Спосіб формування ландшафтної рівноваги у складі агроценозу ягідників

Спосіб формування ландшафтної рівноваги у складі агроценозу ягідників, що включає прийом розселення на рослини ентомофагів, який відрізняється тим, що створюють оптимальні умови для функціонування консументів другого порядку природних популяцій паразитів та хижаків, зокрема по периметру агроценозу запроваджують конвеєр нектароносних рослин, у складі якого - чагарник, ліщина звичайна, що займає 8-10 % площі усіх нектароносів, крім того, вирощують також трав'янисті нектароноси: медунку лікарську, медунку м'якеньку та медунку темну, 18-20 %, пшінка вес 3 ниць старших віків проводять дворазове розселення на кущі імаго габробракона з розрахунку 1012 імаго на один кущ. Реалізація способу сприяла індукції механізмів саморегуляції агроценозу ягідників. Спосіб захищав агроценози від пошкоджень фітофагами, проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: реалізація способу забезпечує індукцію процесу саморегуляції агроценозів, проте, ніяким чином не вирішує завдання, що пов'язане з формуванням ландшафтної рівноваги в агроценозах. Головною задачею корисної моделі є експериментальне обґрунтування способу формування ландшафтної рівноваги у складі агроценозу ягідників, оптимізація природного процесу саморегуляції комплексу членистоногих комах та кліщів в агроценозі ягідників на прикладі смородини чорної та малини. Поставлена задача вирішується тим, що послідовно впродовж декількох років в агроценозах цих ягідних культур та частинах ландшафту, що їх оточує, у складі запропонованого способу створювали оптимальні умови для функціонування консументів другого порядку чисельних природних популяцій паразитів та хижаків. Для цього у складі способу реалізовували суттєві елементи. Зокрема, перший з них передбачав запровадження конвеєра нектароносних рослин по периметру агроценозу. У його складі - чагарник, ліщина звичайна, що займає 8-10 % площі усіх нектароносів. Крім того, суттєвим у способі є і те, що вирощують також трав'янисті нектароноси: медунку лікарську, медунку м'якеньку та медунку темну, 18-20 %, пшінку весняну - 15 %. Наступна суттєва відміна способу передбачає культивування трав'янистих рослин родини бобових - конюшини лучної, конюшини повзучої та конюшини польової - 28-30 %, а також люцерни - 23-25 %. Інша суттєва відміна у складі способу передбачає розселення у три прийоми яєць зернової молі, вік яких не перевищує 18-20 годин. Суттєвим є те, що розселення яєць проводять на початку цвітіння ліщини звичайної. При цьому яйця розселяють на кожен третій кущ. Суттєвим є те, що розселяють яйця, попередньо наклеєні на картки з цупкого паперу з розрахунку 80-100 яєць на одну картку. Інтервал між розселеннями становить 5-6 днів. Наступна суттєва відміна у складі способу передбачає три прийоми розселення, з інтервалом 6-7 днів трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats. з розрахунку 55-60 самиць на один кущ. Суттєвим є і те, що розселення трихограми проводять після першого розселення яєць зернової молі, через 5-6 годин. Розселяють трихограму на кожний третій кущ ліщини. Наступна суттєва відміна у складі способу передбачає два прийоми з інтервалом 6-7 днів, розселення ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.) з розрахунку 1520 імаго на один кущ, розселення проводять в період появи гусениць старших віків лускокрилих фітофагів на ягідниках. Суть запропонованого способу полягає у тому, що визначальне поняття ландшафту уточнюється із його стійкості відносно до різноманітних стресових факторів. Крім того, характерна особливість 62242 4 ландшафту - саморегуляція складових його частин - флори, фауни, комплексу мікроорганізмів, усієї біоти. Індикатором цього стану є видове різноманіття, динаміка чисельності ентомо- та акарокомплексу. У контексті