Спосіб консервативного лікування виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота

1 Спосіб консервативного лікування виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота, що включає застосування протимікробних та протизапальних препаратів, який відрізняється тим, що як протимікробний та протизапальний препарат використовують мазь "Кремген", яка є комбінацією глюкокортикоіду флуосиноніду та антибіотика широкого спектру дії гентагліцину 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що мазь "Кремген" використовують місцево у вигляді аплікацій на уражені виразково-некротичні ділянки слизової оболонки порожнини рота 2-3 рази на добу протягом 4-6 днів Винахід відноситься до медицини, власне до стоматології і може бути застосований для лікування виразково-некротичних уражень слизової облонки порожнини рота Проблема ефективного лікування виразковонекротичних уражень слизової облонки рота є одним із актуальних медичних та соціальних завдань, про що свідчать високий рівень захворюваності, особливо у осіб молодого віку, тяжкий перебіг хвороби, що може призвести до серйозних ускладнень в організмі та тимчасової непрацездатності [1] ПІДХІД ДО лікування виразково-некротичних уражень слизової оболонки ротової порожнини залежить від етюпатогенетичних умов його формування Проте медикаментозне лікування є базисним і від його успіх,/ залежить профілактика ускладнень Так, при виразково-некротичних ураженнях слизової облонки порожнини рота відомий спосіб лікування із застосуванням антибіотиків широкого спектру дії (мономіцин, доксіциклін, канаміцин та ш ) [5] Антибіотики успішно діють проти патогенної мікрофлори, але з накопиченням КЛІНІЧНОГО досвіду виявились суттєві негативні сторони цих медикаментозних препаратів утворенню стійких до дії антибіотиків форм мікроорганізмів, призвичаювання мікрофлори, розвиток кандидозів, вторинних бактеріальних інфекцій, порушення вітамінного балансу, алергічних реакцій, важких штоксикацій [3] Відомий також спосіб лікування виразковонекротичних уражень слизової облонки ротової порожнини ферментними препаратами (трипсин, хімотрипсин, хімопсин та ш) [2] Застосування ферментів основане на їх властивості розщеплювати некротичні тканини, розріджувати патологічно в'язкі секрети та фібринозні плівки, очищати раневу поверхню Але вони не діють на патогенну мікрофлору і не викликають безпосереднього протизапального ефекту Частково цю проблему вирішує найближчий аналог винаходу, що заявляється (прототип) - спосіб комплексного лікування виразково-некротичних уражень слизової облонки порожнини рота із застосуванням комбінації протеолітичного ферменту клостридилпептидази та антибіотика широкого спектру дії - хлорамфеніколу у вигляді мазі "Іруксол" [2] При цьому всім хворим порожнина рота рясно зрошувалася розчинами антисептиків, знеболювалась, проводилось усунення механічних подразників Ділянки уражень просушувались стерильними марлевими серветками чи тампонами На висушену поверхню наносили мазь Іруксол Лікування закінчувалось протягом 6-8 сеансів загоєнням виразково-некротичних уражень Проте, в процесі лікування можуть виникнути алергічні реакції, що призведуть до підсилення запального процесу, до того ж протеолітичні ферменти не регулюють запальний процес Тому повноцінне відновлення регенараторно 00 со (О 61382 репаративного процесу в області виразкових поверхонь неможливе без препаратів, які регулюють запальний процес та запобігають алергічним реакціям Це обмежує ДОЦІЛЬНІСТЬ застосування ферменту клостридилпептидази тільки фазою очищення раньової поверхні В основу винаходу поставлена задача відновлення регенераторно-репаративних властивостей уражених виразково-некротичним процесом ділянок слизової облонки порожнини рота шляхом