Спосіб лікування карієсу зубів у вагітних жінок

Спосіб лікування карієсу зубів у вагітних жінок шляхом пломбування каріозних порожнин фтори 3 Недоліком відомого найближчого аналога є неефективність його при лікуванні глибокого чи середнього карієсу декількох зубів в гострій чи хронічній стадіях. Тому недоцільно відкладати остаточне пломбування на післяпологовий період. За відомим способом-прототипом використовують фосфат-цемент із низьким вмістом фтору, не враховуючи занедбаність каріозного процесу (глибока та середня стадії), дефіцит мікроелементів й імунодефіцит вагітних. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування карієсу зубів у вагітних жінок шляхом введення процедури повного пломбування реакційноздатними полімерними матеріалами з підвищеним змістом іонів кальцію, алюмінію та здатністю виділяти фтор після пломбування, перорального прийому біодобавки з мікроелементами та вітаміном Д3, місцевого застосування біогенного стимулятора забезпечити не тільки ліквідацію карієсу, але й зміцнити дентин і зупинити процес подальшого розвитку карієсу впродовж вагітності. При цьому ефективність лікування в порівнянні з прототипом підвищується на 20,1 %. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб лікування карієсу зубів у вагітних жінок шляхом пломбування каріозних порожнин фторидвмісним цементом в першому триместрі вагітності. Новим у заявленому способі є те, що як фторидвмісний цемент використовують склоіономерний цемент "Цеміон-РХ", що виділяє фторид, і пломбування виконують в повному обсязі, починаючи з другого триместру вагітності, призначають прийом препарату "ЛеКаД3" по 0,6г перорально через 30 хвилин після їжі впродовж 30 днів з повторенням курсу терапії через 1,5-2 місяці, впродовж усього строку вагітності призначають полоскання порожнини рота після кожного прийому їжі зубним еліксиром "Біодент-3". Інтенсивне ураження твердих тканин зуба зумовлюється нейроендокринними та метаболічними змінами, які виникають в організмі під час вагітності. Вважають, що при ускладненні вагітності відбувається мобілізація кальцію з емалі, в результаті чого знижується її стійкість до карієсогенних факторів. Зазначені порушення значно впливають на підвищення захворюваності зубів карієсом. Патогенетичні механізми цього захворювання у вагітних значно посилює патогенна дія загальновизнаних карієсогенних локальних і системних факторів. Вагітність сприяє підвищеній витраті організмом мінералів і мікроелементів: калію, кальцію, фосфору, магнію і т.п., різкому зниженню імунітету та резистентності до карієсу. Суттєвою ознакою способу лікування карієсу у вагітних, що заявляється, є необхідність пломбування в повному обсязі в період вагітності. Така необхідність диктується тим, що відкладання на післяпологовий період остаточного доліковування каріозних зубів у вагітних з процесом середнього та глибокого ступенів недопустимо через занадто великі руйнівні ушкодження, яких зазнають ці зуби до моменту пологів. Передчасне випадання пломб у вагітних пов'язано з тим, що патологічний процес активно продовжується під пломбою, вона перес 67030 4 тає відповідати розміру дефекту і випадає, іноді з ще більшим ушкодженням тканин зуба. Під впливом гормональних зрушень каріозний процес швидко переходить в активну фазу, що і призводить до випадання пломб. Тому необхідно досягти стабілізації патологічного процесу в твердих тканинах зуба. Для стабілізації патологічного процесу згідно з корисною моделлю пропонується застосовувати пломбувальний матеріал, що виділяє фторид (має карієспрофілактичний ефект), склоіономерний цемент "Цеміон-РХ" (ЗАТ "ВладМиВа", РФ), який дозволяє зберігання стабільного стану каріозного процесу в твердих тканинах зуба, оскільки вказані препарати сприяють введенню фтору і кальцію в дентин під пломбою. Фосфатний цемент, який за способом-прототипом рекомендують для пломбування зубів вагітним, не відповідає відновлювальним матеріалам ні за фізичними, ні за біологічними властивостями, бо має низькі біосумісність й адгезію до дентину емалі (див. там же, С.73). За умови швидкої зміни гормонального статусу організму вагітної й активізації в зв'язку з цим карієсу, пломба з фосфатного цементу, по-перше: не стабілізує процесу, по-друге: швидко випадає. Окрім того, за прототипом фторидвмісний фосфатний цемент має в своєму складі лише 5 % фториду, якого недостатньо для заміщення дефіциту фтору в дентині зубів вагітної. Приведених недоліків не має склоіономерний цемент, який застосовують для пломбування згідно із запропонованим способом. До його складу входить не фосфорна кислота (за прототипом), а співполімери акрилової, малеїнової й