Пристрій для сполученої стимуляції тканини ротової порожнини

Передбачуваний винахід відноситься до медицини і спорту, зокрема до пристроїв, які застосовуються для профілактики і лікування захворювань людини методами використання адекватної рухомої активності, зокрема для стоматологічних процедур. Відома стійка для витяжіння хребта, яка має підвішений і підпружинений на рухомій стійці головотримач у вигляді закріпленого на голові пацієнта підбородочного упора /п.У. №21158, А63В23/02, Бюл. №1, 1998/. Недолік цього головотримача, з точки зору забезпечення навантаження м’язів щелепів, полягає у тому, що він створює напругу цих м’язів тільки у статичному плані - у вигляді ізометричних напружень, які не забезпечують динамічних рухів щелепних суглобів, що могли б більш адекватно впливати на ці м’язи. До того ж, головотримач не може бути застосованим без опори, якою є рухома стійка на масивній опорі. Тому для стимуляції тканин ротової порожнини при гімнастиці жувальних м’язів, цей головотримач непридатний. Відомий електрод для електростимуляції, який зв’язаний з електростимулятором і має електростимулюючу струмопровідну голівку, зв’язану зі тримачем, виконану із струмопровідної гуми /позитивне рішення по заявці №2001128686, від 21.05.2002/. Недолік цього електрода у тому, що він не пристосований для стимуляції зубів, зубних ольвеол і інших тканин ротової порожнини, бо має іншу форму. До того ж його держак потребує для фіксації і переміщення відповідних дій руками, але це зайве і для вибраного виду електростимуляції непридатне. Є широко відомі засоби і пристрої для біомеханічного впливу на різноманітні органи і системи людського організму, серед яких може бути і вібратор для ясен, створений по принципу електромеханічних пристроїв /кн. В.Т.Назаров, Биомеханическая стимуляция: Явь и надежды, Минск, "Полымя", 1986, с.74-75/. Недолік цієї книжки і опису у розділі "Здоровые зубы" у тому, що він не містить конкретних пристроїв для біомеханічної стимуляції зубів при лікуванні карієсу, парадонтоза і інших захворювань ротової порожнини. Найбільш близьким по технічній суті є зубний протез, який містить жорсткий базис у вигляді двох гілок верхньої і нижньої, кожна з яких має м’який шар з вигнутими по формі перехідних складок краями, зменшеними по товщині, виступаючими за межі базису /п.V. №39357, А6ІС13/00, Бюл. №5, 2001/. Недолік прототипу у тому, що він не має засобів для повноційної гімнастики зубів, тобто тренування м’язів щелепів і для масажу ясен і інших тканин ротової порожнини, що можливо було б застосовувати для їх укріплення, профілактики і лікування карієсу, парадантозу і інших захворювань, а також для адаптації пацієнтів до застосування зубних протезів. В основу винаходу поставлена задача з урахуванням всіх позитивних і негативних якостей прототипу зубного протезу, створити такий пристрій, який дав би можливість підвищувати ефект гімнастики зубів тренування жувальних м’язів за рахунок створення засобів навантаження їх, оснащення механічним масажем і посилення цих засобів застосуванням електричної та вібраційної стимуляції, щоб за рахунок природничої рухомої активності жування досягнути поліпшення здоров’я зубів і всього організму людини і забезпечити профілактику і лікування карієсу, парадантозу і інших тепер широко розповсюджених захворювань. Цю мету і задачу передбачалось вирішити застосуванням пружного базису з посиленими якостями амортизації, схопленням альвеол зубів пружними м’якими крильцями їх лож, які при жуванні могли б створювати - ефект поглаження і витискування - найбільш характерних прийомів механічного масажу, а для посилення цих процесів і ускорення лікарських процедур була застосована електро і механо стимуляція. Поставлена задача вирішена тим, що у зубному протезі, який містить базис із двох гілок - верхньої і нижньої, кожна з яких має вигнуті по формі перехідних складок ротової порожнини, зменшені по товщині і виступаючі за межі базису краї, згідно передбачуваному винаходу, кожна гілка базису виконана із еластичного пружного струмопровідного матеріалу, який має два шара: внутрішній - більш м’який і зовнішній - більш жорсткий, і має ложу для зубів, а вигнуті по формі перехідних складок, зменшені по товщині і виступаючі за межі базису краї складають бокові частини цієї ложи і виконані із м’якого шару у вигляді крилець оточених м’якими валиками, при цьому кожне крильце містить підкововидний електровод, зв’язаний з електростимулятором, корпус якого закріплено у середині верхньої гілки базису. Технічний і споживчий результат пропонованогопристрою, який досягнуто від використання сукупності всіх його відмінних ознак, полягає у тому, що за рахунок виконання гілок базису із еластичного матеріалу різнопружних шарів удалось не тільки збільшити їх амортизаційні якості і підвищити цим фізичне навантаження на м’язи щелепів, а і забезпечити механічний масаж альвеол і прилеглих до них тканин ротової порожнини. Застосування ж електростимулятора і відповідне розташування його електродів у гілках базису дали можливість значно посилити ефект рухової діяльності щелепів і прискорити термін тренувальних, профілактичних і лікувальних процедур. Суть пропонованого пояснюється кресленням, де на фіг.1 показано верхню гілку базису пристрою у аксонометрії і розрізи по А-А і Б-Б; на фіг.2 - теж саме, нижню гілку; на фіг.3 - розріз верхньої гілки базису по А-А фіг.1; на фіг.4 - теж саме, розріз нижньої гілки по А-А фіг.2; на фіг.5 - вигляд базису збоку при відкритому роті; на