерієм до припинення проби було критичне підвищення систолічного AT Водночас, гіпертонічна реакція діастолічного AT відмічалась лише в поодиноких випадках Тобто проба з динамічним фізичним навантаженням мало позначається на підвищенні загального периферичного опору судин, що й зумовлює недостатню чутливість такого способу діагностики Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби [3], який передбачає вимірювання систолічного і діастолічного тиску в положенні лежачи, а потім стоячи (на 5 хвилині виконання ортостатичної проби) Розраховують середній AT у положенні лежачи і стоячи за формулою Хікема, а також належну величину середнього AT у положенні стоячи за формулою А 0,37хВ+69,06, де А - належний середній AT у положенні стоячи, В - фактична величина середнього AT в положенні лежачи в мм рт ст У випадку, коли фактична величина середнього AT у положенні стоячи перевищує належну, діагностують ранню стадію гіпертонічної хвороби Даний спосіб діагностики є простим, не вимагає значного часу (5 хвилин), не потребує спеціального обладнання і апаратури, виконується шляхом визначення показників систолічного і діастолічного тиску і розрахунку середнього AT Однак він має і низку недоліків збурення, яке виникає при ЗМІНІ положення тіла у просторі, є незначним, і тому чутливість ортостатичної проби у виявленні гіпертонічної хвороби є досить низькою Наші дослідження з проведенням ортостатичної проби у 129 досліджуваних показали, що приріст середнього AT склав в цілому по групі тільки 3,3+0,8мм рт ст (Р>0,05) Джерела літератури свідчать про те, що при зростанні величини середнього AT на 3-5мм рт ст при функціональних пробах, чинники збурення оцінюються як малі Очевидно, що для виявлення латентної гіпертонічної хвороби збурення має бути більш значним Крім того, при виконанні ортостатичної проби гемодинамічні зміни стосуються, в основному, величин систолічного AT і в достатній мірі не відображають змін у стані загального периферичного опору судин Цим зумовлюється недостатньо висока чутливість описаного способу діагностики В основу винаходу, що заявляється, покладено задачу використання такого чинника приросту артеріального тиску в пресорній пробі, який був би патогенетичним для гіпертонічної хвороби і вплив стану вегетативної нервової системи на який не був би визначальним Цим вимогам відповідає так звана ппоксемічна проба, тобто проба з затримкою дихання на вдиху Технічний результат від запропонованого винаходу буде полягати в підвищенні чутливості діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби, який включає вимірювання систолічного і діастолічного AT в стані спокою і під час виконання пресорної проби та визначення середнього AT в стані спокою і під час виконання пресорної проби за формулою Хікема і приросту середнього AT, згідно винаходу, в якості пресорної проби використовують пробу з затримкою дихання на вдиху, яку виконують ДВІЧІ спочатку визначають індивідуальну тривалість затримки дихання, а потім, орієнтуючись на визначену тривалість затримки дихання, визначають AT під час затримки дихання ближче до кінця виконання проби, і при значенні приросту AT, більшому за 21мм рт ст, але меншому за 55мм рт ст діагностують ранню стадію гіпертонічної хвороби ВІДМІННОЮ особливістю способу, що заявляється, є використання проби з затримкою дихання на вдиху в якості пресорної проби та індивідуалізація цієї проби шляхом максимально можливої тривалості затримки дихання Для цього вказану пробу виконують ДВІЧІ спочатку визначають індивідуальну тривалість затримки дихання, а потім, орієнтуючись на визначену тривалість затримки дихання, визначають AT під час затримки дихання ближче до кінця виконання проби Приріст середнього артеріального тиску, який визначається у такий спосіб, є патогенетичним, і вплив стану вегетативної нервової системи на нього не є визначальним Тобто запропонований спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби є більш чутливим За літературними даними такийспосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби невідомий Спосіб діагностики ранньої стадії гіпертонічної хвороби, що заявляється, здійснюють наступним чином Спочатку вимірюють систолічний