викладеного, запропонований спосіб вирішує поставлена задача - підібрано видове різноманіття чагарникових та трав'янистих рослин дикої флори, створюють своєрідний консорційний комплекс, де накопичуються, зберігаються та розселяються переважно паразитичні та хижі види членистоногих. Вони не просто накопичуються, а рослини, в період їх цвітіння, єдине джерело вуглеводневого і частково білкового живлення для імаго ентомофагів. Рослини підбирають за ознаками строків цвітіння, тривалості процесу цвітіння та нектаропродуктивності. Експериментально підібране співвідношення рослин, сприяє забезпеченню імаго ентомофагів вуглеводневою їжею тривалий час. Прийом, пов'язаний з розселенням на ліщину щойно відкладених яєць зернової молі, спрямований на збереження та накопичення як природних видів роду трихограма, так і лабораторної культури. Насичення у цей період нектароносних рослин трихограмою забезпечує зараження самицями не тільки яєць зернової молі, але і фітофагів ягідників - листокруток, молей, вогнівок. Розселення габробракона, у складі способу, забезпечує синхронізацію розвитку паразита з гусеницями старших віків фітофагів. Приклади здійснення способів 1. Типове фермерське господарство, де вирощують чорну смородину, аґрус та малину. Плодоносні насадження. Складова частина агроценозів - комплекс корисних та шкідливих видів членистоногих. Серед останніх домінували лускокрилі види. Зокрема, розвивались та завдавали шкоду шість видів листокруток, серед яких домінували розанова, смородинова, сітчаста та заморозкова. Стабільно високий рівень чисельності до початку досліджень на смородині та аґрусі спостерігався серед інших видів лускокрилих фітофагів: аґрусової вогнівки, смородинової брунькової молі, аґрусового п'ядуна. Домінували також такі внутрішньостеблові фітофаги як смородинова та малинова склівки. Значного поширення набула група сисних фітофагів. Серед них, попелиці велика смородинова, аґрусова пагонова, смородинова, велика аґрусова, в'язовосмородинова. Серед рослинно-живильних кліщів переважали смородиновий бруньковий, звичайний павутинний та чотириногі кліщі. На такому фоні проводили дослідження з обґрунтування запропонованого способу. Для цього, формували два дослідні варіанти. У першому насадження чорної смородини, аґрусу та малини, послідовно реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - елементи способу-найближчого аналога. Насадження ягідників обох варіантів підбирали приблизно однорідними за суттєвим складом, віком, урожаєм ягід та рівнем заселення їх комплексом членистоногих. Для оцінки ефективності способів, величини можливого позитивного результату, використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові показники з галузей ентомології та популяційної еколо 5 62242 гії. Зокрема, для отримання показників середніх величин чисельності фітофагів, співвідношення в системі "паразит-хазяїн", проводили не менше п'яти обліків за вегетаційний період. 6 Кінцева мета способу - досягнення динамічної рівноваги між фітофагами та ентомофагами, ситуація, коли агробіоценоз функціонує частково в режимі саморегуляції як термодинамічна відкрита система. Таблиця 1 Результати оцінки фітосанітарного стану агроценозу чорної смородини після першого року реалізації способів (ФГ "Поділля-Осламів") Способи, що порівнюються Вторинні консументи (ентомофа- Третинні конПервинні консументи (фітофаги), ги), співвідношення паразит: хазя- сументи над екз гусениць/кущ їн паразити, кількість видів на сисні, внутрішньолистокрутки колоній браконіди іхневмоніди афідіїди облікову одистеблові ницю на кущ Культивування рослин - консортів: чагарники, трав'янисті види; Розселення на ліщину: яйця зернової молі; 12,4 5,7 8,6 1:18 1:22 1:36 9,7 11,7 6,2 7,9 1:20 1:18 1:32 10,2 2,1 розселення на кущі: трихограма; габробракон (Спосіб, що пропонується) Розселення