Спосіб ультразвукової санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу

Спосіб ультразвукової санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, що передбачає розкриття абсцесу, евакуацію гною та механічне видалення некротичних тканин та ранового детриту за рахунок промивання розчинами антисептиків, який відрізняється тим, що некротичні тканини та рановий детрит видаляють за допомогою обробки стінок абсцесу низькочастотним ультразвуком з частотою 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 10-120 мкм. (19) (21) u201110533 (22) 31.08.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, МІШАЛОВ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, ЮРКІВ ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 нічне видалення некротичних тканин та ранового детриту за рахунок промивання розчинами антисептиків, згідно з корисною моделлю, некротичні тканини та рановий детрит видаляються за допомогою обробки стінок абсцесу низькочастотним ультразвуком з частотою 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 10-120 мкм. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок використання у способі і впливу ультразвукових коливань досягається швидка та ефективна механічна санація лише некротичних, нежиттєздатних тканин стінок абсцесу, фібрину, а здорові тканини, які необхідні для подальшого загоєння рани залишаються інтактними. При цьому санація абсцесу виконується прецизійно з урахуванням анатомічної конфігурації порожнини гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу. Принцип реалізації ультразвукової санації порожнини абсцесу заснований на наступних механізмах: кавітація, механічне висічення, температурний, бактерицидний та регенеративний механізм. Механізм кавітаційного впливу обумовлюється утворенням в рідинному середовищі мікропухирців, які наповнені газом. При розриві цих пухирців у внутрішньоклітинній рідині відбувається руйнування тканин. Механічне висічення тканин реалізується за рахунок аксіальної вібрації робочої частини інструменту (хвилеводу). Механізм температурної дії реалізується за рахунок тертя робочої частини інструменту об біологічні тканини. За рахунок реалізації кавітаційного чинника впливу та механічного висічення тканин досягається ефективна ультразвукова санація порожнини абсцесу з видаленням некротичних та нежиттєздатних тканин. Бактерицидний вплив досягається за рахунок механічного руйнування бактеріальних тіл під впливом ультразвукових механічних коливань. Використання низькочастотного ультразвуку виконує мікромасаж здорових тканин країв та дна рани, що дозволяє досягти стимулюючої регенераторної дії. Комбінація зазначених факторів лікувальної дії низькочастотних ультразвукових коливань, окрім безпосередньої санації рани, дозволяє створити сприятливі умови для її загоєння. Спосіб виконують наступним чином. Ультразвукову санацію порожнини гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу проводять за допомогою ультразвукового генератора Sonoca 190 фірми Soring (Німеччина). Безпосередньо озвучування порожнини абсцесу виконується за допомогою UAW-інструменту "копитце" розрахованого на частоту ультразвукових коливань 25 кГц. Методика розкриття та санації гнійника наступна. По лінії міжсідничної складки над місцем запальної інфільтрації виконують місцеву інфільтраційну анестезію дерми на протязі 2 см. Для проведення місцевої анестезії використовують 2 % розчин лідокаїну та інсуліновий шприц. В місці знеболення товстою ін'єкційною голкою виконується пункція абсцесу та евакуація гнійного ексудату. Гнійний ексудат відправляють до бактеріологічної лабораторії для верифікації патогенної мікрофлори та визначення чутливості висіяних збудників до антибактеріальних препаратів. Через цю ж саму голку в порожнину абсцесу з метою контрастуван 67080 4 ня вводять барвник (3 % розчин перекису водню та 1 % розчин діамантового зеленого). Після контрастування елементів епітеліального куприкового ходу над місцем знеболення скальпелем виконують лінійний розріз до 1,0-1,5 см. З метою евакуації ранового детриту та залишків гнійного ексудату рану промивають розчином антисептику. За допомогою UAW-інструменту "копитце" проводять озвучування порожнину абсцесу. Як проміжне середовище між робочою поверхнею інструменту та біологічними тканинами використовується 0,25 % розчин новокаїну зі швидкістю подачі в операційне поле 60-70 крапель на хвилину. Використання розчину місцевого анестетику, як проміжного середовища для поширення ультразвукових коливань, дозволяє проводити ультразвукову обробку рани без додаткового знеболення, тобто під термінальною анестезією. В залежності