Спосіб санації ехінококових кіст печінки при відкритому втручанні

Спосіб санації ехінококових кіст печінки при відкритому хірургічному втручанні, що включає лапаротомію, пункцію та аспірацію вмісту кісти, 3 тому хірургічному втручанні, при якому після лапаротомії, пункції та аспірації вмісту кісти, в її порожнину на 7 хвилин вводять 10 % спиртовий розчин йоду з наступним відсмоктуванням його, розкриттям порожнини кісти та видаленням хітинової оболонки [5]. Такий спосіб є більш ефективний за попередні, але гепатотоксичність і нефротоксичність 10 % спиртового розчину йоду залишається досить високою, що є причиною післяопераційних ускладнень у вигляді токсико-алергічних нефропатій та різного виду інших алергічних реакцій. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності хірургічного лікування ехінококових кіст печінки за рахунок забезпечення умов, які запобігають післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, шляхом підвищення надійності протипаразитарної обробки кісти при відкритому хірургічному втручанні. Отриманий технічний результат зводиться до зниження кількості післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при хірургічному лікуванні ехінококових кіст печінки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі санації ехінококових кіст печінки при відкритому хірургічному втручанні, що включає лапаротомію, пункцію та аспірацію вмісту кісти, розкриття порожнини кісти та видалення хітинової оболонки, згідно з корисною моделлю, в порожнину кісти почергово вводять 10 % спиртовий розчин йоду та 96 % етиловий спирт, з експозицією по 7 хвилин з наступним відсмоктуванням кожного, а після розкриття порожнини кісти та видалення хітинової оболонки, порожнину кісти додатково обробляють тампонами, почергово змоченими 10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконат протягом 5 хвилин кожний. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є те, що санацію ЕКП при відкритому хірургічному втручанні проводять не лише одним сколецидним препаратом - 10 % спиртовим розчином йоду, а комбінацією трьох антисептиків (10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконат). Вищевказані препарати мають сколецидні характеристики, проте самостійне використання їх на короткий (до 10 хвилин) строк не гарантує надійне знезараження ЕКП. Разом з тим, наявність в просвіті кісти сколецидного препарату з даною експозицією може призвести до токсико-алергічних ускладнень, а збільшення експозиції цих засобів може тільки посилити вірогідність появи цих ускладнень. Тому, при поступовому (почерговому) введенні в просвіт порожнини кісти кожен із цих антисептиків здійснює як сколецидну дію, так і одночасно пом'якшують токсичний вплив попереднього засобу на уражений орган та організм в цілому. Крім того, відомо, що сколекси та дочірні гідатиди наявні і за межами хітинової оболонки. Тому, далі після розкриття порожнини кісти та видалення хітинової оболонки, порожнину кісти додатково обробляють тампонами, почергово змоченими 10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим 64726 4 спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконат протягом 5 хвилин кожний. Саме ці технічні особливості запобігають появі можливих післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при відкритому хірургічному лікуванні ехінококових кіст печінки. Новизна полягає в оптимізації хірургічного втручання шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомофізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології. За доступними літературними даними такий спосіб санації ехінококових кіст печінки при відкритому хірургічному втручанні невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Після лапаротомії та ідентифікації кісти її ретельно відмежовують серветками та пелюшками від інших органів і вільної черевної порожнини. Пунктують кісту товстим вазофіксом. Місце пункції вибирають не в самому центрі кісти, а біля проксимального до хірурга краю. Перед цим накладають кисетний шов в стінці кісти, щоб під час пункції можна загерметизувати прокол. Вазофіксом біля проксимального краю кісти проводять її пункцію. Цей технічний прийом виконують для того, що після відсмоктування рідини кіста зменшується в розмірах і ховається. Це важливо при труднодоступних локалізаціях патології. Пунктують кісту вазофіксом, а не товстою голкою, щоб не пошкодити цією голкою протилежний край фіброзної капсули або