Склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів

Склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів, що містить лігносульфат модифікований сухий технічний (ЛМК-СТ), високомоле кулярний співполімер акламіду і акрилату натрію типу "Праестол", як водорозчинний акриловий полімер, який відрізняється тим, що додатково містить сірчанокислий калій і сірчанокислий магній з розчиненням усіх компонентів водним розчином перекису водню, 35%, при співвідношенні компонентів, мас.%: Корисна модель належить до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до складів хімічних реагентів для обробки бурових розчинів, зокрема для отримання бурових розчинів з підвищено властивістю виклику припливу флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті та освоєнні пластів, і може застосовуватись для очищення пор і тріщин продуктивних пластів, покращення газонафтовіддачі продуктивних горизонтів. Відомий склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів, що містить водорозчинний акриловий полімер, лігносульфат модифікований технічний (ЛМК-СТ) та луг, в якому як водорозчинний акриловий полімер використовують високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол", як луг - гідроксид натрію і додатково містить технічну воду при співвідношенні компонентів, мас.%: лігносульфат модифікований сухий технічний (ЛМК-СТ) в межах 20,0-25,0; високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" в межах 1,0-1,5; гідроксид натрію в межах 10,0-15,0 і вода технічна решта [патент України на корисну модель №8682, Е21В21/00, С09К7/00 Бюл. №8, 2005p.]. Але цей склад має обмежене застосування, зумовлене його невисокою здатністю до забезпечення хімічного самоочищення свердловини, зберігання та підтримування низької концентрації твердої фази, недостатньою здатністю до виклику флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті та освоєнні пласта, очищенні пор і тріщин продуктивного пласта, що не забезпечує необхідну газонафтовіддачу продуктивних горизонтів. Відомий також склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів, який містить лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ), високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестал", як водорозчинний акриловий полімер, та технічну воду при співвідношенні компонентів, мас.%: лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) в межах 25,0-30,0; високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" в межах 5,0-8,0 і вода технічна решта [патент України на корисну 25,0-30,0 1,5-2,0 6,0-12,0 8,0-14,0 решта. (19) UA (11) 56334 (13) U лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" сірчанокислий калій сірчанокислий магній водний розчин перекису водню (Н2О2), 35% 3 56334 модель №32006, Е21В21/00, С09К8/02. Бюл. №8, 2008p.]. Проте цей склад також має низьку властивість виклику припливу флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті та освоєнні пласта, очищенні пор і тріщин продуктивного пласта, і, відповідно, не забезпечує необхідну газонафтовіддачу продуктивних горизонтів використанням бурових розчинів, приготовлених на його основі, що звужує межі його застосування. Найбільш близьким за хімічним складом до корисної моделі, що заявляється, є склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів із збагаченою органічною основою, що містить лігносульфат модифікований сухий технічний (ЛМК-СТ), високомолекулярний співполімер акламіду і акрилату натрію типу "Праестол", як водорозчинний акриловий полімер, і технічну воду, в якому органічна основа збагачена моноетаноламіном або сумішшю етаноламінів і кислотою лимонною моногідратом при співвідношенні компонентів, мас.%: лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) 30,0-35,0; високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" 1,0-1,5; кислота лимонна моногідрат 0,1-0,3; моноетаноламін або суміш етаноламінів 8,0-10,0 і вода технічна - решта. [Рішення по видачу патенту України на корисну модель по заявці №u201000850, Е21В21/00, С09К8/02]. Проте і цей склад не забезпечує належну властивість виклику припливу флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті і освоєнні пласта, очищенні пор і тріщин продуктивного пласта, і, відповідно, необхідну газонафтовіддачу продуктивних горизонтів використанням бурових розчинів, приготованих на його основі, що звужує межі його застосування. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача створення ефективного складу для приготування реагенту для обробки бурових розчинів, придатних для виклику припливу флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті і освоєнні пласта, очищенні пор і тріщин продуктивного пласта, шляхом підбору необхідних компонентів та оптимального визначення їх кількісного співвідношення у складі, для розширення асортименту реагентів для обробки бурових розчинів із здатністю впливати на покращення їх поверхневої активації, а отже і, відповідно, підвищувати газонафтовіддачу продуктивних горизонтів. Поставлена задача вирішується тим, що склад для приготування реагенту для обробки бурових розчинів, що містить лігносульфат модифікований сухий технічний (ЛМК-СТ), високомолекулярний співполімер акламіду і акрилату натрію типу "Праестол", як водорозчинний акриловий полімер, згідно корисної моделі, додатково містить сірчанокислий калій і сірчанокислий магній з розчиненням усіх компонентів водним розчином перекису водню, 35%, при співвідношенні компонентів, мас.%: лігносульфат модифікований денсований сухий технічний (ЛМК-СТ) кон25,0-30,0 4 високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" 1,5-2,0 сірчанокислий калій 6,0-12,0 сірчанокислий магній 8,0-14,0 водний розчин перекису водню (Н2О2), 35% решта. За рахунок сукупності ознак, а саме сумісного використання моноетаноламіну, чи суміші етаноламінів, і хімічної взаємодії з додатково введеними сірчанокислим калієм в межах 6,0-12,0мас.