Спосіб одержання засобу з протизапальною та антимікробною активністю

Спосіб одержання засобу з протизапальною та антимікробною активністю, що включає трикра 3 61037 до стану густого або сухого екстрагенту. Вихід за сухим залишком становить 6-10% від маси сировини. Недоліком відомого способу можна вважати довготривалість процесу та низький вихід цільового продукту. Завдання винаходу полягає у створенні нового способу одержання засобу з протизапальною та антимікробною дією шляхом використання нетрадиційної сировини - листя ільму граболистого, що у поєднанні з новими ознаками заявленого способу дозволяє одержати засіб з вираженою комплексною фармакологічною дією, з високими виходом кінцевого продукту при помірній тривалості технологічного процесу. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі одержання засобу з протизапальною та антимікробною активністю, що включає багатократну екстракцію рослинної сировини водно-спиртовою сумішшю, об'єднання одержаних екстрактів з подальшим їх відстоюванням, фільтрацією та концентруванням до густого стану, на відміну від найближчого аналогу передбачено, що як рослинну сировину використовують листя ільму граболистого, екстракцію здійснюють 40-60% спиртом етиловим при загальному співвідношенні сировини до екстрагенту 1:15-1:20 протягом двох годин при температурі кипіння екстрагенту. 4 Як рослинну сировину для здійснення заявленого засобу обрано листя ільму (в'язу) граболистого (Ulmus Carpinifolia suckow) [3]. Відоме використання в народній медицині кори ільму граболистого у формі відварів або водних настоїв для лікування запалення слизових оболонок та лікування у вигляді компресів на рани, що погано загоюються. Листя ільму граболистого не є офіціальною сировиною, а використання його спиртових екстрактів з лікувальною метою невідоме з джерел інформації. Авторами вперше досліджено протизапальну та антимікробну дію густого екстракту з листя ільму граболистого, одержаного за заявленим способом, та стандартизовано зазначений екстракт як лікарську субстанцію, придатну для використання як безпосередньо, так і у складі лікарських засобів, виконаних у різних лікарських формах для внутрішнього і зовнішнього застосування. Всі ознаки заявленого способу визначені експериментальним шляхом. Критерієм визначення оптимального екстрагенту було обрано вихід екстрактивних речовин і особливо суми окиснюваних фенолів з сировини. Результати дослідів узагальнено у таблиці 1. Таблиця 1 Вибір екстрагента № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Використаний екстрагент Вода очищена 10% спирт 20% спирт 30% спирт 40% спирт 50% спирт 60% спирт 70% спирт 80% спирт 96% спирт Вихід сполук, (X±Х) екстрактивних речовин суми окиснюваних фенолів 36,81±0,75 4,13±0,15 28,18±1,05 3,26±0,11 28,20±0,92 4,28±0,14 26,79±0,70 3,73±0,14 28,04±0,61 4,45±0,14 27,87±0,56 4,81±0,16 21,72±0,28 4,54±0,15 21,74±0,27 4,60±0,17 23,26±0,48 4,72±0,17 20,25±0,74 3,47±0,10 За результатами експериментів в якості екстрагенту обрано 40-60% спирт етиловий, переважно 50% спирт етиловий, (за співвідношенням суми окиснюваних фенолів та екстрактивних речовин). Узагальнені експериментальні дані з вибору співвідношення сировина: екстрагент для 50% спирту етилового наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Вибір співвідношення сировина:екстрагент № з/п Співвідношення сировина-екстрагент 1 2 3 4 1:5 1:10 1:15 1:20 За максимальним виходом екстрактивних речовин і суми окиснюваних фенолів визначено ефективне співвідношення сировина:екстрагент Вихід сполук, (X±Х) екстрактивних речовин суми окиснюваних фенолів 18,72±0,28 3,41±0,11 23,26±0,48 4,45±0,14 25,79±0,70 4,60±0,17 27,45±0,14 4,72±0,17 1:15-1:20. Збільшення співвідношення понад 1:20 є економічно недоцільним і не призводить до суттєвого збільшення виходу корисних речовин. 