фіг.6 - теж саме, при закритому роті; на фіг.7 - розріз верхньої гілки базису по А-А фіг.1 у вихідному стані /ліворуч/ і при прикусі /праворуч/, збільшено; на фіг.8 - теж саме, розріз нижньої гілки базису по Б-Б фіг.2; на фіг.9 принципова схема електростимулятора і з’єднання його з електродами, схематично. Конкретно пристрій для сполученої стимуляції тканин ротової порожнини має базис 1, виконаний із двох окремих гілок: верхньої 2 і нижньої 3, і електростимулятор 4 з електродами 5. Кожна гілка базису виконана із пружного еластичного струмопровідного матеріалу, дозволеного для тривалого контакту з тканинами ротової порожнини, наприклад - із струмопровідної гуми, у вигляді підкови - по отпечатку зубів пацієнта. Еластичний матеріал гілок має два пружних шара - внутрішній 6, більш товстий і м’який, і зовнішній 7, більш тонкий і жорсткий. Посередині гілки 2 закріплено електростимулятор 4, корпус припасовано до піднебіння пацієнта за допомогою отпечатки. Обидві гілки базісу мають ложа 8 для розміщення у них зубів 9 пацієнта і фіксації їх у ротової порожнині. Бокові частини кожної ложи створюють пружні крильця 10, які охоплюють зуби і альвеоли II зубів і, притуляючись до них і інших частин ротової порожнини, надійно фіксують гілки у роті. Ці крильця зменшені по товщині до їх країв, а самі краї виконані у вигляді м’яких валиків 12. Поверх кожної гілки базису прикріплені окремо одна від одної контактні пластини ІЗ, які електричне пов'язані з електростимулятором 4 і через які передаються посилки струму до електродів 5. Кожний електрод 5 виконано у вигляді дуги з електростимулюючого матеріалу, яка впасована у м’який шар кожної гілки, у її крильця 10, з можливістю контакту з поверхнями зубних альвеол 11 /фіг.1-8/. Застосовано звичайний електростимулятор, корпус якого по формі припасовано до піднебіння пацієнта і з’єднано електричне з електродами по схемі фіг. 9. Губні і щічні ротові складки позначені позиціями 14 і 15. Користуються пристроєм таким чином. Вкладають у рот спочатку нижню 3, а потім верхню 2 гілки, покладаючи їх одна на одну, щоб щільно притулялися одна до одної пластини 13, а крильця 10 гілок охоплювали альвеоли 11 і входили своїми валиками 12 у губні 14 і ротові 15 складки ротової порожнини. Електростимулятор при цьому включено і через електроди 5 електричні стимули збуджують тканини альвеол і прилягаючі до них інші тканини ротової порожнини. Фізичне навантаження м’язів щелепних суглобів і технічний масаж зубних альвеол відбувається при активних жувальних діях: при прикусі м’язи скорочуються і напружуються, а після прикусу - розслабляються. Пружність обох шарів гілок забезпечує необхідний рівень напруги м’язів. Внутрішній м’який 6 шар сплющується, а зовнішній 7 більш жорстокий шар, покриваючий крильця 10 зовні, при цьому пружно розводиться. Після прикусу м’язи розслабляються і обидві гілки базису - і верхня і нижня вертаються у вихідне положення. Так, при жуванні виконується фізичне навантажене тренування м’язів щелепних суглобів. Механічний масаж при прикусах забезпечується тим, що при зближенні щелепів створюється тиск лож 8 і їх крилець 10 на притулені до них поверхні зубів і їх альвеол, а після прикуса, при розслабленні м’язів, цей тиск знімається, при цьому ускорюється кровообіг у судинах альвеол і прилеглих до них тканин ротової порожнини, бо жувальними діями створюється своєрідна помпа-насос у їх кровеносному руслі, що більш ефективно забезпечує ці структури киснем. Повільні і слабкі рухи щелепами при малих навантаженнях прикуса забезпечують поглажування масажуючих тканин, а більш енергійні і частіші - створюють засіб витиснення. Ці прийоми масажу можуть бути доповнені вібромасажем, якщо виконувати прикуси з максимальною частотою. Тоді кровообіг і всі обмінні процеси у тканинах ротової порожнини будуть протікати ще ефективніше, що разом з фізичним навантаженням дасть більшу перевагу і ефективність процедурам профілактики і лікування. Для скорочення лікувальних процедур, забезпечення і посилення їх ефективності важливе електростимулювання, що створюється електростимулятором 4 і його електродами 5. 3"єднання електростимуляції з фізичним тренуванням і масажем ще більше посилює профілактично-лікувальний вплив на тканини ротової порожнини, а вібромасажні дії впливають благотворно також і на центральну нервову систему. Такий сполучений вплив цих факторів /фізичних рухів, масажу, вібрації і електростимуляції/, як відомо, значно підвищує ефекти профілактики і лікування взагалі, а тканини ротової порожнини особливо. Чистка зубів, навіть досить якісна і систематична, не може замінити той вплив, який дає сполучення цих факторів. Жувальна гума, яку застосовують для профілактики захворювань зубів, теж не може забезпечити надійний рівень, ні по фізичному навантаженню м’язів щелепних суглобів, ні по впливу масажу на тканини ротової порожнини. При цьому вона небезпечна, бо при смакових добавках загрожує виснажуванням слинних залоз, що негативно може вплинути на зниження якості засвоєння їжі. Включення електростимуляції в цей ансамбль фізичного навантаження і масажу дає можливість значно скоротити і посилити профілактичний і лікувальний ефект, зняти загрозу нарушення процесу обміну речовин у організмі людини. Якраз це і дає перевагу пропонованого пристрою над прототипом. Сподіваємось, що пропонований пристрій для сполученої стимуляції тканини ротової порожнини найде широке застосування у гігієні і медицині, особливо він буде важливим для пацієнтів похилого віку.