Спосіб лікування хронічного панкреатиту із супутньою ішемічною хворобою серця у людей похилого та старечого віку

Спосіб лікування хронічного панкреатиту із су 38996 активність a1-антитрипсину. Виробник: Борщагівський хім. завод, м. Київ, Україна. Ербісол небілковий препарат природних органічних сполук негормональної природи, виділений з ембріональної тканини великої рогатої худоби. У своєму складі містить низькомолекулярні специфічні сигнальні молекули, які активують природні, еволюційно-сформовані механізми пошуку і знешкодження патологічних змін в органах і тканинах, сприяє більш повній реалізації генетичного потенціалу організму, що дуже важливо у хвори х похилого та старечого віку. Здатний підвищувати активність систем, що контролюють гомеостаз, має загальнобіологічну та імунокорегуючу дію, також впливає на рівень цукру в крові. Розроблений О.М.Ніколаєнко та співавторами. Виробник НВЦ "Ербіс", м. Київ, Україна. Ербісол занесений в реєстр життєво необхідних засобів України, запатентований в 20-ти країнах світу. Підвищують чутливість рецепторів клітини, індукує синтез інтерферону і фактору некрозу пухлин, чим забезпечує зменшення ризику поліорганної недостатності. Володіє протизапальними та антиоксидантними властивостями, що спонукало нас до призначення цього препарату в комплексному лікуванні даного захворювання. Вивчаючи механізм дії цих препаратів можемо говорити про перехресність їх впливу. Дані теоретичні передумови свідчать про доцільність включення в комплекс лікування хронічного панкреатиту кверцетину та ербісолу. Запропонований авторами новий спосіб лікування хронічного панкреатиту, враховуючи патогенез, дозволяє вплинути на активність оксидантної-антиоксидантної, протеазної-антипротеазної, імунної систем, перебіг атеросклерозу у осіб похилого та старечого віку, метаболічні зрушення, пролонгувати стадію ремісії, зменшити ризик виникнення поліорганної недостатності, зменшити дозу та тривалість базисної терапії, призначати лікарські засоби з урахуванням важкості перебігу захворювання. Суть винаходу пояснюється конкретними прикладами застосування способу. Приклад 1. Хворий Г., 72 років, № 3113 історії хвороби. Поступив в клініку зі скаргами на періодично виникаючий нудоту, відрижку повітрям, гіркоту в роті, помірний біль в епігастрії, що з'являлися при вживанні жирної, смаженої їжі, алкоголю. Погіршення апетиту. Періодичний ниючий та колючий біль в ділянці серця, що виникає незалежно від психічного та фізичного навантаження, не ірадіює. Задишку, що виникає при фізичному навантаженні, загальну слабкість, головокружіння. Частий стул, кашоподібний, обільний з шматочками неперетравленої їжі, вздуття живота. На хронічний панкреатит та ішемічну хворобу серця страждає на протязі десятків років. На основі клінічних та допоміжних даних виставлений діагноз: хронічний панкреатит із зниженою зовнішньо-секреторною секрецією, легкий варіант перебігу, стадія загострення. Супутній: ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин, кардіосклероз, СН II А ст., розпочата терапія - ношпа, аналгін, панкреатин, аспаркам, гранули кверцетину, які призначають три рази на добу по 1 г, в добовій дозі 3 г з ербісолом, що призначається по 2 мл в/м комплексному лікуванні при захворюваннях серцевого м'язу, пошкодженнях печінки. Недоліками прототипу є: 1. Він синтетичного походження. 2. Погано вивчений вплив цього препарату на перебіг хронічного панкреатиту, в залежності від ступеню важкості, у осіб похилого та старечого віку в сполучені з ІХС. 3. Не доведена можливість впливу на деякі ланки патогенезу ХП (стан протеазної-антипротеазної, імунної систем, реологію крові). 