5 Експериментальним шляхом визначено, що оптимальному варіанту здійснення заявленого способу відповідає трикратне екстрагування сировини протягом 2 години кожного разу при сумарному співвідношенні сировина: екстрагент у заявленому інтервалі 1:15-1:20, причому процес найбільш ефективний при температурі кипіння вибраного екстрагенту. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Сухе, подрібнене листя ільму граболистого екстрагують 40-60% спиртом етиловим протягом двох годин при температурі кипіння екстрагенту. Одержаний екстракт зливають. Процес здійснюють тричі при сумарному співвідношенні сировина: екстрагент 1:15-1:20. Одержані екстракти об'єднують, відстоюють протягом 24-48 годин при кімнатній температурі, фільтрують та концентрують переважно упарюванням під вакуумом до густого стану. Вихід кінцевого продукту становить 23-25% від ваги повітряно сухої сировини. Одержаний за заявленим способом густий екстракт листя ільму граболистого має вигляд темно-коричневої смолеподібної субстанції зі слабким специфічним запахом та смаком, яка легко розчинна у 50% спирті етиловому, дуже малорозчинна у 96% спирті етиловому, практично нерозчинна у хлороформі та діетиловому ефірі. Згідно з параметрами стандартизації густого екстракту листя ільму граболистого, одержаного за заявленим способом, вміст суми окиснюваних фенолів у перерахунку на абсолютно сухий залишок має бути не менше 12,0%, а вміст суми кислот гідроксикоричних у перерахунку на абсолютно сухий залишок у розрахунку на кислоту хлорогенову має бути не менше 5,0%. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1 5 кг подрібненого до середнього розміру часток 3,16±0,07 мм сухого листя ільму граболистого екстрагували 25 л 50% спирту етилового (1:5) (тут і надалі кількість екстрагенту наведено без збільшення на поглинання сировиною та інші технологічні втрати), при температурі кипіння екстрагента 84°С протягом 2 годин. Одержаний екстракт злили у збірник. Ту ж саму порцію сировини ще двічі екстрагували 50% спиртом етиловим при співвідношенні 1:5 (загальне співвідношення 1:15) за аналогічних умов. Всі одержані екстракти об'єднали, відстояли протягом доби при кімнатній температурі та профільтрували з метою очищення від механічних домішок та баластних речовин, що випали в осад при відстоюванні. Очищений екстракт упарили у вакуум - циркуляційному апараті до густого стану. Вихід склав 24% від повітряно сухої сировини. Приклад 2 7 кг подрібненого сухого листя ільму граболистого трикратно екстрагували 40% спиртом етиловим способом, аналогічним наведеному у прикладі 61037 6 1. Вихід готового продукт - 23% від повітряно сухої сировини. Приклад 3 5 кг подрібненого сухого листя ільму граболистого тричі екстрагували 60% спиртом етиловим по 2 години при температурі кипіння екстрагенту і загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:20. Об'єднаний екстракт відстоювали протягом двох діб. Після упарювання одержали густий екстракт листя ільму граблистого з виходом 25% від повітряно сухої сировини. Приклад 4 Вивчення протизапальної активності густого екстракту листя ільму граболистого у дозі 50 мг/кг проводили на моделі зимозанового набряку у щурів. Густий екстракт розчиняли у воді для ін'єкцій та вводили дослідним тваринам внутрішньо шлунково. В якості референт-препарату було обрано кверцетин у дозі 50 мг/кг, яка є дозою ЕД 50 за протизапальною активністю. Досліджувані препарати вводили за 1 год до індукції запалення. Контрольним тваринам вводили еквівалентну кількість води. Гостре асептичне запалення відтворювали введенням щурам зимозану субплантарно у вигляді 2% суспензії у дозі 0,1 мл на тварину через 1 год після введення досліджуваних препаратів. Вимірювання величини набряку лап у щурів проводили за допомогою механічного онкометра за Захаревським А.