нормалізації обмінних порушень і корекції судинних порушень на рівні мікроциркуляторного русла та підвищення неспецифічної резистентності цих тканин Бажаний КЛІНІЧНИЙ результат виражатиметься в зменшенні термінів лікування та запобіганні можливих ускладнень Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування виразково-некротичних уражень слизової облонки порожнини рота, що передбачає застосування протимікробних та протизапальних препаратів, позитивно впливаючих на обмінні процеси як препарат, стабілізуючий стан мікроциркуляторного русла та підвищуючий репаративні властивості в слизовій оболонці порожнини рота, використовують мазь "Кремген", що являє собою комбінацію глюкокортикостероіда флуосиноніда та антибіотика широкого спектру дії гентаміцину Мазь "Кремген" використовується місцеве у вигляді аплікацій на уражені виразково-некротичним процесом ділянки слизової оболонки порожнини рота 2 рази на добу протягом 4-6 днів Синтетичний кортикостероїд флуосинонід, що входить до складу мазі "Кремген", має високу протизапальну, протиалерпчну активність, тривалу місцеву дію, гентаміцин виявляє бактерицидну дію на патогенну мікрофлору Поєднання вищезгаданих інгредієнтів призводить до підсилення протимікробної, протизапальної та ранозаживляючої дії мазі [4] Компоненти препарату при місцевому застосуванні легко проникають у всі шари слизової оболонки, добре адсорбуються в запальних та виразково-некротичних ділянках, майже не проникають у загальний кровообіг Мазь не токсична, при місцевому застосуванні не виявляє подразнюючої дії на слизову оболонку, проявляє пролонговану лікувальну дію Спосіб здійснюється наступним чином Лікування виразкових уражень слизової оболонки порожнини рота починається з рясного зрошення ротової порожнини розчинами антисептиків (ріванол, фурацилін, марганцевокислий калій) та знеболення вогнища ураження (лідокаш-спрей, 0,1% розчин мефенамша натрієвої солі та ш) Потім ретельно видаляли травматичні подразники (зубний наліт, зубний камінь, гострі краї зубів, при необхідності проводилась корекція протезів, які викликали травму слизової облонки) та проводили старанну механічну обробку виразкових поверхонь, постійно зрошуючи виразкові поверхні розчинами антисептиків На заключному етапі ділянки уражень просушувались стерильними ватними кульками та сухим повітрям На висушену ушкоджену поверхню скляними лопатками чи шпателем наносили мазь "Кремген" 1-3 рази на день Після нанесення мазі не рекомендували приймати їжу протягом 1 години Курс лікування - 4-6 сеансів дозволяє забезпечити стійкий лікувальний ефект (загоєння виразкових поверхонь та активізація неспецифічних факторів резистентності слизової оболонки порожнини рота) Приклади Хворий М, 18р Гострий виразковонекротичний ГІНГІВІТ Діагноз встановлено на основі скарг (на болі в яснах, наявність виразок, неприємний запах з рота) та даних КЛІНІЧНОГО обстеження (набряк, гіперемія, обвиразкованість ясен, виразки вкриті некротичним нальотом сірого кольору, різко болісні при дотику, збільшені підщелепні лімфатичні вузли) При клінічному обстеженні хворого після двох сеансів лікування аплікаціями мазі "Кремген" відмічена позитивна динаміка запального процесу в ділянках ураження слизової оболонки порожнини рота значно зменшились гіперемія, набряк Виразкові поверхні очистились від некротичного розпаду, на їх поверхні відмічаються острівці епітелізації Покращився ГІГІЄНІЧНИЙ стан ротової порожнини, зник неприємний запах із порожнини рота Підщелепні лімфатичні вузли зменшились, безболісні Лабораторні дані свідчать про нормалізацію регенераторно-репаративних процесів, активізацію неспецифічних імунологічних показників (дивтабі) Через 4 сеанси лікування стан ясен повністю нормалізувався При диспансерних