4. Не розглядається можливість впливу на розвиток поліорганної недостатності. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб лікування хронічного панкреатиту із супутньою ішемічною хворобою серця, у якому шляхом заміни синтетичного препарату на природні досягається можливість дії на інші системи гемостазу, крім антиоксидантної, а саме, - на стан протеазної-антипротеазної, імунної систем, фібринолітичної активності крові, ліпідного обміну з урахуванням особливостей похилого та старечого віку, що підвищує е фективність лікування, зменшує ризик виникнення ускладнень. Для вирішення поставленого завдання запропоновано спосіб лікування хронічного панкреатиту з супутньою ішемічною хворобою, який включає призначення антиоксидантного засобу не менш як на 20 днів прийому, у якому, згідно з винаходом, як антиоксидантний засіб використовують кверцетин у кількості трьох грамів на добу у поєднанні з внутрішньом'язовими ін'єкціями ербісолу у дозі не менш двох мл на добу. У способі як препарат, що покращує місцеву реологію ПЗ, впливає на стан оксидантної-антиоксидантної, протеазної-антипротеазної систем, подовжує стадію ремісії, використовують гранули кверцетину, які призначають три рази на добу по 1 г, як препарат, що впливає на імунну ланку патогенезу (хронізація запалення) та зменшує ризик поліорганної недостатності - ербісол, що приймають за такою схемою в залежності від ступеню важкості: при легкому ступеню важкості - ербісол по 2 мл в/м - 1 рази на добу о 21.00 впродовж 10 діб, переходячи на підтримуючу доз у - по 2 мл 1 раз на добу у 21.00 через день. При середньому та важкому ступеню перебігу призначають ербісол по 2 мл в/м - 2 рази на добу о 17.00 та 21.00 впродовж 10 діб. Наступні 10 діб ербісол призначають по 2 мл 1 раз на добу о 21.00. Ступінь важкості визначається за клінічною картиною та додатковими методами дослідження. Кверцетин (3,3,4,5,7 - пентагідроксіфлавон) фенольне з'єднання флавоноїдного ряду з сильною антизапальною та антиоксидантню дією, використовується в комплексній терапії гострого інфаркту міокарда, коронарного атеросклерозу, бронхіальної астми, алергічних та запальних процесах, володіє доведеними кардіопротекторними властивостями в умовах ішемії, запобігає дестабілізації атеросклеротичного процесу, антиоксидантна дія. Також володіє антилейкотриєновою активністю, як інгібітор 5-ліпоксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти та Са-мобілізуючої системи гідролізу поліфосфоінозитолів; зменшує активність протеолітичних ферментів та підвищує 2 38996 - 1 раз на добу о 21.00 впродовж 10 діб, потім перейшли на підтримуючу дозу по 2 мл 1 раз на добу у 21.00 через день. Об'єктивний стан при поступленні: стан хворого відносно задовільний. Шкіра та видимі слизові бліді. Зниженого живлення. AT - 140/70 мм рт.ст. ЧСС - 76/хв, задовільних властивостей. Аускультативно в ділянці серця - тони чисті, ритмічні, приглушені. Над легенями - везикулярне дихання. Живіт м'який, пальпаторно болючий в зоні Губергриця-Скульського. Печінка + 2 см, пальпаторно чутлива. Через 4 доби після отриманого лікування хворий відмічав суб'єктивне покращення: покращення апетиту, зникнення диспептичних розладів, болю в ділянці серця, пальпаторна болючість печінки зменшилась, самопочуття покращилось. В зв'язку з позитивною реакцією на початок лікування - комплексна терапія була продовжена. Стан хворого стабілізувався, покращилися лабораторні показники (коагулограма, ліпідограма, показники зовнішьосекреторної функції ПЗ, показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи). Переносимість лікування задовільна, побічних явищ не виявлено. Після першого тижня лікування вдалося досягти стабільного стану, зменшити кратність та