Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу на тлі функціонального запору у людей похилого та старечого віку

Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу на тлі функціонального запору у лю 3 В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування людей похилого та старечого віку, хворих на ХНХ на тлі ФЗ, шляхом введення нового комплексу препаратів забезпечити підвищення ефективності лікування, універсальність та безпечність терапії. При цьому ефективність способу, що заявляється, зростає вдвічі порівняно з найближчим аналогом. Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано спосіб лікування ХНХ на тлі ФЗ у людей похилого та старечого віку шляхом призначення засобу із жовчогінною та послаблюючою дією. Новим в запропонованому рішенні є те, що як засіб із жовчогінною та послаблюючою дією призначають Тримебутин в дозі 200 мг тричі на день за 30 хвилин до їди впродовж 28 днів, додатково призначають холеретичний засіб Холівер по 2-4 пігулки тричі на день до або після їди впродовж 10-20 днів… Застосовуваний, згідно з відомим способом, найближчий аналог засіб Сорбіт (чи Ксиліт) - осмотично активний препарат, який виявляє діуретичну, дезінтоксикаційну, жовчогінну, спазмолітичну та послаблюючу дію. При прийомі всередину у високих дозах гальмує жовчовиділення та викликає діарею [Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России. - М.: АстраФарм-Сервис, 2002.-1504 с.]. Причиною недостатньої ефективності відомого найближчого аналога є відсутність холеретичної дії у Сорбіту. Прийом Сорбіту стимулює скорочення ЖМ (холекінетична дія), проте не посилює продукування жовчі, що викликає гальмування протизапальних процесів при ХНХ. Адже для протизапальної терапії необхідним ефектом є збільшення об'єму жовчі, яке сприяє дренуванню ЖМ за рахунок холерезу (збільшення об'єму жовчі, що виділяється). ХНХ на тлі ФЗ у людей похилого та старечого віку вимагає довготривалого та безпечного лікування. Тривалий же прийом Сорбіту викликає діарею, біль в кишечнику та дегідратацію, які шкодять здоров'ю людей похилого та старечого віку. Терапія за відомим способом найближчим аналогом не є універсальною, оскільки прийом Сорбіту протипоказаний при гіпермоторному ЖМ. Основна задачею лікування хворих на ХНХ є нормалізація тонусу і рухової активності ЖМ, відновлення нормального потоку жовчі по жовчних протоках. Для купірування больового синдрому та диспепсичних розладів традиційно використовують лікарські препарати, що нормалізують моторну функцію біліарної системи, - спазмолітики або холекінетики. Однак у значної частини пацієнтів спостерігаються поєднані та різнопланові порушення моторики ЖП і кишечнику. Отже, в арсеналі лікаря повинні бути присутніми лікарські засоби, здатні відновити моторику біліарного тракту незалежно від типу її порушення. Таким препаратом є агоніст опіатних рецепторів Тримебутин, що нормалізує як спастичну, так і гіпомоторну дискінезію кишечнику. Однак даних про використання Тримебутину при моторних порушеннях біліарного тракту в літературі практично немає [Яковенко Э.П., 65228 4 Агафонова Н.А., Яковенко А.В. и др. Эффективность агониста опиатных рецепторов тримебутина в терапии нарушений моторной функции желчевыводящих путей // Consilium medicum.-2008.-8. С. 52-57]. Тримебутин є універсальним препаратом щодо будь-якої дисфункції ЖМ завдяки принципово іншому, ніж у Сорбіті, механізму біологічного впливу на організм. Застосовуваний згідно зі способом, що заявляється, засіб Тримебутин – синтетичний агоніст периферичних опіоїдних рецепторів ,  і . Його механізм дії полягає в безпосередньому впливові на гладкі м'язи травного тракту та регуляції порушень моторики без дії на центральну нервову систему. На відміну від інших опіоїдів, Тримебутин не характеризується селективністю до жодного із трьох типів рецепторів, завдяки чому може як підсилювати, так і пригнічувати перистальтику. Процес нормалізації моторики ЖМ і кишечнику починається вже через 30 хвилин після прийому препарату. Додатково до Тримебутину за