оглядах хворого протягом року спостерігалась нормалізація стану слизової оболонки порожнини рота, а також динаміка динаміки лабораторних досліджень (дивтаб 1) Приклад 2 Хвора К, 65 років Діагноз декубітальна виразка в області твердого піднебіння Діагноз встановлено на основі КЛІНІКОанамнестичних даних (скарги на болі в області піднебіння, неможливість носити знімний протез, який було виготовлено тиждень тому) При огляді хворої на піднебінні видно виразку розміром 0,5x0,8см на фоні пперемійованої слизової оболонки Виразка вкрита некротичною плівкою сірувато-коричневатого кольору, різко болісна та кровоточить при доторканні Появу виразки хвора пов'язує з початком користуванням знімним протезом Хворій проведена корекція знімного протезу, виразкова поверхня оброблена розчином трипсину, очищена від некротичної плівки, ті уражену поверхню нанесена мазь "Кремген" Через добу від початку лікування болі на піднебінні зникли При огляді гіперемія та набряк слизової оболонки в МІСЦІ ураження зникли, почалась епітелізація виразкової поверхні Через 2 сеанси лікування виразкова поверхня епітелізувалась повністю Хвора скарг не виявляла Цитологічне дослідження зіскобу з раньової поверхні, еміграція лейкоцитів в ротову порожнину та нормалізація показників неспецифічного імунітету (РАМ) свідчила про нормалізацію обмінних процесів та про загоєння виразкової поверхні (дивтабл 2) Спосіб, що пропонується, був застосований у 27 хворих з виразково-некротичними ураженнями слизової оболонки порожнини рота В контрольну групу увійшло 12 хворих з аналогічним діагнозом, 61382 в лікуванні яких була застосована мазь "Іруксол" (прототип) Згідно даних, представлених в табл З, заявлений спосіб лікування має вищу ефективність, ніж спосіб прототипу і дозволяє досягнути у хворих даної категорії скорочення термінів лікування та запобігти ускладнень 6 Переваги запропонованого способу лікування хворих з виразково-некротичними ураженнями слизової оболонки порожнини рота перед прототипом полягають в отриманні високого лікувального ефекту, зменшенні термінів лікування та запобіганні ускладнень Таблиця 1 Динаміка клініко-лабораторних показників в процесі лікування хворого М маззю "Кремген" Через бміс Після лікування Лабораторні показники До лікування Після лікування Цитологічне дослідження виразкових поверхонь Переважають нейтрофільні лейкоцити різного ступеню дегенерації Фузо-спірілярний сімбюз Збільшилась КІЛЬКІСТЬ незмінених нейтрофільних лейкоцитів, з'явились фагоцити, пласти епітеліальних клітин 625±13,2 178,4±7,4 134±2,3 38,4±9,2 78,7±6,8 80,4±1,0 Еміграція лейкоцитів у ротову порожнину РАМ - позитивні клітини Пласти епітеліальни X КЛІТИН Таблиця 2 Динаміка клініко-лабораторних показників хворого К в процесі лікування маззю "Кремген" Через бміс після лікування Лабораторні показники До лікування Після лікування Цитологічне дослідження вмісту виразки Переважають нейтрофільні лейкоцити різного ступеню дегенерації Фузо-спірілярний сімбюз незмінених нейтрофільних лейкоцитів, з'явились фагоцити, пласти епітеліальних КЛІТИН 427,4±12,6 187,6±8,7 172,3±11,2 47,6±4,5 68,7±3,8 72,6±8,3 Еміграція лейкоцитів у ротову порожнину РАМ - позитивні клітини Збільшилась КІЛЬКІСТЬ Пласти епітеліальних КЛІТИН Таблиця З Порівняльна оцінка ефективності способу лікування виразково-некротичних уражень, що заявляється, та способу прототипу Способи лікування КІЛЬКІСТЬ хворих Заявлений спосіб 27 Спосіб прототипу 12 КІЛЬКІСТЬ сеансів лікування 2 12(44%)хворих4 15 (45,6%) хворих 4 5 (41,66%) хворих6 7 (58,34%) хворих Нормалізація лабора- Рецидив протягом торних показників року 26 (96%) 1 (3,7%) 9 (75%) 2(16,8%) х - різниця між показниками ефективності заявляемого способу та способу прототипу є статистично достовірною і складає р