саму стінку. Спершу відсмоктують максимальну кількість рідини, що міститься в кісті для ідентифікації кольору рідини, що могло свідчити про наявність жовчної нориці та про характер пошкодження судин або жовчних ходів. Відсмоктавши рідину, в порожнину кісти, не виймаючи вазофікс, вводять в залежності від об'єму кісти від 3 до 10 мл 10 % спиртового розчину йоду на 7 хвилин. Відсмоктавши розчин йоду вводять туди таку ж саму кількість 96° етилового спирту на 7 хвилин. Після аспірації спирту виймають вазофікс, затягують кисетний шов, розсікають фіброзну капсулу і за допомогою відсмоктувача видаляють залишок рідини. Вікончатим затискачем видаляють хітинову оболонку ехінококової кісти та детрит з можливими дочірніми гідатидами. Далі порожнину фіброзної капсули протягом 5 хвилин обробляють тампоном, змоченим 10 % спиртового розчину йоду та 5 хвилин - 96° етиловим спиртом. Закінчують санацію кісти обробкою фіброзної стінки 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконат. Приклад конкретного втілення. Дівчина К., 8 років, (історія хв. №899), була прийнята 22.05.2006 року в клініку дитячої хірургії НМУ зі скаргами на періодичні болі в правій підреберній ділянці. Після обстеження на ультрасонографії встановлено, що в VII сегменті печінки наявне утворення круглої форми діаметром 52 мм з ознаками паразитарної кісти з внутрішніми дочірніми кістами. Кісту виявлено 2 роки назад, коли діаметр її був 25 мм. Знаходилася під спостереженням в поліклініці за місцем проживання. В зв'язку зі збільшенням кісти в діаметрі дитину направлено в НДСЛ "Охматдит" для хірургічного 5 лікування. Клінічний діагноз: ЕКП, VII сегмент. 02.06.2006 року у плановому порядку виконана операція - лапаротомія, пункція, санація, ехінококектомія з капітонажем і дренуванням порожнини кісти. Під час операції проводили санацію ЕКП за запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. При контрольному ультрасонографічному обстеженні на 11 добу (13.06.2006 р.) в проекції оперованої кісти видно залишкову порожнину 28 × 17 мм, неправильної форми та неоднорідним вмістом. На 12-ту забрано дренажну трубку. На 14 добу в задовільному стані дитина виписана додому. Оглянута повторно через 1,4, 6,9, 12 місяців, 1,5 і 2 роки після операції. Росте і розвивається добре. На ультрасонографії через 4 місяці (12.10.2006 р.) в VII сегменті печінки відмічено рубцеві зміни. Інших вогнищевих змін не виявлено. На ультрасонографії через 3 роки (14.06.2009 р.) вогнищевих змін в печінці не виявлено. У клініці дитячої хірургії НМУ з 1994 до 2011 року проведено 140 відкритих хірургічних втручань при ехінококових кістах печінки з використанням способу, що заявляється. Даний спосіб дозволив гарантовано санувати ехінококові кісти печінки і в жодному випадку ми не мали рецидиву захворювання та побічних ускладнень у вигляді алергічних реакцій чи порушень функції організму іншого характеру. Ми жодного разу не проводили санації ЕКП при відкритому хірургічному втручанні іншими методами, крім того, способу, який заявлений. Комп’ютерна верстка І. Скворцова 64726 6 Таким чином, завдяки створенню оптимальних умов для підвищення надійності протипаразитарної обробки ехінококових кіст печінки при відкритому хірургічному втручанні шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомо-фізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології, вдалося запобігти післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, чим забезпечується успішне лікування. Джерела інформації: 1. Ахмедов P.M. Лечение эхинококкоза печени / Р.М.Ахмедов, У.Б.Очилов, И.А.Мирходжаев, В.Ю.Маклиев // Анналы хир. гепатол.-2002. - Т.7, №2. -С.35-38. 2.Goksoy Е. Operative Therapie des Echinokokkus granulosuus (cysticus) / E.Goksoy, M.Duren // Chirurg.-2000. - Vol.71. - P.21-29. 3. Бирюков Ю.В. Обработка полости кист при гидатидозном эхинококкозе (экспериментальноклиническое исследование) / Ю.В. Бирюков, А.В. Стреляева, В.М. Садыков, Б.С. Турсунов, СМ. Расулов, Ф.П. Коваленко // Хирургия.-2000. - №5. С.27-29. 4.Krige J.E.Fatal hypematraemia after hypertonic saline irrigation of hepatic hydatid cysts/J.E.Krige, A.J.Millar, H.Rode, D.Knobel // Pediatr.Surg.Int.2002.-Vol.18,Nol.-P.64-65. 5. Меджидов P.T. Хирургическое лечение абдоминального эхинококкоза / Р.Т. Меджидов, М.А. Алиев, P.M. Гамзатов, Ш.Р. Меджидов // Анналы хир. гепатол.-2007. - №1. - С.43-48. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601