тривалість прийому аналгетиків. Хворий пролікувався 14 днів запропонованою терапією з суттєво позитивною динамікою симптомокомплексу: зникла нудоту, гіркота в роті, біль в епігастрії, біль в ділянці серця, при зменшені тривалості та кратності введення аналгетиків. Пацієнт виписаний в задовільному стані. Приклад 2. Хворий Г., 78 років, № 2904 історії хвороби. Поступив у терапевтичне відділення ПВВ зі скаргами на періодичну блювоту, що не приносить полегшення, нудоту, гіркоту в роті, відрижку повітрям, значний біль в епігастрії, в лівому та правому підребер'ї, що іноді носить оперезуючий характер та виникає після вживанні жирної, смаженої їжі, алкоголю. Втрату апетиту, схуднення. Періодичний ниючий та колючий біль в ділянці серця, що виникає незалежно від психічного та фізичного навантаження, не ірадіює. Задишку, що виникає при фізичному навантаженні, загальну слабкість, головокружіння. Кашоподібний, обільний кал з шматочками неперетравленої їжі, вздуття живота. На хронічний панкреатит та ішемічну хворобу серця страждає на протязі десятків років, регулярної медикаментозної терапії не отримував. Хворому виставлений клінічний діагноз - хронічний панкреатит зі зниженою зовнішьосекреторною функцією, середньої важкості, стадія загострення. Супутній: ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин, кардіосклероз, СН II А ст. Призначена терапія - спазмалгон, папаверин, панкреатин, кокарбоксилаза, аспаркам; гранули кверцетину три рази на добу по 1 г, ербісол по 2 мл в/м - 2 рази на добу о 17.00 та 21.00 впродовж 10 діб. Наступні 10 діб ербісол призначався по 2 мл 1 раз на добу о 21.00. Об'єктивний стан при поступленні: стан хворого середньої важкості. Шкіра та видимі слизові бліді. Зниженого живлення. AT - 150/70 мм рт.ст. ЧСС - 82/хв, задовільних властивостей. Аускультативно в ділянці серця - тони чисті, ритмічні, при глушені. Над легенями - везикулярне дихання. Живіт м'який, пальпаторно болючий в зоні Шоффара та Губергриця-Скульського, болючість в т. Дежардена, позитивний симптом Мейо-Робсона. Печінка + 4 см, пальпаторно чутлива. До початку лікування хворому проведений комплекс обстежень, в тому числі дослідження рівня ліпідів крові, і виявлено: ТГ (N 0,4 1,8 ммоль/л) - 2,6 ммоль/л; ХС (N 4-6 ммоль/л) 8 ммоль/л; ХМ (N 0%) - 3,2%; b ЛП (N 41-72%) 46 %; пре b ЛП (N 0-30%) - 39,7%; a ЛП (N 10-46%) - 14,5%. Показники перекисного окиснення ліпідів: МА без ініціації (N - 6,02±0,23 мкмоль/л) - 9,73±0,21; Гл SH (N - 0,61±0,02 мкм/л) - 0,50±0,04; Гл-S-трансфераза (N - 126,13±3,87 нмоль ВГ за 1 хв. На 1 г Hb) - 149,13±3,48; Глюкозо-6-ФГ (N - 2,41± +0,07 мкмоль НАДФН2 за 1 хв. на 1 г Hb) 1,98±0,03; Супероксид дисмутаза (N - 2,21±0,14 од. активності за 1 хв. на 1 гр Hb) - 1,77±0,11. УЗД органів черевної порожнини: Ехогенність печінки підвищена не значно. Паренхіма дрібнозерниста, дифузно ущільнена. ПЗ візуалізується, розміри звичайні. Контри чітки, рівні, неперервні. Паренхіма підвищеної ехогенності. Комп'ютерна томограма: ПЗ атрофічна. Через 7 діб після отриманого лікування хворий відмічав суб'єктивне покращення: зникнення диспептичних розладів, болю в ділянці серця, пальпаторна болючість печінки зменшилась, самопочуття покращилось. В зв'язку з позитивною реакцією на початок лікування комплексна терапія була продовжена. Стан хворого стабілізувався, покращилися лабораторні показники. Рівень ліпідів крові: ТГ (N 0,4 1,8 ммоль/л) - 1,8 ммоль/л; ХС (N 4-6 ммоль/л) 6 ммоль/л; ХМ (N 0%) - 1,2%; b ЛП (N 41-72%) 50,4 %; пре b ЛП (N 0-30%) - 10,5%; a ЛП (N 1046%) - 37,9%. Перекисного окиснення: МА без ініціації (N 6,02±0,23 мкмоль/л) - 7,45±0,26; Гл SH (N 0,61±0,02 мкм/л)- 0,54±0,04; Гл-S-трансфераза (N 