Спосіб оптимізації режиму саморегуляції агроценозу ягідників

Спосіб оптимізації режиму саморегуляції агроценозу ягідників, що включає прийоми розселення на рослини популяцій ентомофагів, який відрізняється тим, що по периметру агроценозу формують рослини-консорти: черемха, глід, горобина, кмин, цикорій, кріп, дика морква, фенхель та 3 дини. Локалізовувались осередки домінуючих фітофагів з елементами саморегуляції. Проте, спосіб - найближчий аналог має такі недоліки: спосіб лише фрагментарно сприяє процесу саморегуляції ягідників; використання хімічного препарату Тіовіт Джет частково дестабілізує фітосанітарний стан ягідників. В основу корисної моделі поставлено завдання експериментальне обґрунтувати спосіб оптимізації режиму саморегуляції агроценозу смородини та аґрусу. Ставилось завдання послідовною реалізацією суттєвих елементів біологічного походження, оптимізувати режим саморегуляції агроценозу ягідників. Поставлене завдання вирішувалось тим, що у певній послідовності, у складі запропонованого способу здійснювали прийоми, кожен з яких сприяв оптимізації саморегуляції ягідників. Зокрема, перший з них передбачав формування по периметру агроценозів насаджень рослин-консортів: черемха, глід, горобина, кмин, цикорій, кріп, дика морква, фенхель та фацелія. Наступний суттєвий елемент передбачає триразове розселення трихограми виду Trichgramma pintvi Voeg., починаючи з середини квітня, в період початку яйцекладки лускокрилих та супутніх шкідників. Норми розселення становили 50, 80 та 50 самиць трихограми на один кущ. Наступна суттєва відміна передбачала дворазове, з інтервалом 8-10 днів розселення на кущі ектопаразита габробракона Habrobracon hebetor Say. Паразита розселяли в період появи гусениць шкідників третього віку. Норма розселення габробракона становила 20 та 30 імаго на один кущ. Інша суттєва відміна передбачала дворазове, з інтервалом 8-10 днів позакореневе підживлення рослин водним розчином добрива Ріверм, з розрахунку 8 та 10 л/га відповідно. Перше підживлення проводять за 10-12 днів до початку цвітіння ягідників. Суть запропонованого способу полягає у тому, що запропоновані прийоми оптимізують процеси саморегуляції усього ентомокомплексу агроценозу ягідників. Важливим є те, що виключається використання винищувальних прийомів в період функціонування агроценозу. Оптимальне насичення їх корисними видами - трихограмою та габробраконом у сукупності з позакореневим підживленням рослин, підтримують динамічну рівновагу в агроценозі, коли природні та штучно розселені ентомофаги - визначальна складова частина, що забезпечує процес саморегуляції агроценозів ягідників. Важливо також і те, що рівень саморегуляції є сприятливим з господарських вимог. Фактично, жоден із численних видів шкідників не зазнає 49248 4 широкого розповсюдження. Їх чисельність не перевищує допустимих порогових рівнів. Використання способу сприяє, у підсумку, активізації природних популяцій корисних видів членистоногих, складової частини популяцій. Приклад здійснення способу Типовий агроценоз смородини чорної, аґрусу та малини. Фермерські та приватні господарства. Експериментально обґрунтовували спосіб, що оптимізував режим саморегуляції цих агроценозів. Для цього формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. Варіанти де обґрунтовували запропонований спосіб передбачав, на окремих насадженнях ягідників реалізацію суттєвих елементів способу. Зокрема, по периметру агроценозів формували рослини-консорти, що приваблювали популяції паразитів та хижаків. Це такі види, як черемха, глід, горобина, кмин, цикорій, кріп, дика морква, фенхель та фацелія. В період початку яйцекладки лускокрилих та супутніх шкідників, починаючи з середини квітня, проводили триразове розселення трихограми виду Trichgramma pintoi Voeg. з розрахунку 50, 80 та 50 самиць на один кущ. В період появи гусениць шкідників третього віку, проводили дворазове, з інтервалом 8-10 днів, розселення ектопаразита габробракона - з розрахунку 20 та 30 імаго на один кущ. Наступний