на кущі: Трихограма 4 прийоми; Габробракон 2 прийоми Підживлення рослин: Ріверм 1 прийом (Спосіб-найближчий аналог) НІР05 За умов, коли реалізація запропонованого способу дозволила б активізувати механізми негативного, а також позитивного зворотного зв'язку в агроценозі, як це відбувається у навколишньому ландшафті. Результати досліджень наведено у таблиці. Сформовано агроценоз чорної смородини та малини у сукупності з частиною ландшафту, що оточує агроценози. Оптимальний набір суттєвих елементів у способі, їх реалізація дозволила, у підсумку досягнути досить високого рівня саморегуляції комплексу членистоногих в агроценозах. Як свідчать матеріали, наведені у таблиці 1, до початку досліджень, чисельність домінуючих фітофагів, перерахунку на один кущ, або колоній попелиці коливалась в межах 5,7-12,4 екз., така ситуація характерна для агроценозів сучасних промислових та фермерських технологій, коли нехтується природний комплекс ентомофагів, їх регуляторна роль. Суттєвим є і те, що у способі-найближчому аналозі, фактично початкова чисельність цих груп фітофагів була однаковою. Така ситуація характерна для первинних консументів - фітофагів. Фрагмент обліків вторинних консументів (ентомофаги) свідчив про те, що вони були складовою частиною ептомокомплексу, але їх чисельність, а отже співвідношення фітофагів, не забезпечувало підтримування динамічної рівноваги серед членистоногих в агроценозах. Внаслідок чого, спостерігались випадки росту чисельності фітофагів, особливо сисних та внутрішньостеблових. Приклад 2. Насадження чорної смородини та малини, агроценози ті ж, що були у прикладі 1. Реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Результати досліджень наведено у таблиці 2. Ілюструються матеріали, що стосуються сезонної динаміки комплексу домінуючих фітофагів та ентомофагів на п'ятий рік досліджень після закладання дослідів. Як видно, чисельність фітофа 7 62242 гів суттєво скоротилась, особливо показовим є матеріали, стосовно листокрутки. Впродовж усього терміну досліджень, особливо перші три роки, їх видовий склад нараховував 6-8 видів. На п'ятий рік досліджень статус фітофагів зберігала розанова та заморозкова листокрутки. Решта перебували у 8 депресивному стані і не завдавали відчутної шкоди ягідникам. Суттєво при цьому змінились і співвідношення в системі "паразит-хазяїн". Протилежна залежність спостерігалась за аналогічними показниками у варіанті, де реалізовувались суттєві елементи способу-найближчого аналога. Таблиця 2 Результати обґрунтування способу підтримання ландшафтної рівноваги в агроценозі чорної смородини (третій рік досліджень) Вторинні консументи (енто- Третинні мофаги), співвідношення па- консументи разит: хазяїн надпаразиСпособи, що Позитивний ти, кільпорівнюються результат сисні, кість видів листокрутки колоній внутрішньостеблові браконіди іхневмоніди афідіїди на облікову на кущ одиницю Культивування рослин - консортів: чагарники, травнисДосягається ті види; результат стабільного Розселення на формування ліщину: яйця процесу сазернової молі; 2,9 0,8 2,0 1:8 1:10 1:15 5,3 морегуляції агроценозу розселення на ягідників на кущі: трихогландшафтній рамма; габрооснові бракон Первинні консументи (фітофаги), екз гусениць/кущ (Спосіб, що пропонується) Розселення на кущі: Трихограма 4 прийоми; Габробракон 2 прийоми Підживлення рослин: Ріверм - 1 прийом (Спосібнайближчий аналог) HIP05 10,4 5,8 9,2 1:17 1:24 1:39 8,4 Спосіб не забезпечує формування ландшафтної рівноваги в агроценозі ягідників 2,1 Наведені матеріали свідчать проте, що в результаті реалізації запропонованого способу, досягнуто позитивного результату - сформовано Комп’ютерна верстка А. Рябко ландшафтну рівновагу у складі агроценозу ягідників на прикладі насаджень чорної смородини та малини. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601