Спосіб оцінки реакції артеріального тиску на пробу з ізометричним навантаженням

Спосіб оцінки реакції артеріального тиску на пробу з ізометричним навантаженням, що включає попереднє визначення артеріального тиску у стані спокою та максимальної довільної сили правої кисті з подальшим виконанням навантаження 50 % максимальної довільної сили і вимірюванням при ньому артеріального тиску, який відрізняється 3 женнях, що утруднює трактовку отриманих результатів. Указаний спосіб не дає змоги визначити діапазони коливань показників артеріального тиску для оцінки нормальної, граничної і патологічної гемодинамічної реакції у відповідь на пробу із стандартним ізометричним навантаженням (50% МДС). Даючи кількісні характеристики приросту систолічного і діастолічного AT на пробу, автори лише згадують про значне зростання середнього AT. Поміж тим, наші дослідження (3) показали, що при ізометричних навантаженнях процент приросту діастолічного AT перевищував процент приросту систолічного AT, що, безперечно, повинно було позначитись на змінах показника середнього AT. Очевидно, що у результатах проби слід враховувати саме показник середнього AT, оскільки він є результуючим показником, пов'язаним тісно зі змінами його складових. Одночасно, ступінь стійкості до підвищення середнього AT є найважливішим показником компенсаторних можливостей системи кровообігу. Тобто у виявленні артеріальної гіпертензії указаний спосіб має недостатньо високу інформаційну цінність. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що пропонується, є спосіб ранньої діагностики гіпертонічної хвороби (4), який включає визначення середнього артеріального тиску, об'ємної швидкості кровотоку методом оклюзійної плетизмографії у стані спокою, під час реактивної гіперемії та ізометричного навантаження 50% МДС тривалістю 2 хвилини. Розраховується приріст регіонального опору і, якщо його величина має позитивне значення, діагностується гіпертонічна хвороба, при отриманні негативного значення показника - дане захворювання виключається. Однак спосібпрототип має ряд недоліків: ізометричне навантаження 50% МДС тривалістю 2 хвилини може виконати далеко не кожна навіть людина молодого віку. Як показали наші дослідження (3) навантаження 50% МДС такої тривалості могли виконати лише поодинокі обстежувані; - оскільки виконання ізометричних навантажень супроводжується прогресивним зростанням показників гемодинаміки, підтримання такого зусилля протягом 2 хвилин хворими на латентну, а тим більше стійку артеріальну гіпертензію може призвести до підвищення AT до небезпечного рівня; - оцінка гемодинамічної реакції на пробу здійснюється виключно за показником приросту регіонального опору, для визначення якого необхідно мати спеціальну апаратуру і спеціально підготовлений медичний персонал. Водночас об'єктивний, інформативний, доступний для отримання у будьяких медичних установах - показник середнього AT - авторами не аналізується; - не у всіх групах обстежених указаний спосіб може бути використаний. Так, у осіб з підвищеним AT і нормальною реакцією судин на ізометричне навантаження, за твердженням авторів, указаний спосіб не можна використовувати без гострої медикаментозної проби, або попереднього медикаментозного лікування; 61834 4 - серед обстежених так званих "здорових осіб" у 17% випадків автори стикнулись з труднощами в оцінці змін показників гемодинаміки, вони не могли віднести їх ні в групу здорових, ні хворих на гіпертонічну хворобу. Очевидно, це були особи з граничною артеріальною гіпертензією. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача розробки такого способу оцінки реакції середнього артеріального тиску у відповідь на стандартне ізометричне навантаження, що базується на врахуванні ступеня напруження гуморальної депресорної системи, як однієї з основних ланок регуляції артеріального тиску. Технічний результат від запропонованого способу полягає в підвищенні точності, чутливості, інформативності способу оцінки реакції артеріального тиску, легкій повторюваності, простоті, доступності, короткотривалості і безпеці використання при масових експрес-дослідженнях, ранньому виявленні осіб з ризиком розвитку і латентним перебігом артеріальної гіпертензії, здійсненні раціональних підходів до дозування адекватних тренуючих ізометричних навантажень та оцінці ефективності реабілітаційних заходів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає попереднє визначення артеріального тиску у стані спокою та максимальної довільної сили правої кисті з подальшим виконанням навантаження 50% максимальної довільної сили і вимірюванням при ньому артеріального тиску, згідно корисної моделі, навантаження виконують впродовж 1 хвилини, оцінку реакції середнього артеріального тиску на навантаження проводять з використанням високої кореляційної залежності між рівнями середнього артеріального тиску під час ізометричного навантаження і варіантами реагування депресорної системи і при рівні стрес-індукованого середнього артеріального тиску до 126,4мм рт.ст. реакцію оцінюють як нормотонічну, як граничну і характерну для осіб з ризиком розвитку гіпертонічної хвороби при значеннях середнього артеріального тиску 126,4мм рт.ст. і більше, але менш за 140мм рт.ст. і як патологічну і характерну для хворих на гіпертонічну хворобу - при рівні середнього артеріального тиску 140мм рт.ст. і більших. Гуморальний механізм є провідним у забезпеченні повноцінної діяльності киснево-транспортної системи при виконанні навантажень в ізометричному режимі (5), особливо у нетренованих осіб. Діапазон коливань середнього AT при ізометричному навантаженні 50% МДС за нашими даними був суттєвим і склав від 90 до 156мм рт.ст., що є достатнім для побудови оціночної шкали. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є врахування вираженості адаптаційних змін гуморальної депресорної системи у взаємозв'язку з рівнями артеріального тиску при ізометричних навантаженнях, які нерідко виступають лімітуючими факторами до виконання навантажень в ізометричному режимі; розробка шкали оцінок типів гемодинамічних реакцій за показником середнього артеріального тиску при стрес-тесті. 5 Аналіз літературних джерел показав, що такий спосіб оцінки реакцій артеріального тиску на пробу з ізометричним навантаженням невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Вимірюють систолічний і діастолічний тиск на плечовій артерії лівої руки у стані спокою, у положенні сидячи. Не знімаючи манжетки тонометра продовжуємо дослідження. При нормальних величинах артеріального тиску, визначають максимальну довільну силу (МДС) правої кисті на кистьовому динамометрі. Після чого просимо пацієнта стиснути динамометр правою кистю повторно із силою, що дорівнює 50 % від попередньо визначеної МДС і утримувати його впродовж 1 хвилини (в позиції динамометра з відсутністю фіксації зусилля). В кінці першої хвилини навантаження повторно вимірюють артеріальний тиск. За формулою Хікема розраховують середній AT під виконання проби: середній AT=діастолічний AT+1/3 (систолічний AT - діастолічний AT). Досягнення абсолютних значень середньої AT при пробі менших, ніж 126,4мм рт.ст. оцінюємо, як нормотонічну реакцію, 126,4 і більше, але менш, ніж 140мм рт.ст. - як граничну, 140мм рт.ст. і більше - як реакцію, характерну для хворих на гіпертонічну хворобу. Підґрунтям до формування вищезгаданого твердження служили результатом проведеного нами раніше (6) дослідження активності депресорної системи під час фізичних навантажень. Були виявлені 4 типи реакцій гуморальної депресорної системи у відповідь на ізометричні навантаження. При першому типі реакції, характерному для здорових осіб, адаптаційних порушень депресорної системи виявлено не було. Поміж тим у 25% так званих "здорових осіб" мали місце відхилення депресорної системи, які були незначними. Третій і четвертий варіанти реагування депресорної системи, які засвідчували значні порушення її адаптаційних можливостей, були виявлені нами лише у хворих з різним ступенем тяжкості гіпертонічної хвороби. Саме у цих пацієнтів визначались найбільш високі