від товщини піогенної капсули абсцесу, кількості ранового детриту та некротичних тканин в рані використовували потужність ультразвукового впливу на біологічні тканини від 20 до 100 % (в залежності від налагодження амплітуди коливань робочої частини інструменту від 10 до 120 мкм) потужності ультразвукового генератора. Потужність ультразвукового впливу моделювали у ході ультразвукової санації рани в залежності від ступеня її очищення та реакції пацієнта на процедуру. Ультразвукову санацію рани проводили шляхом прикладання робочої частини інструменту до поверхні стінок абсцесу, при цьому необхідно створювати мінімальний тиск на тканини, щоб не перешкоджати потраплянню розчину анестетику на ранову поверхню. Під час виконання процедури необхідно уникати контакту бокових частин хвилеводу інструменту з краями операційної рани, що може призводити до перегрівання тканин та їх термічної травми. Критерієм оцінки ефективності сеансу ультразвукової санації стінок абсцесу є поява петехіальної кровотечі з ранових поверхонь, що свідчить про повну деструкцію та механічне видалення некротизованих тканин з поверхні рани. Повноту санації ранової порожнини оцінювали орієнтуючись на попередньо профарбовані розчином барвнику тканини стінки абсцесу та додаткових гнійних ходів і кишень (у випадку їх наявності). Ультразвукову санацію гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу завершували введенням в ранову порожнину мазі "Левомеколь" та накладанням асептичної пов'язки. В залежності від поширення гнійного процесу для проведення повноцінної санації гнійника крижово-куприкової ділянки виконується від 1 до 4 сеансів озвучування рани. Сеанси ультразвукової санації абсцесу епітеліального куприкового ходу проводяться щоденно, в амбулаторних умовах. Виконання санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, згідно з корисною моделлю, має наступні переваги: - зменшується натяг тканин після виконання радикального висічення епітеліального куприкового ходу, що досягається завдяки економній резекції країв рани, зменшення перифокального запалення та прецизійної техніки ультразвукової санації на першому етапі лікування, яка дозволяє 5 видаляти з рани лише нежиттєздатні тканини та зберігати здорові тканини, необхідні для подальшого загоєння рани; - стимулювання регенераторних процесів в рані за рахунок мікромасажу здорових тканин бокових стінок та дна рани низькочастотними ультразвуковими коливаннями. - можливість врахування особливостей просторової конфігурації гнійника за рахунок малотравматичної техніки ультразвукової санації гнійника; - прецизійність техніки ультразвукової санації гнійника, що дозволяє досягти мінімальної травматизації здорових тканин та забезпечити повноцінну санацію гнійника; - легкодоступність глибоких ділянок операційної рани через невеличкий розріз (1,0-1,5 см); - поєднання в одній процедурі елементів санації (механічного очищення), бактерицидного впливу та стимулювання регенераторних процесів в рані; - спосіб виконання ультразвукової обробки рани не вимагає додаткового знеболення; - разом зі стінками абсцесу руйнуються елементи епітеліального покрову епітеліального куприкового ходу, що створює підґрунтя для можливого використання ультразвукової санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, як радикального методу хірургічного лікування при обмежених формах нагноєння епітеліального куприкового ходу; - бактерицидний ефект дії ультразвукових коливань дозволяє зменшити тривалість застосування антибактеріальної терапії, за рахунок більш швидкої санації рани. Приклад: хворий В., звернувся до хірурга поліклініки 23.02.2011 зі скаргами на гіпертермію, біль, припухлість, почервоніння в крижово-куприковій ділянці. Встановлено діагноз гострий абсцес епітеліального куприкового ходу. В екстреному порядку хворому було виконано ультразвукову санацію гнійника, згідно з корисною моделлю, озвучування рани проводили з амплітудою коливань хвилеводу 60-80 % від максимальної потужності ультразвукового генератора. Вже при першому сеансі ультразвукової санації вдалося досягти видалення з рани основної частини некротичних тканин та досягти появи рівномірної петехіальної кровотечі з ранових поверхонь. Наступного дня хворому виконано перев'язку, під час якої виявлено, що перифокальний набряк значно зменшився, в рані відсутній гнійний ексудат, відійшли залишки некротичних тканин, ранові поверхні місцями вкриті фібрином. Виконано повторний сеанс ультразвукової санації рани з видаленням залишків фібрину з рани до появи дифузної петехіальної кровоточивості тканин (озвучування проводили на 30-40 % потужності від максимальної). На наступний день хворому виконано відстрочене радикальне оперативне втручання під місцевою анестезією в об'ємі висічення епітеліального куприкового ходу в межах здорових тканин. Рана ушита вертикальними адаптуючими П-подібними швами наглухо, потреби в ушиванні рани не було. Післяопераційний період протікав гладко, шви з рани знято на 7-й день після ушивання рани, рецидиву захворю 67080 6 вання та післяопераційних ускладнень в строки спостереження до 6 місяців не виявлено. