Спосіб підземної розробки похилих рудних покладів

Спосіб підземної розробки похилих рудних покладів, що включає: виймання руди очисними блоками, проходку відкаточних, доставкових виробок, проходку бурового штрека в породах лежачого боку, утворення випускних виробок і горизонтального компенсаційного простору, розбурення рудного масиву з бурового штреку віялами глибо 3 покладу на 2,7-3,2 м у зону впливу випускних воронок за один вибуховий цикл. Завдання корисної моделі вирішується за рахунок того, що спосіб підземної розробки похилих рудних покладів включає: виймання руди очисними блоками, проходку відкаточних, доставочних виробок, проходку бурового штреку в породах лежачого боку, утворення випускних виробок і горизонтального компенсаційного простору, розбурення рудного масиву з бурового штреку віялами глибоких свердловин, а також розбурення паралельно-наближеними свердловинами пустих порід паралельно лежачому боку покладу. Відповідно до корисної моделі здійснюють коротко-сповільнене підривання віял глибоких свердловин та паралельно-наближених свердловин за один вибуховий цикл, починаючи від компенсаційного простору до лежачого боку покладу. При цьому обвалені породи лежачого боку, відбиті паралельно-наближеними глибокими свердловинами, зміщують відбиту руду з «мертвої» зони лежачого боку рудного покладу на 2,7-3,2 м в зону впливу випускних воронок, після чого виконують випуск руди під налягаючими породами. Одиночний вибуховий цикл короткосповільненого одночасного висадження віял глибоких свердловин рудного масиву та паралельнонаближених свердловин в породному масиві лежачого боку дозволяє досягти значного зміщення рудної маси на 2,7-3,2 м з лежачого боку в зону впливу випускних воронок. Цей метод дозволяє зміщувати рудну масу на лежачому боці за межі «мертвої» зони, при цьому збільшується вилучення чистої рудної маси та зменшуються втрати. Заявлена корисна модель ілюструється схемами, де: на фІг.1 зазначений розріз покладу вхрест простягання зі схемою розбурювання масиву і порід лежачого боку; на фіг.2-вертикальна проекція по розрізу А-А фіг.1; на фіг.3 - розріз покладу вхрест простягання після короткосповільненого підривання шести рядів віял глибоких свердловин; на фіг.4-розріз покладу вхрест простягання після обвалення рудного і породного масиву лежачого боку покладу. На початковому етапі розробки рудного родовища виконують проходку підготовчих виробок. Потім проходять наступні виробки у такому порядку: 1-скреперні орти; 2-дучки; 3-випускнІ воронки; 4-буровий штрек в лежачому боці покладу; 5горизонтальний компенсаційний простір. Наступним етапом є вибурювання з бурового штреку віял глибоких свердловин 6 і паралельнонаближених свердловин 7 по породах лежачого боку покладу. Потім виконують одночасне короткосповільнене підривання за один вибуховий цикл віял глибоких свердловин та паралельнонаближених свердловин у лежачому боці покладу. В результаті коротко-сповільненого підривання свердловин відбувається зміщення рудної маси лежачого боку за межі «мертвої» зони покладу, що сприяє зменшенню втрат руди на лежачому боці в контурі 10. Зверху відбитої рудної маси 8 розташовується налягаюча порода 9. Після чого виконують випуск рудної маси. 61134 4 Додаткове зниження втрат руди в контурі 10 забезпечується за рахунок більш активного переміщення при випуску руди по обвалених породах. Реалізація корисної моделі дозволяє покращити якісні і кількісні показники вилучення руди, а також знизити собівартість її видобутку за рахунок зниження витрат на проходку виробок. Значне зміщення рудної маси в «мертвій» зоні на лежачому боці покладу на 2,7-3,2 м можливо досягти за рахунок найкращого результату добутку: W  Kp (1) де W - розрахункове значення лінії найменшоK го опору; p - коефіцієнт розпушення. Для розрахунку добутку W  Kp використаємо гірничо-геологічні властивості рудного покладу та параметри буропідривних робіт на ВАТ «Суха Балка» ш. Ювілейна: 1) руда мартитова, тому міцність руди становитиме f  9 по шкалі проф. Протод'яконова; 2) діаметр свердловин становитиме d  90 мм; 3) тип вибухової речовини - зерногрануліт 79/21, тому щільність заряджання вибухової речовини дорівнюватиме   0,9 та коефіцієнт відносної працездатності вибухової речовини дорівнюватиме   10 ; 4) kн  0,9 - коефіцієнт, який , враховує неоднорідність масиву гірських порід. Визначимо показник підриваємості гірських порід Co : Co  20  56  e0,2f (2) де f - коефіцієнт міцності руди. Co  20  56  0,165  29,24 Значення лінії найменшого опору визначають по формулі, м: W  kн  Сo  d     (3) де k н - коефіцієнт, який враховує неоднорідність масиву гірських порід; d - діаметр свердловин, м;  - щільність заряджання вибухової речо3 вини, г/см ; коефіцієнт відносної працездатності вибухової речовини. W  0,9  29,24  0,09  0,9  1  2,25 м Добуток лінії найменшого опору та коефіцієнту розпушення становитиме: для К p  12 W  K p  2,25  12  2,7 м ; , , для К p  125 , для для W  Kp  2,25  12  2,8 м , ; Кp  13 W  Kp  2,25  12  2,9 м , , ; Кp  135 W  Kp  2,25  12  3,0 м , , Кp  1 4 W  Kp  2,25  12  3,2 м , , ; для . Результат добутку значення лінії найменшого опору та коефіцієнта розпушення у межах 2,7-3,2 м є достатнім для зміщення рудної маси з «мертвої» зони лежачого боку покладу у зону впливу випускних воронок. При відпрацюванні похилих рудних покладів вибухове зміщення рудної маси з «мертвої» зони 5 лежачого боку покладу на 2,7-3,2 м у зону впливу випускних воронок забезпечує зниження коефіцієнту втрат руди на лежачому боці покладу на 7-9 %. Доцільність використання корисної моделі полягає в тому, щоб кількісно і якісно покращити по 61134 6 казники вилучення рудної маси з лежачого боку в «мертвій» зоні покладу, що є практично значимим та корисним. 7 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 61134 8 Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601