показники систолічного і діастолічного, а значить і середнього артеріального тиску. Кореляційний аналіз між показниками середнього AT під час ізометричних навантажень і варіантами реагування депресорної системи виявив високий ступінь взаємозв'язку (r=0,81). Спосіб, що пропонується, дає можливість впродовж короткого часу, без використання спеціального вартісного обладнання виявити осіб, схильних до виникнення артеріальної гіпертензії та з латентним перебігом гіпертонічної хвороби в первинній ланці установ охорони здоров'я, здійснювати диспансерне спостереження, проводити оцінку комплексу реабілітаційних заходів, а також дозувати адекватні тренуючі ізометричні навантаження у здорових і хворих людей Спосіб може бути проілюстрований наступними конкретними прикладами: 1. Обстежений Д., 21 рік, AT у спокої 120/70мм рт.ст., протипоказань до проведення проби з ізометричним навантаженням немає. МДС правої кисті 32 кг. 61834 6 AT під час ізометричного навантаження 50% МДС=16кг склав 125/100мм рт.ст. Середній AT при пробі дорівнює 100+1/3(125-100) = 108,3мм рт.ст. Заключення: реакція на пробу нормотонічна. 2. Обстежений Н., 25 років, AT у спокої 130/80мм рт.ст. МДС правої кисті 50кг. AT під час ізометричного навантаження 50 % МДС=25кг склав 160/120мм рт.ст. Середній AT при пробі дорівнює 120+1/3(160120)=133,3мм рт.ст. Заключення: реакція AT на пробу гранична, виявлений ризик розвитку гіпертонічної хвороби. Рекомендовано контроль AT. 3. Обстежений Д., 20 років, AT у спокої 120/80мм рт.ст. МДС правої кисті 42кг. AT під час ізометричного навантаження 50% МДС=21кг склав 190/125мм рт.ст. Середній AT при пробі дорівнює 125+1/3(190125)=146,7мм рт.ст. Заключення: реакція AT на пробу гіпертонічна. Гіпертонічна хвороба. Дообстеження. За період 2005-2010 років на базі кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця та міжрайонного реабілітаційного центру м. Києва проведено обстеження 250 практично здорових осіб (115 чоловіків і 135 жінок) 2030 років з використанням запропонованого способу. Ризик розвитку артеріальної гіпертензії виявлений у 39% чоловіків і 20% жінок. Реакції AT, характерні для хворих на гіпертонічну хворобу виявлені у 20% чоловіків і 4,4% жінок. Ця група осіб потребує клінічного дообстеження на предмет уточнення діагнозу. Джерела інформації: 1. Хомазюк И.Н., Гончаренко Л.И. Значение пробы с изометрической нагрузкой для мышц рук в диагностике артериальной гипертонии. /И.Н.Хомазюк, Л.И.Гончаренко // Врачебное дело.1987. - №12. - С.30-33 2. Шабалин А.В., Гуляева Е.Н., Коваленко О.В. и др.Информативность психоэмоциональной нагрузочной пробы, математический счет и ручной дозированной изометрической нагрузки в диагностике стрессзависимости у больных эссенционально-артериальной гипертензией / А.В.Шабалин, Е.Н.Гуляева, О.В.Коваленко и др. //Артериальная гипертензия.-2003. - Т. 9 - №3. - с.98-101 3. Шаповалова В.А., Халтагарова В.М., Шимеліс І.В. Особливості фізіологічних реакцій при ізотеричному навантаженні у осіб молодого віку, Матеріали XIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств, - Львів, 0103.10.2010 р. – С.635-636. 4. RU (11)2134058(31)С1 (51)6А61В5/02 А61В5/0295 Способ ранней диагностики гипертонической болезни/ Шиленок В.Н., заявитель и патентообладатель Воронеж RUVY патентный отдел. - №96116749/14; заявл. 08.09.1996; опубл. 08.10.1999 5. Радзиевский А., Олешко В., Рахубовский В. О механизме возникновения и сглаживания фено 7 61834 мена Лингарда у тяжелоатлетов при выполнении больших физических нагрузок, 1991,1. А.Радзиевский, В.Олешко, В.Рахубовский // Наука в Олимпийском спорте.-1999. - №1. - С.74-88 6. Халтагарова В.Н. Изучение возможностей использования физической тренировки в коррек Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 8 ции нарушений депрессорной системы при гипертонической болезни: автореф. дис. на соискание учен.степени канд.мед.наук: спец. 14.00.12 "Лечебная физкультура и спортивная медицина" / В.Н. Халтагарова. - К., 1983.-24с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601