Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби

Спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби, включаючий проведення фізичного навантаження за допомогою велоергометра та вимірювання артеріального тиску на кожній сходинці тесту починаючи з 35% належного максимального використання кисню та до досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень для кожного конкретного пацієнта з наступним визначенням реакції гемодинаміки на навантаження, який відрізняється тим, що додатково оцінюють активність тромбоцитарної ланки гемостазу, розраховуючи індекс тромбоцитарної активності (ТА) за формулою: 31748 пертонічної хвороби (Барт Б.Я., Овчинникова Н.А., Рудаков А.В. и др. Диагностическая значимость различних методов исследования в распозновании гипертонии на догоспитальном этапе // Тер. архив. - 1995. - № 1. - C. 7-9). Відомий спосіб, а.с. № 1782535 розроблений Стародубцевим І.Б., Димовим А.С., Лещінським Л.А. (Офиц. патент. бюлл. 1992 № 47) спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби шляхом вимірювання систолічного та діастолічного артеріального тиску до і після виконання дозованого динамічного навантаження, в якому з метою підвищення точності прогнозування, пацієнту призначають динамічне сходинкове навантаження на велоергометрі до субмаксимального рівня, додатково визначаючи середню швидкість приросту систолічного тиску, далі визначають коефіцієнт ризику (КР): КР=0,38А1+0,40А2+0,52А3+0,42А4+4,46Vp+ +537,2/t+2443,3/N, де A1 - артеріальний систолічний початковий тиск, мм рт.ст; А2 - артеріальний діастолічний початковий тиск, мм рт.ст; A3 - артеріальний систолічний максимальний тиск, мм рт.ст.; А4 - артеріальний діастолічний максимальний тиск, мм рт.ст; Vp швидкість приросту систолічного артеріального тиску, мм рт.ст/мин; t - тривалість велоергометричної проби, хв.; N - максимальний рівень навантаження, Вт, при значені КР 326-450 прогнозують вірогідність виникнення гіпертонічної хвороби. Цей спосіб на сьогоднішній день дозволяє прогнозувати розвиток гіпертонічної хвороби з високим ступенем вірогідності. Вказаний спосіб є найбільш близьким по технічній суті та досягаємому результату і тому вибраний нами у якості прототипу. Основним недоліком вищевикладеного способу прогнозування гіпертонічної хвороби є його недостатня точність у зв'язку з відсутністю оцінки показників тромбоцитарного гемостазу. У той час, як із науково-інформаційних джерел відомо, що вже в періоді становлення гіпертонічної хвороби відзначається активація судинно-тромбоцитарних взаємовідносин (Задионченко B.C., Багатырова К.М., Станкевич Г.В. Тромбоцитарно-сосудистый гемостаз и реологические свойства крови при лечении тенололом больных гипертонической болезнью // Кард. - 1993. - № 3. - C. 40-42; Некрутенко Л.А., Туев А.В., Щекотов В.В. Оптимизация под влиянием капотена состояния гемостаза у больных гипертонической болезнью // Кард. - 1993. - № 12. С. 32-36). Окрім того навантаження використане у відомому способі не враховує індивідуальних особливостей пацієнта. В основу винаходу покладена задача підвищення точності прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби. Задача, яка покладена в основу винаходу вирішується тим, що у відомому способі прогнозування гіпертонічної хвороби, який включає фізичне навантаження за допомогою велоергометра, вимірювання артеріального тиску на кожній сходинці тесту починаючи з 35% належного максимального використання кисню та до досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень для кожного конкретного пацієнта, з наступним визначенням реакції гемодинаміки на навантаження, згідно з винаходом, додатково оцінюють активність тром боцитарної ланки гемостазу, за показниками та агрегації тромбоцитів, з наступним розрахуванням індексу тромбоцитарної активності за формулою: A¢ - A TA = , 19 , де: А' - ступень максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів після фізичного навантаження, % оптичної щільності; А - ступень максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів до фізичного навантаження, % оптичної щільності; 1,9 коефіцієнт, який вирахували емпіричним шляхом, на підставі отриманих показників за формулою min∆A осіб з гіпертонічною хворобою І стадії поділили на max∆А осіб з нормальними цифрами артеріального тиску при цьому, якщо реакцію гемодинаміки