Спосіб визначення акушерських ускладнень у вагітних з вірусним гепатитом с

Спосіб визначення акушерських ускладнень у вагітних з вірусним гепатитом С, що включає проведення дослідження показників фізичного та психічного стану пацієнта, який відрізняється тим, що визначають активність аланінамінотрансферази (АлАТ), рівень загального білірубіну, активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ), вивчають скарги пацієнта, визначають термін вагітності, проводять дослідження на поєднану інфекційну патологію, проводять дослідження U 2 (19) 1 3 патології, супутніх захворювань гепатобіліарної системи тощо. Хоча зазначені медико-соціальні показники і не мають прямого зв'язку з ГС, проте за певних обставин можуть сприяти ускладненню перебігу основного захворювання. З іншого боку, важливим є адекватна математична та статистична обробка отриманих даних для визначення достовірних прогностичних критеріїв для передбачення ризику розвитку різних патологічних станів. В цілому, до основних факторів, за якими визначається частота та тяжкість акушерських ускладнень при гепатитах, фахівці відносять період хвороби, її тяжкість, термін вагітності [1,9]. Мри ГС виникають труднощі у застосуванні зазначених критеріїв (окрім терміну вагітності), оскільки перебіг даного захворювання характеризується переважно низькою активністю без наявності вираженої специфічної клінічної картини захворювання та певних характерних біохімічних зрушень та рідкістю загострень [1,3, 7,9]. Часто при вагітності ГС виявляється вперше, що також спричинює значні труднощі в проведенні остаточної верифікації діагнозу. Саме тому виникає необхідність пошуку нових підходів, які б дозволили достовірно оцінити вплив ГС на перебіг вагітності, стан плоду, що дозволить своєчасно провести відповідні заходи, спрямовані на попередження розвитку акушерських ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу: ранній прогноз ризику акушерських ускладнень у вагітних з вірусним гепатитом С та підвищення точності прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що шляхом визначення прогностичного коефіцієнта ризику проводиться оцінка індивідуального ризику розвитку акушерських ускладнень у жінок з гепатитом С. Причинно-наслідковий зв'язок між отриманим значенням прогностичного коефіцієнта ризику та певною вірогідністю розвитку акушерських ускладнень. Виходячи із отриманого значення коефіцієнта сформовано три прогностичні групи: 1) група несприятливого прогнозу з високою ймовірністю виникнення ускладнень, 2) група, що потребує додаткового обстеження та 3) група сприятливого прогнозу щодо перебігу вагітності. Приклади практичного застосування способу. В прогностичну (робочу) карту занесені відібрані прогностичні ознаки, виведені з показників, що характеризують інфекційний процес (симптоми, лабораторні та інструментальні дані тощо), неспецифічних ознак та медико-соціальних показників. 65365 4 Вірогідний ризик розвитку акушерських ускладнень оцінюється шляхом визначення прогностичного коефіцієнта ризику, який включає в себе співвідношення між сумою коефіцієнтів наявних прогностичних ознак (апріорна ймовірність) та максимально можливою їх сумою (абсолютна ймовірність). Дана формула має наступний вигляд: Kпр=ΣKпо/52*100 %, де ΣKпо - сума коефіцієнтів наявних прогностичних ознак, або апріорна ймовірність. Максимально можлива сума коефіцієнтів прогностичних ознак, тобто абсолютна ймовірність, у даній карті прогнозування становить 52. Отримане значення прогностичного коефіцієнта ризику буде