126,13±3,87 нмоль ВГ за 1 хв. На 1 г Hb) 140,02±2,87; Глюкозо-6-ФГ (N - 2,41±0,07 мкмоль НАДФН2 за 1 хв. на 1 г Hb) - 2,22±0,05; Супероксид дисмутаза (N - 2,21±0,14 од. активності за 1 хв на 1 гр Hb) - 1,87±0,13; Переносимість лікування задовільна, побічних явищ не виявлено. Після другого тижня лікування вдалося досягти стабільного стану, зменшити кратність та тривалість прийому аналгетиків. Хворий пролікувався 19 діб запропонованою терапією з суттєво позитивною динамікою симптомокомплексу: зникла нудоту, гіркота в роті, біль в епігастрії, в правому та лівому підребер'ї, біль в ділянці серця, зменшились розміри печінки та її болючість при пальпації, нормалізувався стілець, при зменшені тривалості та кратності введення аналгетиків. Пацієнт виписаний в задовільному стані. З прикладів та таблиці можна побачити, що запропонований авторами спосіб і режим введення лікарських засобів дозволяє: • досягти стабільного ефекту у хворих на хронічний панкреатит похилого та старечого віку в поєднанні з ІХС на 10-13% більше, ніж при традиційній терапії; • прискорити настання ефекту; 3 38996 • зменшити інтоксикаційні та сенсибілізуючі ефекти; • попередити побічні негативні явища терапії; • зменшити тривалість та кратність введення аналгетиків; • покращити показники ліпідного обміну, антиоксидантного захисту, локальної мікроциркуляції; • зменшити процеси запалення в ПЗ; • перервати патогенетичне коло хронізації запалення; • призначати терапію, враховуючи ступень важкості перебігу захворювання. Таким чином, досягнення та прискорення стабільного ефекту, покращення функції підшлункової залози, покращен ня показників ліпідного обміну, стан у системи антиоксидантного захисту, покращення реології крові, зменшення ризику розвитку поліорганної недостатності забезпечує даному винаходу відповідність критерію "позитивний ефект". Відповідність критерію "новизна" забезпечує даному винаходу те, що вперше в комплекс лікування хворих похилого та старечого віку на хронічний панкреатит в поєднанні з ІХС включений кверцетин з ербісолом, з врахуванням важкості перебігу захворювання. Оцінка ефективності лікування хворих на хронічний панкреатит запропонованим способом забезпечує відповідність критерію "суттєві відмінності". Таблиця Порівняльні результати терапії хронічного панкреатиту за базисною схемою лікування (спазмолітики, знеболюючі, ферменти - при зниженій зовнішньосекреторній функції ПЗ), інгібітори протеаз (при підвищенній - метаболічна терапія) та комплексним лікуванням з включенням до схеми запропонованих препаратів (кверцетин + ербісол) Ознака Традиційна терапія Біль (перший тиждень) Зникнення 20,0% Зменшення 16,0% Без ефекту 64,0% Диспепсичний синдром 15,5% (ефективність лікування в % випадків) Клінічні прояви зовнішньо секреторної 48,1% недостатності (залишились) Рівень МДА Незначне зниження (7,1%) Рівень відновленого глутатіону Незначне підвищення (5,9%) Фібринолітична активність крові Без змін Запропонований спосіб 27,2% 36,4% 36,4% 32,6% 20,1% Глюкоза крові Без змін Рівень ліпідів крові Зовнішньосекреторна функція: Амілаза крові, сечі, ліпаза крові Дебіт бікарбонатів, ліпази, трипсинів Об¢єм панкреатичного секрету Нормалізація типа секреції Введення аналгетиків: тривалість (кількість діб) кратність (кількість разів на добу) Стабільність ремісії Без змін Значне зниження (24,3%) Значне підвищення (12,3 %) Значне покращення Вірогідне (р < 0,05) зниження рівня глюкози крові Зниження рівня атерогенних ліпідів Без змін Незначне покращення Збільшення 23,3% Тенденція до зменшення Значне покращення Збільшення 28,1% 10,3±1,6 3,1±0,4 3-4 місяці 5,1±1,1 2,3±0,8 До півроку __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4