С. у динаміці: через 1, 2, 3, 6 і 24 год після введення зимозану. Протизапальну активність густого екстракту листя ільму граболистого при гострому ексудативному запаленні визначали антиексудативним ефектом, тобто здатністю зменшувати розвиток набряку у порівнянні з групою контрольної патології, і розраховували за наступною формулою: M  Mз А  100  о  100, Мк  Мк о з де А - протизапальна активність,%; Мо - об'єм набряклої лапи в досліді (у лікованих тварин); М3 - об'єм здорової лапи в досліді; Mк - об'єм набряклої лапи в контролі (у неліо кованих тварин); Mк - об'єм здорової лапи в контролі. з Результати проведеного дослідження наведені в таблиці 3. Отримані дані свідчать, що в умовах зимозанового запалення густий екстракт листа ільму граболистого виявляє виражену протизапальну активність та достовірно, порівняно з контролем, зменшує Об'єм набряклої кінцівки. Протизапальна активність густого екстракту у дозі 50 мг/кг на моделі зимозанового набряку становила 40,2%, що в 1,67 рази вище за активність препарату порівняння кверцетин (24,0%). 7 61037 8 Таблиця 3 Протизапальна активність густого екстракту листа ільму граболистого на моделі зимозанового набряку у щурів (n=6) Умови досліду Контроль Густий екстракт листя ільму граболистого Кверцетин Протизапальна активність,% Дози, мг/кг Об'єм набряку,у/о 29,0±2,4 50 16,8±0,65*/** 42,0 50 22,0±1,77* 24,0 * - розбіжність вірогідна по відношенню до контролю; ** - розбіжність вірогідна по відношенню до препарату порівняння Приклад 5 Антимікробну активність заявленого засобу вивчали у дослідах in vitro за відомими методиками дифузії в агар (метод "колодязів") з використанням двошарової заливки чашок Петрі. Для випробування використовували наступні штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, штамм АТСС 25923; Echerichia coli, штамм АТСС 25922; Bacillus subtilis, штам АТСС 6633; Candida albicans, штам АТСС 85/653. В якості критерію фармакологічної активності обрано діаметри зон затримки росту мікроорганізмів. Результати вивчення спектру антимікробної активності засобу, одержаного за заявленим способом, наведені у таблиці 4. Таблиця 4 Вивчення антимікробної активності густого екстракту листя ільму граболистого Досліджуваний засіб Діаметри зон затримки росту мікроорганізмів (мм) В. subtillis АТСС С. albicans АТСС Густий екстракт листя St. aureus АТСС 25923 Е. coli АТСС 25922 6633 85/653 ільму граболистого 14,80±1,04 14,80±1,04 15,20±1,04 13,60±1,42 Аналіз отриманих даних свідчить, що засіб, одержаний за заявленим способом, проявляє достовірну антимікробну дію у відношенні найпоширеніших патогенних мікроорганізмів. Таким чином, заявлено новий спосіб одержання засобу рослинного походження, а саме з листя ільму граболистого, з протизапальною та антимікробною дією. Одержаний за новим способом засіб призначений для використання в якості лікарської субстанції у фармацевтичних препаратах з різними лікарськими формами, і може знайти застосування у різних галузях медицини: стоматології, отоларингології, дерматології, гастроентерології тощо. Заявлений спосіб простий у використанні, Комп’ютерна верстка А. Рябко може бути здійснений на стандартному обладнані фармацевтичних підприємств, причому для впровадження даного способу існує достатня вітчизняна сировинна база. Джерела інформації: 1. Патент 77347, Україна, МПК(2006) А61К 36/185, А61К 127/00 (2006.01), А61Р 29/00, А61Р 31/00, А61Р 13/00, заявл. 26,04.2005, опубл. 11.11.2006, бюл. №11. 2. Патент 2152797, РФ, МПК7 А61К 35/78, А61Р 17/02, заявл. 02.06.1999, опубл. 20.07.2000, бюл. №20. 3. http://medicina.kharkov.ua/herbal/vjaz.html. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601