% і сірчанокислим магнієм в межах 8,0-14,0мас.% з розчиненням компонентів водним розчином перекису водню (Н2О2), 35%, замість технічної води, як у прототипі, підвищується властивість бурового розчину до поверхневої активації за рахунок зміни лужного середовища на кисле, а, отже, і здатність підвищувати газонафтовіддачу продуктивних горизонтів за рахунок очищення пор і тріщин при використанні зазначених компонентів із оптимально визначеним інтервалом їх вмісту. Одночасно ці компоненти, як і в прототипі, дають можливість із збільшенням вмісту використання лігносульфату модифікованого конденсованого сухого технічного (ЛМК-СТ), відомого своїм застосуванням для обробітку безглинистих і малоглинистих розчинів, зменшити вміст високомолекулярного співполімеру акриламіду і акрилату натрію типу «Праестол», при цьому забезпечується висока в'язкість і стабілізація розчину при бурінні свердловин, внаслідок високих флокулюючих властивостей, які запобігають диспергуванню частинок вибуреної породи, безконтрольному утворюванню твердої фази в розчині і зміни в'язкості, з відсутністю необхідності регулювання величини рН середовища. За рахунок запропонованого інтервалу вмісту компонентів стало можливим одержання реагенту, котрий здатний забезпечити виклик флюїду в нафтогазовій свердловині при розкритті і освоєнні пласта, очищенні пор і тріщин продуктивного пласта, і, відповідно, впливати на покращення поверхневої активації бурових розчинів, а, отже, і підвищувати газонафтовіддачу продуктивних горизонтів, тобто маємо необхідне і достатнє рішення для вирішення поставленої задачі. Оптимальний вміст і співвідношення інтервалу вмісту компонентів отримано лабораторним шляхом та підтверджено експериментальними дослідженнями, що пояснюється наступним: при зміні вмісту одного із компонентів, що вводяться, в більшу або в меншу сторону від наведеного інтервалу, склад реагенту не відповідає вимогам щодо здатності отримувати бурові розчини з заданими властивостями, що відповідають поставленій задачі корисної моделі. Таким чином, вирішення поставленої задачі є комплексним: запропоновано новий хімічний реагент та приватний випадок його приготування, що дозволяє забезпечити розширення асортименту реагентів для обробки бурових розчинів. Запропонований склад для приготування реагентів обробки бурових розчинів готують так. 5 56334 Для приготування реагенту застосовують: лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) за ТУ У 30406779-001-2000; высокомолекулярный співполімер акриламіду і акрилату типу "Праестол" 2530, 2540 за ТУ 2216001-400910172-98, сірчанокислий калій за ГОСТ 4145-74, сірчанокислий магній за ГОСТ 4165-78 і водний розчин перекису водню, 35%, за ГОСТ17788. Приклад. У розрахункову кількість водного розчину перекису водню, 35%, за допомогою вагово 6 го дозатора додають розрахункову кількість лігносульфату модифікованого конденсованого сухого технічного (ЛМК-СТ), перемішуючи упродовж 2530 хвилин. Після цього за допомогою вагового дозатора проводять дозування розрахованої кількості високомолекулярного співполімеру акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол", сірчанокислий калій і сірчанокислий магній та перемішують до рівномірного розподілення компонентів у суміші. Підготовлений таким чином реагент має наступне співвідношення компонентів, мас.%: Склад реагенту за №1: Лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) Високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" Сірчанокислий калій Сірчанокислий магній Водний розчин перекису водню, 35 % 25,0 1,5 6,0 8,0 Решта Склад реагенту за №2: Лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) Високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" Сірчанокислий калій Сірчанокислий магній Водний розчин перекису водню, 35 % 27,5 1,75 9,0 11,0 Решта Склад реагенту за №3: Лігносульфат модифікований конденсований сухий технічний (ЛМК-СТ) Високомолекулярний співполімер акриламіду і акрилату натрію типу "Праестол" Сірчанокислий калій Сірчанокислий магній Водний розчин перекису водню, 35 % Приготовлений склад реагенту за №№1, 2 і 3 затарюють в герметичну тару і використовують у вигляді розчину, який готують на вузлах з приготуванням хімреагентів або безпосередньо на бурових за допомогою чотирьохкубової глиномішалки. Порівняльні дані із прототипом дозволяють зробити висновок, що запропонований реагент дає можливість приготувати буровий розчин, що має необхідні технологічні параметри, зокрема підвищену поверхневу активацію і стабілізаційні властивості, котрі сприяють підвищенню швидкості буріння свердловин, та покращують колекторські властивості пласта (див. табл.). 30,0 2,0 12,0 14,0 Решта Моделювання приготування та регулювання параметрів бурових розчинів проводилися в лабораторних умовах з застосуванням стандартного обладнання, а також автоклаву та фільтр-преса, які моделюють умови, подібні до реальних вибійних умов свердловини - тиск до 1000 атмосфер та температуру до 160°С. У якості бурового розчину в процесі моделювання використовували 2-ий % водний розчин бентонітового глинопорошка. Дані досліджень наведені в таблиці за такими показниками: фільтрація при нормальних умовах (Фну), фільтрація при 160°С (Ф160), умовна в'язкість (Т), статична напруга зсуву (СНЗ), а також рівень рН. Таблиця. № з/п 1. 2. 3. 4. 5 Склад для обробки 2-ий% р-н глинопорошку №1+склад за прототипом, №1+склад за прикладом 1 №1+склад за прикладом 2 №1+склад за прикладом 3 Фн.у., см3 Ф160, см3 Т, сек. СНЗ, мг/см3 рН >40 1,8-2,1 3,0 2,8 1,5 >40 2,02,3 4,7 2,0 2,1 30 54-58 35-40 30-38 32-42 20/35 62/79-57/66 18/25 12/22 14/28 >7 >7