відповідати певній вірогідності розвитку акушерських ускладнень. Відповідно до запропонованої методики можливі три прогностичні групи: 1) група несприятливого прогнозу з високою ймовірністю виникнення ускладнень (Kпр = 54 %), 2) група, що потребує додаткового обстеження (показники Kпр знаходяться в межах 33-54 %) та 3) група сприятливого прогнозу щодо перебігу вагітності (Kпр = 33 %). Практичне застосування методики здійснюється таким чином: у вагітної з ГС виявляють прогностичні ознаки, перераховані в запропонованій карті прогнозування з подальшим вираховуванням суми коефіцієнтів наявних прогностичних ознак, яку ділять на 52 та множать на 100 %. Вагітних з ГС, у яких Kпр більше 54 %, варто віднести до групи несприятливого прогнозу з високою ймовірністю виникнення ускладнень. Жінкам даної прогностичної групи доцільно при вагітності розробляти індивідуальний план спостереження, який включає періодичні консультації лікарівінфекціоністів та гастроентерологів, позачергові обстеження, постійний контроль стану плоду, призначенням засобів, спрямованих на збереження вагітності, за необхідності - лікування в акушерському, інфекційному чи гастроентерологічному стаціонарах. Вагітні, в яких Kпр є менше 33 %, віднесені до групи сприятливого прогнозу по протіканню вагітності, пологів і підлягають звичайному спостереженню в акушера-гінеколога в жіночій консультації, до обстеженню на маркери ГС та консультацією інфекціоніста. Жінки з наявністю ГС при вагітності, у яких Kпр знаходяться в межах 33-54 %, потребують додаткового поглибленого амбулаторного обстеження, залученням лікарівінфекціоністів і гастроентерологів та подальшим визначенням групи і відповідно до цього спостереження - за загальноприйнятою тактикою ведення в жіночій консультації чи за індивідуальним планом. 5 65365 6 Робоча карта прогнозування ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок з вірусним гепатитом С Порядковий Прогностичний № Група ознак номер фак- Назва інформативних ознак коефіцієнт тора Значимі ознаки 1 Більше 3-х норм 5 Активність АлАТ (норма 0,101. 0,68 ммоль/год./л чи АлАТ до 2 Від 1 до 3 норм 3 30 МО) 3 У межах норми 1 4 Більше 20,5 мкмоль/л 5 2. Рівень загального білірубіну 5 Від 10 мкмоль/л до 20,5 мкмоль/л 3 6 До 10 мкмоль/л 1 7 Більше 3-х норм 5 Активність АсАТ (норма 0,103. 0,45 ммоль/год./л чи АсАТ до 40 8 Від 1 до 3 норм 3 МО) 9 У межах норми 1 10 Явні 5 Скарги (періодична чи постійна Виявляються при ретельному опиту4. тяжкість у правому підребер'ї, 11 3 ванні швидка втомлюваність) 12 Відсутні 1 13 Більше 6-ти місяців 5 5. Термін вагітності 14 До 6-ти місяців 3 15 Не було 1 16 ВІЛ-інфекція 5 17 Гепатити іншої етіології (А, В, D і інші) 3 6. Поєднана інфекційна патологія 18 Інша супутня інфекційна патологія 1 19 Відсутня 0 20 Виявляються лабораторно 5 Супутні захворювання гепато7. 21 Проявляються клінічно 3 біліарної системи 22 Відсутні 1 Середньозначимі ознаки Виходить за край реберної дуги більш 23 3 ніж на 2 см Розміри печінки за даними па8. Виходить за край реберної дуги до 2 льпації 24 2 см 25 У межах фізіологічної норми 1 26 Постійне 3 9. Вживання алкоголю 27 Періодичне 2 28 Не вживає, чи вживає спорадично 1 29 Виражених клінічних проявів 3 10. Інша екстрагенітальна патологія 30 Легкого клінічного перебігу 2 31 Відсутня 1 Малозначимі ознаки 32 Від 35 років і старші 2 11. Вік 33 Від 25 до 34 років 1 34 До 24 років 0 35 З переважанням тваринних жирів 2 12. Харчування 36 З помірною кількістю тваринних жирів 1 37 Переважно молочно-рослинна їжа 0 38 Високі 