Спосіб деепітелізації непаразитарних кіст печінки

Спосіб деепітелізації непаразитарних кіст печінки, що включає лапаротомію, пункцію та аспірацію вмісту кісти з наступним розкриттям порожнини кісти, який відрізняється тим, що внутрішню порожнину кісти обробляють тампонами, почергово змоченими 10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату протягом 5 хвилин кожний. (19) (21) u201109985 (22) 12.08.2011 (24) 10.01.2012 (46) 10.01.2012, Бюл.№ 1, 2012 р. (72) КРИВЧЕНЯ ДАНИЛО ЮЛІАНОВИЧ, ПРИТУЛА ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ, ЯРЕМЕНКО ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ДУБРОВІН ОЛЕКСАНДР ГЛІБОВИЧ, СІЛЬЧЕНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ, ХУССЕЙНІ САЄД ФАЙЗУЛА, МЕТЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ 3 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату протягом 5 хвилин кожний. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є те, що деепітелізацію непаразитарних кіст печінки проводять не лише одним препаратом - 70 % етиловим спиртом, а комбінацією трьох антисептиків (10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату), бо одномоментна обробка внутрішньої порожнини кісти лише 70 % етиловим спиртом не гарантує в достатній мірі деепітелізації непаразитарної кісти. Крім того використання 70 % етилового спирту, як антисептика, не забезпечує гарантованої знезаражуючої дії при можливому інфікуванні кісти. Використовувані нами препарати (10 % спиртовий розчин йоду, 96 % етиловий спирт і 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконат) мають виражені антисептичні та «дубильні» характеристики, що гарантує надійну деепітелізацію кісти. Обробка порожнини таким способом проходить від більш агресивного препарату - до слабшого, одночасно пом'якшуючи токсичний вплив попереднього засобу на уражений орган та організм в цілому. Саме ці технічні особливості запобігають появі можливих післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при деепітелізації непаразитарних кіст печінки. Новизна полягає в оптимізації хірургічного втручання шляхом врахування фармакологічних властивостей антисептичних препаратів і анатомофізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології. За доступними літературними даними такий спосіб деепітелізації непаразитарних кіст печінки невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Після лапаротомії та ідентифікації кісти її ретельно відмежують серветками та пелюшками від інших органів і вільної черевної порожнини. Пунктують кісту товстим вазофіксом. Місце пункції вибирають не в самому центрі кісти, а біля проксимального до хірурга краю. Перед цим накладають кисетний шов в стінці кісти, щоб під час пункції можна загерметизувати прокол. Вазофіксом біля проксимального краю кісти проводять її пункцію. Цей технічний прийом виконують для того, що після відсмоктування рідини кіста зменшується в розмірах і «ховається». Це важливо при труднодоступній локалізації патології. Пунктують кісту вазофіксом, а не товстою голкою, щоб не пошкодити цією голкою протилежний край фіброзної капсули або саму стінку. Спершу відсмоктують максимальну кількість рідини, що міститься в кісті для ідентифікації кольору рідини, що могло свідчити про наявність жовчної нориці та про характер пошкодження судин або жовчних ходів. Відсмоктавши рідину з порожнини кісти, виймають вазофікс, розкривають порожнину кісти, а після того внутрішню порожнину кісти обробляють спершу тампоном, змоченим 10 % спиртовим розчином йоду, потім - 96 % етиловим спиртом і закінчують обробляти порожнину тампоном з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату протягом 5 хвилин кожний. Приклад конкретного втілення. 66749 4 Дівчина К., 13 років, (історія хв. № 1963), була прийнята 26.10.2006 року в клініку дитячої хірургії НМУ зі скаргами на періодичні болі в правій підреберній ділянці. Після обстеження на ультрасонографії встановлено, що в VIII сегменті печінки наявне утворення круглої форми діаметром 90 мм з ознаками кісти. Кісту виявлено 1 місяць назад, направлено в НДСЛ «Охматдит» для хірургічного лікування. Характер даного утворення підтверджено комп'ютерною томографією. Клінічний діагноз: Непаразитарна кіста печінки великих розмірів, VIII сегмент. 07.11.2006 року у плановому порядку виконана операція - лапаротомія, пункція, висічення оболонок кісти з капітонажем і дренуванням порожнини кісти. Під час операції отримали 580 мл прозорої рідини, проводили деепітелізацію непаразитарної кісти печінки за запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. При контрольному ультрасонографічному обстеженні на 8 добу (13.06.2006 р.) в проекції оперованої кісти видно залишкову порожнину об'ємом 70 мл, неправильної форми та неоднорідним вмістом, просвіті якої знаходиться дренажна трубка. На 15-ту забрано дренажну трубку. На 17 добу в задовільному стані дитина виписана додому. Оглянута повторно через 1, 4, 6, 9, 12 місяців, 2, 3, 4 і 4,5 років після операції. Росте і розвивається добре. На ультрасонографії через 4,5 років (24.05.2011 р.) патологічних змін в печінці не виявлено. У клініці дитячої хірургії НМУ з 1994 до 2011 року проведено 40 відкритих хірургічних втручань при непаразитарних кістах печінки з використанням способу, що заявляється. Даний спосіб дозволив гарантовано добитися як деепітелізації, так і знезараження непаразитарної кісти. В жодному випадку ми не мали рецидиву захворювання та побічних ускладнень у вигляді алергічних реакцій чи порушень функції організму іншого характеру. У 10 пацієнтів з непаразитарними кістами печінки ми проводили деепітелізацію порожнини кісти за способом-прототипом. У 2 із 10 пацієнтів у післяопераційному періоді проходило тривале (20 і 25 днів відповідно) виділення рідинного вмісту по дренажу із зашитої кісти, що свідчило про недостатню деепітелізації порожнини кісти. Таким чином, завдяки створенню оптимальних умов для підвищення надійності деепітелізації порожнини непаразитарної кісти шляхом врахування фармакологічних властивостей антисептичних препаратів і анатомо-фізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології, вдалося запобігти післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, чим забезпечується успішне лікування. Список літератури 1. Борисов А.Е., Земляной В.П., Непомнящая С.Л., Чистяков Д.Б. Непаразитарные кисты печени. - СПб.: Издание Предприятия ЭФА, 2000. - 82 с. 2. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практ. рук.: Пер. с англ. / Под ред З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - 864 с. 5 3. Тимошин А.Д., Шестаков А.Л., Юрасов А.В. Малоинвазивные вмешательства в абдоминальной хирургии. - М.: Триада-Х, 2003. - 216 с. 66749 6 7 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 66749 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601