ітаконової кислот, а також розплавлене скло. Вміст фторидів у склоіономерних цементах складає 12-17 %. На відміну від пломб з фторидвмісного цементу згідно з відомим способом матеріал пломби зі склоіономерних цементів вступає в реакцію з дентином. Ще довгий час після пломбування склоіономерний цемент віддає фторидіони, в результаті чого відбувається зміцнення дентину й емалі, що перешкоджає можливому негативному впливу продуктів життєдіяльності бактерій на тканини зуба, попереджає рецидив карієсу. До місцевої терапії належить і пропонована за корисною моделлю лікувальна процедура полоскання вагітною порожнини рота після кожного прийому їжі зубним еліксиром "Біодент-3" (НВА "Одеська біотехнологія", Україна). До складу еліксиру входять екстракт з паростків пшениці, екстракт м'яти, цитрат натрію, фториди, ментол. Дія еліксиру - карієспрофілактична, ремінералізуюча та протизапальна. Дослідним шляхом доведено, що оптимального ефекту досягають, коли вагітна полоще рот еліксиром після кожного прийому їжі впродовж усього строку вагітності. Як показав досвід лікування карієсу у вагітних, майже повного вилікування (83,4 %) можна досягти, лише поєднавши місцеву терапію (пломбування та полоскання) із загальною дією на весь організм комплексних засобів, найкращим з яких є препарат "ЛеКаД3" (НВА "Одеська біотехнологія", Україна). Його основна дія спрямована на формування здорової тканини зубів і кісток. Це препарат нового покоління, до складу якого входять лецитин, цитрат кальцію та вітамін Д3. Препарат має 5 67030 остеотропну, антиоксидантну, протизапальну й антитоксичну дію. Лецитин - це фосфоліпід, котрий формує біомембрани клітин, є джерелом легкозасвоюваного органічного фосфору, необхідного для утворення в присутності кальцію гідроксіапатиту основного компонента кісткової тканини. Одночасно лецитин стимулює ферменти, які відповідають за інтенсивність мінералізації зубів і кісток, бере участь у нормалізації обміну речовин. Цитрат кальцію має високу біодоступність, не відкладається в стінці судин, в нирках, жовчному міхурі, тим самим, на відміну від інших препаратів кальцію, не викликає кальцинозу судин, каменеутворення в сечовивідних і жовчовивідних шляхах. Крім того, він пригнічує секрецію паратгормону, знижуючи інтенсивність руйнування кісткової тканини. Вітамін Д3 сприяє засвоєнню кальцію, у присутності лецитину активує синтетичні процеси в кістковій тканині. Протипоказання у препараті відсутні. Суттєвою ознакою способу, що заявляється, є підібрані дослідним шляхом режими полоскання порожнини рота та перорального прийому препарату "ЛеКаД3" й оптимальна дієва доза в 0,6г, яку приймають перорально через 30 хвилин після їжі впродовж 30 днів з повторенням курсу терапії через 1,5-2 місяці впродовж усього строку вагітності. В разі прийому препарату впродовж коротшого терміну і в дозах, нижчих за вказану, поставлена корисною моделлю задача не вирішується та технічного результату не досягають. А в разі прийому препарату впродовж терміну довшого і в дозах, вищих за вказану, настає звикання до дії засобу, і 6 стимулювання позитивних процесів в організмі не настає. Проведені авторами дослідження ефективності дії окремих заходів і препаратів за способом, який заявляється, показали, що при їхньому поєднанні спостерігається над сумарна ефективність. Цей факт можна пояснити хіба що можливим потенціюванням дії окремих заходів і препаратів при їх комплексному застосуванні. Саме тому суттєвою ознакою способу є те, що починають прийом препарату "ЛеКаД3" вже з другого триместру вагітності. Для доведення ефективності способу лікування карієсу зубів у вагітних жінок, що заявляється, були проведені клінічні дослідження. Під спостереженням перебувало 60 пацієнток з фізіологічною вагітністю віком 19-23 років. Групу А склали 30 вагітних пацієнток з карієсом, яким проводили лікування запропонованим методом. До групи Б увійшли також 30 вагітних з карієсом, яких лікували за відомим способом-прототипом. Усім вагітним були проведені обстеження: збір анамнезу, огляд порожнини рота, оцінка стану твердих тканин зубів за тестом емалевої резистентності (ТЕР), оцінка гігієнічного стану порожнини рота за індексом гігієни Гріна-Вермілліона (OHI-S). Обстеження проводили до лікування в 12-13 тижнів (І триместр) і після лікування перед пологами в 35-36 тижнів (III триместр) вагітності за відомою методою (РединоваТ.Л., Дмитракова Н.Р., Япеев А.С. и др. Диагностика в терапевтической стоматологии / Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006.-142 с). Одержані дані наведено в таблиці. Таблиця Показники стоматологічного обстеження у пацієнток до та після лікування (М±m) (р