1 13. Психічні навантаження 39 Помірні 1 40 Звичайні 0 41 Високі 2 14. Фізичні навантаження 42 Помірні 1 43 Звичайні 0 Висновок. Результати проведених досліджень дають змогу вважати, що впровадження в практику роботи закладів охорони здоров'я запропонованої карти буде сприяти ранньому прогнозуванню ускладнень перебігу вагітності, стану плоду у жінок з гепатитом С, що в свою чергу дозволить своєчас но визначити лікарську тактику, направлену на попередження розвитку акушерських ускладнень. На підставі клінічних даних соматичного статусу та за результатами лабораторного обстеження розроблено карту прогнозування можливих акушерських ускладнень у жінок з верифікованим гепатитом С при вагітності. З використанням нової методики прогнозування виділено три групи: група 7 несприятливого прогнозу з високою ймовірністю виникнення ускладнень (Kпр 54 %), група, що потребує додаткового обстеження (показники Kпр знаходяться в межах 33-54 %) та група сприятливого прогнозу щодо перебігу вагітності (Kпр 33 %). Розроблено рекомендації щодо тактики ведення вагітних, які належать до різних груп. Разом з тим, даний спосіб відносно простий у використанні, оскільки не потребує спеціального приміщення чи обладнання, що забезпечить широке його застосування в практичному акушерстві. Джерела інформації:: 1. Громашевська Л.Л., Марієвський В.Ф., Гураль А.Л. Гепатит С: епідеміологія, діагностика, клініка, лікування. Методичні рекомендації. - К.: 2007.-38 с. 2. Лапач С.Н., Чубенко Л.В., Бабич II.11. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Lixcel. - К.: Морион, 2000.-320 с. 3. Малий В.П., Звягинцева Т.Д., Титовский СП. HCV-инфекция (острая и хроническая). Клиникопатогенетические и терапевтические аспекты. - К.: 2005.-492 с. 4. Міцода P.M. Патогенетичні особливості, прогнозування, профілактика та лікування акушерських ускладнень у жінок, які страждали або страждають па вірусні гепатити. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. - К.: 2007.-36 с. 5. Сологуб Т.В., Погромская М.Н., Крыга Л.Н. Вирусные гепатиты В и С и беременность // Вес Комп’ютерна верстка І. Скворцова 65365 8 ник инфектологии и паразитологии -2000. - № 2. с. 4-7. 6. Сепетлиев Д. Статистические методы в научных медицинских исследованиях. - М.: Медицина, 1968. - с. 176-209,232-260. 7. Харченко Н.В., Порохницький В.Г., Топольницький В. С Вірусні гепатити. - К.: Фенікс.-2002.296 с. 8. Шагінян В.Р. Перинатальна передача вірусів гепатитів В і С та основні напрямки її профілактики // Педіатрія і перинатологія.-2004. - № 1. - с. 63-66. 9. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. - М: Триада, 2003.-816 с. 10.Hardikar W, Elliott HJ, Jones CA.The silent infection:should we be testing for perinatal hepatitis С and, if so, how? // Med Journal Aust.-2006. - Vol.184, № 2. - P.54-55. 11.Hillemanns P, Dannecker C, Kimmig R Obstetric risk and vertical transmission of hepatitis С virus infection and pregnancy //Acta Obstetr Gynecol Scand.-2000. - Vol.79, № 7. - P.543-547. 12.Giles M, Hellard M, Sasadeusz J.Hepatitis С and preagnancy // Aust N Z J Obstretr Gynaecol.2003. - Vol.43, № 4. - P.290-293. 13.Gutkowski K, Gutkowska D, Lepiech J.Viral hepatitis during pregnancy // Ginekol Pol.-2006. Vol.77, № 10. - P.804-810. 14.Prasad LR, Massery Spicher V, Kammerlander R, Zwahlen M.Hepatitis С in a sample of pregnant women in Switzerland:seroprevalence and socio-demographic factors // Swiss Medical Weekly.-2007. - Vol.137, № 1-2. - P.27-32. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601