і діастолі 54045 чний AT у стані спокою у положенні сидячи і визначають середній AT у стані спокою за формулою Хікема „ „ АТсистоліч ний - AT діастолі чний АТсередніи = AT діастолі чнии + Потім визначають індивідуальну максимально можливу тривалість затримки дихання на вдиху При другій спробі, орієнтуючись на визначений час затримки дихання, вимірюють систолічний і діастолічний AT під час затримки дихання якомога ближче до кінця виконання ппоксемічної проби Вибір саме ппоксемічної проби зумовлений наступними обставинами Механізми підвищення AT при затримці дихання на вдиху є багатофакторними і пов'язаними зі збільшенням повернення крові до правих ВІДДІЛІВ серця на вдиху (рефлекс Бейнбріджа), зменшенням кровопостачання лівих ВІДДІЛІВ серця, підвищенням тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи, впливами на судинно-руховий центр гіпоксії і пперкапнм Вищезгадані механізми призводять до значного підвищення систолічного, особливо ж діастолічного, а значить і середнього AT Величина середнього AT є показником дуже сталим Визначення ступеня СТІЙКОСТІ середнього AT при функціональних пробах є важливим для оцінки компенсаторних можливостей системи кровообігу Неспроможність організму утримувати величини середнього AT при функціональних пробах є однією з ранніх ознак порушення ДІЯЛЬНОСТІ серцево-судинної системи Користуючись тією ж формулою Хікема, визначають середній AT під час виконання ппоксемічної проби Далі визначають приріст середнього AT на пробу у порівнянні зі станом спокою і судять про нормальну реакцію, коли приріст AT складає до 13мм рт ст, граничну реакцію - коли приріст складає 13-21мм рт ст і патологічну (гіпертонічну) реакцію, коли приріст більший за 21мм рт ст Про наявність ранньої (латентної) стадії гіпертонічної хвороби судять по приросту середнього AT на пробу, більшому за 21мм рт ст, але меншому за 55мм рт ст Наведені величини приросту AT були встановлені наступним чином При обстеженні практично здорових осіб (111 ЧОЛОВІКІВ і 138 жінок) З нормальними величинами AT в стані спокою за описаною вище методикою майже у половині випадків приріст систолічного AT не перевищував 20мм рт ст , діастолічного AT - 15мм рт ст , середнього AT - 13мм рт ст Абсолютні величини систолічного і діастолічного AT в таких випадках досягали верхньої межі нормальних значень AT, що дало змогу розцінювати таку реакцію, як нормальну У 25% ЧОЛОВІКІВ і 3-% жінок приріст систолічного та/або діастолічного AT на пробу був більшим, ніж у попередній групі, але не перевищував 25мм рт ст , приріст середнього AT знаходився в межах від 13 до 21мм рт ст Абсолютні значення систолічного і діастолічного AT досягали так званих '"граничних" значень за класифікацією ВООЗ Патологічна (гіпертонічна) реакція на пробу завжди супроводжувалась підвищеними рівнями діастолічного, а в поодиноких випадках і систолічного AT, причому приріст величин систолічного та/або діастолічного AT був більшим за 25мм рт ст Аналіз основних внесків у величину середнього AT свідчить про те, що при пробі в більшій мірі підвищується саме діастолічний AT, що відображає збільшення загального периферичного опору судин Так, серед досліджуваних нами осіб, які мали гіпертонічний тип реакції на ппоксемічну пробу, лише у 6% підвищувався рівень саме систолічного AT Практичний результат запропонованого нами способу діагностики полягає у простоті, доступності для виконання лікарем при первинному медичному обстеженні, диспансеризації, ОЦІНЦІ комплексного лікування, проведенні медичного обстеження у військоматах, а також в чутливості і легкій повторюваності Збурення, викликане ппоксемічною пробою здійснює вплив на численні механізми швидкого підвищення AT, в той же час проба є короткочасною і може бути використана утих хворих, в яких проведення проб із фізичними навантаженнями є неможливим Спосіб ілюструють наступні конкретні приклади Приклад 1 Обстежуваний К, студент, 22 роки Скарг не пред'являє Практично здоровий Спадковість не обтяжена AT у стані спокою 125/75мм рт ст, AT при пробі затримки дихання 125/90мм рт ст Тривалість затримки дихання 70 секунд AT середній у стані спокою - 91,7мм рт ст, при пробі - 101,7мм рт ст Приріст середнього