елемент способу - дворазове, з інтервалом 8-19 днів, позакореневе підживлення рослин добривом Ріверм, з розрахунку 8 та 10 л/га відповідно. Підживлення проводять за 10-12 днів до початку цвітіння ягідників. Наступний варіант - ділянки ягідників де реалізовували спосіб - найближчий аналог. Реалізовували суттєві елементи способу. На початку вегетації проводили дворазове розселення золотоочки по 8 та 10 особин на один кущ. До початку цвітіння проводили обприскування рослин препаратом Тіовіт Джет, 4,0 кг/га. Відразу після збору урожаю проводили обприскування рослин препаратом Фітоверм, 1,2 л/га. Базовий варіант - агроценози ягідників де використовували рекомендовані інсекто-фунгіциди: ДНОК - 8 кг/га, Актеллік - два обприскування по 1,5 л/га, а також рекомендовані фунгіциди. Контрольний варіант - ягідників де не використовували будь-які прийоми. Він давав уяву про динаміку чисельності та шкідливості фітофагів впродовж вегетації. Для оцінки величини масового позитивного результату, ефективності способів використовували найбільш інформативні та об'єктивні текстові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробили статистично. Результати досліджень наведені у таблиці. 5 49248 6 Таблиця Результати експериментального обґрунтування способу Способи, що порів- Норми витрати нюються ентомофагів, добрива, л/га Рослини-консорти: Розселення трихограми, 3 прийоми, тис/га; Розселення габробракона, 2 прийоми, екз/кущ Підживлення рослин, Ріверм, 2 прйоми, л/га (Спосіб, що пропонується) Розселення на рослини; Золотоочка, імаго на кущ, 2 прийоми Тіовіт Джет, обприскування, кг/га Початкова чисельність шкідників, комплексний поріг Пошкоджено ягід, % Ефективність Позитивний результат способів, % 90,4 Спосіб оптимізує режим саморегуляції агроценозу ягідників. Урожай захищається шляхом підтримування чисельності шкідників без використання пестицидів 71,3 Спосіб не забезпечує режим саморегуляції агроценозу. Спостерігається підвищення чисельності та шкідливості фітофагів 504-80+50 20+30 2,0 1,7 8+10 8+10 4,0 2,0 5,9 1,2 Фітоверм, обприскування, л/га (Спосіб-прототип) ДНОК Акталлік н.е. - 2 обробки 8,0 1,5+1,5 2,5 2,0 88,6 (Базовий варіант) Контроль 2,0 24,6 НiР05 1,3 4,8 Встановлено, що у суб'єктності суттєвих ознак, спосіб реалізовано з отриманням позитивного результату. Агроценоз, що характеризується значним рівнем екологічної місткості, впродовж вегетаційного періоду функціонував в режимі саморегуляції. Реалізація способу дозволила підтримувати чисельність ентомокомплексу ягідників на постійному, безпечному для урожаю рівні. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 90,4%. Ефективність способу - найближчого аналога становила 77,3 %. Фактично, за показниками ефективності запропонований спосіб не поступався хімічному еталону - базовому варіанту. Найбільш суттєвим є те, що підсумковий результат ефективності досягається по різному. У запропонованому способі підтримується допороговий рівень чисельності шкідливих видів комах. Разом з тим спостерігається високий рівень чисе Урожай захищається з можливими негативними наслідками Неконтрольований розвиток і шкідливість фітофагів льності і значне біорізноманіття популяцій паразитів та кліщів, основного регуляторного механізму. Підсилюються ці механізми внаслідок штучного розселення ентомофагів - габробракона та трихограми. Хімічні інсектициди, після їх використання знищували, як шкідливих, так і корисних видів. У підсумку це приводило до локальних спалахів чисельності шкідників. Позитивний результат полягає у тому, що запропонований спосіб забезпечує режим саморегуляції в агроценозі ягідників та вирощування екологічно чистого врожаю, без негативного впливу на довкілля. Таким чином, запропоновано ефективний спосіб, що оптимізує режим саморегуляції агроценозу ягідників, забезпечує отримання якісного урожаю, без негативного впливу на урожай корисних членистоногих. 7 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 49248 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601