на фізичне навантаження визначають як пограничну або гіпертонічну, а індекс тромбоцитарної активності менше 2, то пацієнта відносять до групи з низьким ризиком розвитку гіпертонічної хвороби, а коли індекс тромбоцитарної активності дорівнює або перевищує 2 при тому ж типі гемодинамічної реакції на фізичне навантаження у пацієнта прогнозують високийризик розвитку гіпертонічної хвороби. Оскільки відомо, що одним із патогенетичних механізмів розвитку гіпертонічної хвороби є дисфункція тромбоцитів, вже на ранніх стадіях захворювання функціональна активність цих клітин підвищена. При ГХ агрегаційна активність тромбоцитів змінюється: зменшується час їх агрегації, уповільнюється процес дезагрегації та знижується її ступень. Підвищення точності прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби досягається врахуванням не тільки індивідуальних особливостей пацієнта: величину навантаження на кожній сходинці велоергометричного тесту розраховують виходячи з належного максимального використання кисню, а й за рахунок додаткової оцінки активності тромбоцитарної ланки гемостазу, так як відомо, що вже на ранніх стадіях захворювання, які важко діагностуються клініко-інструментальними засобами, функціональна активність цих клітин підвищена, а саме, збільшується ступень агрегації тромбоцитів при скороченні часу досягнення максимальної агрегації тромбоцитів. Спосіб здійснюють таким чином; проводять забір крові у стані спокою. Потім проводять дозоване динамічне сходинкове навантаження на велоергометрі (за методикою Е.П. Преварського, 1981) з постійним підвищенням його до субмаксимального рівня, переривають тест при досягненні субмаксимальної частоти серцевих скорочень, розраховують навантаження на кожній сходинці залежно від НМВК для кожного конкретного пацієнта, артеріальний тиск вимірюють в кінці кожної сходинки навантаження 35%, 50%, 75% належного максимального використання кисню відповідно, при цьому оцінюють тип реакції гемодинаміки на навантаження, який може бути нормотонічним, пограничним або гіпертонічним. Після закінчення ВЕМ-тесту повторно проводять забор крові. У першій та другій пробах крові визначають ступень агрегації тромбоцитів фотометричним методом (G. Born у модіфікаціі Люсова В.А. та Белоусова Ю.Б., 1971). 2 31748 На підставі визначених показників розраховують індекс тромбоцитарної активності визначають за формулою: A¢ - A TA = , 19 , де: А' - ступень максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів після фізичного навантаження, % оптичної щільності; А - ступень максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів до фізичного навантаження, % оптичної щільності; 1,9 коефіцієнт, який вирахували емпіричним шляхом, на підставі отриманих показників за формулою min∆А осіб з гіпертонічною хворобою І стадії поділили на max∆А осіб з нормальними цифрами артеріального тиску. При значенні ТА більше або дорівнює 2 і реакцією артеріального тиску на субмаксимальне фізичне навантаження по гіпертонічному або пограничному типу прогнозують високий ризик розвитку гіпертонічної хвороби. Осіб з значенням ТА менше 2 та гіпертонічною або пограничною реакцією гемодинаміки на субмаксимальне фізичне навантаження відносять до групи з низькім ризиком розвитку гіпертонічної хвороби. Спосіб ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Пацієнт Г., 22 рік (протокол № 19). У стані спокою CAT 146,0 мм рт.ст., ДАТ 90,0 мм рт.ст., ЧСС 77 ударів в 1 хвилину, ступень агрегації тромбоцитів 8,9% оптичної щільності; на висоті навантаження CAT 200,0 мм рт.ст., та ДАТ 90,0 мм рт.ст., ЧСС 170 ударів в 1 хвилину, ступень агрегації тромбоцитів 12,1% оптичної щільності, ТА дорівнює 1,7. Висновок: індекс тромбоцитарної активності ТА2, реакція AT на навантаження по гіпертензівному типу. Хворий належить до групи осіб з високим ризиком розвитку гіпертонічної хвороби. Таким чином, використання велоергометричного тестування та оцінки реакції гемодинаміки на субмаксимальне фізичне навантаження у осіб з пограничною артеріальною гіпертензією у сполученні з визначенням агрегаційних можливостей тромбоцитів дозволяє виявити ступінь ризику переходу пограничної артеріальної гіпертензії у гіпертонічну хворобу і дає можливість розпочати ранню диференційовану корекцію гемостатичних порушень. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3