AT10мм рт ст Реакція AT на пробу затримки дихання на вдиху оцінюється як нормальна Приклад 2 Обстежуваний Н , 20 років Пред'являє скарги на швидку втомлюваність, головний біль Анамнез не обтяже-ний Практично здоровий Мати страждає на гіпертонічну хворобу AT у стані спокою 120/70мм рт ст, при пробі затримки дихання на вдиху -• 135/90мм рт ст Тривалість затримки дихання 65 секунд AT середній у стані спокою - 86,7мм рт ст, при пробі затримки дихання на вдиху - 105мм рт ст Приріст AT середнього складає 18,3мм рт ст Реакція на пробу оцінюється як гранична Обстежуваний належить до групи ризику, взятий під диспансерний нагляд Приклад 3 Обстежуваний О , 24 роки Скаржиться на періодичні головні болі, запаморочення Про підвищення AT нічого не знає Практично здоровий Спадковість по гіпертонічній хворобі обтяжена AT у стані спокою - 110/70мм рт ст, AT при пробі затримки дихання на вдиху - 140/105мм рт ст Тривалість затримки дихання на вдиху - 75 секунд AT середній у стані спокою - 83,3мм рт ст, при пробі - 116,7мм рт ст Приріст середнього AT складає 33,1мм рт ст Реакція на пробу оцінюється як гіпертонічна Виникає потреба КЛІНІЧНОГО ДОобстеження з метою уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби В період з 1995 по 2000рр на базі кафедри спортивної медицини і лікувальної фізкультури НМУ проведено обстеження 249 практично здорових студентів з використанням запропонованого способу Приріст середнього AT на пробу з затримкою дихання на вдиху був статистично достовірним у порівнянні зі станом спокою і становив 54045 17,6±1,02мм рт ст у ЧОЛОВІКІВ і 13,3±0,52мм рт ст у жінок Це доводить, що ппоксемічна проба викликає збурення, достатнє для диференціації нормальної і гіпертонічної реакції на пресорну пробу У 22,8% обстежених студентів була виявлена гіпертонічна реакція на пробу (приріст середнього AT в межах 21-55мм рт ст) Та ж група студентів була обстежена у ВІДПОВІДНОСТІ до способу-прототипу, тобто з використанням ортостатичної проби За даними цього обстеження у 10% обстежених потрібно було б ставити діагноз ранньої стадії гіпертонічної хвороби Однак при цьому абсолютні величини систолічного та/або діастолічного AT у осіб з нормальним AT в стані спокою рідко досягали навіть рівня "граничних" значень Тобто, збурення, яке викликається ортостатичною пробою, є недостатнім і може не забезпечувати об'єктивної оцінки системи кровообігу Це і підтвердилось наступними спостереженнями за цією ж групою студентів впродовж З наступних років За цей проміжок часу у 15% обстежених з початковою гіпертонічною реакцією на ппоксемічну пробу AT досяг "граничних" і навіть підвищених значень у стані спокою Тобто діагноз ранньої стадії гіпертонічної хвороби за запропонованим способом підтвердився у більшого відсотку студентів, ніж той, що був виявлений за способомпрототипом Запропонована нами тонометрія під час ппоксемічної проби показала суттєве зростання такого 8 стійкого показника гемодинаміки, як середній AT ГІПОКСІЯ, пперкапнія, збільшення венозного повернення крові, зменшення притоку крові до лівих ВІДДІЛІВ серця, відносна перевага тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи є механізмами розвитку пресорних змін AT Описаний спосіб діагностики гіпертонічної хвороби крім того є нешвазивним, не тривалим, не потребує при виконанні спеціального обладнання, реактивів, і спеціального попереднього навчання лікаря новим практичним навичкам На відміну від способу-прототипу, запропонований спосіб діагностики дозволяє об'єкти візувати виявлення ДОКЛІНІЧНОІ (латентної) стадії гіпертонічної хвороби, розпочати ранні превентивні і лікувальні заходи і попередити тим самим можливе ускладнення і прогресування захворювання Література 1 Патент України №20217, А61В 10/00, Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби Харківський державний медичний університет Бюл №1/1998 2 Патент України №24765, А61В 5/02, Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби Харківський державний медичний університет Бюл №6/1998 3 Патент РФ №2019127, А61В 5/02 Способ диагностики ранних стадий гипертонической болезни'УВилков В Г, Новиков ВТ/ Бюл №17/1994 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24