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 18 пацієнтів з гострим абсцесом епітеліального куприкового ходу, яким проводили ультразвукову санацію порожнини гострого абсцесу, згідно з корисною моделлю. У 12 (66,7 %) пацієнтів ультразвукову санацію рани проводили в режимі 60-100 % від максимальної потужності генератора, у 2 (11,1 %) пацієнтів в режимі 40-50 %, а у 4 (20,2 %) хворих - в режимі 20-30 % від максимальної потужності. Необхідність у частини хворих проводити озвучування рани на низькій потужності ультразвукових коливань (20-30 %), на нашу думку, є результатом підвищеної чутливості до ультразвукових коливань, яка обумовлена особливістю барорецепторного апарата дерми, а також, низьким порогом емоційної збудливості пацієнта. Тривалість ультразвукової санації абсцесу епітеліального куприкового ходу склала від 3,5 до 29 хв. (в середньому 14,8±2,4 хв.) і залежала від конфігурації гнійної порожнини, стадії захворювання, індивідуальної чутливості пацієнта до ультразвуку. Так, товщина стінок абсцесу при первинному нагноєнні епітеліального куприкового ходу, як правило, була менша, порівняно з повторним (рецидивним) нагноєнням епітеліального куприкового ходу. Крім того, у хворих з підвищеною чутливістю до ультразвуку доводиться проводити обробку абсцесу на низькій потужності (20-30 %) ультразвукового генератора, що зменшує ефект розсічення та видалення нежиттєздатних тканин з рани, а, отже, продовжує тривалість ультразвукової санації. У 2 (11,1 %) хворих проведено один сеанс ультразвукової санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, у 8 (44,4 %) - два сеанси, у 5 (27,8 %) - три сеанси і у 3 (16,7 %) - чотири сеанси. Тривалість амбулаторного лікування до виконання радикального оперативного втручання (тривалість курсу ультразвукової санації) становила від 1 до 5 діб (в середньому 2,7±0,3 доби). У строки спостереження від 3 до 12 місяців рецидивів захворювання та нагноєння післяопераційної рани не відмічалося. У 2 (11,1 %) хворих протягом 5-7 днів після радикальної операції зберігалася субфебрильна температура тіла, яка не потребувала додаткових лікувальних призначень. У 1 (5,6 %) хворого після зняття швів відбулося часткове розходження країв післяопераційної рани, що потребувало повторного її ушивання. Згідно із способом-прототипом проліковано 29 пацієнтів з гострим абсцесом епітеліального куприкового ходу. Тривалість санації склала від 3 до 16 хв. (у середньому 8,7±2,1 хв.) і залежала від поширеності гнійно-запального процесу та конфігурації гнійника. Перев'язки хворим після розкриття гнійника виконували щоденно протягом перших 6-7 днів, а потім 3 рази на тиждень до повного очищення післяопераційної рани. Санація гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу у хворих контрольної групи тривала від 9 до 24 діб, у середньому 13,7±1,4 доби. У строки спостереження від 6 до 24 місяців у 2 (6,9 %) хворих контрольної групи відмічено рецидив епітеліального куприкового ходу, що потребувало повторного оперативного 7 втручання. Крім того, у 2 (6,9 %) пацієнтів на 3 та 5 добу після операції відбулося прорізання швів з частковим розходженням країв операційної рани рана гоїлася вторинним натягом. У 3 (10,3 %) пацієнтів після зняття швів з рани виявилося часткове розходження країв рани в нижній її третини з формуванням в'ялогранулюючої рани, що тривало не загоювалася, яка потребувала повторної її хірургічної обробки: кюретаж грануляцій - 2 (6,9 %) пацієнти, висічення та ушивання країв рани - 1 (3,4 %) хворий. У 2 (6,9 %) пацієнтів відмічено нагноєння операційної рани на 4-5 добу після радикального висічення епітеліального куприкового ходу. У 5 (17,2 %) пацієнтів протягом 5-10 днів після радикальної операції відімчалося постійне підвищення Комп’ютерна верстка А. Рябко 67080 8 температури тіла до 38,5 °C, що потребувало у 3 (10,3 %) пацієнтів проведення другої лінії антибактеріальної терапії. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Даценко Б.М. Острое нагноение эпителиального копчикового хода / Б.М. Даценко. - X.: Прапор, 2006. - 166 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601