способом, що заявляється, призначають холеретичний засіб Холівер, який і при гіпомоторному, і при гіпермоторному ЖМ стимулює виділення жовчі, збільшуючи її об'єм, поліпшуючи дренаж ЖМ. А підвищений об'єм жовчі стимулює перистальтику кишечнику при ФЗ у людей похилого та старечого віку. Отже, призначені за заявленим способом терапії, препарати Тримебутин і Холівер взаємно доповнюють і потенціюють дію один одного. Результатом чого є підвищення ефективності лікування порівняно з прототипом майже вдвічі. Окрім того, заявлений спосіб є універсальним і безпечним для пацієнтів похилого та старечого віку. Суттєвими ознаками способу лікування, що заявляється, є режими прийому препаратів і їхнє дозування. Тривалість прийому препаратів, їх поєднання, а також ефективні лікувальні дози добирали дослідним шляхом. Як показали клінічні дослідження, після 28-денного курсу терапії Тримебутином і 10-денного лікування Холівером стан ЖМ і кишечнику у хворих людей похилого та старечого віку значно поліпшувався. В залежності від тяжкості захворювання терапію Холівером продовжували до 20 днів. Експериментально встановлена оптимальна доза для Тримебутину складає 200 мг тричі на день за 30 хвилин до їди, а для Холіверу - 2-4 пігулки тричі на день до або після їди. Лікування меншими дозами протягом коротшого, ніж заявлено, терміну є неефективним, а при лікуванні більшими дозами та довше, ніж заявлено, поліпшення стану вже не настає, але можуть виникнути побічні реакції. Ефективність і безпечність лікування ХНХ на тлі ФЗ у людей похилого та старечого віку за способом, що заявляється, доведені шляхом клінічних досліджень. В клініці були обстежені 60 хворих на ХНХ на тлі ФЗ. Серед обстежених були 37 жінок та 23 чоловіки у віці від 61 до 82 років. Всі хворі скаржилися на біль у животі та запори. Хворих розділили на 2 групи: основну та порівняння. Основну групу лікували за способом, що заявляється, а групу порівняння - за відомим способомпрототипом. Всі хворі мали порівнювану трива 5 65228 лість захворювання. Обстеження проводили за відомими прийнятими в гастроентерології методиками [Барановский А.Ю. Реабилитация гастроэнтерологических больных в работе терапевта и семейного врача. - С-Пб.: Фолиант, 2001. - С. 259308]. За результатами обстеження у 23 хворих основної групи та у 22 - групи порівняння виявили гіпомоторний ЖМ, у всіх інших - гіпермоторний. В гастроентерологічній клініці хворим виконали динамічну сонографію ЖМ, тобто УЗД до харчового навантаження (двох яєчних жовтків), через 15 та через 60 хвилин після нього [Дынник О. Б. Оценка функционального состояния жѐлчевыводящей системы с помощью динамической эхохолецистографии / Физиол. журн.-1990. -№ 2. - С. 63-67]. За результатами динамічної сонографії визначали максимальний і мінімальний об'єми ЖМ, викорис 6 товуючи при цьому метод суми циліндрів [Харченко Н.В., Демида Е.П., Динник О.Б… Стан моторики жовчного міхура та корекція порушень у хворих на холестероз жовчного міхура / Сучасна гастроентерологія.-2004, - № 4. - С. 33-36]. За співвідношенням максимального й мінімального об'ємів ЖМ визначали індекс його скорочувальності (ІС), який у здорової людини відповідає 1,96±0,03. Щоб довести ефективність, безпечність й універсальність запропонованої терапії, обстеження були проведені двічі: в перший та в останній день лікування. Результати досліджень занесені до таблиці. Результати дослідження ефективності способу, що заявляється, та відомого способу лікування ХНХ на тлі ФЗ у людей похилого та старечого віку. Таблиця Показник Заявлений спосіб. Основна група (n=30) Відомий спосіб. Група порівняння (n=30) після лікувандо лікування ня 1,73±0,03 1,81±0,03 до лікування ІС Нормальна скорочувальна функція ЖМ, у чол. (%) Нормальний стул, у чол. (%) Скарги на біль, у чол. (%) Діарея, у чол. (%) після лікування 1,72±0,04* 1,89±0,02* 4 (13,3) 24 (80,0) 7 (23,3) 14 (46,7) 0 30 (100,0) 0 29 (96,7) 29 (96,7) 0 0 30 (100,0) 0 13 (43,3) 16 (53,3) 12 (40,0) Примітка: * - різниця між показниками хворих до та після лікування вірогідна (р